Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №644/8983/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

02 жовтня 2026 р.

Справа № 644/8983/26

н/п 3/644/1892/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

02 жовтня 2026 року м. Харків

Суддя Індустріального районного суду м. Харкова – Ізмайлов І.К., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 185 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 080959 від 05.07.2026, 05.07.2026 близько 20 години 35 хвилин громадянин ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законним вимогам поліцейських.

За вказаних обставин відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки зі зворотнім повідомленням.

Постановою Індустріального районного суду м. Харкова від 30.09.2026 ОСОБА_1 піддано приводу в судове засідання на 02.10.2026. Привід суду не виконано.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП.

У відповідності зі ст. 1 КУпАП України завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Диспозицією статті 185 КУпАП адміністративну відповідальність передбачено за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Слід зазначити, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторних законних вимог чи розпоряджень поліцейського при виконанні ним службових обов`язків або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Тобто слово "непокора" означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги.

У п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» №8 від 26.06.1992 (зі змінами) роз`яснено, що згідно зі ст. 185 КУпАП злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Законом України "Про Національну поліцію України" закріплені повноваження поліцейського, в тому числі їх права та обов`язки, з яких вбачається, що вимоги працівника поліції та розпорядження - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, та має бути законодавчо обґрунтований.

Водночас суд звертає увагу, що злісну непокору законному розпорядженню або вимозі необхідно відрізняти від захисту особою своїх прав. Відповідно до ст. 185 КУпАП підставою для притягнення до адміністративної відповідальності повинна бути злісна непокора лише законному розпорядженню або вимозі працівника поліції. Отже, непокора розпорядженню або вимозі, що суперечать закону або не передбачені ним, не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Згідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 080959 від 05.07.2026, 05.07.2026 близько 20 години 35 хвилин громадянин ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законним вимогам поліцейських. Проте в порушення вищевказаних вимог законодавства, у складеному протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено яким нормативним актом передбачено законність вимоги поліцейських при виконанні ними службових обов`язків, оскільки ст. 185 КУпАП є бланкетною нормою Закону, не конкретизовано суть правопорушення, а саме не зазначено, які саме законні вимоги було висунуто поліцейськими, у чому полягали ці вимоги, в чому проявлялася злісна непокора.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність події та складу адміністративного правопорушення. Обов`язок щодо збирання та подання доказів покладається на орган (посадову особу), який склав протокол.

За відсутності зазначених у протоколі доказів суд позбавлений можливості перевірити обставини, викладені у протоколі, та надати їм належну правову оцінку.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд доходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП не доведена допустимими та достовірними доказами. При цьому, вина є основною ознакою суб`єктивної сторони правопорушення та відсутність вини свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

В даному випадку посадовою особою, яка складала протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не надано суду належних та допустимих доказів його винуватості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 130, 247, 251, 289 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через районний суд в порядку, визначеному ст. 294 КУпАП.

Суддя: І.К. Ізмайлов