Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №715/2878/26 — Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/2878/26

Провадження № 1-кп/715/253/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.10.2026 селище Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3

обвинувачений ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026262020002035 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

06 серпня 2026 року близько 14 години 50 хвилин ОСОБА_4 прибув на МПП «Порубне-Сірет», що розташований у с. Тереблече Чернівецького району Чернівецької області, з метою перетину Державний кордон України. У ході проходження паспортного контролю ОСОБА_4 , переслідуючи намір на порушення законної діяльності працівників державного органу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, для схилення службової особи всупереч її службовим обов`язкам, з метою безперешкодного перетину державного кордону України без наявних на те підстав, надав військовослужбовцю ДПСУ ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неправомірну вигоду в сумі 100 Євро (згідно з курсом НБ України станом на 06.08.2026 року 100 євро становить - 5 162,53 грн.), при цьому достовірно усвідомлюючи, що останній є службовою особою, представником влади і знаходиться при виконані службових обов`язків.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та щиро розкаявся, просив суд суворо не карати.

За згодою учасників судового процесу, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались. Обвинувачений правильно розуміє фактичні обставини справи, що підтверджується його показаннями, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає, а тому суд, згідно вимог ч. 2 ст.349 КПК України, обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та оголошенням письмових доказів, наданих прокурором, щодо речових доказів та матеріалів, що характеризують обвинуваченого.

Суд вважає доведеним, що викладене в обвинуваченні діяння мало місце і містить склад кримінального правопорушення. Встановлено, що в діях обвинуваченого ОСОБА_4 є склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 369 КК України – пропозиція та надання неправомірної вигоди службовій особі за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Як пом`якшуючі покарання обставини, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає: повне визнання вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

У відповідності до ст. 65 КК України, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен врахувати ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, зокрема, що ним вчинено нетяжкий злочин, всі обставини справи, особу винного, а саме те, що він вперше притягується до кримінальної відповідності, його вік, позитивну характеристику по місцю проживання, повне визнання вини, щире каяття у вчиненому, його майновий стан.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства і вважає необхідним призначити йому міру покарання у виді штрафу. Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 371, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України і призначити йому міру покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, 00 копійок в дохід держави.

Речовий доказ – грошові кошти у сумі 100 (сто) євро, однією купюрою, зх серійним номером SC4042245837, яка запакована до сейф-пакету №NPU5275467 – конфіскувати в дохід держави.

Речовий доказ – нагрудну боді-камеру моделі Х5В, номер NC214036 – повернути власнику.

Речові докази – CD диск – залишити в матеріалах справи.

На вирок суду може бути подано апеляцію до Чернівецького апеляційного суд через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом 30-ти діб з дня його проголошення всіма учасниками процесу.

Суддя: