Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №210/5847/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/5847/26

Провадження № 2/210/3117/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 жовтня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання -

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання я.

Ухвалою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 15 вересня 2026 року по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивача зазначив, що протягом 24 років 9 місяців працював на підприємстві відповідача, з них: з 03.06.1994 року по 07.10.1996 року підземним гірничим робітником люкової ділянки №26 шахти «Северная» РУ ім. Кірова, з 22.09.2000 року по 17.06.2025 року підземним гірничим майстром на різних ділянках КДГМК «Криворіжсталь», ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». 17.06.2025 року був звільнений з підприємства за власним бажанням. За час роботи на підприємстві відповідача позивач отримав хронічне професійне захворювання. В акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 11.07.2025 року, затвердженого начальником Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, встановлено наявність у позивача професійних захворювань: хронічний пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень, помірний пневмофіброз ЛН першого ступеня. За висновком рішення експертної команди з оцінки повсякденного функціонування особи від 09.10.2025 року, йому було встановлено первинно втрату працездатності в розмірі 10 % без дати повторного оцінювання. Проте захворювання прогресували і після тривалого лікування 29 липня 2026 року позив повторно отримав висновок ЛЕК відокремленого підрозділу «Науково-практичного медичного центру професійного захворювання здоров`я Національного університету охорони здоров`я імені П.Л. Шупика», було уточнено його діагноз професійного захворювання: Хронічне обструктивне захворювання легень від впливу пилу, група Е, GOLD 2, помірний пневмофіброз, ЛН другого ступеня. 21.08.2026 року позивач повторно пройшов огляд експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи, де йому було змінено ступень втрати професійної працездатності в розмірі 40% та встановлено ІІІ групу інвалідності.

У зв`язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено звичайний спосіб життя позивача, останній позбавлений можливості реалізувати свої звички та бажання, змушений приходити систематичні медичні обстеження профільних лікарів, його постійно турбує задишка при незначному фізичному навантаженні, сухий кашель, важкість в грудній клітині, щоденні приступи по 2-3 рази на добу, які знімаються інгалятивними засобами. У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 432350 гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Представник Відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Єфремової Т.О. подала до суду відзив на позов, в якому зазначила, що підприємство не погоджується з доводами та вимогами Позивача, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що відповідач не приховував від позивача важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував. обов`язковими передумовами виникнення правовідносин з відшкодування моральної шкоди є неправомірні дії чи бездіяльність та вина власника або уповноваженого ним органу. Позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров`я та його наслідки. В свою чергу, Відповідач не приховував важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував. Більше того, на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відповідно до вимог законодавства повсякчас застосовуються заходи щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, позитивного досвіду з охорони праці. Сам по собі факт виникнення професійного захворювання у позивача не свідчить про наявність протиправної поведінки роботодавця та не доводить наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями підприємства і заподіянням моральної шкоди. Таким чином, можна зробити висновок, що будь-яких порушень законодавства про працю відносно Позивача, які б знаходились в причинному зв`язку з настанням професійного захворювання, Відповідач не вчиняв. Відповідач зазначає, що обов`язковими передумовами виникнення правовідносин з відшкодування моральної шкоди є неправомірні дії чи бездіяльність та вина власника або уповноваженого ним органу. В свою чергу, ПАТ «АМКР» не вбачає причинно наслідкового зв`язку між професійною хворобою Позивача і роботою у Відповідача. Таким чином, в спірних правовідносинах не було встановлено вчинення з боку Відповідача будь-яких винних, неправомірних дій, що могли б призвести до виникнення у Позивача професійного захворювання, отже відсутня одна з обов`язкових передумов для відшкодування моральної шкоди. Крім того, Позивач не надав до суду належних доказів, які б підтверджували факт спричинення йому моральної шкоди. Стосовно необґрунтованості суми позову: Позивач зазначає, що оцінює розмір моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням, отриманим ним при виконанні трудових обов`язків, у розмірі 432 350,00 грн., проте жодним чином не обгрунтовує розрахунок. Відповідач вважає суму завищеною, такою що не відповідає тяжкості та характеру шкоди, про наявність якої стверджує Позивач. Вказана сума позовних вимог абсолютно не відповідає вимогам розумності та справедливості. Таким чином, враховуючи не доведення Позивачем обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а також безпідставність та необґрунтованість його позовних вимог, останні не підлягають задоволенню. Тому, Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

При вирішенні питання про спричинення позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стан його здоров`я, втрату професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках.

Судом встановлено, що відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_1 , останній з 03.06.1994 року по 07.10.1996 року працював підземним гірничим робітником люкової ділянки №26 шахти «Северная» РУ ім. Кірова, з 22.09.2000 року по 17.06.2025 року підземним гірничим майстром на різних ділянках КДГМК «Криворіжсталь», ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». 17.06.2025 року був звільнений з підприємства за власним бажанням. (а.с. 11-17)

Згідно медичного висновку закладу охорони здоров`я лікарсько-експертної комісії, що має право встановлювати остаточний діагноз хронічних професійних захворювань про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) Національного університету охорони здоров`я імені П.Л.Шупика відокремленого підрозділу «Науково-практичний медичний центр професійного захворювання Національного університету охорони здоров`я імені П.Л.Шупика» від 18 червня 2025 протокол №24/332 ОСОБА_1 встановлено професійні захворювання: хронічний (пиловий) бронхіт першої стадії, емфізема легень, помірний пневмофіброз, легенева недостатність першого ступеня. (а.с. 41-42)

Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 11 липня 2025 року форми П-4 комісією з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання було встановлено наявність у позивача хронічного професійного захворювання за таким діагнозом: хронічний (пиловий) бронхіт першої стадії, емфізема легень, помірний пневмофіброз, легенева недостатність першого ступеня (а.с. 23-25).

Крім того, раніше у ОСОБА_1 не було хронічного професійного захворювання (п. 15 Акту).

Відповідно до пункту 17 Акту хронічне професійне захворювання виникло за таких обставин: працюючи майстром гірничим (підземним) шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахт) гірничого департаменту ПАТ «АМКР» ОСОБА_1 виконував роботи з керівництва ремонтними, монтажними та електромонтажними роботами і забезпечував виконання планових завдань в зміні; забезпечував безпечну експлуатацію машин, механізмів та устаткування: проводив перевірку стану обладнання, технічних засобів безпеки, виробничої санітарії та вживав заходів щодо усунення виявлених порушень; забезпечував безпечну організацію і проведення робіт підлеглим персоналом, тощо. Під час виконання своїх трудових обов`язків (враховуючи професійний маршрут на підприємстві) з 01.05.2001 по 17.06.2025 умови праці ОСОБА_1 характеризувалися наявністю пилу фіброгенної дії, рівні яких перевищували допустимі.

Відповідно до пункту 18 Акту причина виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння): Аерозолі фібро генної дії – концентрація кремнію діоксину кристалічного за вмісту в пилу від 10 до 70 % перевищувала нормативне значення в 1,85-3,4 разів згідно до «Державних медико-санітарних нормативів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.07.2024 №1192 і становила від 3,7 до 6,8 мг/м3 при гранично допустимій концентрації 2 мг/м3.

З інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) вбачається, що умови праці ОСОБА_1 визначені такими, що відносяться до:

- по вмісту хімічних речовин, у тому числі аерозолів переважно фібро генної дії, в повітрі робочої зони – до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі» (а.с.18-22).

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінки повсякденного функціонування особи №125/25/1764/В від 09.10.2025 року, ОСОБА_1 , було встановлено первинно втрату працездатності в розмірі 10 % без дати повторного оцінювання (п. 17.2.3, 17.2.6).

Згідно медичного висновку закладу охорони здоров`я лікарсько-експертної комісії, що має право встановлювати остаточний діагноз хронічних професійних захворювань про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) Національного університету охорони здоров`я імені П.Л.Шупика відокремленого підрозділу «Науково-практичний медичний центр професійного захворювання Національного університету охорони здоров`я імені П.Л.Шупика» від 29 липня 2026 протокол №31/488 ОСОБА_1 встановлено професійні захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень від впливу пилу, групи Е, GOLD 2. Помірний пневмофіброз. Легенева недостатність другого ступеня. (а.с. 39-40)

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінки повсякденного функціонування особи №125/26/1412/В від 21.08.2026 року, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково (п. 17.1.6, 17.1.8) та 40% втрати працездатності з 11.07.2025 (п. 17.2.3)..

Дата я якої встановлено інвалідність: 21.08.2026 року.

У позивача наявне захворювання, основний діагноз: J44.8 – Інша уточнена хронічна обструктивна хвороба легені; супутні діагнози: М17.1 – інший превинний гонартроз, М16.1 інший первинний кокс артроз, М54.17 – радикулопатія, попереково-криживий відділ. (п. 17.1.7)

Причина інвалідності: професійне захворювання (п. 17.1.10).

Наявність або відсутність в особи раніше встановленої інвалідності: відсутня (а.с. 30-33)

Відповідно до рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю позивач має потребу в отриманні реабілітаційної допомоги в сфері охорони здоров`я, потреба в санаторно-курортному лікуванні та має загальні обмеження в професійній діяльності, що можуть значно вплинути на погіршення здоров`я (а.с. 35-38).

Відповідно до Закону України «Про охорону праці», на підприємство покладено обов`язок забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку показники мікроклімату інші показники умов праці відхиляються від встановлених нормативних показників, що стали причиною профзахворювання позивача.

Таким чином, судом встановлено, що при виконанні трудових обов`язків здоров`ю позивача була заподіяна шкода, професійним захворюванням підчас роботи на підприємстві відповідача. Так, у період з 03.06.1994 року по 07.10.1996 року та 22.09.2000 по 17.06.2025 позивач виконував роботи в умовах перевищення гранично допустимого рівня аерозолів фіброгенної дії .

Так, наявність професійного захворювання у Позивача також підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема випискою Національного університету охорони здоров`я імені П.Л.Шупика відокремленого підрозділу «Науково-практичний медичний центр професійного захворювання Національного університету охорони здоров`я імені П.Л.Шупика», консультаційними висновками спеціаліста, випискою із медичної картки стаціонарного хворого №189/25/1, виписками №271, №668, №189/25 із медичної картки амбулаторно хворого, випискою із медичної карти стаціонарного хворого №24П29167, №159651203, №26П01254, №26П10218. (а.с. 45-60)

Як встановлено із медичних документів, Позивач внаслідок професійного захворювання втратив професійну працездатність, не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно перебувати на обліку, приймати ліки, бо без них його стан погіршується і він взагалі не може вести нормальне життя.

При цьому суд враховує, що моральні страждання Позивача мають постійний характер. Він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, вести повноцінний спосіб життя, через наявне професійне захворювання. .

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року «Кечко проти України» у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008, абз. 9 п.5 встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно ч.ч. 1 та 3 ст.13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст.237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду їй заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.

Як роз`яснено у п.9 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках та ін. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.

При цьому, суд наголошує, що відшкодування шкоди полягає у праві особи на відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди, а тому фактичне позбавлення позивача права на відшкодування моральної шкоди суперечить проголошеному принципу державної політики. Адже ст.4 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Таким чином, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди Позивачу.

Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, настання негативних змін у його житті, неможливість відновлення стану, який мав потерпілий до професійного захворювання, з урахуванням ступеню вини відповідача, час роботи на підприємстві відповідача в умовах шкідливих факторів, а саме 24 роки 9 місяців, постійний характер страждань позивача, який переносить постійний фізичний біль, обмежений в можливості роботи в домашньому господарстві, звичайних повсякденних заняттях та активному спілкуванні з сім`єю, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, і вважає необхідним призначити позивачу компенсацію в розмірі 300 000,00 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог позивача.

Згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 3000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 3, 8, ч.3 ст. 22, 43, 46 Конституції України, ст.13 Закону України "Про охорону праці», ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 268, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 4, 9, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , суму моральної шкоди завданої внаслідок ушкодження його здоров`я, у розмірі 300 000,00 грн. (триста тисяч гривень 00 копійок), без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місце знаходження: місто Кривий Ріг, вулиця Криворіжсталі, 1, на користь держави судовий збір 3000,00 гривень (три тисячі гривень 00 копійок).

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Н. Ю. Вікторович