Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №727/9142/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9142/26

Провадження № 2/727/3041/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Маковійчук В.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» подало до суду в електронній формі позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 49329-10/2024 від 28.10.2024 року у розмірі 36 000 грн.

Позивач зазначив, що 28.10.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (далі: ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП») та ОСОБА_1 уклали в електронній формі договір про надання фінансового кредиту № 49329-10/2024, за яким товариство надало відповідачці кредит у розмірі 15 000 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Відповідачка зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти згідно з графіком платежів, але свого обов`язку не виконала.

24.03.2025 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» за договором факторингу № 24032025 відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до відповідачки за цим кредитним договором.

За розрахунком позивача заборгованість відповідачки становить 36 000 грн, з яких: 15 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 13 500 грн заборгованість за процентами, 7 500 грн заборгованість за штрафом. Позивач просить стягнути цю суму, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Ухвалою судді від 24.06.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачці встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження разом із копією позовної заяви та додатками до неї відповідачка отримала особисто 10.09.2026 року, що підтверджується її підписом про отримання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачка не подала, клопотань про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін не заявляла.

Позивач у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності його представника.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 28.10.2024 року о 12:39:42 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансового кредиту № 49329-10/2024 (далі: кредитний договір).

Перед укладенням договору ОСОБА_1 заповнила заявку-анкету на отримання фінансового кредиту, у якій зазначила свої паспортні дані, РНОКПП, номер телефону НОМЕР_1 та номер платіжної картки для отримання кредиту 4314 14 1801. Кредитодавець надав відповідачці паспорт споживчого кредиту, який містить основні умови кредитування: сума 15 000 грн, строк 120 днів, процентна ставка 1,00 % на день (365 % річних), загальні витрати за кредитом 18 000 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту 33 000 грн, реальна річна процентна ставка 2 428,90 %. Відповідачка підписала паспорт споживчого кредиту 28.10.2024 і підтвердила отримання та ознайомлення з цією інформаціє

Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» ідентифікувало ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , а відповідачка акцептувала кредитний договір шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором «W2516», який товариство надіслало 28.10.2024 о 12:39:21 на номер телефону НОМЕР_1 .

За пунктом 1.1 кредитного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 15 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Пунктом 1.2 кредитного договору сторони встановили строк кредиту 120 днів, дату надання кредиту 28.10.2024 та кінцеву дату погашення кредиту 24.02.2025.

Відповідно до пункту 1.4 кредитного договору за користування кредитом товариство нараховує проценти в розмірі 1 % на день на залишок заборгованості; тип процентної ставки фіксований. Згідно з пунктом 1.4.1 денна процентна ставка складає (18 000,00 / 15 000,00) / 120 ? 100 % = 1,00 % і застосовується у межах строку кредитування, визначеного пунктом 1.2 договору.

Пунктом 1.4.2 кредитного договору передбачено право клієнта до 26.11.2024 сплатити перший платіж зі знижкою 20 % на нараховані проценти. Відповідно до пункту 2 додатка № 1 до кредитного договору сума першого платежу з урахуванням знижки складає 3 600 грн.

Графіком платежів (додаток № 1 до кредитного договору) сторони погодили такі платежі: 26.11.2024 4 500 грн; 26.12.2024 4 500 грн; 25.01.2025 4 500 грн; 24.02.2025 19 500 грн (з них 15 000 грн тіло кредиту і 4 500 грн проценти). Загальна сума до сплати становить 33 000 грн, з яких 15 000 грн тіло кредиту та 18 000 грн проценти.

Пунктом 1.6 кредитного договору встановлено, що кредит надається в безготівковій формі на рахунок клієнта з використанням реквізитів платіжної картки № 4314 14 1801 і вважається наданим у день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитам

Пунктом 5.3 кредитного договору сторони передбачили, що в разі прострочення клієнтом сплати платежів товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості. Згідно з пунктом 5.3.1 договору, якщо сума кредиту перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати половини суми кредиту; у разі встановлення законодавством мораторіїв (заборон) на нарахування штрафних санкцій штраф протягом періоду мораторію чи заборони не нараховується.

Згідно з листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 17.02.2026 вих. № 3426_260217120238, на підставі договору про переказ коштів № ФК-П-2022/02-3 від 22.02.2022, укладеного з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», 28.10.2024 о 12:40:13 на платіжну картку НОМЕР_3 ОСОБА_1 перераховано 15 000 грн (номер транзакції в системі iPay.ua 550293712, код авторизації 769233). Номер картки збігається з номером, який відповідачка вказала в заявці-анкеті та який зазначено в пункті 1.6 кредитного договору.

Із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», вбачається, що в період з 05.11.2024 року по 26.11.2024 року відповідачка сплатила 3 600 грн, які кредитодавець зарахував у погашення процентів. Ця сума дорівнює першому платежу зі знижкою, передбаченому пунктом 1.4.2 кредитного договору та пунктом 2 додатка № 1 до нього. Надалі відповідачка платежів не вносила.

Відповідно до розрахунку заборгованості товариство нараховувало проценти по 150 грн на день (1 % від 15 000 грн) до 24.02.2025 включно, тобто в межах строку кредитування. Після 24.02.2025 проценти не нараховувались. Станом на 24.03.2025 заборгованість відповідачки становить 36 000 грн, з яких: 15 000 грн тіло кредиту, 13 500 грн проценти, 7 500 грн штраф. Штраф товариство почало нараховувати з 27.12.2024, наступного дня після несплати другого платежу за графіком.

24.03.2025 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (клієнт) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (фактор) уклали договір факторингу № 24032025, за умовами якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. Згідно з пунктами 1.2 та 1.4 договору факторингу фактор заміняє клієнта у кредитних договорах і набуває права вимагати від боржників належного виконання зобов`язань з моменту набрання чинності договором.

Згідно з витягом із реєстру боржників до договору факторингу № 24032025 від 24.03.2025 до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за кредитним договором № 49329-10/2024 від 28.10.2024 у загальному розмірі 36 000 грн, з яких: 15 000 грн основний борг, 13 500 грн проценти, 7 500 грн штраф.

Сторони договору факторингу підписали акт приймання-передачі реєстру боржників від 24.03.2025 року. ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» плату за відступлення права вимоги згідно з договором факторингу у розмірі 5 108 698,47 грн, що підтверджується платіжною інструкцією.

Листом від 24.03.2025 року № 49329-10/2024-001 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» повідомило ОСОБА_1 про відступлення права вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та про нові реквізити для погашення заборгованості.

Заборгованість відповідачка не погасила.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформленою в електронній формі. Пунктом 6 частини першої цієї статті визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором є даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 зазначив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на номер мобільного телефону, без здійснення входу на сайт за допомогою логіна користувача й пароля і без входу до особистого кабінету позичальника кредитний договір не був би укладений. Будь-який вид договору, укладений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, прирівнюється до договору в письмовій формі.

Суд встановив, що відповідачка заповнила заявку-анкету зі своїми персональними даними, ознайомилася з паспортом споживчого кредиту та підписала кредитний договір і додаток № 1 до нього електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на її номер телефону. Кредитодавець перерахував 15 000 грн на платіжну картку, реквізити якої відповідачка сама вказала в заявці-анкеті. Після цього відповідачка внесла 3 600 грн, тобто суму першого платежу зі знижкою, обумовлену саме цим договором. Такі дії підтверджують волю відповідачки на укладення кредитного договору та отримання кредиту на погоджених умовах.

За таких обставин суд дійшов висновку, що сторони уклали кредитний договір у письмовій (електронній) формі та досягли згоди щодо всіх його істотних умов, а ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» виконало обов`язок надати кредит.

Відповідно до статей 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, встановлених договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строк повернення кредиту настав 24.02.2025. Відповідачка тіло кредиту не повернула. Доказів погашення заборгованості суду не надала, розрахунок позивача не спростувала. Тому вимога про стягнення 15 000 грн тіла кредиту є обґрунтованою.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно з частиною першою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023, частину четверту статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 5, за яким максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до цієї частини, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.

Отже, з 24.12.2023 денна процентна ставка за договорами про споживчий кредит не може перевищувати 2,5 %, з 23.04.2024 не більше 1,5 %, а з 21.08.2024 не більше 1 %.

Сторони уклали кредитний договір 28.10.2024, коли граничний розмір денної процентної ставки становив 1 %. Денна процентна ставка за договором, розрахована за формулою частини четвертої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», становить (18 000 / 15 000) / 120 ? 100 % = 1 %, тобто не перевищує встановленого законом максимуму.

Кредитодавець нараховував проценти тільки в межах строку кредитування, з 28.10.2024 по 24.02.2025. За цей період загальна сума процентів за графіком платежів становить 18 000 грн. Відповідачка сплатила 3 600 грн як перший платіж зі знижкою, що згідно з пунктом 2 додатка № 1 до кредитного договору вважається повною сплатою першого платежу. Неоплаченими залишилися проценти за другий, третій і четвертий розрахункові періоди: 4 500 ? 3 = 13 500 грн.

Розрахунок позивача відповідає умовам кредитного договору та вимогам закону, тому суд стягує з відповідачки 13 500 грн процентів за користування кредитом.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався і який діє на час ухвалення цього рішення.

ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» нарахувало відповідачці штраф у розмірі 7 500 грн за прострочення платежів з 27.12.2024, тобто в період дії воєнного стану. Пункт 5.3.1 кредитного договору також передбачає, що в період законодавчого мораторію штраф не нараховується. Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняє відповідачку від обов`язку сплатити цю неустойку, тому в задоволенні вимоги про стягнення 7 500 грн штрафу суд відмовляє.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу одна сторона (фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з частиною другою цієї статті, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків; виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є в такому разі належним виконанням.

Позивач надав договір факторингу № 24032025 від 24.03.2025року, витяг із реєстру боржників, акт приймання-передачі реєстру боржників, платіжну інструкцію про оплату за договором факторингу та лист про відступлення права вимоги. Ці докази підтверджують, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 49329-10/2024 від 28.10.2024 року. Доказів того, що відповідачка після відступлення права вимоги виконала зобов`язання на користь первісного кредитора, матеріали справи не містять.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачка відзиву не подала, доказів погашення заборгованості не надала і розрахунок позивача не спростувала.

Оцінивши докази відповідно до статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову: стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 500 грн, з яких 15 000 грн тіло кредиту і 13 500 грн проценти. У стягненні 7 500 грн штрафу суд відмовляє.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Такий самий принцип застосовується до розподілу судового збору (частина перша статті 141 ЦПК України).

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (платіжна інструкція від 16.06.2026 № 38232). Суд задовольнив позов на 28 500 грн із заявлених 36 000 грн, тобто на 79,17 %. Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 107,73 грн (2 662,40 ? 28 500 / 36 000).

Відповідно до частин другої та третьої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений з АО «Апологет», за пунктом 2.3 якого вартість послуг за одну кредитну справу складає 8 000 грн; акт наданих послуг № 756 від 08.06.2026року на суму 8 000 грн щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 49329-10/2024; детальний опис наданих послуг до акта № 756 (консультація клієнта, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складення позовної заяви, подання її до суду, загалом 6 год 30 хв); ордер на надання правничої допомоги та довідку позивача про укладення договору № 0107.

Відповідачка клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України не подала.

З урахуванням часткового задоволення позову з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 6 333,33 грн (8 000 ? 28 500 / 36 000).

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, банківські реквізити: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 49329-10/2024 від 28.10.2024 року у розмірі 28 500 грн 00 коп., з яких: 15 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 13 500 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, банківські реквізити: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») судовий збір у розмірі 2 107 грн 73 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 333 грн 33 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Н.М. Танасійчук