Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №720/1993/26 — Новоселицький районний суд Чернівецької області

01.10.2026

Справа №720/1993/26

Провадження №2/720/1190/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Павлінчука С.С.

з участю секретаря Житарюк М.Р.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Новоселиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що сторони зареєстрували шлюб 12 липня 2024 року у виконавчому комітеті Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, актовий запис №5. В даний час в них різні погляди на життя, вони втратили почуття любові, причиною чого є постійні непорозуміння та сварки. Від шлюбу сторони мають одну неповнолітню дитину.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак подав відзив, в якому не заперечував щодо задоволення позову, однак просив зменшити витрати на правову допомогу до 2000 грн.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню у зв`язку із його визнанням.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 12 липня 2024 року у виконавчому комітеті Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, актовий запис №5. В даний час в них різні погляди на життя, причиною чого є постійні непорозуміння та сварки. Вони тривалий час спільно не проживають. Сім`я розпалася у зв`язку із різними поглядами на життя, на ведення домашнього господарства, на дозвілля. Від шлюбу мають одну неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає із позивачем.

За таких обставин суд вважає, що збереження шлюбу протирічить інтересам сторін, а тому його необхідно розірвати.

Відповідно до ст.141 ч.2 п.1 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У відповідності до частини 6 статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо. Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20), від 13 березня 2025 року (справа №275/150/22).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі №9901/350/18 (провадження №11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі №908/299/18 (провадження №12-136гс19) та постанові від 08 червня 2021 року у справі №550/936/18 (провадження №14-26цс).

Представником позивача на підтвердження понесених витрат надано копію договору про надання професійної правничої допомоги адвокатом №31/07/2026 від 31.07.2026 року, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги до договору від 01.11.2024 року, додаток до договору від 31.07.2026, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та які очікує понести у зв`язку із розглядом справи від 31.07.2026 року, звіт (акт) про надані послуги у зв`язку з розглядом справи, квитанція до прибуткового касового ордера від 31.07.2026 року, з яких вбачається, що адвокатом Трифаненко Анастасією Іванівною було надано ряд послуг з правничої допомоги, а загальна вартість виконаних робіт становить 10000 грн.

Від представника відповідача до суду надійшло заперечення щодо визначеного позивачем розміру витрат на правову допомогу.

В свою чергу враховуючи складність справи, яка є малозначною, сталу судову практику по такій категорії спорів, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні частини витрат в розмірі 8000 грн на підставі ч.3 ст.141 ЦПК України, оскільки заявлена сума не є пропорційною до предмету спору, та значення справи для сторін, та стягнути 2000 грн витрат на правову допомогу.

Окрім того, при подачі позову позивач сплатила судовий збір у розмірі 1331,20 грн, які відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, загальний розмір понесених позивачем судових витрат, які мають бути стягнуті із відповідача складає 3331,2 грн (1331,20 грн + 2000 грн).

На підставі ст.ст.110,112 Сімейного кодексу України, суд керуючись ст.ст.263, 264, 265, 270, 274 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_2 , який зареєстрований 12 липня 2024 року у виконавчому комітеті Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, актовий запис №5.

Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 судові витрати в сумі 3331,20 гривня.

Рішення може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: