Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №619/1846/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 619/1846/26 Головуючий суддя І інстанції Пруднікова О. В.

Провадження № 33/818/1591/26 Суддя доповідач Шабельніков С.К.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., при секретарі Чабанової А.В., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Погрібної Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Погрібної Т.С. на постанову судді Дергачівського районного суду м. Харкова від 12 травня 2026 року, -

в с т а н о в и в:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 ,

- визнаний винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього, відповідно до вимог ст. 36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Постановою встановлено, що 14 березня 2026 року о 21:10 год. в с. Мала Данилівка по вул. Малоданилівський шлях, 80, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Jeep» н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з огорожею та виїхав у кювет, чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху.

Поряд з цим, цією ж постановою встановлено, що 14 березня 2026 року о 21:20 год. в с. Мала Данилівка по вул. Малоданилівський шлях, 80, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Jeep» н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода. Від проходження огляду на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Драгер 6820 та проходження медичного огляду га стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

В своїй апеляційній скарзі захисник Погрібна Т.С. просила судову постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що саме ОСОБА_2 керував транспортним засобом. Вказувала, що навіть відеозапис з нагрудної камери працівника поліції вказує на те, що ОСОБА_1 перебував біля автомобіля, а не перебував за її кермом. Такі висновки суду першої інстанції, на її думку, є припущеннями, що не відповідає фактичним обставинам події. Вважала, що оскільки ОСОБА_1 не був водієм транспортного засобу, тому він не зобов`язаний був проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння. Посилалась також на порушення з боку працівників поліції під час проведення процедури огляду, зокрема останні не повідомляли ОСОБА_1 про існування ознак алкогольного сп`яніння. Також посилалась на упереджене ставлення працівників поліції до ОСОБА_1 . Поряд з цим захисник посилалась на те, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 його права та обов`язки, чим, на її дуку, порушили його право на захист. Також захисник вказувала на неналежне оформлення працівниками поліції матеріалів у цій справі. Поряд з цим вказувала на неповноту проведеної працівниками поліції перевірки відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, щ на її думку, свідчить про незаконність дій працівників поліції.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник Погрібна Т.С. повідомила, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, однак він є військовослужбовцем та з об`єктивних причин не має фактичної можливості приймати участь в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції. Поряд з цим повідомила, що їх позиція захисту повністю узгоджена та просила розглянути апеляційну скаргу без участі ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, а також положення ст.ст. 268, 271 КУпАП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 однак за обов`язковою участю його захисника – адвоката Погрібної Т.С.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши доводи захисника Погрібної Т.С., яка підтримала свою апеляційну скаргу та просила її задовольнити, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху України, передбачених п.п. 12.1, 2.5.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП.

Зокрема, визнаючи ОСОБА_1 винним, суд першої інстанції послався на докази, а саме відомості: протоколів про адміністративні правопорушення; схеми місця ДТП; письмові пояснення ОСОБА_1 ; направлення на огляд водія; акт огляду; відеозапис з бодікамери працівника поліції.

Відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 615024 від 14.03.2026 (арк. 1), ОСОБА_1 під час руху на автомобілі не вибрав безпечної швидкості руху не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з огорожею вздовж проїзної частини дороги та виїхав в кювет.

Відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 615037 від 14.03.2026 (арк. 1), ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода). Від проходження огляду на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Драгер відмовився. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився. Від керування відсторонений.

Також, в матеріалах справи міститься відеозапис події за участю ОСОБА_1 з відомостей якого вбачається, що працівники поліції після складення цих протоколів ознайомили його з їх змістом на він особисто розписався у цих протоколах та отримав їх копії.

Поряд з цим, з відомостей цих протоколі вочевидь вбачається, що ОСОБА_1 особисто розписався у графі цих протоколів: « Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, внесені про мене дані правильні).

Аналізуючи зміст цього відеозапису та відомостей які містяться в цих протоколах, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 був повідомлений про те, що стосовно нього були складені протоколи про адміністративні правопорушення.

Поряд з цим належить взяти до уваги, що в цих протоколах ОСОБА_1 особисто розписався в графі: «Підпис особи, якій роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи.

Такі відомості протоколу об`єктивно свідчать про те, що працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права та обов`язки, в тому числі, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що вочевидь спростовує такі твердження апелянта.

Також, належить взяти до уваги те, що протоколи про адміністративні правопорушення складені уповноваженою державою особою і дії посадової особи що їх складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ані ОСОБА_1 , ані його захисником не оскаржувалися, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва для ініціювання проведення службової перевірки, не зверталися з позовом до суду в порядку КАСУ на дії працівників поліції, а також не зверталися із відповідними заявами у порядку, передбаченому КПК України до правоохоронних органів, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта щодо незаконності дій працівників поліції.

Отже, враховуючи відсутність будь яких скарг ОСОБА_1 та його захисника, а також відповідних висновків компетентних органів щодо незаконності дій працівників поліції під час складення ними протоколів про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в цих протоколах відповідають дійсності, тому можуть слугувати доказами у справі.

Крім цього, відповідно до відомостей письмових пояснень ОСОБА_1 (арк. 3), 14 03.2026 року об 21:10 год рухався на своєму авто «Jeep» в смт. Мала Данилівка вул. Малоданилівський шлях. 80 з м. Харкова в бік м. Золочів, не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з перешкодою.

Оцінюючі відомості цих пояснень, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а тому саме він є водієм, що поза розумним сумнівом спростовує такі твердження апелянта.

Відповідно до вимог п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Належить врахувати, що в матеріалах цієї справи міститься відеозапис події за участю ОСОБА_1 (арк. 4).

З відомостей цього відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції про те, що: «….їхав по місту, вийшла з ладу коробка, я психанув і все».

Такі відомості відеозапису вочевидь свідчать про те, що саме ОСОБА_1 не впорався з керуванням, тобто не мав змоги постійно контролювати рух свого транспортного засобу та безпечно керувати ним, внаслідок чого допустив зіткнення з огорожею та виїзд у кювет.

Поряд з цим з цього ж відеозапису вбачається, що після того, як працівники поліції склали стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП та схему до нього, останні запропонували ОСОБА_1 підписати цей протокол та схему. ОСОБА_1 підписав протокол за ст. 124 КУпАП та схему місця ДТП. Після цього працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці з використанням алкотестеру Драгер або у закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 відмовився від будь-якого проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Такі відомості вочевидь свідчать про те, що працівники поліції спочатку оформили матеріали щодо вчинення ДТП, а після цього запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а тому такі твердження захисника є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

Поряд з цим належить врахувати, що з цього відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово намагався «домовитись» з працівниками поліції, на що отримав категоричну відмову.

Враховуючи такі відомості відеозапису, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 повністю усвідомлював свої дії та в такий спосіб намагався уникнути відповідальності.

Крім цього належить врахувати, що огляд ОСОБА_3 на стан алкогольного сп`яніння взагалі не проводився, а тому працівник поліції не мав фактичної можливості вносити відомості до направлення водія на огляд, оскільки такі відомості він мав вносити лише у разі існування результатів такого огляду, про що саме і зазначено у відповідних графах цього направлення (арк. 3).

Крім цього з відомостей відеозапису вбачається, що працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 наслідки складення ними протоколів, а саме те, що стосовно нього буде складено два протоколи про адміністративне правопорушення та можливість позбавлення його права керування транспортними засобами, що ОСОБА_1 було зрозуміло та він з цим погодився.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, враховуючи відсутність будь-яких скарг на дії працівників поліції під час складення протоколів стосовно ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які в них зазначені відповідають дійсності та заслуговують на увагу, а такі твердження захисника є необґрунтованими.

Поряд з цим, відповідно до відомостей відеозапису вочевидь вбачається, що автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , здійснив наїзд на огорожу. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не посилався на будь-яких інших осіб, які керували цим автомобілем.

Враховуючи такі відомості, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що поза розумним сумнівом саме ОСОБА_1 керував автомобілем та здійснив зіткнення з огорожею.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Поряд з цим, належить врахувати те, що відповідно до відомостей довідки (арк. 6), ОСОБА_1 отримав посвідчення водія внаслідок складання ним іспиту на знання вимог ПДР України, що об`єктивно вказує на те, що ОСОБА_1 знає ПДР України.

Відповідно до вимог п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, апеляційний суд вбачає, що ОСОБА_1 свідомо ігнорував ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП.

Крім того, захисник посилався на те, що працівники поліції не забезпечили безперервну відеофіксацію спілкування з ОСОБА_1 чим порушили чинне законодавство.

Проте, відповідно до відомостей відеозапису об`єктивно вбачається, що саме безпосереднє спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції з приводу проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також складення та ознайомлення з протоколом зафіксовано на відеозаписі.

Поряд з цим, відповідно до відомостей розпорядження Начальника обласної військової адміністрації ОСОБА_4 від 21.03.2022 року за № 14В (арк. 7), заборонено з 21 березня на період дії правового режиму воєнного стану на території Харківської області використання відеореєстраторів та інших пристроїв для фото- і відеофіксації під час використання автомобільного та мототранспорту для фото- і відеозйомки доріг загального користування, об`єктів загального призначення, об`єктів інфраструктури, блокпостів, укріплень, розташування, зосередження чи переміщення військових частин (підрозділів) сил оборони.

На час події за участю ОСОБА_1 , а саме 14.03.2026 року, в Україні був введений та діяв воєнний стан, а тому такі твердження захисника є необґрунтованими та не заслуговують на увагу.

Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.п.12.1, 2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто за ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому посилання на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника Погрібної Т.С. - залишити без задоволення.

Постанову судді Дергачівського районного суду Харківської області від 12 травня 2026 року про визнання винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Шабельніков