Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №714/803/26 — Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 2/714/421/26

ЄУН 714/803/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2026 р. м.Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Костишин Н.Я.

секретар судового засідання Ротар М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Герца цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі – ТОВ «БІЗПОЗИКА») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 05 вересня 2025 р. між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 505267-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями.

05 вересня 2025 р. позивач направив відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 505267-КС-003 про надання кредиту.

Того ж дня відповідач прийняв пропозицію на умовах визначених офертою.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено відповідачу, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-2514, на номер телефону, що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено.

Таким чином 05 вересня 2025 р. між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір № 505267-КС-003 про надання кредиту у розмірі 20 000 грн., шляхом перерахування на банківську карту № НОМЕР_1 , підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

02 жовтня 2025р. між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору № 505267-КС-003 про надання кредиту в сумі 10 000 грн., шляхом обміну електронними повідомленнями.

07 листопада 2025р. між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №2 до договору № 505267-КС-003 про надання кредиту в сумі 17 000 грн., шляхом обміну електронними повідомленнями.

У разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 ЦК України ( п.7.5 кредитного договору).

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього станом на 05 травня 2026 р. утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 138 388,25 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 44 690,80 грн.; суми прострочених платежів по процентах – 68 824,14 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до 625 ЦК України – 21 788,20 грн., суми прострочених платежів за комісією – 3 085,11 грн.

Посилаючись на викладене, ТОВ «БІЗПОЗИКА» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за договором № 505267-КС-003 про надання кредиту від 05 вересня 2025 р., що становить 138 388,25 грн., а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити та розглянути справу у відсутності їхнього представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.

Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом та матеріалами справи встановлено, що 05 вересня 2025 р. між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 505267-КС-003 про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями.

За умовами договору позичальнику надані грошові кошти в розмірі 20 000 грн. шляхом перерахування на банківську карту № НОМЕР_1 на засадах строковості, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та правил про надання грошових коштів у кредитів ТОВ «БІЗПОЗИКА» (п.2.1 кредитного договору).

Стандартна процентна ставка за кредитом 1% в день фіксована (п.2.4 кредитного договору). Комісія за видачу кредиту 4 000 грн. одноразово при видачі кредиту. Комісійна винагорода, яка стягується з позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги, під час здійснення платежів за договором через сайт кредитодавця або через особистий кабінет становить не більше 0,65% від суми платежу.

Сторонами відповідно до умов договору кредиту погоджено, що кредит надається на строк 24 тижні з 05 вересня 2025 р., до 20 лютого 2026 р. (п.2.3., п.2.14 кредитного договору).

Комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Розмір комісії, встановлений п.2.5 договору, залишається незмінним протягом усього строк (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит також належить до Комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні позичальником у кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено відповідними додатковими угодами до цього договору, якими сторони оформили отримання позичальником у кредит додаткових грошових коштів. Якщо у відповідній Додатковій угоді до цього договору, якою сторони оформили отримання позичальником у кредит додаткових грошових коштів, зазначено, що комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит становить 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит на підставі такої додаткової угоди до цього договору є відсутньою. Тарифи за цим договором є незмінними впродовж дії договору, зміна будь-яких умов здійснюється шляхом укладання додаткового договору до цього договору, який сторони погодили іменувати у своїх відносинах Додатковою угодою. (п.2.5 кредитного договору)

У разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 ЦК України (п.7.5 кредитного договору).

Пропозицію (оферта) на укладення договору про надання позики договір № 505267-КС-003 підписана ОСОБА_1 05 вересня 2025 р. електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2514, що стверджується пункт 12 договору «Реквізити та підписи сторін».

05 вересня 2025 р. ОСОБА_1 прийняв (акцент) пропозиції (оферти) щодо укладення договору № 505267-КС-003 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою.

Таким чином договір про надання кредиту було укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору про надання кредиту № 505267-КС-003 від 05 вересня 2025 р., що акцептована відповідачем 05 вересня 2025 р., шляхом підписання електронним підписом відповідача. Отже укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій клієнта щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 505267-КС-003 від 05 вересня 2025 р.

Також, 02 жовтня 2025р. між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору № 505267-КС-003 про надання кредиту в сумі 10 000грн., шляхом обміну електронними повідомленнями.

Крім того, 07 листопада 2025р. між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №2 до договору № 505267-КС-003 про надання кредиту в сумі 17 000грн., шляхом обміну електронними повідомленнями.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» своєчасно та в повному обсязі виконало зобов`язання за договором кредиту № 505267-КС-003 про надання кредиту, перерахувавши 05 вересня 2025 р. 20 000 грн. відповідачу на картковий рахунок, що відкритий у АТ «ПУМБ», 02 жовтня 2025 р. 10 000 грн. та 07 листопада 2025 р. 17 000 грн.

За інформацією ТзОВ «Профіт гід» зазначено що 05 вересня 2025 р. о 15.33 та 02 жовтня 2025 р. о 13.29 по кредитному договору № 505267-КС-003 були перераховані кредитні кошти на картку № НОМЕР_1 та 11 листопада 2025 р. о 14.51 на картку № НОМЕР_2 , які належать відповідачу ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення та у визначеному розмірі кредитних коштів, внаслідок чого за наданим позивачем розрахунком станом на 05 травня 2026 р. утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі– 138 388,25 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 44 690,80 грн.; суми прострочених платежів по процентах – 68 824,14 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до 625 ЦК України – 21 788,20 грн., суми прострочених платежів за комісією – 3085,11 грн.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

При цьому, в частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Встановивши обставини справи, суд дійшов висновку про доведеність позивачем як факту укладання договору, так і отримання позичальником ОСОБА_1 грошових коштів на погоджених ним умовах фінансового кредиту шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором та не виконання останнім свого обов`язку зі своєчасного повернення кредитних коштів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, суд доходить висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало волі відповідача.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 р. у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 р. у справі № 234/7159/20, які, відповідно до вимог частини 4 статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

З послідовності укладення договору № 505267-КС-003 від 05 вересня 2025 р. в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця вбачається, що 05 вересня 2025 р. о 15:23 клієнт, використовуючи номер телефону, зайшов у особистий кабінет, ознайомився з інформацією про доступні продукти товариства, отримав інформацію про обрані умови кредиту, ознайомився з паспортом споживчого кредиту та підписав його одноразовим ідентифікатором UA-4514. Одноразовий ідентифікатор UA-6732 направлявся відповідачу шляхом надсилання повідомлення на його мобільний номер, який вказувався ним при реєстрації на сайті. Відповідач підписав акцепт одноразовим ідентифікатором від 05 вересня 2025 р. о 15:32, опісля відбулося формування підписаного договору. В особистому кабінеті відповідача виведено договір, додатки до нього та правила користування для перегляду та скачування.

Окрім того, в кредитному договорі зазначено адресу ОСОБА_1 , його паспортні дані, ідентифікаційний код, телефон та електронну пошту, місце проживання, котрі належать останньому, що є підтвердженням здійсненою ним процедурою ідентифікації в розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».

Враховуючи доведеність наявними в справі належними та допустимими доказами факту укладення із відповідачем договору, беручи до уваги факт невиконання останнім обов`язків щодо повернення кредиту, а також ненадання відповідачем будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку розміру заборгованості за кредитним договором, суд доходить висновку про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 505267-КС-003 від 05 вересня 2025 р. в розмірі 113 514,94 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 44 690,80 грн.; суми прострочених платежів по процентах – 68 824,14 грн.

Натомість вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в розмірі 3 085,11 грн. та відсотків нарахованих по ст.625 ЦК України в розмірі 21 788,20 грн. задоволеними бути не можуть з таких мотивів.

Щодо комісії.

Згідно з ч.3 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, зокрема надання споживчого кредиту.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).

Таким чином, суд вважає, що супутня послуга банку, визначена як видача кредиту, має надаватися клієнту безоплатно, а відтак стягнення комісії за надання кредиту є неправомірною та задоволенню не підлягає.

Щодо відсотків нарахованих по ст.625 ЦК України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024р. у справі №910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, відтак позивачу слід відмовити у стягненні відсотків нарахованих по ст.625 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково на 82,02 %, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 183,87 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код за ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 411, м.Київ, 01133) заборгованість за договором № 505267-КС-003 від 05 вересня 2025 р. у розмірі 113 514,94 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 183,87 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя