Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №644/10219/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/10219/25

Провадження № 1-кп/644/67/26

02.10.2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 жовтня 2026 року м.Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі :

Головуючого судді - ОСОБА_1 ,

За участю секретаря – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

захисника- ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025221180001228 від 02.09.2025 року за обвинуваченням :

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, з середньою освітою, холостого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 ,фактично проживає в АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-01.11.2021 року Київським районним судом м.Харкова за ч.1ст.200 КК України до штрафу на користь держави в сумі 51000 грн. Знятий з обліку у зв`язку із сплатою штрафу 12.12.2022 року.

-14.01.2025 року Київським райсудом м.Харкова за ч.3ст.28,ч.2ст.361-2 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.75,76 КК України на 2 роки.,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09.05.2023 року (справа № 644/1428/23), що набрала законної сили 22.05.2023, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Незважаючи на це, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 10.06.2023 року о 16:49, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, ігноруючи заборону, встановлену ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», повторно протягом року, керував транспортним засобом марки Subaru Legacy, з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, перебуваючи по вул. Миру, б. 27 в м. Харкові, був зупинений екіпажом УПП в Харківській області ДПП, про що був складений протокол про адміністративне правопорушення від 10.06.2023 за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

За вказане правопорушення постановою Орджонікідзевського районого суду м. Харкова від 26.09.2023року (справа № 644/4137/23, провадження № 3/644/1326/23), що набрала законної сили 07.10.2023, ОСОБА_5 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 51 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років.

Таким чином, ОСОБА_5 діючи усвідомлено, виконав усі необхідні дії, які вважав за необхідне для досягнення своєї мети, спрямовані на умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Крім того, постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09.05.2023 року (справа № 644/1428/23), що набрала законної сили 22.05.2023, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Незважаючи на це, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 16.06.2023 року о 10:06, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, ігноруючи заборону, встановлену ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», повторно протягом року, керував транспортним засобом марки Subaru Legacy, з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, перебуваючи по вул. Роганській, б. 68 в м. Харкові, був зупинений екіпажом УПП в Харківській області ДПП, про що був складений протокол про адміністративне правопорушення від 16.06.2023 за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

За вказане правопорушення постановою Орджонікідзевського районого суду м. Харкова від 02.08.2023 року (справа № 644/4328/23, провадження № 3/644/1379/23), що набрала законної сили 15.08.2023, ОСОБА_5 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 51 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років.

Таким чином, ОСОБА_5 діючи усвідомлено, виконав усі необхідні дії, які вважав за необхідне для досягнення своєї мети, спрямовані на умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винним в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні , про обставини пояснив так, як викладено вище в вироку. Пояснив, що знав, що його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами. Водійських прав він не мав, однак керував транспортним засобом. 10.06.2023 року з причини необхідності відвезти дитину до лікарні, а 16.06.2023 року з причини відвезти собаку до ветеринара. Будучи позбавленим права керувати транспортним засобом висновки для себе не зробив та продовжував керувати транспортним засобом і в 2024, 2025 роках, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності. Загальний розмір адміністративних штрафів перевищив один мільйон гривень, які він поступово сплачує.

Так як обвинувачений не оспорює фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, його позиція добровільна та істинна, зі згоди всіх учасників процесу суд провів дослідження доказів в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідження доказів, що характеризують його особу.

Оцінивши надані докази в їх сукупності та проаналізувавши їх ,суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого повністю доведена і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 382 КК України- тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, так як з моменту сплати ним штрафу за вироком Київського районного суду м.Харкова від 01.11.2021 року до моменту вчинення нового злочину не пройшов один рік, він холостий, доказів про наявність утриманців матеріали справи не містять, не працює, суспільно корисною працею не займається, мав незаконні джерела доходів, за що був засуджений також 14.01.2025 року Київським районним судом мХаркова за ч.3ст.28,ч.2ст.361-2 КК України, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, не військовозобов`язаний.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено, а обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення повторно.

Висновок прокурора про наявність в діях обвинуваченого пом`якшуючої обставини, як щире каяття, суд вважає необґрунтованим.

ВС роз`яснив, що щире каяття – це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_5 навпаки, на протязі тривалого часу, який пройшов з моменту вчинення ним інкримінованого злочину до даного судового засідання не здійснив жодної дії, направленої на виправлення кримінальним правопорушенням ситуації, а його слова про щире каяття є формальними і не наповненими змісту.

Не виходячи за межі пред`явленого обвинувачення, однак аналізуючи дані для врахування при визначенні міри покарання обвинуваченому суд зазначає, що обвинувачений продовжував керувати транспортним засобом будучи позбавленим права керування , про що сам повідомив суду та за що має мільйонний борг за адміністративні правопорушення, що виключає доводи про його щире каяття.

З урахуванням ступеню тяжкості та ступеню суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, кількості епізодів злочинної діяльності, даних про особу обвинуваченого, приймаючи до уваги відсутність пом`якшуючої та наявність обтяжуючої покарання обставин, матеріальний стан обвинуваченого, суд вважає, щопокарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ст..382 ч.1 КК України , але не в максимальному розмірі буде необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження здійснення ним нових злочинів.

При цьому суд враховує неможливість призначення обвинуваченому покарання у вигляді штрафу, на який орієнтував суд прокурор в судовому засіданні, оскільки обвинувачений не працює, не має офіційно підтверджених джерел доходів та має велике фінансове навантаження у вигляді близько мільйона адміністративних штрафів. Призначення покарання у вигляді штрафу в даній ситуації може підштовхнути обвинуваченого на вчинення нового корисливого кримінального правопорушення .

Так як даний злочин обвинувачений скоїв до ухвалення вироку 14.01.2025 року Київським райсудом м.Харкова, яким його було засуджено за ч.3 ст.28,ч.2ст.361-2 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.75,76 КК України на 2 роки, однак за даний злочин суд призначає ОСОБА_5 покарання у вигляді реального позбавлення волі то положення ч.4ст.70 КК України не застосовується і вироки виконуються самостійно.

Вказане узгоджується з правовою позицією , викладеною в Постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 квітня 2024 року у справі № 183/6854/20провадження № 51-4885кмо23.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався, клопотання прокурором не заявлялось.

Цивільний позов не заявлявся.

Судові витрати, речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст.373-374 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 ( один) рік.

Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 .

Вирок Київського районного суду від 14.01.2025 року, яким ОСОБА_5 було засуджено за ч.3ст.28,ч.2ст.361-2 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.75,76 КК України на 2 роки- виконувати самостійно.

Копію вироку вручити прокурору, обвинуваченому негайно після його проголошення.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через районний суд.

Суддя: ОСОБА_1