Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №727/11052/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/11052/26

Провадження № 2/727/3553/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:

головуючої судді Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Маковійчук В.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 209802 від 18.11.2025 року у розмірі 31 402,50 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 18.11.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» (далі: ТОВ «ФК «Кредіплюс», первісний кредитор) та ОСОБА_1 уклали в електронній формі договір про споживчий кредит № 209802 на суму 16 250,00 грн. Первісний кредитор виконав свої зобов`язання та перерахував кошти на платіжну картку відповідача. Відповідач кредит не повернув, проценти та комісію не сплатив.

03.04.2026 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 03042026, а 05.05.2026 року підписали Реєстр прав вимог № 2 та акт його приймання-передачі, за якими позивач набув право вимоги до відповідача.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача становить 35 402,50 грн, з яких: 16 250,00 грн за тілом кредиту, 14 251,50 грн за процентами, 901,00 грн за комісією, 4 000,00 грн штрафних санкцій. Вимог про стягнення штрафних санкцій позивач не заявив і просив стягнути з відповідача 31 402,50 грн (тіло кредиту, проценти та комісію), а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 04 серпня 2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд направляв відповідачу за адресою його проживання копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданих до неї документів. Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України у разі відсутності в особи офіційної електронної адреси судові виклики та повідомлення здійснюються за адресою місця проживання, зазначеною в Єдиному державному демографічному реєстрі. Згідно з пунктом 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання. Отже, суд належним чином повідомив відповідача про відкриття провадження у справі.

Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. За приписами частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглянув справу без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснював.

Дослідивши письмові докази, суд встановив, що 18.11.2025 ТОВ «ФК «Кредіплюс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір про споживчий кредит № 209802 (далі: кредитний договір). Договір складається з індивідуальної частини, графіка платежів та публічної частини, розміщеної на вебсайті кредитодавця. Відповідач підписав індивідуальну частину та графік платежів електронним підписом одноразовим ідентифікатором 3c727c2e 18.11.2025 о 18:31:58. В індивідуальній частині зазначено паспортні дані відповідача (паспорт серії НОМЕР_1 ), його РНОКПП НОМЕР_2 , адресу реєстрації, фінансовий номер телефону НОМЕР_3 та номер платіжної картки НОМЕР_4 .

Згідно з пунктом 2.2.1 кредитного договору сума (загальний розмір) кредиту становить 16 250,00 грн і надається в такому порядку: 13 000,00 грн на рахунок (картку) позичальника № НОМЕР_4 ; 3 250,00 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно з пунктом 2.5 договору.

Пунктом 2.5 договору встановлено комісію за надання кредиту в розмірі 3 250,00 грн (20 % від суми кредиту), яка нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення договору. Пунктом 2.4 договору передбачено комісію за управління та обслуговування кредиту за кожен розрахунковий період: за зниженим тарифом 1,00 грн, а в разі прострочення чергового платежу за стандартним тарифом 100,00 грн.

За пунктом 2.3 договору проценти за користування кредитом нараховуються за фіксованою ставкою 350,00 % річних протягом строку кредитування. Пунктом 2.6 договору визначено строк кредитування 140 днів, з 18.11.2025 по 07.04.2026, з періодичністю платежів один раз на два тижні.

Згідно з пунктами 2.7, 2.7.1, 2.8, 2.9 договору загальні витрати за кредитом становлять 17 511,50 грн, денна процентна ставка 0,7697 % на день, орієнтовна реальна річна процентна ставка 10 363,13 %, орієнтовна загальна вартість кредиту 33 761,50 грн.

Графіком платежів сторони погодили десять платежів по 3 051,15 грн з 02.12.2025 по 07.04.2026. Загальна сума платежів за графіком становить 30 511,50 грн, з яких 16 250,00 грн погашення суми кредиту, 14 251,50 грн проценти, 10,00 грн комісія за обслуговування. Окремо графік відображає комісію за надання кредиту 3 250,00 грн на дату видачі кредиту та чисту суму кредиту 13 000,00 грн.

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Кредіплюс» від 05.06.2026 № 2809/05-06 18.11.2025 о 18:31 на виконання кредитного договору № 209802 через ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» (договір № 1412/22-1 від 14.12.2022) на платіжну картку НОМЕР_5 відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , перераховано 13 000,00 грн з призначенням «Видача кредиту № 209802 від 18.11.2025», номер транзакції 1711279313, статус операції «прийнято».

