Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №210/6079/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/6079/26

Провадження № 1-кп/210/731/26

30 вересня 2026 року Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному порядку в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026046710000171 від 01.09.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривого Рогу, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одружений, інвалід 2 групи раніше не судимий, прож. АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.190 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 , 23.08.2026 року приблизно о 18-19 годині перебував гостях у раніше знайомої – ОСОБА_4 , з якою у нього склались довірливі відносини, за адресою квартира АДРЕСА_2 , де у нього раптово виник протиправний умисел, спрямований на заволодіння майном, а саме мобільним телефоном, який належить потерпілій ОСОБА_4 .

Так, 23.08.2026 приблизно о 18-19 годині, ОСОБА_3 , діючи з корисливих мотивів, реалізуючи раптово виниклий протиправний умисел, направлений на вчинення кримінального проступку, з метою заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, використовуючи особливі довірчі стосунки з ОСОБА_4 , попросив її свій мобільний телефон – марки «Moto», модель «G57 POWER», 8GB/256GB, (ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , P/N: НОМЕР_3 ), бірюзового кольору, під приводом здійснення телефонного дзвінку.

ОСОБА_4 добровільно передала ОСОБА_3 належний їй вищевказаний мобільний телефон, будучи переконаною в тому, що розпоряджається своїм майном з власної волі та не на шкоду своїм інтересам.

Того ж дня, 23.08.2026 року, ОСОБА_3 залишивши мобільний телефон потерпілої при собі, реалізуючи свій протиправний умисел, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, маючи можливість розпоряджатись чужим майном на свою користь, чим в результаті своїх протиправних дій завдав ОСОБА_4 майнову шкоду, загальна сума якої, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-26/33460-ТВ від 15.09.2026 складає 7 045 грн 00 коп.

Зазначені умисні дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 1 ст. 190 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство)

Частиною 2 ст. 382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

В обвинувальному акті прокурор ОСОБА_5 посилалася на те, що оскільки ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні за його відсутності, а тому прокурор клопотав про розгляд обвинувального акту відносно ОСОБА_3 у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні

Обвинувачений ОСОБА_3 в присутності адвоката ОСОБА_6 надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззастережно визнає в повному обсязі, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального проступку, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Також, у вказаній заяві зазначає, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України.

Згідно з ч. 3 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

При призначенні покарання обвинуваченій, згідно з вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особу винного, який раніше не судимий, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно.

На підставі ст. 66 КК України як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченій, суд визнає повне визнання вини та щире каяття обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставин, згідно з положеннями ст. 67 КК України, що обтяжують покарання, не встановлено.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначення йому покарання в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України (з урахуванням статті 5 КК України щодо зворотної сили закону, що пом`якшує покарання), за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок.

Зважаючи на те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, суд вважає можливим призначити покарання у вигляді пробаційного нагляду.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 в рамках даного кримінального провадження не обирався.

Керуючись ст. 374, 381-382, 424, 473, 475 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити покарання у вигляді 1 ( одного) року пробаційного нагляду.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця

проживання, роботи або навчання;

3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у даному провадженні обрано не було.

Матеріали кримінального провадження № 12026046710000171 залишити при

обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі № 210/6079/26 провадження

№ 1-КП/ 210/731/26.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1