Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №727/7083/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7083/26

Провадження № 2/727/2515/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді: Літвінової О.Г.

за участю секретаря судового засідання: Гавалешко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів після досягнення 18 років, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів після досягнення 18 років.

Посилаючись на те, що мати позивача та відповідач перебували у шлюбі, який в 2013 році було розірвано, в шлюбі у них народився син – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що через війну мати позивача та позивач змушені були переїхати до м. Тернополя, далі позивач вступив до вищої школи в Німеччині. Відповідно потребує матеріальної допомоги від батьків у звязку із навчанням. Допомагає лише мама позивача, батько не надає матеріальної допомоги.

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 виповнилось 18 років і відповідач не зобов`язаний рішенням суду сплачувати аліменти, оскільки воно стосувалось до часу виповнення 18 років.

Також зазначає, що загалом щомісяця позивачу необхідно 7000 грн – на продукти, 3230 грн. – вартість проїзду на місяць (квиток на всі види транспорту загальний проїзний, копія з перекладом додається, вартість 63 євро), на ксерокопії документів для підготовки рефератів та навчальну літературу і канцелярію (зошити, блокноти, ручки, папір А4) сину необхідно близько 3000 грн/місяць. На одяг, якщо скромно рахувати, в рік йому необхідно приблизно 36000 грн (кросівки 4000 грн, куртка зимова 8000 грн, куртка весна/осінь 6000 грн, туфлі весна/осінь 4000 грн, зимове взуття 4000 грн, тепла зимова кофта 1500 грн, (потрібно 2 шт, отже 3000 грн), джинси 1500 грн, (2 шт 3000 грн), літній одяг (футболка 2 шт по 500 грн, шорти 2 шт по 1000 грн, в`єтнамки 500 грн) 3500 грн, носки 5 пар на рік по 100 грн /пара( 500 грн.). Відповідно 36000 грн на одяг на рік і 3000 грн на одяг щомісяця. Засоби гігієни 2100 грн на місяць, оплата інтернет 2100 грн на місяць, мобільний зв`язок 500 грн на місяць.Також для навчання необхідний комп`ютер, який придбано за 2461,35 євро = 126168 грн. (копії чеків з перекладом додаються, а саме: складові деталі, монітор, пам`ять для ПК, корпус для ПК), що в розрахунку на місяць (враховуючи один рік) складає 10514 грн. Орендна плата на житло з 25.07.24р. з комунальними послугами – це 148,58 євро + 120 євро (комунальні послуги), це 13767 грн щомісяця (копія договору оренди з перекладом додається). Отже загальна сума, необхідна позивачу в місяць під час навчання складає 45211 грн. Половина від цієї суми – 22605 грн.

Також вказує, що наскільки їй відомо (зі сплати аліментів), у відповідача є стабільний постійний дохід. Мама позивача самостійно допомагає синові із витратами на навчання, проте їй важко це робити, оскільки вона не працює, є переміщеною особою і тому перебуває у скрутному становищі. А позивач не може працювати, оскільки навчається на денній формі.

А тому просила стягувати з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 до закінчення навчання чи до досягнення позивачем 23 річного віку, а саме 22605,00 грн. щомісячно.

14.07.2026 відповідач ОСОБА_3 через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Свою позицію обґрунтовує тим, що наскільки відомо відповідачу стан здоров`я його сина не змінився та проблем зі здоров`ям у нього немає, відповідачу на теперішній час не відомо щодо встановлення інвалідності чи підгрупи інвалідності позивачу експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи. Зазначив, що відповідно до наданої до позовної заяви довідки навчання позивача було завершено 01 липня 2026 року. У зв`язку з цим відповідач вважав, що на час звернення до суду позивач не навчається, а тому право на утримання у зв`язку з навчанням відсутнє. Крім того, відповідач зазначив, що позивач проживає у Федеративній Республіці Німеччина та, на думку відповідача, отримує там державну соціальну допомогу, яка покриває витрати на харчування, одяг, особисту гігієну та інші потреби. У зв`язку з цим відповідач вважав, що позивачем не доведено необхідності отримання додаткової матеріальної допомоги від нього. Також відповідач заперечував проти заявленого розміру аліментів, посилаючись на свій матеріальний стан та наявність інших осіб, яких він зобов`язаний утримувати. Зазначив, що з його доходу здійснюються стягнення аліментів та погашення заборгованості за іншими виконавчими провадженнями, а загальний розмір таких відрахувань перевищує 50 відсотків його доходу. Відповідач також послався на наявність заборгованості за аліментами та зазначив, що після досягнення позивачем повноліття з його заробітної плати продовжують здійснюватися відрахування на погашення заборгованості за раніше присудженими аліментами. За твердженням відповідача, станом на 20 січня 2026 року така заборгованість становила 97 314,06 грн, а за іншими виконавчими провадженнями також наявна заборгованість. Крім того, відповідач зазначив, що самостійно несе витрати на оренду житла у місті Чернівці в розмірі 350 євро щомісячно та має інших утриманців, на яких сплачує аліменти. У зв`язку з цим вважав, що не має можливості додатково надавати матеріальну допомогу позивачу. Окремо відповідач заперечував проти врахування наданих позивачем чеків на придбання підручника, худі та кросівок, монітору, складових до КП, корпусу КП, куртки чоловічої, продуктів харчування. Зазначив, що частина витрат покривається за рахунок державної допомоги, яку позивач, на думку відповідача, отримує в Німеччині. Також відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів щодо не працевлаштування матері позивача, відсутні будь-які докази щодо втрати її працездатності, встановлення інвалідності чи підгрупи інвалідності, чи звернення останньої для працевлаштування до служби зайнятості.

Згідно з ч.4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ст.274 ч. 1 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 травня 2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 липня 2026 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

20.08.2026 представником позивача було подано клопотання про долучення доказів, а саме довідку про продовження навчання позивача.

26.08.2026 відповідачем було подано додаткові пояснення, в яких просив звернути увагу, що в довідці наданою представником позивача, не вказано, яка конкретна форма навчання позивача.

01.09.2026 представником позивача було подано клопотання про долучення до матеріалів справи довідку про продовження навчання на денній формі.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, представник позивача в прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи проводити без їх участі, позов підтримують в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив, у своєму відзиві на позовну заяву просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані суду письмові докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є сином відповідача ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Красногорівської міської ради Мар`їнського району Донецької області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження було зроблено актовий запис за №34.

Згідно з рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 вересня 2013 року було розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно з копією судового наказу Димитровського міського суду Донецької області від 29.03.2021 було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини – сина ОСОБА_1 в розмірі частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку починаючи з 25.02.2021 і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до заочного рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 липня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів було задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 на утримання дитини – сина ОСОБА_6 аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

Відповідно до рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 січня 2022 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про зміну розміру аліментів було задоволено частково, зменшено розмір аліментів, що стягуються за заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 7 липня 2021 року, ухвалено стягувати з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_7 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення від дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , також стягнено з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_5 на її утримання в розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення від дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичним місцем проживання мати позивача є АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки про навчання від 14 серпня 2026 року, ОСОБА_1 є студентом Професійних шкіл Мюнден (Німеччина), навчається у класі BF WB 26 за спеціалізацією «Офісні послуги», за денною формою навчання. Орієнтовна дата закінчення навчання — 07 липня 2027 року. Вказані обставини також підтверджуються перекладом зазначеної довідки з німецької мови на українську мову.

Згідно з довідкою-розрахунком №18.25-36/970 від 19.03.2026, вбачається, що у відповідача ОСОБА_3 за виконавчим провадженням №65108277 станом на 20.01.2026 року залишок заборгованості по аліментам складає – 97314,06 грн.

Відповідно до довідки-розрахунку №19-27/9468 від 17.03.2026, вбачається, що у відповідача ОСОБА_3 наявна заборгованість за виконавчим провадженням №66350450 заборгованість в розмірі 152097,00 грн.

Як вбачається з копії договору найму житлового приміщення від 19 січня 2026 року, відповідач ОСОБА_3 орендує квартиру за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до розрахункового листка за лютий 2026 року, видана ТОВ «ПРЕСПАРК», зазначено, що відповідач ОСОБА_3 працює на посаді майстра виробничої дільниці та нараховано заробітну плату в розмірі 51058,40 грн.

Таким чином, між сторонами виникли сімейні правовідносини, які детально врегульовані Сімейним кодексом України.

Зокрема, за змістом ст.7 Кодексу сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Так, правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України (далі - СК України).

Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків.

Статтею 199 Сімейного кодексу України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно з ст. 200 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених устатті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

За змістом ст. 201 Кодексу до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Частиною першою статті 182 СК України регламентовано, що суд при визначенні розміру аліментів враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дочки, сина, які продовжують навчатися суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють його дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

У судовому засіданні судом були з`ясовані наступні обставини, які в силу приписів статті 182 Сімейного кодексу України мають враховуватися при визначенні розміру аліментів.

Як судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 працює у ТОВ «ПРЕСПАРК» на посаді майстра виробничої дільниці. Відповідно до розрахункового листка за лютий 2026 року відповідачу нараховано заробітну плату у розмірі 51 058,40 грн, до складу якої входить компенсація вартості житла у розмірі 13 000,00 грн.

Відповідач має заборгованість по аліментам за судовим наказом, від 29.03.2021 виданий Димитровським міським судом Донецької області на утримання позивача ОСОБА_1 , залишок якої станом на 20.01.2026 становить 97314,06 грн. заборгованість .

Крім того, судом встановлено, що на утриманні відповідача перебуває інша неповнолітня дитина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь якої з нього стягуються аліменти на підставі рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області. Відповідно до довідки-розрахунку заборгованість відповідача зі сплати аліментів за зазначеним зобов`язанням становить 152 097,00 грн.

Водночас суд також враховує аргументи відповідача, щодо долучення до матеріалів справи пропозиції оренди житла, однак доказів про особисту сплату за оренду приміщення позивач суду не надав.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір аліментів у сумі 22 605,00 грн щомісячно є надмірним та не відповідає встановленому матеріальному становищу відповідача, його доходам, наявним фінансовим зобов`язанням та іншим обставинам справи.

Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, СК України передбачено мінімальний гарантований розмір аліментів тільки для дітей відповідного віку і непередбачено мінімального гарантованого розміру аліментів для інших соціальних і демографічних груп, які мають право на одержання аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Законом встановлені прожиткові мінімуми для дітей віком до 6 років, від 6 років до 18 років та на працездатних осіб. Прожитковий мінімум на повнолітніх дочку, сина законом не передбачено, а відтак розрахувати розмір такої величини неможливо.

Суд враховує аргументи відповідача щодо того, що останній день навчання позивача закінчився 01 липня 2026 року, однак в матеріалах справи наявна довідка від представника позивача про те, що позивач навчається у Професійній школі Мюнден у класі BF WB 26 за спеціалізацією «Офісні послуги», за денною формою навчання. Орієнтовна дата закінчення навчання — 07 липня 2027 року.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є повнолітньою працездатною особою, яка продовжує навчання і має право на одержання аліментів до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трирічного віку законодавством України, чинним на момент подання позовної заяви, не передбачено встановлення для нього мінімального гарантованого розміру аліментів, відтак суд не бере до уваги посилання відповідача про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд критично оцінює посилання сторони позивача на понесені витрати, зокрема на придбання одягу та взуття, монітору, складових до КП, корпусу КП, куртки чоловічої, продуктів харчування, як на обставини, що безпосередньо підтверджують необхідність стягнення аліментів у заявленому розмірі.

Сам по собі факт придбання повнолітньою особою одягу, взуття та інших товарів для повсякденного життя не свідчить про те, що такі витрати зумовлені саме навчанням та не можуть безпосередньо характеризувати розмір коштів, необхідних для продовження навчання.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.5 ст.81 ЦПК України).

Таким чином, дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалась позивачка, як на підставу вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, з врахуванням положень ст. 182 СК України, а також засад розумності і справедливості, з огляду на матеріальний стан та стан здоров`я сторін, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Відповідач повинен вживати всіх можливих заходів для власного забезпечення належних умов життя, так і своїх дітей. Відповідач зобов`язаний утримувати свого повнолітнього сина, оскільки він продовжує навчання на денній формі навчання, не працює і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.

А тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача дійсно необхідно стягнути аліменти, але в розмірі меншому, ніж це просить позивач. Враховуючи всі обставини справи, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача аліменти в розмірі 5000,00 грн з відповідача щомісячно і до закінчення позивачем навчання, але не більше, ніж до досягнення позивачем двадцяти трьох років, починаючи з 18.05.2026 року, частково задовольнивши позовні вимоги.

Також з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн. оскільки позивач був звільнений від його сплати під час звернення до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.180, 181, 182, 183, 191, 199, 200 СК України, ст.ст.7, 12, 19, 76, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 аліменти на його утримання в розмірі 5000,00 грн. щомісячно і до закінчення позивачем навчання, але не більше, ніж до досягнення пощивачем двадцяти трьох років, починаючи з 18.05.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп.

Рішення суду підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: О.Г.Літвінова