Згідно з карткою обліку виконання договору № 209802, яку склав первісний кредитор, кредитодавець обліковував надання кредиту в сумі 16 250,00 грн, нараховував проценти щоденно з 19.11.2025 по 07.04.2026 на загальну суму 14 251,50 грн, комісію за обслуговування на загальну суму 901,00 грн (1,00 грн за перший період та по 100,00 грн за кожен наступний період) та штрафи на загальну суму 4 000,00 грн. Платежів від відповідача картка обліку не містить.

03.04.2026 ТОВ «ФК «Кредіплюс» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) уклали договір факторингу № 03042026. Згідно з пунктом 4.1 договору право вимоги переходить до фактора з моменту підписання відповідного Реєстру прав вимог та акта приймання-передачі Реєстру.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог № 2 від 05.05.2026 до договору факторингу № 03042026 позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 209802 від 18.11.2025 на загальну суму 35 402,50 грн, з яких: 16 250,00 грн основний борг, 14 251,50 грн проценти, 901,00 грн комісія, 4 000,00 грн штрафи. Позивач надав акт приймання-передачі Реєстру прав вимог № 2 від 05.05.2026 та платіжну інструкцію про сплату фінансування за цим реєстром.

Згідно з випискою з особового рахунку позичальника за період з 05.05.2026 по 01.06.2026 заборгованість відповідача перед позивачем не погашена.

Доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Щодо укладення кредитного договору в електронній формі, то відповідно до статей 11, 509 ЦК України підставою виникнення зобов`язань є, зокрема, договори. Згідно зі статтями 626, 628, 629 ЦК України договір є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, його зміст становлять погоджені сторонами умови, і він є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних) і він підписаний стороною (сторонами).

Пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором становлять дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За частинами третьою, шостою, дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 цього Закону передбачено, що моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Верховний Суд у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 зазначив, що електронний договір, підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора, прирівнюється до договору в письмовій формі, а без отримання повідомлення з одноразовим ідентифікатором і його введення договір між сторонами не був би укладений.

Відповідач уклав кредитний договір в особистому кабінеті на вебсайті первісного кредитора, зазначив свої персональні дані та реквізити власної платіжної картки і підписав індивідуальну частину договору та графік платежів одноразовим ідентифікатором 3c727c2e. Отже, сторони уклали кредитний договір у формі, передбаченій Законом України «Про електронну комерцію».

Щодо надання кредиту та розміру заборгованості за тілом кредиту. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України (частина друга статті 1054 ЦК України).

За частиною першою статті 1046 ЦК України позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Довідка первісного кредитора від 05.06.2026 містить номер кредитного договору, РНОКПП відповідача, номер платіжної картки, який збігається з номером, зазначеним у кредитному договорі, суму, дату та час переказу, номер транзакції та статус успішної операції. Переказ здійснено через кілька хвилин після підписання договору. Відповідач цих обставин не спростував, доказів неотримання коштів чи належності картки іншій особі не надав. Суд вважає доведеним, що первісний кредитор перерахував відповідачу 13 000,00 грн.

Водночас суд не погоджується з позивачем щодо розміру тіла кредиту 16 250,00 грн.

За умовами пункту 2.2.1 кредитного договору з 16 250,00 грн на картку відповідача надійшло лише 13 000,00 грн, а 3 250,00 грн первісний кредитор зарахував у погашення комісії за надання кредиту, нарахованої ним же в день укладення договору. Тобто ці 3 250,00 грн відповідач у своє розпорядження не отримував.

Надання кредиту становить основний обов`язок кредитодавця за кредитним договором (частина перша статті 1054 ЦК України). Плату за користування кредитом закон визначає у формі процентів (стаття 1048, частина перша статті 1056-1 ЦК України). Організація та видача кредиту є діями, які кредитодавець вчиняє для виконання власного зобов`язання, а не окремою послугою, яку він надає позичальнику за окрему плату.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 виснувала, що умови договору про споживчий кредит щодо сплати позичальником комісії за дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь і які не є самостійною послугою для споживача, є несправедливими та нікчемними.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Згідно з частиною другою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Комісія за надання кредиту в розмірі 20 % від суми кредиту не є платою за будь-яку послугу, яку первісний кредитор надав відповідачу понад саму видачу кредиту. Позивач не довів, які саме дії, відмінні від надання кредиту, первісний кредитор вчинив на користь відповідача. Умова пункту 2.5 договору про сплату такої комісії, а також умова пункту 2.2.1 про її погашення за рахунок кредиту є нікчемними. Тому сума 3 250,00 грн не може вважатися наданим відповідачу кредитом, який він зобов`язаний повернути.

Отже, заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 13 000,00 грн, тобто суму, яку відповідач фактично отримав. У стягненні 3 250,00 грн тіла кредиту суд відмовляє.

Щодо комісії за управління та обслуговування кредиту, то Позивач просить стягнути 901,00 грн комісії за управління та обслуговування кредиту, нарахованої за пунктом 2.4 кредитного договору: 1,00 грн за перший розрахунковий період та по 100,00 грн за кожен наступний період після прострочення платежу.

Позивач не надав доказів того, які саме послуги з управління та обслуговування кредиту первісний кредитор надавав відповідачу. Ведення обліку заборгованості, нарахування платежів та контроль за поверненням кредиту кредитодавець здійснює у власних інтересах. З урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 496/3134/19 та статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умова пункту 2.4 договору є нікчемною.

Крім того, за змістом пункту 2.4 договору підвищення комісії з 1,00 грн до 100,00 грн настає саме внаслідок прострочення платежу. Така комісія за своєю природою є додатковою санкцією за порушення зобов`язання, а не платою за послугу.

Тому в задоволенні вимоги про стягнення 901,00 грн комісії суд відмовляє.

Щодо процентів за користування кредитом, то відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Як встановив суд, первісний кредитор нараховував проценти лише в межах строку кредитування з 19.11.2025 по 07.04.2026, а їх загальна сума 14 251,50 грн відповідає графіку платежів, який підписав відповідач.

Суд також перевірив розмір процентної ставки на відповідність Закону України «Про споживче кредитування». Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %. Отже, з 21 серпня 2024 року денна процентна ставка за договорами споживчого кредиту не може перевищувати 1 %.

Кредитний договір сторони уклали 18.11.2025. Денна процентна ставка за ним, розрахована з урахуванням усіх загальних витрат за кредитом, включно з комісіями, становить 0,7697 % і граничного розміру 1 % не перевищує. Підстав для зменшення нарахованих процентів суд не вбачає.

Строк повернення кредиту настав 07.04.2026. Відповідач жодного платежу за графіком не здійснив. Відповідно до статей 526, 530, 610, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк, а боржник, який не виконав зобов`язання у строк, вважається таким, що прострочив.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (частина перша статті 514 ЦК України). За договором факторингу фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до боржника (частина перша статті 1077 ЦК України).

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено право кредитодавця відступати свої права за договором третім особам без згоди позичальника.

Договором факторингу № 03042026 від 03.04.2026, витягом з Реєстру прав вимог № 2 від 05.05.2026, актом приймання-передачі цього Реєстру та платіжною інструкцією про сплату фінансування суд вважає доведеним, що ТОВ «Юніт Капітал» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 209802 від 18.11.2025 і є належним позивачем у справі. Оскільки до нового кредитора права переходять в обсязі, що існував у первісного кредитора, позивач не набув права вимагати сплати нікчемних комісій.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Оцінивши докази за правилами статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у сумі 27 251,50 грн, з яких 13 000,00 грн тіло кредиту та 14 251,50 грн проценти. У стягненні 3 250,00 грн тіла кредиту, що є комісією за надання кредиту, та 901,00 грн комісії за управління та обслуговування кредиту, разом 4 151,00 грн, суд відмовляє. Позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн (платіжна інструкція № 50429 від 29.07.2026). Суд задовольнив позовні вимоги на суму 27 251,50 грн із заявлених 31 402,50 грн, тобто на 86,78 %. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 310,47 грн (2 662,40 грн ? 27 251,50 / 31 402,50).

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, яка сплачена або має бути сплачена відповідною стороною.

На підтвердження витрат позивач надав договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, укладений з Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», з протоколом погодження вартості послуг; додаткову угоду № 25771573273 від 25.05.2026 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 209802; акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026 на суму 7 000,00 грн (складання позовної заяви 5 000,00 грн, вивчення матеріалів справи 1 000,00 грн, підготовка адвокатського запиту 500,00 грн, підготовка клопотання 500,00 грн); довіреність на адвоката Тимошенка О.О.

Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 137 ЦПК України суд може зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката лише за клопотанням іншої сторони. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що суд не може з власної ініціативи зменшити розмір таких витрат за відсутності відповідного клопотання сторони. Відповідач клопотання про зменшення витрат не подавав.

Ураховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 6 074,69 грн (7 000,00 грн ? 27 251,50 / 31 402,50).

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 128, 133, 137, 141, 178, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333) заборгованість за договором про споживчий кредит № 209802 від 18.11.2025 у розмірі 27 251 грн 50 коп., з яких: 13 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 14 251,50 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333) судовий збір у розмірі 2 310 грн 47 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 074 грн 69 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.М. Танасійчук