Суд: Харківський районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №635/9095/21
Суддя: Назаренко О. В.
01.10.26
Справа № 635/9095/21
Провадження № 2/635/3275/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року с-ще Покотилівка
Харківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді – Назаренко О.В.,
за участю секретаря судового засідання – Літінської Г.В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Харківобленерго»,
представник позивача – Корякін Михайло Іванович,
відповідач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
представник відповідачів – адвокат Козаренко Наталя Юріївна,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення донарахування по акту про порушення ПРРЕЕ,-
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
Акціонерне товариство «Харківобленерго» звернулось до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» заборгованість за донарахування за Актом у розмірі 97000 (дев`яносто сім тисяч) грн. 00 коп., та судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 25.06.2009 між AT «Харківобленерго» та ОСОБА_4 було укладено договір про користування електричною енергією № 27589, предметом якого є постачання електричної енергії на домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_1 . Зазначена будівля відповідно до витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.12.2015 № НП- 6302300132015 входить до складу будівель, розташованих на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 . Зі змісту ухвали Харківського районного суду Харківської області від 24.09.2020 по справі № 635/1333/20 позивачу стало відомо про те, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 про що зроблено актовий запис № 207 від 26.12.2012. Відповідно змісту свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.07.2013, виданого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Костіною І.Г., зареєстрованим в реєстрі за № 514 (спадкова справа №16/2013) спадкоємцем ОСОБА_4 та, відповідно, власником земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , а також будівель та споруд, що розташовані на ній (у т.ч. що є предметом постачання електричної енергії за Договором) є його донька ОСОБА_1 . 11.08.2018 при перевірці дотримання «Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі ПРРЕЕ), затвердженими постановою НКРЕКП, від 14.03.2018 № 312 при споживанні електричної енергії в об`єкті за Договором (особовий рахунок № НОМЕР_2 ), що належить відповідачу представниками AT «Харківобленерго» було встановлено факт «Самовільне підключення до електромереж, споживання електричної енергії поза приладом обліку. Підключення виконано в місці, виявити представниками постачальника під час проведення контрольного огляду не мали можливості. Прихована проводка виконана на чердаку будинку. Електрична енергія споживається, приладом обліку не враховується». За фактом виявленого порушення представниками позивача був складений акт про порушення ПРРЕЕ № 220390 від 11.08.2018, де зафіксовані вищезазначені порушення, накреслена схема виявленого порушення та зазначений перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до даної мережі. ОСОБА_1 була присутня під час складання Акту, надала свій паспорт НОМЕР_3 , особисто підписала його та отримала один примірник на руки. Також, в подальшому відповідач подала заяву з проханням провести 13.08.2018 засідання комісії з розгляду Акту за її участю. 13.08.2018 у приміщенні Харківського РВЕ (структурний підрозділ Позивача) відбулося засідання комісії, з розгляду Акту, нарахування за яким було проведено згідно з положеннями п. п. 8.2.4, 8.2.7 ПРРЕЕ та положеннями «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.10.2010 р. № 1338 (в редакції, яка діяла на момент виявлення порушення). За результатами засідання комісії було складено протокол № 415 від 13.08.2018, за яким донарахування неврахованої електричної енергії (за період з 11.08.2015 по 11.08.2018) склали 65935 кВт/г на суму 100494 грн. 62 коп. Відповідач була присутня на засіданні комісії, але відмовилася від підписання даного протоколу. В подальшому відповідач сплатила за зазначеними нарахуваннями за Актом суму 3494 грн. 62 коп. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем з нарахувань за Актом з урахуванням здійснених оплат на момент подання даного позову складає суму в розмірі 97000 грн.
Аргументи учасників справи.
27 березня 2024 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, в якому вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення суми нарахувань по акту про порушення ПРРЕЕ, посилаючись на наступне.
В позовній заяві AT «Харківобленерго» просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 97000,00 грн. відповідно до Акту порушення №220390 від 11.08.2018 року, що є незаконним та необгрунтованим.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 24 вересня 2020 року провадження по цивільній справі №№635/1333/20 за позовом AT «Харківобленерго» до ОСОБА_4 про стягнення вартості споживчої електроенергії було закрито. Предметом вказаного позову AT «Харківобленерго» було саме стягнення грошової суми в розмірі 97000,00 грн. на підставі Акту №220390 від 11.08.2018 року.
Аналогічними є підстава та предмет позову по цивільній справі №635/9095/21. Єдиною відмінністю є різні відповідачі по справі, так як відповідачем по справі №№635/1333/20 було зазначено її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зазначає, що дійсно, спадкоємцем майна після смерті батька ОСОБА_4 , в тому числі 1/4 частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 є вона, його дочка, ОСОБА_1 . Але при цьому вказані правовідносини щодо споживання електричної енергії не передбачають правонаступництва, у зв`язку з чим відносини між батьком та позивачем відповідно до ст.608 ЦК України з часу смерті батька припинилися, будь-яке судове рішення, яке передбачає стягнення з батька грошової суми за позовом AT «Харківобленерго» на час смерті батька було відсутнє.
ОСОБА_4 дійсно за час свого життя мешкав за адресою АДРЕСА_1 та був власником 1/4 частини вказаного житлового будинку.
Житловий будинок за вказаною адресою має і інших власників, у зв`язку з чим є незрозумілим з якої причини претензії позивачем пред`являються лише до батька, а у подальшому - до неї.
Окрім того, ОСОБА_4 був стороною за договором про користування електричною енергією №27589 від 25.06.2009 року.
Між ОСОБА_1 та AT «Харківобленерго» договір щодо постачання електричної енергії щодо належної батькові частини не укладався, у неї є свій договір з позивачем на користування електричною енергією №26332 від 25.06.2009 року.
Як зазначено в позові, 11.08.2018 року представниками AT «Харківобленерго» було складено Акт №220390 щодо самовільного підключення до електромереж поза приладом обліку, на підставі якого було складено протокол №415 від 13.08.2018 року.
В Акті №220390 від 11.08.2018 року об`єктом, на якому зафіксовано порушення, зазначений гараж-будівля за адресою АДРЕСА_2 , номер договору користування електричною енергією вказаний 27589.
Стороною договору №27589 від 25.06.2009 року, дійсно, є її батько ОСОБА_4 , який на час складання Акту вже помер.
Адресою розташування будинку, в якому мешкав батько є АДРЕСА_1 , а ні АДРЕСА_2 , як зазначено в Акті від 11.08.2018 року. Мій батько був власником 1/4 частини житлового будинку саме по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2003 року, р.№739.
На час складання Акту представникам AT «Харківобленерго» було відомо, що ОСОБА_4 помер ще ІНФОРМАЦІЯ_3 , але, незважаючи на це, Акт було складено у відношенні померлої людини. При цьому її батько вже не мав можливості ні надати пояснення, ні оскаржити Протокол від 13.08.2018 року, який був складений на підставі Акту від 11.08.2018 року.
Акт від 11.08.2018 року не відповідає вимогам закону: в Акті ОСОБА_1 зазначена як уповноважена особа, але батько на такі дії її не уповноважував.
Особисто їй нічого не відомо про порушення щодо користування електричною енергією за договором 27589, про які зазначено в Акті від 11.08.2018 року. Про свою незгоду з Актом від 11.08.2018 року зазначено також і в ньому.
Окрім того, відсутнє обґрунтування суми в розмірі 97000,00 грн. та не зрозуміло, з якої причини проводився розрахунок з 11.08.2015 року до 11.08.2018 року. В наданому до суду розрахунку вказаний споживачем ОСОБА_4 , а адресою зазначений гараж по АДРЕСА_1 .
В позові мається посилання на пункти договору №27589 від 25.06.2009 року, який було укладено між позивачем і ОСОБА_5 , і який не має відношення до неї.
Також звертає увагу, що Акт та протокол були складені ще в серпні 2018 року, у зв`язку з чим позивачем пропущені строки давності звернення з позовом до суду.
Вважає, що у суду наявні підстави для застосування позовної давності по справі №635/9095/21, про що відповідно до ст.267 України заявляє.
01 липня 2024 року представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Козаренко Н.Ю. надано суду заперечення проти доводів, викладених у позові про стягнення донарахувань по акту про порушення ПРРЕЕ, в яких зазначо наступне.
11.08.2018 представниками AT «Харківобленерго» складено АКТ про порушення №220390, із якого вбачається, зокрема, що останній складено за адресою домоволодіння споживача: АДРЕСА_1 , № договору/особовий рахунок: НОМЕР_4 , та встановлено порушення: «самовільне підключення до електромереж споживання електричної енергії поза приладом обліку. Підключення виконано в місці, виявити представники постачання під час проведення контрольного огляду не мали можливості. Прихована проводка виконана на чердаку будинку. Електрична енергія споживається приладом обліку не враховується».
Крім того, відповідно до п. 3 Акту в таблиці зазначено, що типом засобу вимірювальної техніки є ШЦ (тобто, штангенциркуль), інвентарний номер 8053126 з датою повірки 29.03.2018
Також, у Акті зазначено, що точками на схемі, де було вилучено зразок кабелю є «Т8», «Т9» визначено матеріал проводу (кабелю) від вихідних клем лічильника ТЗ, Т5 - алюміній та переріз проводу - 2,5, до вхідних клем лічильника Т2, Т4 - мідь та переріз проводу - 4,0, самовільні підключення Т6, Т7 - матеріал проводу (мідь) та переріз проводу - 4,0, вказано номер пломби якою було опломбовано пакет з кабелем - 18540718, зазначено перелік струмоприймачів приєднаних споживачем до електричної мережі (холодильник, пральна машинка, телевізор, електроосвітлення), та зазначено час їх роботи протягом доби.
Однак, представник відповідача звертає увагу, що Акт про порушення не відповідає вимогам, зазначеним у пункті 8.2.5 ПРРЕЕ, зокрема, пункт 3 Акту «Струм споживання» взагалі не вимірювався та ця колонка таблиці не заповнювалась представниками позивача, та, як вже зазначалося, «Тип засобу вимірювання» був виключно штангенциркуль, який є приладом, що не призначений для вимірювання безпосередньо СИЛИ ТОКУ, та, як наслідок, враховуючи, що вимірювання проводилися саме штангенциркулем, у колонці «Переріз проводу (кабелю), мм2 » зазначена величина, яка є діаметром, а не перерізом та не площею.
При цьому, у Акті взагалі не зазначено яким саме технічним та спеціальнім приладом визначено силу току, та на підставі яких відомостей та даних у Акті представниками Позивача зроблено висновок, що «Електрична енергія споживається, приладом обліку не враховується».
Отже, значення вимірів сили току та вимірювання перерізу січення кабелю живлений, та зазначеної в Акті схеми електроживлення споживача, які полягли в основу проведення розрахунку взагалі не виміряні належним чином та не відповідають фактичним обставинам, що свідчить про порушення та формальне складання Акту.
Таким чином, в Акті про порушення не зазначено апаратів (приладів/обладнання тощо), якими здійснювалося вимірювання наявності напруги, при цьому у Акті про порушення зазначено виключно штангенциркуль, який без відповідної установки (приладу) не може бути засобом встановлення наявності/відсутності напруги, а може використовуватися лише як допоміжний пристрій для наближення додаткового пристрою, який на ньому фіксується, до токопроводного елементу на великій відстані.
При цьому, відсутність вказівки такого пристрою позбавляє можливості перевірити правильність вказаних у Акті про порушення відомостей про споживання електричної енергії побутовими струмоприймачами споживача без врахування приладом обліку.
З метою встановлення дійсних обставин справи, представником відповідача направлено Адвокатський запит від 09.06.2024 №1 на адресу позивача, зокрема, щодо отримання повної інформації та відомостей про тим засобу вимірювальної техніки, що використовувався представниками AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» під час встановлення порушення та складання Акту про порушення 11.08.2018 за адресою вказаного домоволодіння та надання технічних (експлуатаційних) документів на тим засобу вимірювальної техніки з інвентарним номером 8053126, що використовувався під час виявлення порушення ПРРЕЕ, документи, що підтверджують проведення повірки 29.03.2018 цього засобу вимірювальної техніки.
14.06.2024 адвокатом Козаренко Н.Ю. отримано відповідь AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» за №16- 48/4427 щодо результатів розгляду запиту з додатками, та з останньої вбачається, що згідно Свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки №03/1421 від 29.03.2018 штангенциркуль з інв. №8053126 пройшов повірку, однак, виробника цього ШЦ взагалі не ідентифіковано, дата виготовлення не зазначена, строк експлуатації відсутній тощо.
В Акті про порушення зазначено, що «...Прихована проводка виконана на чердаку будинку...» та, що до цього Акту додаються фото та відеофіксація.
З метою встановлення дійсних обставин справи представником відповідача направлено адвокатський запит від 09.06.2024 №1 на адресу позивача, зокрема, щодо отримання повної інформації та відомостей відносно того де ж все таки безпосередньо виявлено факт порушення прихованої проводки працівниками Позивача - в будинку чи в гаражі, та від AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» отримано копії відомостей знятих контрольних показників від 31.05.2018 та від 30.07.2018 з яких вбачається, що особовий рахунок НОМЕР_4 згідно Договору №27589 про користування електричною енергією оформлений був ОСОБА_4 саме на гараж.
Поряд з цим, із розрахунку обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН від 11.08.2018 до Акту №220390 також вбачається, що об`єктом є ГАРАЖ.
Також, відповідач звертає увагу, що з наданих фото позивачем до відповіді на адвокатський запит не можливо визначити та встановити, що ці фото дійсно є додатками до Акту про порушення, та зроблені саме 11.08.2018 за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому, як повідомляється безпосередньо самим позивачем, відеофіксація за Актом в товаристві не збереглися у зв`язку із пошкодженням носія даної інформації, та, в свою чергу, відповідач звертає увагу, що в Акті не вказано ані кількість фото, ані прилади на які зроблено фото/відеофіксація нібито встановленого порушення 11.08.2018, та на засіданні комісії з розгляду актів порушення ПКЕЕН взагалі 13.08.2018 взагалі не відображені відомості що фото/відеофіксація були надані на розгляду комісії разом з документами та оглядалися (вивчалися) цією комісією.Фото/відеофіксація також не були долучені ані до позову у справі №635/1333/20, ані до позову у цій цивільній справі №635/9095/21.
Рішення комісії позивача від «13» серпня 2018 року, оформлене Протоколом з розгляду Акта про порушення ПКЕЕН, не було скасовано (оскаржене) відповідачем, що є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії встановлює обсяг і вартість недорахованої електроенергії, що вбачається з правової позиції Великої Палати Верховного Суду в Постанові від «14» січня 2020 року по справі № 910/17955/17, оскільки, на момент складання Акту про порушення та Протоколу засідання комісії споживач з яким укладено Договір №27589 про користування електричною енергією (о/р НОМЕР_4 на ГАРАЖ) та на ім`я якого складені ці документи був вже померлим, що саме і було підставою для закриття провадження у справі №635/1333/20 за позовом AT «ХАРКІВОБАЕНЕРГО» до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та повернення уточненого позову позивачу.
