Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №635/9471/26 — Харківський районний суд Харківської області

Суд: Харківський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №635/9471/26

Суддя: Якішина О. М.

Справа № 635/9471/26

Провадження № 2-а/635/130/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Клімової Л.П.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Свінтіцької Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7772780 від 24.08.2026 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 24.08.2026 р. поліцейським 2 взводу 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Федюшиним О.І. відносно нього винесено постанову серії ЕHA № 7772780 про накладення адміністративного стягнення. У постанові зазначено, що 24.08.2026 о 14:10:36 у м. Харкові по вул. Китаєнка, 5Б, він, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , був не пристебнутий ременем безпеки, не надав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, здійснював рух із забрудненим державним номерним знаком, що, за змістом постанови, не давало можливості чітко визначити його символи з відстані двадцяти метрів.

Вважає зазначену постанову незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки він відстебнув ремінь безпеки після зупинки автомобіля та перед виходом з нього. З приводу не пред`явлення документів зазначив, що на вимогу пред`явити документи він поставив працівникам поліції питання про підставу такого звернення, тобто на якій саме підставі від нього вимагається пред`явлення документів. За змістом отриманої відповіді працівники поліції посилалися на те, що вони є працівниками поліції, а він - водієм і тому повинен пред`явити документи. Він продовжив з`ясовувати конкретну правову підставу відповідної вимоги. Після цього його поведінка почала трактуватися працівниками поліції як небажання пред`являти документи. Під час первинного контакту після зупинки транспортного засобу твердження про забруднений номерний знак йому не повідомлялося. Воно з`явилося у подальшій комунікації пізніше, вже після доставлення його до місця проведення медичного огляду, тоді як транспортний засіб залишався за місцем фактичної зупинки.

Ухвалою суду від 04.09.2026 року відкрито провадження у справі. Витребувано матеріали, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

22.09.2026 р. відповідачем подано відзив на позов, в якому він зазначив, що частиною 1 статті 121-3 КУпАП передбачено відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу з забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Частиною 2 статті 36 КУпАП передбачено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Відповідно змісту статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 5 статті 121, частиною 1 статті 126, частиною 1 статті 121-3 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Встановивши в діях позивача склад адміністративного правопорушення, інспектор розпочав розгляд справи (час на відео 15:44 год). Позивачу в повному обсязі роз`ясненні його права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП. За результатом розгляду справи інспектором було встановлено в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121, частиною 1 статті 126, частиною 1 статті 121-3 КУпАП, та винесено одну постанову серії ЕНА №7772780 від 24.08.2026. З відеозаписів, які долучаються до відзиву, вбачається, що транспортний засіб ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач, виглядає досить забрудненим, номерні знаки авто вкриті брудом, що в свою чергу ускладнює прочитання буквенної комбінації на номерних знаках. Також відеозаписами підтверджується, що позивач на вимогу працівника поліції не пред`явив посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції поводи себе агресивно. Останній пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння в КПП ХОР ОКНЛ, де фактично відбувся розгляд справи. Позивач під час розгляду справи клопотань не заявляв, пояснень по суті вчиненого правопорушення не надав. Копію оскаржуваної постанови отримав на місці. Відповідач вважає, що поліцейський в даному випадку діяв правомірно, в межах повноважень та у спосіб визначений законом. Під час розгляду справи з`ясував всі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи та правильної кваліфікації. Тому вважає, що підстави для скасування постанови серії ЕНА № 7772780 від 24.08.2026 відсутні.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов. Додала, що відеозаписом з нагрудних камер поліцейських підтверджено факт забруднення номерного знаку автомобіля позивача.

Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши надані докази, дійшов наступних висновків.

Постановою поліцейського 2 взводу 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Федюшина О.І. від 24.08.2026 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7772780, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 гривень.

У вказаній постанові зазначено, що 24.08.2026 о 14:10:36 у м. Харкові по вул. Китаєнка, 5Б, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи не пристебнутим ременем безпеки, не надав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, здійснював рух із забрудненим державним номерним знаком, що не давало можливості чітко визначити його символи з відстані двадцяти метрів, чим порушив п. 2.9.в ПДР України.

Також у постанові зазначено, що до постанови додаються докази – відеозапис з бодікамери 475953.

Відповідно до ч.1 ст. 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2.9.«в» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Отже, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, тобто за керування транспортним засобом із забрудненим державним номерним знаком, що не давало можливості чітко визначити його символи з відстані двадцяти метрів.

Доказів притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення п. п. 2.1, 2.4, 2.3.«в» Правил дорожнього руху України оскаржувана постанова та матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно із ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі – Закон № 580-VIII) поліцією можуть застосовуватися такі превентивні заходи, зокрема: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

За приписами статті 40 Закону №580-VIII, поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:

1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;

2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;

3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;

4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння;

5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

При дослідженні відеозаписів з нагрудної камери поліцейських встановлено, що номерний знак, встановлений на автомобілі ВАЗ 21063, яким керував позивач 24.08.2026 р. має забруднення, проте його можна розпізнати та прочитати. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що номерний знак настільки забруднений, що не дає змоги чітко визначити його символи з відстані 20 м, відповідні заміри для визначення можливості із зазначеної відстані чітко визначити буквенно-числову комбінацію номерного знака транспортного засобу, яким керував позивач, як вбачається з відеозапису, працівниками поліції не проводились.

Також відсутні докази того, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом не був пристебнутий ременем безпеки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За визначенням ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Сам факт складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідачем не доведено правомірність прийнятої ним постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП від 24.08.2026 р. щодо ОСОБА_1 , а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини 2 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2026 року складає 3328,00 грн. Отже, ставка судового збору за подання даного позову складає 665,60 грн. (3328 грн. х 0,2).

Враховуючи викладене, на користь позивача підлягає до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Зайво сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 665,60 грн. підлягає поверненню позивачу з бюджету.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-78, 242, 243, 244, 246, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського 2 взводу 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області від 24.08.2026 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7772780, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а провадження у справі - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 665,60 грн.

Повернути ОСОБА_1 суму судового збору, сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом, який був сплачений останнім 03.09.2026 року, квитанція до зведеної платіжної інструкції № 0068, платник: ОСОБА_1 , отримувач: ГУК Харківської області/ХарківР/22030101; код отримувача: 37874947; р/р отримувача: UA898999980313121206000020429, в розмірі 665 (шістсот шістдест п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач – Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Суддя О.М. Якішина

Оригінал: reyestr.court.gov.ua