Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №727/9799/26
Суддя: Літвінова О. Г.
Справа № 727/9799/26
Провадження № 2/727/3229/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2026 Шевченківський районний суд м.Чернівці у складі:
головуючої судді Літвінової О.Г..
секретаря судового засідання Гавалешко Н.С..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товариство з додатковою відповідальністю « Чернівецька пересувна механізована колона №76» про поділ спільного майна подружжя,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя , якому просила визнати спільною сумісною власністю подружжя майно з його наступний поділом між сторонами.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 липня 2026 відкрито загальне позовне провадження по справі.
Ухвалою віл 31.08.2026 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання представник позивача Іонашку ВД. не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, просить суд ухвалити заочне рішення по справі. Відповідач Ємбрик ІД. у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, причина неявки невідома. Відзив відповідно до норм ст. 178 ЦПК України суду не надав.
Суд, керуючись ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача та не подання відзиву відповідачем ухвалив слухати справу за відсутності сторін, які не з`явилися, на підставі наявних у матеріалах справи даних та доказів, з ухваленням заочного рішення .
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони 12 серпня 2006 зареєстрували шлюб, про що складено актовий запис № 1296. В період перебування шлюбі у них народилось троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 липня 2026 рок шлюб розірвано.
Під час перебування у шлюбі за спільні кошти було придбано наступне майно: автомобіль марки Mercedes Benz GLE 300D, 2023 року випуску, VIN НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію зареєстрований за ОСОБА_1 , проте перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_3 ; транспортний засіб марки Mercedes Benz GL 350, 2015 року випуску, VIN НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію зареєстрований за ОСОБА_3 , проте перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 . • Квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 81.9 кв.м.
Окрім вищезазначеного спільно набутого майна, ОСОБА_1 у період перебування у шлюбі було укладено в інтересах сім`ї із ТДВ «ПМК-76» два договори будівельного підряду № 57 та № 58 від 23 лютого 2023 року (майнові права), предметом яких є спорудження Генпідрядником за рахунок коштів замовника паркінгу та в результаті передача замовнику у власність конкретних паркомісць.
Також за період шлюбу позивачкою була придбана квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 110,5 кв.м., яка належить останній на праві приватної власності на підставі договору міни № 419 від 07.04.2016 року. Зазначена квартира була отримана на підставі договору міни в обмін на подаровані їй 15/100 ідеальних часток житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
У зв`язку з тим, що квартира набута за договором міни № 419 від 07.04.2016 року шляхом обміну 15/100 ідеальних часток житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, які були попередньо набуті ОСОБА_1 за договором дарування, таке майно відповідно до положень сімейного законодавства України зберігає правовий режим особистого майна. Відтак, зазначена квартира не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та не підлягає включенню до складу майна, що підлягає поділу між сторонами у даній справі.
Пропонувала наступний порядок розподілу спільного майна:
визнати спільною сумісною власністю подружжя наступне майно: АДРЕСА_4 ; - транспортний WINFDOKB5PА969383; засіб марки «Мercedes-Benz GLE 3000», 2023 року випуску, VIN - транспортний НОМЕР_2 : засіб марки «Mercedes-Benz GL 350», 2015 року випуску, VIN майнові права, що виникли на підставі договорів будівельного підряду № 57 та №58 від 23.02.2023, укладених з ТЗДВ «Чернівецька пересувна механізована колона № 76», предметом яких є фінансування будівництва паркінгу за адресою: АДРЕСА_5 , та набуття у майбутньому права власності на № 82 та № 83 у складі цього паркінгу. 2. В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/2 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 загальною площею 81,9 кв. м. 3. B порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 загальною площею 81,9 кв. м. 4. Виділити у особисту приватну власність ОСОБА_1 автомобіль марки «Mercedes-Benz GL 350», 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_2 , загальною вартістю 1183110,00 грн. 5. Виділити у особисту приватну власність ОСОБА_3 автомобіль «Mercedes-Benz GLE 300D», 2023 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN НОМЕР_5 , загальною вартістю 3 980 749.00 грн. 6. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 1 398 819 (один мільйон триста дев`яносто вісім тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн. 50 коп. в рахунок різниці вартості транспортних засобів в порядку поділу майна подружжя. 7. Припинити право спільної сумісної власності подружжя на автомобіль марки «Mercedes-Benz GL 350», 2015 року випуску, VIN НОМЕР_2 . 8. Припинити право спільної сумісної власності подружжя на автомобіль марки «Mercedes-Benz GLE 300D», 2023 року випуску, VIN НОМЕР_5 . 9. В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_7 право особистої власності на майнові права за договором будівельного підряду № 57 від 23.02.2023, укладеним з Т ДВ «ПМК-76», предметом якого є набуття у власність паркомісця № 82, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 . 10. В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право особистої власності на майнові права за договором будівельного підряду № 58 від 23.02.2023, укладеним з ТЗДВ «ПМК-76», предметом якого є набуття у власність паркомісця №83, розташованого за адресою АДРЕСА_5 .
За змістом частин першої та сьомої статті 41 Конституції України, частин першої та п`ятої статті 319 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і таке використання не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Відповідно до ч.3ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.
Такий правовий висновок викладений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.
Як вбачається із змісту правової позицій викладеної у постанові Верховного Суду від 24.01.2020 року у справі № 61-36178св18, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, висловленим у постанові від 16.12.2015 року у справі № 6-2641цс15, норми Сімейного кодексу України у статтях 57, 60 встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя щодо належного їм майна, згідно з якими майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями:
1) час набуття майна;
2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).
Згідно ч.2 ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч.1 ст.61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Згідно ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною 1 ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
У відповідності до ч. ч. 1, 2ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
У відповідності до абзацу 1 п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. №11 сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Зі змісту п.п. 23, 24 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.
Також п.30 цієї ж Постанови, передбачено рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК України.
При цьому, суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз`яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.
Ст. 57 СК України визначає, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”; земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації.
Придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам собою факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Постанова КЦС ВС від 22.01.2020 у справі № 711/2302/18 (провадження № 61-13953с19).
Отже, згідно приписів законодавства, яке застосовується до правовідносин між сторонами, а також враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Необхідно вирішити питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст. ст. 10,12,81,259,263-265, 280-282 ЦПК України , суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товариство з додатковою відповідальністю « Чернівецька пересувна механізована колона №76» про поділ спільного майна подружжя задовольнити.
Визнати спільною сумісною власністю подружжя наступне майно: квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 81,9 кв. м,; транспортний WINFDOKB5PА969383; засіб марки «Мercedes-Benz GLE 3000», 2023 року випуску, VIN - транспортний НОМЕР_2 : транспортний засіб марки «Mercedes-Benz GL 350», 2015 року випуску,; майнові права, що виникли на підставі договорів будівельного підряду № 57 та №58 від 23.02.2023, укладених з ТЗДВ «Чернівецька пересувна механізована колона № 76», предметом яких є фінансування будівництва паркінгу за адресою: АДРЕСА_5 , та набуття у майбутньому права власності на № 82 та № 83 у складі цього паркінгу.
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/2 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 загальною площею 81,9 кв. м. 3. B порядку поділу спільного майна подружжя.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 загальною площею 81,9 кв. м.
Виділити у особисту приватну власність ОСОБА_1 автомобіль марки «Mercedes-Benz GL 350», 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_2 , загальною вартістю 1183110,00 грн.
Виділити у особисту приватну власність ОСОБА_3 автомобіль «Mercedes-Benz GLE 300D», 2023 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN НОМЕР_5 , загальною вартістю 3 980 749.00 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 1 398 819 (один мільйон триста дев`яносто вісім тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн. 50 коп. в рахунок різниці вартості транспортних засобів в порядку поділу майна подружжя.
Припинити право спільної сумісної власності подружжя на автомобіль марки «Mercedes-Benz GL 350», 2015 року випуску, VIN НОМЕР_2 .
Припинити право спільної сумісної власності подружжя на автомобіль марки «Mercedes-Benz GLE 300D», 2023 року випуску, VIN НОМЕР_5 .
В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_7 право особистої власності на майнові права за договором будівельного підряду № 57 від 23.02.2023, укладеним з Т ДВ «ПМК-76», предметом якого є набуття у власність паркомісця № 82, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 .
В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право особистої власності на майнові права за договором будівельного підряду № 58 від 23.02.2023, укладеним з ТЗДВ «ПМК-76», предметом якого є набуття у власність паркомісця №83, розташованого за адресою АДРЕСА_5 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 6400 грн. за проведення траспортно-товарознавчих експериз та 16640,00 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Г.Літвінова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua