Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №644/2709/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Саркісян О. А.

Справа № 644/2709/26

Провадження № 2-а/644/52/26

02.10.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року

Індустріальний районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Саркісян О.А.,

за участю секретаря судових засідань – Мухіна Є.М.,

позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ з викликомсторін адміністративну справу №644/2709/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом, в якому просить суд скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №7/10270 від 15.08.2025 р. по справі про адміністративне правопорушенян про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення за фактом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП закрити.

В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що позивач, 15.08.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову №7/10270 по справі про адміністративне правопорушенян про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17 000 грн. Зазначену постанову вважає незаконною та безпіпідставно з огляду на наступне: у тесті постанови зазначено, що 11.08.2005 позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку із перебуванням у розшуку, на підставі електронного звернення №Е3153274 від 09.08.2025, яке не долучене до матеріалів справи; у постанові не зазнчаено яким органом було внесено звернення до бази данних; порушення процедури визначеної Порядком№1487; необгрунтованість причини звернення. Зазначив, що перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 та регулярно туда з`являвся. Крім того у постанові вказано, що позивач не став на облік як ВПО то ТЦК та СП, ні дат, ні часу, коли повинен був стати не зазначено, однак статус ВПО мав з квітня по травень 2022 року.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 20.03.2026 року поновлено строк на подачу позову, відкрито провадження по зазначеній зазначеній справі. Розгляд справи проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до ст. ст. 268, 269 КАС України у судовому засіданні .

Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 , через систему «Електронний суд», надав відзив на позов та на виконання ухвали суду копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП відносно позивача. У відзиві на позов просить у задоволенні позову відмовити, оскільки оскаржувана постанова винесена у відповідності до вимог чинного законодавста, ОСОБА_1 був взятий на військовий облік військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 15.08.2025, згідно окремого доручення командира військової частини НОМЕР_1 від 12.03.2025 №26050 та на виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 12.03.2025 №1785/ВОБ, оскільки був доставлений співробітниками органів Національної поліції України у зв`язку з перебуванням в розшуку, як такого що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП. Згідно даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних про постійне місце проживання (адреса реєстрації), яка зазначена в облікових даних ОСОБА_1 , зроблено запис: АДРЕСА_1 . Також, наявна інформація про фактичне місце проживання Позивача, а саме: АДРЕСА_2 . Відповідно до вищевказаної інформації, позивач змінив місце проживання, встав на облік як внутрішньо-переміщена особа, однак у встановленому законом порядку на військовий облік за новим місцем проживання (за місцем оформлення ВПО) - не став. Тобто позивач не виконав покладений на нього законом обов`язок щодо перебування на військовому обліку. Водночас саме перебування громадянина на військовому обліку є необхідною умовою для належного ведення персонально якісного обліку військовозобов`язаних та здійснення територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки своїх повноважень. Таким чином, було встановлено факт порушення ним правил військового обліку, а саме не повідомлення про зміну місця проживання та в семиденний строк ТЦК та СП щодо взяття на військовий облік. Відповідно до законодавства України з питань мобілізаційної підготовки та військового обліку, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки мають право взаємодіяти з органами Національної поліції з метою забезпечення виконання громадянами вимог законодавства. У випадках порушення правил військового обліку або неприбуття громадянина до ТЦК та СП можуть вживатися заходи щодо встановлення його місцезнаходження та забезпечення прибуття. Направлення відповідної інформації до органів Національної поліції є формою міжвідомчої взаємодії державних органів та не є рішенням про притягнення особи до відповідальності.

Позивач, шляхом направлення поштового відправлення, надав відповідь на відзив, в якому просить визнати доводи відповідача необгрунтованими та такими, що не підтверджені доказами.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 , через систему «Електронний суд», надав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що відповідач діяв у межах наданих повноважень, у спосіб та в порядку, визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення, із дотриманням прав позивача, у тому числі передбачених ст. 268 КУпАП, а постанова у справі про адміністративне правопорушення є законною, обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 , через систему «Електронний суд», надала заяву, в якій просить проводити розгляд справи за її відсутності, залишити постанову від 15.08.2025 без змін, у задоволенні позову відмовити, та постановити остаточне рішення на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

ІНФОРМАЦІЯ_7 про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 15.08.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 полковником ОСОБА_2 , винесено постанову №7/10270 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Згідно вказаної постанови 11.08.2025 ОСОБА_1 був доставлений працівниками Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області до ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з перебуванням у розшуку. Згідно даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було виявлено, що відносно даного військозобов`язаного було направлено електронне звернення за № Е3153274 від 09.08.2025, згідно абз. 16 п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 ;1487 зі змінами, в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неожливості складення протоколу про адміністративне првопорушення на місці його вчиненя) для доставленя ОСОБА_1 який вчинив адміністративне правпорушення, передбачене ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з приміткою «Не став на військовий облік за місцем оформлення ВПО (ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»), з метою складення протоколу про адміністративне павопорушення.

В ході подальшої перевірки, було встановлено, що ОСОБА_1 змінив місце проживання, як ВПО, а саме: АДРЕСА_2 .

За приписами ч.4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову служу» у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України, чим скоїв, в особливий період, адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Складання постанови №7/10270 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. відбулось без участі ОСОБА_1 .

Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся на підставі складеного заступником начальника відділення рекрутингу та коплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_3 протоколу №5/9927 від 11.08.2025 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП відносно ОСОБА_1 ..

Складання протоколу №5/9927 від 11.08.2025 року відбувалось за особистої участі ОСОБА_1 , у якому зазначено, що останнього повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопрушення відбудеться о 10-00 год. 15.08.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 затверджено (далі - Положення № 154)

Нормами п.п. 12-13 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - Положення № 154) передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення та визначати функціональні (посадові) обов`язки підлеглого йому особового складу.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із вимогами ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За правилами статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Так, спірні відносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП - порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, в особливий період .

У відповідності до ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.

З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію" на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до частини 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Отже, військовий обов`язок включає, зокрема, дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 Правил військового обліку передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку:

за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;

за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

Згідно з п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі.

Так, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП полягає у порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Однак відповідачем не доведено та матеріали справи не містять доказів стосовно того, що позивач ОСОБА_1 не став своєчасно на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.

Як убачається з витягу з з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 . В розділі статус, згідно даних з реєстру «Оберіг», зроблено запис: перебуває в розшуку від 08.08.2025 до 07.08.2026. Причиною перебування у розшуку військовозобов`язаного ОСОБА_1 – не став на військовий облік за місцем оформлення ВПО (ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»). В графі – картотека обліку зроблено запис: «Картотека вільних залишків». В графі – звання, зроблено запис: «Рядовий». Ідентифікатор військовозобов`язаного: НОМЕР_2 . В графі – підкартотека обліку зроблено запис: «Підлягають призову на військову службу під час мобілізації». В графі – ВОС зроблено запис: «(956) Будівельних робіт». В графі – код ВОС, зроблено запис: «(647) Робітник підсобний». В графі – група обліку, зроблено запис: «(А) Всі види Збройних Сил України, родів військ і служб, для яких не визначені особливі вимоги щодо проходження військової служби». Дата введення інформації про особу в систему: 20.09.2021. У графі звірка контактних даних зазначено – звірка даних при особистій явці – 25.10.2024.

У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , про адресу місця проживання, зазначено: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_4 . Перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_11 , час взяття на облік: 07.03.2009 00:00.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади, станом на 08.01.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрував місце проживання 30.10.2002, за адресою: АДРЕСА_1 .

Індустріальним РТЦК та СП військовозобов`язаному ОСОБА_1 була надана відстрочка до 07.08.2025 на підстві п.4 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

ІНФОРМАЦІЯ_12 військовозобов`язаному ОСОБА_1 була надана відстрочка до 09.11.2024 на підстві п.4 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Також 04.12.2024 о 04-40 год військовозобов`язаний ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_13 за порушення ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за те, що не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП.

Відповідачем не надано доказів у який період часу військовозобов`язаний ОСОБА_1 мав статус внутрішньо переміщеної особи та не став своєчасно на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Це ключовий принцип правосуддя, який базується на презумпції невинуватості. Якщо є сумніви в доведеності вини, то ця особа вважається невинуватою, доки її вина не буде доведена поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Недоведена вина прирівнюється до невинуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем, як є суб`єктом владних повноважень, не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення та спростовували викладене позивачем, приймаючи до уваги приписи ч. 2 ст. 77 КАС України, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена відповідачем підлягає скасуванню.

При цьому, суд наголошує, що сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах у справі про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням викладених обставин, враховуючи відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова №7/10270 від 15.08.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст.8-9,72-77,241,242-246,250, 268, 269 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №7/10270 від 15.08.2025 року по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користьОСОБА_1 , витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 665 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідачі:

ІНФОРМАЦІЯ_14 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

ІНФОРМАЦІЯ_7 (місцезнаходження: АДРЕСА_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Суддя: О.А. Саркісян