При цьому, Відповідач з Актом не була згода, про що є відмітка у Акті, та Протокол підписувати відмовилась, так як оформлений на померлого батька відповідача.
Станом на дату складання Акту порушення ПКЕЕН №220390 від 11.08.2018 та Протоколу від 13.08.2018 №415 засідання комісії з розгляду актів порушення ПКЕЕН, що Правила користування електричною енергією для населення, затверджені Постановою КМУ від 26.07.1999 №1357, втратили свою чинність на підставі 26.06.2018 на підставі Переліку Постанов КМУ, що втратили чинність, затверджений Постановою КМУ від 20.06.2018 №502, та станом на «11» та «13» серпня 2018 року були чинні вже Правила роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312.
Даний факт свідчить, що посилання Відповідачем у Акті та Протоколі на ПКЕЕН, що втратили чинність є незаконним та необгрунтованим.
Як наслідок зазначеного вище, згідно з пунктом 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або Методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу не облікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.
За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Проте, Акт складено на основі ПРРЕЕ та будь - які посилання на відповідні пункти чинного РРЕЕ щодо виявленого порушення взагалі не здійснені працівниками позивача та | відсутні.
Представник відповідача вказує на наступні порушення при складанні акту:
Акт складний по формі та з посиланням на ПКЕЕН, що втратили чинність станом на серпень 2018 року. На момент складання Акту та Протоколу чинними буди вже Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затверджені Постановою НКРЕЕ від 14.03.2018 за № 312. Пункт 3 Акту колонка «Струм споживання» не заповнювалася, оскільки струм не вимірювався взагалі;
застосований тип засобу вимірювальної техніки у вигляді штангенциркуля є приладом, що не призначений для вимірювання саме сили току, у колонці «переріз проводу (дроту) мм2» вимірювання проводили штангенциркулем, та величина, яка зазначена у графі є діаметром, а не перерізом та не площею. Отже, значення вимірів сили току та вимірювання перерізу січення кабелю живлення, та зазначеної в Акті схеми електроживлення споживача, які полягли в основу проведення розрахунку взагалі не виміряні належним чином та не відповідають фактичним обставинам;
виробник штангенциркуля не ідентифікований, дата виробництва та експлуатації відсутні;
фото не оформлені належним чином, що підтверджують, що останні є дійсно додатком до спірного Акту та що ці фото складені саме 11.08.2018 за адресою перевірки;
відеофіксація за Актом не зберігалася у зв`язку із пошкодженням носія даної інформації;
не визначено чітко контролерами позивача чи на чердаку будинку чи у гаражі виявлено нібито порушення у вигляду самовільного підключення (оскільки у Акті зазначено гараж - будинок, у Розрахунку обсягу... - ГАРАЖ, о/p та договір оформлений саме на ГАРАЖ).
Враховуючи наведене представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити.
07 липня 2024 року до суду надійшла відповідь представника позивача на заперечення відповідача, з якої вбачається наступне.
Стосовно доводів у запереченнях про те, що Акт про порушення № 220390 від 11.08.2018 не відповідає вимогам п. 8.2.5 ПРРЕЕ з підстави відсутності у ньому запису про струму споживання (сили току), який не вимірювався при складанні акту зазначає, що п.8.2.5 ПРРЕ в редакції зі змінами на 14.03.2018 (діюча редакція на момент складання Акту) викладена в наступному вигляді: «У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово- експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Жодної вимоги щодо відображення замірів сили струму в Акті, або інших доводів в запереченнях з приводу цього аргументу зазначена норма права не містить, тобто такі доводи відповідача є його не доведеними припущеннями.
В Акті зазначене такий вид порушення як самовільне підключення електроустановок, що відповідає п. п. 5 п. 2.1 діючої на той час «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006, а саме: «Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ ( z0417-96 ) та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ ( z0417-96):5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника;»
Відповідно до п. 2.6 Методики у випадку порушення за п.п.5 (самовільне підключення) розрахунок здійснюється за формулою 2.7,2.8, 2.9 у яких дійсно присутня сила струму але яка визначається не замірами (на чому наполягає Відповідач), а виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок, тобто для визначення сили струму необхідні такі дані як переріз кабеля (про що відображено в Акті) та допустимий тривалий струм для нього, що встановлюється нормативно ПУЕ. Таким чином доводи відповідача про те, що складанні Акту не проводились замірі струму є його необгрунтованими припущеннями.
Твердження відповідача про те, що стороною за договором (споживачем) є не вона, а її батько, що, за її думкою є підставою для відмови у задоволенні позову відносно неї, є також необгрунтованими з підстав наведених у відповіді AT «Харківобленерго» від 22.02.2022 на відзив. Відповідач на момент виявлення порушення, як діючий власник та користувач об`єкта, на якому воно виявлено, була споживачем електричної енергії (як і інші особи зареєстровані за даною адресою на момент складання Акту) та власноручно, саме як споживач, підписала Акт.
Також безпідставними є доводи відповідача про те, що фотознімки фіксації порушень за Актом не відповідають вимогам щодо доведеності доказів виходячи з того, що, ані діюча на момент складання Акту редакція ПРРЕЕ (п. п. 8.2.4 — 8.2.6), ані Методика, не вимагають такої обов`язкової умови, як фото/відео- фіксація порушення. При цьому відповідачем не доведено яка саме норма права вимагає обов`язковість їх (фотознімків) складання під час виявлення порушення ПРРЕЕ. Тобто у разі неналежності таких доказів, вони повинні лише не прийматися до уваги, а не бути підставою для встановлення факту невідповідності Акту вимогам законодавства на чому наполягає відповідач.
Теж саме стосується тверджень відповідача про невідповідність доказів про державну повірку засобу вимірювальної техніки «штангенциркуль», яким проведено заміри поперечної площі перерізу проводу через відсутність в свідоцтві про його повірку таких даних, як виробник даного приладу, дату виготовлення та строку експлуатації. Відповідачем також не наведено норму права, яка вимагає внесення таких даних до зазначеного свідоцтва. Тобто дані твердження також зроблені відповідачем на припущеннях. Крім того, повірка даного приладу обліку проводиться не позивачем, а уповноваженою державною установою відповідно визначеній нормативно процедурі. За наповнення змісту свідоцтва та його відповідність нормативам, відповідає дана установа, що проводить повірку, а не позивач по справі. Свідоцтво має всі необхідні реквізити даного органу (підписи осіб, печатку висновок, дані щодо приладу тощо) про повіряння приладу та не має підстав вважати його недійсним.
З наведених підстав вважає заперечення необгрунтованим та просить задовольнити позовні вимоги по даній справі в повному обсязі.
05 березня 2025 року представником відповідачів ОСОБА_2 ОСОБА_3 надано відзив на позов, зміст якого аналогічний відзиву відповідача ОСОБА_1
17 березня 2025 року представником позивача надано відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що вважає доводи представника відповідачів, наведені у ньому необгрунтованими на підставі наступного.
Щодо тверджень відповідачів про те, що Акт про порушення ПРРЕЕ № 220390 від 08.2018 не відповідає п. 8.2.5 ПРРЕЕ в частині: не зазначення сили струму; переріз проводу визначений у діаметрі, що за його думкою не відповідає вимогам даної норми; фотознімки щодо фіксації порушення не є належними доказами; невідповідність доказів про державну повірку засобу вимірювальної техніки "штангенциркуль", яким були проведені заміри.
У відповіді AT «Харківобленерго» від 17.07.2024, яка знаходиться в матеріалах справи вже було наведено правову позицію AT «Харківобленерго» щодо необгрунтованості таких доводів представника відповідачів, а саме: п. 8.2.5 ПРРЕ в редакції зі змінами на 14.03.2018 (діюча редакція на момент складання Акту) викладена в наступному вигляді:
8.2.5. У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Жодної вимоги щодо відображення замірів сили струму в Акті, або інших доводів в запереченнях з приводу цього аргументу зазначена норма права не містить, тобто такі доводи відповідача є його недоведеними припущеннями.
В Акті зазначене такий вид порушення як самовільне підключення електроустановок, що відповідає п. п. 5 п. 2.1 діючої на той час «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 (далі — Методика), а саме:
«2.1. Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ ( z0417-96 ) та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ ( z0417-96 ):
5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопоста чальника;»
Відповідно до п. 2.6 Методики у випадку порушення за п.п.5 (самовільне підключення) розрахунок здійснюється за формулою 2.7, 2.8, 2.9 у яких дійсно присутня сила струму але яка визначається не замірами (на чому наполягає відповідач), а виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), тобто для проведення донарахувань за даною нормою достатньо фіксування таких даних як переріз кабеля (4 мм2), матеріал його виконання (Cu/мідь), дозволена (договірна) потужність (1,3 кВт.) про що відображено в Акті, а також допустимий тривалий струм для даного проводу (встановлюється нормативно за ПУЕ). Таким чином доводи відповідача про те, що в Акті не зафіксовані замірі струму в мережі, що є за його думкою, підставами для відмові в позові, є його необгрунтованими та власними припущеннями. При цьому відповідно до п. 2.6 Методики сила струму може бути визначена з урахуванням навантаження електроустановки при підключенні усіх наявних струмоприймачів лише за згодою сторін. Тобто урахування навантаження електроустановки з урахуванням підключених струмоприймачів можливе лише у разі, коли споживач надав доступ до виявлення всіх таких приєднаних струмоприймачів та надав відповідні документальні підтвердження їх технічних характеристик (зокрема про їх паспортну потужність).
Також безпідставними є доводи відповідача про те, що фотознімки фіксації порушень за Актом не відповідають вимогам щодо доведеності доказів виходячи з того, що, ані діюча на момент складання Акту редакція ПРРЕЕ (п.п. 8.2.4 — 8.2.6), ані Методика, не вимагають такої обов`язкової умови, як фото/відео- фіксація порушення. При цьому відповідачем не доведено якою саме нормою права визначено обов`язковість складання таких фотознімків під час складання Акту. Тобто у разі неналежності таких доказів, вони повинні лише не прийматися до уваги, а не бути підставою для встановлення факту невідповідності Акту вимогам законодавства на чому наполягає відповідач.
Теж саме стосується стверджень відповідача про невідповідність доказів про державну повірку засобу вимірювальної техніки "штангенциркуль",яким проведено заміри поперечної площі перерізу проводу через відсутність в свідоцтві про його повірку таких даних, як виробник даного приладу, дату виготовлення та строку експлуатації. Відповідачем також не наведено норму права, яка вимагає внесення таких даних (більш того позивачем) до зазначеного свідоцтва. Тобто дані твердження також зроблені відповідачем на припущеннях. Крім того, повірка даного приладу обліку проводиться не позивачем, а уповноваженою державною установою відповідно визначеній нормативно процедурі. За наповнення змісту свідоцтва та його відповідність нормативам, відповідає дана установа, що проводить повірку, а ні позивач по справі. Свідоцтво має всі необхідні реквізити даного органу (підписи осіб, печатку висновок, дані щодо приладу тощо) про повіряння приладу та не має підстав вважати його недійсним.
Щодо тверджень відповідачів про те що Акт, протокол комісії з його розгляду та інші документи складені позивачем відповідно до «Правил користування електричною енергією для населення» (ПКЕЕН), які втратили чинність на момент виникнення предмету спору, тобто за думкою відповідачів позивачем було застосоване норму права, яка втратила чинність на момент виникнення предмету спору.
На момент складання Акту ПКЕЕ та ПКЕЕН дійсно втратили силу, але ні сам Акт, ні жодний інший пов`язаний з ним документ позивача не містить будь-яких нормативних посилань (зазначення пункту або інше) на дану норму права.
Так у Акті позивачем зазначене порушення, передбачене п. п. 5 п. 2.1 Методики, яка діяла як під час складання Акту, так і під час складання інших пов`язаних з ним документів (протокол комісії та інші).
Стосовно посилань представника відповідачів про те, що в змісті Акту декілька разів зустрічається термін «ПКЕЕН» та «ПКЕЕ», що за його думкою є підставою вважати що Акт складений на підставі скасованих нормативних актів, є його власним та необгрунтованим припущенням виходячи з наступного.
Форма акту про порушення на момент виникнення предмету спором була затверджена додатком 3 до Методики, яка на той час була діючим та обов`язковим для застосування нормативним актом. Вищевказані терміни («ПКЕЕН», «ПКЕЕ»), зазначені у даній формі додатку № 3 до Методики. Таким чином на момент складання Акту позивачем було правомірно застосовано зазначену діючу на той час форму Акту (додаток № 3 до Методики) з зазначеними в ній скороченими термінами («ПКЕЕН», «ПКЕЕ»), але при фіксуванні порушення та проведені нарахувань за неї застосовані саме діючи нормативні акти - пункти Методики та ПРРЕЕ. Таким чином доводи відповідачів щодо застосування позивачем скасованих Актів законодавства є необґрунтованими, так як стосуються лише його посилань на застарілі терміни, визначені не позивачем, а діючим на той час нормативним актом (форма акту за додатком № 3 до Методики).
Враховуючи наведене, просить позов задовольнити у повному обсязі.
Рух справи.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 грудня 2021 року провадження у справі відкрито. Суд вирішив проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 08.03.2022 за N 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ, територіальна підсудність справ Харківського районного суду Харківської області та визначена за Полтавським районним судом Полтавської області.
Зазначена цивільна справа надійшла з Полтавського районного суду Полтавської області 07 березня 2024 року згідно ухвали від 18 грудня 2023 року.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18 березня 2024 року прийнято до провадження судді Харківського районного суду Харківської області Назаренко Олега Володимировича цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення донарахування за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні, з викликом сторін. Призначено проведення судового засідання
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28 січня 2025 року клопотання представника позивача Корякіна Михайла Івановича про залучення співвідповідачів, витребування та залучення доказів задоволено частково .
По цивільній справі № 635/9095/21 (провадження 2/635/1584/2025) за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення донарахування залучено до участі у справі у якості співвідповідачів ОСОБА_2 місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Витребувано у Харківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області (61093, м. Харків, пров. Верхівський, 7) інформацію щодо зареєстрованих фізичних осіб станом на 11.08.2018 та на цей час у житловому будинку АДРЕСА_1 .
В іншій частині у задоволенні клопотання відмовлено.
Участь у справі сторін та інших учасників справи.
В судовому засіданні представник позивача Корякін М.І. позов підтримав, надавши пояснення, аналогічні зазначеним у позові та відзиві на позов.
Представник відповідачів – адвокат Козаренко Н.Ю. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти доводів, викладених у позовній заяві та у відзиві.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
25.06.2009 між AT «Харківобленерго» та ОСОБА_4 було укладено договір про користування електричною енергією № 27589, предметом якого є постачання електричної енергії на домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_1 .
Зазначена будівля відповідно до витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.12.2015 № НП- 6302300132015 входить до складу будівель, розташованих на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 24 вересня 2020 року уточнену позовну заяву Акціонерного товариства «Харківобленерго» доОСОБА_1 про стягнення вартості спожитої електроенергії повернуто позивачу. Закрито провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
Зі змісту зазначеної ухвали вбачається, що представник Акціонерного товариства «Харківобленерго» Саприкіна Г.Г. звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 , в якій просить стягнути з відповідача суму заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 97000 грн, а також суму судового збору.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20.03.2020 року провадження у справі відкрито, суд вирішив проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
06.08.2020 представником позивача подано уточнену позовну заяву, в якій пред`явлено позовні вимоги про стягнення вартості спожитої електричної енергії до ОСОБА_1 , яка є споживачем за адресою: АДРЕСА_1 .
22.07.2020 до суду надійшла копія актового запису про смерть №207 від 26.12.2012, відповідно до якої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як убачається з матеріалів справи, позовну заяву направлено представником АТ «Харківобленерго» до суду 25.02.2020, та зареєстровано 02.03.2020 р., тобто вже після смерті відповідача.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на вищевикладене, пред`явлення позову до вже померлої особи є неможливим, у зв`язку з чим справа не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства та підлягає закриттю, а уточнений позов поверненню.
Зі змісту свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.07.2013, виданого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Костіною І.Г., зареєстрованим в реєстрі за № 514 (спадкова справа №16/2013) спадкоємцем ОСОБА_4 є його донька ОСОБА_1 . Спадщина складається з 1/4 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель за адресою АДРЕСА_1 .
Право власності ОСОБА_1 на об`єкт постачання електричної енергії за Договором підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за записом № 1837697 від 26.07.2013.
11.08.2018 при перевірці дотримання «Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі ПРРЕЕ), затвердженими постановою НКРЕКП, від 14.03.2018 № 312 при споживанні електричної енергії в об`єкті за Договором (особовий рахунок № НОМЕР_2 ), що належить відповідачу представниками AT «Харківобленерго» було встановлено факт «Самовільне підключення до електромереж, споживання електричної енергії поза приладом обліку. Підключення виконано в місці, виявити представниками постачальника під час проведення контрольного огляду не мали можливості. Прихована проводка виконана на чердаку будинку. Електрична енергія споживається, приладом обліку не враховується».
За фактом виявленого порушення представниками позивача був складений акт про порушення ПРРЕЕ № 220390 від 11.08.2018, де зафіксовані вищезазначені порушення, накреслена схема виявленого порушення та зазначений перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до даної мережі.
ОСОБА_1 була присутня під час складання Акту, надала свій паспорт НОМЕР_3 , особисто підписала його та отримала один примірник на руки.
В подальшому відповідач подала заяву з проханням провести 13.08.2018 засідання комісії з розгляду Акту за її участю.
13.08.2018 у приміщенні Харківського РВЕ (структурний підрозділ Позивача) відбулося засідання комісії, з розгляду Акту, нарахування за яким було проведено згідно з положеннями п. п. 8.2.4, 8.2.7 ПРРЕЕ та положеннями «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.10.2010 р. № 1338 (в редакції, яка діяла на момент виявлення порушення).
За результатами засідання комісії було складено протокол № 415 від 13.08.2018, за яким донарахування неврахованої електричної енергії (за період з 11.08.2015 по 11.08.2018) склали 65935 кВт/г на суму 100494 грн. 62 коп. Відповідач була присутня на засіданні комісії, але відмовилася від підписання даного протоколу.
В подальшому відповідач сплатила за зазначеними нарахуваннями за Актом суму 3494 грн. 62 коп.
Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем з нарахувань за Актом з урахуванням здійснених оплат на момент подання даного позову складає суму в розмірі 97000 грн.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як передбачено ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Докази подаються учасниками цивільної справи.
Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із положеннями статті 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно із частинами першою та другою статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
11.08.2018 при перевірці дотримання «Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі ПРРЕЕ), затвердженими постановою НКРЕКП, від 14.03.2018 № 312 при споживанні електричної енергії в об`єкті за Договором (особовий рахунок № НОМЕР_2 ), що належить відповідачу представниками AT «Харківобленерго» було встановлено факт «Самовільне підключення до електромереж, споживання електричної енергії поза приладом обліку. Підключення виконано в місці, виявити представниками постачальника під час проведення контрольного огляду не мали можливості. Прихована проводка виконана на чердаку будинку. Електрична енергія споживається, приладом обліку не враховується».
За фактом виявленого порушення представниками позивача був складений акт про порушення ПРРЕЕ № 220390 від 11.08.2018, де зафіксовані вищезазначені порушення, накреслена схема виявленого порушення та зазначений перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до даної мережі.
ОСОБА_1 була присутня під час складання Акту, надала свій паспорт НОМЕР_3 , особисто підписала його та отримала один примірник на руки.
В подальшому відповідач подала заяву з проханням провести 13.08.2018 засідання комісії з розгляду Акту за її участю.
13.08.2018 у приміщенні Харківського РВЕ (структурний підрозділ Позивача) відбулося засідання комісії, з розгляду Акту, нарахування за яким було проведено згідно з положеннями п. п. 8.2.4, 8.2.7 ПРРЕЕ та положеннями «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.10.2010 р. № 1338 (в редакції, яка діяла на момент виявлення порушення).
За результатами засідання комісії було складено протокол № 415 від 13.08.2018, за яким донарахування неврахованої електричної енергії (за період з 11.08.2015 по 11.08.2018) склали 65935 кВт/г на суму 100494 грн. 62 коп. Відповідач була присутня на засіданні комісії, але відмовилася від підписання даного протоколу.
В подальшому відповідач сплатила за зазначеними нарахуваннями за Актом суму 3494 грн. 62 коп.
Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем з нарахувань за Актом з урахуванням здійснених оплат на момент подання даного позову складає суму в розмірі 97000 грн.
Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, врегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії».
Відповідно до частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Згідно із статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо; несанкціоноване втручання в роботу об`єктів електроенергетики.
Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14 березня 2018 року, регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Згідно із пунктом 1.2.7 глави 1.2 розділу І Правил постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Відповідно до підпункту 20 пункту 5.5.5 глави 5.5 розділу V Правил споживач електричної енергії зобов`язаний не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об`єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії.
Згідно із абзацом 3 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу І Правил акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об`єкті споживача цих Правил.
Підпунктом 7 пункту 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII Правил передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.
Згідно із пунктом 8.2.5 глави 8.2 розділу VІІІ Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
Згідно із пунктом 8.2.6 глави 8.2 розділу VІІІ Правил акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
У разі встановлення, що порушення роботи вузла обліку виникло не з вини споживача, обсяг спожитої електричної енергії споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, визначається відповідно до Кодексу комерційного обліку.
Метою проведення засідання комісії є встановлення наявності або відсутності факту порушення, викладеного в акті про порушення, та у разі його встановлення визначити обсяг необлікованої електричної енергії та суми завданих споживачем збитків.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 серпня 2022 року у справі № 206/5490/20.
Пунктом 8.2.7. Правил визначено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.
Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.
Відповідно до положень п. 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що факт порушення відповідачем вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме самовільне підключення до електромереж, споживання електричної енергії поза приладом обліку; підключення виконано в місці, виявити представниками постачальника під час проведення контрольного огляду не мали можливості, прихована проводка виконана на чердаку будинку, електрична енергія споживається, приладом обліку не враховується, знайшов своє підтвердження у ході судового розгляду.
Акт про порушення № 220390 від 11.08.2018 складено з дотриманням вимог ПРРЕЕ, рішення комісії оператора системи прийняте у встановленому порядку, розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснено відповідно до чинного законодавства.
Крім того, ОСОБА_1 було здійснено часткову оплату донарахувань по акту про порушення ПРРЕЕ у розмірі 3494,62 гривень, що свідчить про фактичне визнання нею зазначених нарахувань.
Суд враховує, що позивачем не заявлено позовні вимоги до співвідповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а тому відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України розглядає справу у межах заявлених позовних вимог.
За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Харківобленерго» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, з покладенням на відповідача ОСОБА_1 обов`язку сплатити суму донарахувань по акту про порушення ПРРЕЕ у розмірі 97000 гривень.
Суд критично відноситься до доводів представника відповідачів, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Щодо заяви відповідача про застосування судом до вимог АК «Харківобленерго» строку позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1ст. 261 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, суд застосовує позовну давність за заявою відповідача.
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями) установлено з 12.03.2020 до 31.10.2020 на всій території України карантин, дію якого неодноразово продовжено (у тому числі, й станом на час звернення АК «Харківобленерго» з позовом до суду).
Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дї карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-IX набрав чинності 02.04.2020.
Тож позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, а тому суд відповідмовляє у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування строку позовної заяви.
Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги Акціонерного товариства «Харківобленерго» підлягають задоволенню, суд уважає за необхідне стягнути на його користь з відповідача судовий збір у розмірі 2270 гривень.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 265 ЦПК України, ст. ст.525, 526, 530 625 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
позов Акціонерного товариства «Харківобленерго» – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» суму донарахувань по акту про порушення ПРРЕЕ у розмірі 97000 (дев`яносто сім тисяч сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «Харківобленерго», ЄДРПОУ: 00131954, місцезнаходження: вулиця Георгія Тарасенко, будинок 149, м. Харків 61037;
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 .
Суддя О.В.Назаренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua