Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №715/2835/26 — Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/2835/26

Провадження № 2/715/1155/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року селище Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Маковійчук Ю.В.

секретар судового засідання Затолошна Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Фінансова компанія «Суперіум» звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідно до укладеного кредитного договору № 6823 від 03.02.2025 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Суперіум» та відповідачкою, остання отримала кредит у розмірі 8000, 00 грн., строком на 98 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 % від суми кредиту за кожен день користування. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».

Вказує на те, що у зв`язку з порушеннями зобов`язань, заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 26 373,97 грн, яка складається; заборгованості по тілу 7 889,4 грн., заборгованості по відсоткам 6 784,54 грн. та штраф 11700 грн.

Тому просить суд стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 26 373,97 грн. та судові витрати понесені по справі у виді судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

В судове засідання представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Суперіум» не з`явився, однак подав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує повністю та розгляд справи просить провести у його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розстрочення виконання рішення суду, посилаючись на скрутне матеріальне становище. При цьому вказала, що не погоджується із нарахованим штрафом за кредитним договором.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч.1 ст. 1056-1 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №561/77/19 від 16.12.2020 зазначено, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 8, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦКУкраїни зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом статті 549ЦКУкраїни неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Так, судом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору 03.02.2026 року № 6823 між ТзОВ «Фінансова компанія «Суперіум» та ОСОБА_2 , остання отримала кредит у розмірі 8000, 00 грн., строком на 98 днів.

Відповідно до пунктів 1.3.1. Договору, плата за користування кредитом складається з: фіксованого проценту від загальної суми позики за кожен день користування позикою та складає 1,0 % (один) відсоток від загальної суми позики за календарний день та нараховується за кожний день користування позикою; плата за користування позикою включається до щомісячного платежу. Згідно умов договору погашення кредиту здійснюється щомісячними платежами, розмір яких визначений умовами договору та в графіку платежів до договору кредиту (п. 5.1 Договору).

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та був підписаний 03.02.2025 року о 09:31:22 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 439126.

Зокрема, під час оформлення кредиту позичальник самостійно внесла та підтвердила необхідні персональні дані, пройшла процедуру електронної ідентифікації та підтвердила свою волю на укладення електронного договору шляхом вчинення відповідних електронних дій, передбачених інформаційно-телекомунікаційною системою кредитодавця.

Відповідно до умов електронного договору, електронна ідентифікація позичальника могла здійснюватися, зокрема, шляхом використання зазначеного ним номера мобільного телефону, адреси електронної пошти, одноразового ідентифікатора (коду), надісланого на засіб зв`язку позичальника, а також шляхом підтвердження введених ним даних та вчинення інших передбачених договором електронних дій. Після проходження процедури ідентифікації Позичальник підтвердив прийняття умов договору та його укладення в електронній формі. Таким чином, електронний договір був укладений у встановленому законодавством порядку та є належною підставою виникнення у сторін відповідних прав та обов`язків

Відповідно до п. 1.1. Договору позики кредитор зобов`язувався надати позичальнику грошові кошти у сумі 8000 грн. для задоволення особистих потреб на умовах строковості, зворотності та платності.

Кредит надається шляхом перерахування кредитором грошових коштів у національній валюті України – гривня, на поточний рахунок (платіжна карта «VISA» та «MASTERCARD») відкритий на ім`я позичальника в банківській установі на території України (за виключенням поточних рахунків для виплат по заробітній платі або пенсії, інших соціальних виплат).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 26 373,97 грн, яка складається; заборгованості по тілу 7889,4 грн., заборгованості по відсоткам 6 784,54 грн. штраф 11700 грн.

Докази повернення відповідачкою кредиту та сплати процентів за користування кредитом в порядку та на умовах, передбачених спірним договором, у справі відсутні.

Отже, встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконала, у зв`язку із чим виникла заборгованість за договором кредиту. На думку суду заборгованість в сумі 14 673,94 грн., зокрема: 7 889,40 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 784,54 грн. – сума заборгованості за процентами, підлягає стягненню з відповідачки повністю, так як вказані платежі нараховано відповідно до умов договору, що був укладений між первісним кредитором та останньою.

Разом з тим, на думку суду, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки 11 700 грн. – заборгованість за штрафом задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом статті 549 ЦК України пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

На момент виникнення спірних правовідносин є чинними положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, в редакції Закону №2120-IX.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за штрафом у розмірі 11 700,00 грн.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн., що є мінімально визначеним розміром судового збору за подання позову до суду.

Вирішуючи клопотання про розстрочення виконання рішення, суд виходить із наступного.

Нормою ч. 7 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частинами 3, 4 ст. 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Заяву про розстрочення виконання рішення відповідачка обґрунтовує тим, що вона перебуває у скрутному матеріальному становищі, втратила роботу, самостійно виховує дитину, виплачує інших борг.

Разом з тим, наведені заявником обставини не можуть бути достатньою підставою для розстрочення виконання рішення суду. Відповідачка не надала суду достатніх доказів на підтвердження її матеріального становища. Відтак, розстрочення виконання рішення у визначений відповідачкою спосіб призведе до порушення прав стягувача ТОВ «ФК «Суперіум».

Ініціюючи розстрочення виконання рішення суду, ОСОБА_1 не навела посилань та не надала доказів наявності виключних або особливих обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, притому, що судом позовні вимоги задавлено частково, а тому суд вважає, що подане нею клопотання є безпідставним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13,19,76-81,89,206,259,263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», ЄДРПОУ 42024152, заборгованість за кредитним договором № 6823 від 03.02.2025 року у розмірі 14 673 (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят три) гривні 94 копійки, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02.10.2026 року

Суддя: