Суд: Немишлянський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №645/8138/26
Суддя: Шарко О. П.
Справа № 645/8138/26
Провадження № 3/645/1266/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року м. Харків
Суддя Немишлянського районного суду міста Харкова Шарка О.П.
розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
В СТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 745390 від 14 серпня 2026 року, ОСОБА_1 , 30 липня 2026 року, о 18 год. 26 хв., керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21104» , державний номерний знак НОМЕР_1 , на 150 км Салтівського Шосе, у м.Харкові, не був уважним за кермом, створив своїми діями небезпеку для руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався бкзпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Ford Fusion», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив п.п.3.6, 1.5,12.1 ПДР України. При дорожньо – транспортній пригоді, транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень, чим завдано матеріальних збитків.
В ході судового засідання захисник Семенова М.Д. не погодився з оцінкою дій останнього співробітниками поліції, надав суду клопотання про закриття провадження у справі, в обґрунтування якого зазначив, Як вбачається з Протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №745390 від 14.08.202броку 30.07.2026 року 18:26:00 м.Харків, шосе Салтівське, 150 кв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ-21104, номерний НОМЕР_3 не був уважним за кермом, своїми діями створив небезпеку для руху, не дотримувався безпечної швидкості руху, щоб маги змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Ford Fusion», номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 . При ДТП траснспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги л.2.3, п.1.5, 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП. Проти зазначеного протоколу серії ЕПР1 №745390 від 14.08.2026 року заперечують з наступних підстав Сам по собі факт ДІЙ не свідчить про вчинення адміністративного правопорушення. Згідно з п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу та стан транспортного засобу» щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Отже, для встановлення порушення саме п. 12.1 ПДР необхідно встановити конкретні фактичні обставини, які свідчили б про те» що водій обрав таку швидкість» яка з урахуванням конкретної дорожньої обстановки не д озволяла Йому контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним. При цьому матеріали справи повинні містити належні та допустимі докази того, якою саме була швидкість руху транспортного засобу, якою мала бути безпечна швидкість з урахуванням конкретної дорожньої обстановки, які саме обставини дорожньої обстановки водій не врахував та яким чином саме обрана швидкість перебувала у причинному зв`язку з настанням ДТП За відсутності таких даних висновок про порушення н. 12.1 ПДР ґрунтується лише на припущенні. належного обґрунтування того, у чому саме полягало порушення н. 12.1 ПДР. Пункт 1.5 ПДР України встановлює загальний принцип, відповідно до якого Учасники Дорожнього руху повинні дати таким чином, щоб не створювати небезпеки чи перешкод для руху» не завдавати щкоди житло або здоровлю громадян, не завдавати матеріальних збитків. Таким чином, посилання на п. 1.5 ЦДР саме по собі не встановлює конкретного способу, яким водій мав діяти в конкретній дорожній ситуації. Натомість має бути встановленої; яку саме небезпеку або перешкоду створила особа; якими конкретними діями чи бездіяльністю це бут зроблено; яку конкретну вимогу ПДР особа повинна була виконати; яким чином саме ця поведінка призвела до ДТП; чи перебурае така поведінка у прямому причинному звязку з механічними пошкодженнями. За відсутності таких обставин посилання на п. 1.5 ПДР має декларативний характер і не доводить складу правопорушення. Саме формулювання «не був уважним», «не стежив за дорожньою обстановкою» або аналогічне йому не є достатнім без встановлення фактичних даних, які підтверджують таку поведінку. Зокрема, має бути встановлено, яку саме зміну дорожньої обстановки водій не помітив, коли саме він повинен був її помітити, яким чином повинен був т неї реагувати та чи могла відповідна реакція обєктивно запобігти ДТП. Відсутність таких даних не дозволяє зробити достовірний висновок про порушення п. 2.3.6 ПДР. Разом з тим, постановою Немншлянського районного суду міста Харкова від 25.08.2026 року по справі №645/7940/26, зокрема; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано виннош у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Від ОСОБА_3 € надійшла заява в якій вона просить розглянутії справу без її участі, вину визнає повністю, щиро кається та просить призначити мінімальне стягнення, про що зазначено у вищевказаній постанові. Вина ОСОБА_2 підтверджується також її поясненнями та поясненнями третьої особи - свідка ОСОБА_4 , які вказували, що остання почала поворот в сторону приватного сектора, не пропустив ВАЗ 2110, яких їхав за ними, у зв`язку з чим здійснено наїзд.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що справа підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.. 245 КУпАП – завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність данної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюється протоколом про адміністративне правопорушення, а також іншими документами.
Згідно ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Згідно ч. 3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на орган (посадову особу), який склав протокол про адміністративне правопорушення. Недоведеність вини особи тлумачиться на її користь, що узгоджується з принципом презумпції невинуватості, закріпленим у ст. 62 Конституції України та застосовним у провадженні у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
При цьому, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого 124 КУпАП, полягає свідомих діях особи, направлених на порушення ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
В даній адміністративній справі відсутні докази про скоєння правопорушення на підставі ст.. 124 КУпАП та інші документи, які підтверджують в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення по ст. 124 КУпАП України, а тому в діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.
В наданих матеріалах не міститься даних про порушення ОСОБА_1 ПДР України .
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що докази мають встановлюватися відповідно до національного законодавства (параграф 34 рішення у справі Тейксейра де Кастро проти Португалії від 9 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19 лютого 2009 року), а порядок їх збирання має відповідати основним правам, визначеним Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Перевірка всіх обставин справи для передачі їх до суду є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
У питанні дотримання прав та процесуальних гарантій учасників судового процесу слід передусім неухильно дотримуватись прецедентної практики Європейського суду з прав людини, висловленої у чисельних рішеннях Суду (справи «Озтюрк проти Німеччини», «Енгель та інші проти Нідерландів», «Гурепка проти України» та інші), згідно з якою справи про адміністративні правопорушення, при наявності певних умов, повинні розглядатись за процедурою та з дотриманням процесуальних гарантій передбачених національним законодавством для кримінальних проваджень. Головним чинником при розгляді обвинувачення (адміністративного чи кримінального) є конкретність висунутого обвинувачення, що дозволяє дотриматись загальних засад - таких, як верховенство права, законність, забезпечення права на захист.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі наведені факти у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до стаття 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінка дій ОСОБА_1 працівниками поліції не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду, протокол про адміністративне правопорушення у відношенні нього спростовується дослідженими у справі доказами, зокрема схемою дорожньо-транспортної пригоди, матеріалами проведеної перевірки, фотокартками з місця обриву контактної мережі, які підтверджують її неналежний стан, та іншими письмовими матеріалами.
На підставі наведеного суд приходить до переконання, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
У відповідності до ч.8 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладання адміністративного стягнення.
Враховуючи вищевикладеного, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, передбачених ст. 124 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 27, 34, 35, 248, 252, 268, 283, 284, ст. 124
КУпАП, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовноОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги через Немишлянський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 01 жовтня 2026 року.
Суддя Немишлянського районного суду О. П. Шарко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua