Суд: Салтівський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: купівлі-продажу
Дата: 27 серпня 2026 р.
Справа: №643/911/26
Суддя: Майстренко О. М.
Справа № 643/911/26
Провадження № 2/643/3524/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.08.2026 року Салтівський районний суд міста Харкова в складі: головуючого судді Майстренка О.М., за участю секретаря Полчанінової А.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів та просить:
- розірвати договір купівлі-продажу № КП 2204253 від «22» квітня 2025 року у зв`язку з істотним порушенням договору;
- стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 суму авансу за договором купівлі-продажу обладнання № 2204253 у розмірі 40 800 гривень.
Вимоги позову обґрунтовано тим, що «22» квітня 2025 року між Фізичною особою-підприємцем « ОСОБА_2 » (ЄДРПОУ- НОМЕР_1 ) (надалі - Продавець) та фізичною особою « ОСОБА_3 » (надалі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 2204253 (надалі - Договір).
«10» червня 2025 року Позивач змінив прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується Свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_2 від 10.06.2025.
Відповідно до пункту 1.1. Договору передбачено, що Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити обладнання, назване в подальшому «Товар», у кількості відповідно до Специфікації (Додаток № 1 до Договору), що є невід`ємною частиною цього Договору.
Товаром за Договором є б/в кавомашина «SAECO Phedra EVO Espresso» в комплекті з меблевою конструкцією.
Пунктом 1 додатку до Договору встановлено, що сума передоплати по договору становить 1 000 (одна тисяча) доларів США від загальної вартості Товару на час підписання договору та становить: 41 600 грн. 00 коп. (сорок одна тисяча шістсот гривень)
Пунктом 2 додатку до Договору визначено, що загальна вартість Товару згідно з цим Договором становить 3 700 (три тисячі сімсот) Доларів США (USD).
Станом на «22» квітня 2025 року, в еквіваленті 1 долар США (USD) дорівнює 41.60 грн., згідно даних на міжбанківському валютному ринку України (сайту https://minfin.com.ua/currency/auction/).
«07» червня 2025 року Позивач направив Відповідачу письмову претензію з вимогою повернути грошові кошти, сплачені як передоплата за договором купівлі-продажу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внесені кошти є авансом.
«25» червня 2025 року Відповідач направив відповідь на претензію, в якій відмовив у задоволенні вимог позивача щодо повернення коштів. Свою відмову він мотивував тим, що внесена попередня оплата має правову природу завдатку, оскільки, згідно з пунктом 9.1 договору, у разі відмови покупця від придбання товару передоплата залишається у продавця для покриття витрат, пов`язаних із виконанням договору. Крім того, відповідач зазначив, що з його боку не було порушень умов договору, оскільки обов`язок поставити товар виникає лише після отримання повної оплати, а відтак позивач вимушена звернутися до суду з вказаним позовом.
Позивач в судове засідання не з`явилась, до суду подано заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, вимоги позову підтримала, а також не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явилась, причини неявки не повідомила, про час і місце розгляду справи повідомлена своєчасно належним чином.
Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, а також те, що зі сторони позивача не надходило заперечень щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено наступні правовідносини.
«22» квітня 2025 року між Фізичною особою-підприємцем « ОСОБА_2 » (ЄДРПОУ- НОМЕР_1 ) (надалі - Продавець) та фізичною особою « ОСОБА_3 » (надалі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 2204253 (надалі - Договір).
«10» червня 2025 року Позивач змінив прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується Свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_2 від 10.06.2025.
Відповідно до пункту 1.1. Договору передбачено, що Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити обладнання, назване в подальшому «Товар», у кількості відповідно до Специфікації (Додаток № 1 до Договору), що є невід`ємною частиною цього Договору.
Товаром за Договором є б/в кавомашина «SAECO Phedra EVO Espresso» в комплекті з меблевою конструкцією.
Пунктом 1 додатку до Договору встановлено, що сума передоплати по договору становить 1 000 (одна тисяча) доларів США від загальної вартості Товару на час підписання договору та становить: 41 600 грн. 00 коп. (сорок одна тисяча шістсот гривень)
Пунктом 2 додатку до Договору визначено, що загальна вартість Товару згідно з цим Договором становить 3 700 (три тисячі сімсот) Доларів США (USD).
Станом на «22» квітня 2025 року, в еквіваленті 1 долар США (USD) дорівнює 41.60 грн., згідно даних на міжбанківському валютному ринку України (сайту https://minfin.com.ua/currency/auction/).
«07» червня 2025 року Позивач направив Відповідачу письмову претензію з вимогою повернути грошові кошти, сплачені як передоплата за договором купівлі-продажу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внесені кошти є авансом.
«25» червня 2025 року відповідач направив відповідь на претензію, в якій відмовив у задоволенні вимог позивача щодо повернення коштів. Свою відмову він мотивував тим, що внесена попередня оплата має правову природу завдатку, оскільки, згідно з пунктом 9.1 договору, у разі відмови покупця від придбання товару передоплата залишається у продавця для покриття витрат, пов`язаних із виконанням договору. Крім того, відповідач зазначив, що з його боку не було порушень умов договору, оскільки обов`язок поставити товар виникає лише після отримання повної оплати.
Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Інститут свободи договору передбачає можливість сторін вільно визначати зміст договору, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, які не суперечать законодавству, з врахуванням звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При цьому сторони мають право врегулювати й ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства та не суперечать ним.
Відповідно до пункту 4.2 Договору, оплата відбувається шляхом передплати протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин з моменту підписання Договору.
Пунктом 1 Додатку № 1 до Договору передбачено, що сума передоплати по Договору становить 1 000 доларів (одна тисяча доларів) США від загальної вартості Товару на час підписання Договору та становить: 41 600 грн (сорок одна тисяча шістсот гривень).
З огляду на пункт 4.3 Договору, остаточна оплата у розмірі суми Договору, здійснюється в день поставки Товару Покупцю з урахування можливої зміни курсу долара США, за даними на міжбанківському валютному ринку України.
Так, пунктом 5.1. Договору передбачено, що Продавець зобов`язується поставити Товар згідно Специфікації, вказаної в Додатку № 1, що є невід`ємною частиною даного договору протягом 60 (шістдесяти) робочих днів з дня отримання від Покупця повної оплати за Товар.
Виходячи з положень пунктів 4.3 та 5.1 Договору, умови щодо порядку розрахунків і поставки Товару суперечать одна одній та не дозволяють визначити чіткий спосіб його отримання Покупцем.
Зокрема:
за пунктом 4.3 остаточна оплата має бути здійснена в день поставки Товару;
натомість, за пунктом 5.1, Продавець зобов`язується поставити Товар лише після отримання від Покупця повної оплати, причому у строк до 60 (шістдесяти) робочих днів.
Таким чином, умови Договору є внутрішньо суперечливими, що унеможливлює їх однозначне тлумачення та виконання.
Стаття 664 ЦК України визначає момент виконання обов`язку продавця передати товар покупцеві: обов`язок вважається виконаним або при врученні товару покупцеві (якщо продавець зобов`язаний його доставити), або при наданні товару в розпорядження покупця за місцезнаходженням товару. Товар вважається готовим до передачі, якщо він у належному місці, належним чином ідентифікований і покупець про це повідомлений. Договором можна встановити інший момент передачі.
Стаття 712 ЦК України встановлює, що за договором поставки продавець, який займається підприємницькою діяльністю, зобов`язаний передати товар покупцеві для використання у бізнесі або інших непобутових цілях, а покупець – прийняти товар і сплатити за нього. До договору поставки застосовуються загальні правила купівлі-продажу, якщо інше не передбачено договором, законом або характером відносин.
За пунктом 5.2 Договору, передача Товару від Продавця до Покупця здійснюється шляхом підписання Акту виконаних робіт.
Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Факт відмови Покупця від прийняття Товару відповідно до умов Договору мав бути обов`язково зафіксований в Акті виконаних робіт. Проте Продавець такого Акта не склав і не здійснив поставку Товару у строк, передбачений пунктом 5.1 Договору, чим істотно порушив свої договірні зобов`язання.
Пунктом 9.1 передбачено, що після заключення даного Договору між Продавцем та Покупцем, у разі відмови Покупця від придбання кав`ярні, передплата залишається у Продавця для покриття витрат, пов`язаних з виконанням Договору.
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, завдатком.
Відповідно до статті 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Статтею 571 ЦК України встановлено наслідки порушення або припинення зобов`язання, забезпеченого завдатком. Зокрема, якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо ж порушення сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму, що дорівнює завдатку або його вартості.
Особливості завдатку, передбачені статтею 571 ЦК України, не були повністю зазначені в Договорі купівлі-продажу, тому його не можна кваліфікувати як завдаток.
На відміну від завдатку, аванс - це спосіб платежу. Аванс не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, у разі сплати авансу кредитор не може бути зобов`язаний до повернення авансу у подвійному розмірі і відповідно до відшкодування збитків.
Аналогічних висновків щодо застосування норми статті 570 ЦК України викладено у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року № 367/661/16-ц, постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18, постанова Верховного Суду від 06 листопада 2024 року у справі №308/5527/22.
Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України «Купівля-продаж».
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.. 509 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У ч.1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 655 ЦК України).
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.
Розірвання договору належить до загальних способів захисту прав сторін договору.
У свою чергу, глава 54 ЦК України містить спеціальне регулювання відносин щодо купівлі-продажу, зокрема і щодо способів захисту прав продавця, порушених покупцем.
Згідно з ч. 1-3 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ч. 4 ст. 692 ЦК України, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.
Таким чином, лише у випадку, коли покупець відмовився і прийняти, і оплатити товар, продавець може за своїм вибором або вимагати виконання договору з боку покупця, або відмовитися від договору. Друга можливість надана продавцю, виходячи з того, що якщо покупець не виконав жодного свого обов`язку, не сплатив ціни товару та відмовився його прийняти (наприклад, надіслав продавцю заяву про відмову прийняти товар, безпідставно не прийняв запропоноване продавцем виконання зобов`язання з його боку, безпідставно повернув надісланий товар тощо), то така поведінка свідчить про втрату інтересу покупця до виконання договору. Продавець у свою чергу також може втратити інтерес до договору, при цьому він володіє товаром і має можливість розпорядитися ним, зокрема продати його іншій особі, аби отримати покупну ціну. Тобто продавець теж вправі відмовитися від договору купівлі-продажу, тобто розірвати його шляхом вчинення одностороннього правочину чи вимагати виконання договору з боку покупця за умови, якщо покупець втратив інтерес до договору, не прийнявши та не оплативши товар.
Судом в процесі розгляду справи встановлено, що позивачем виконано умови Договору купівлі-продажу обладнання від 23.12.2024 № КП2312246, внесено передоплату за товар, однак відповідач, в порушення умов договору, не вчинив дій на виконання зобов`язань, що підтверджується матеріалами справи, та не спростовано відповідачем, зокрема не подано відзив на позовну заяву, та не надано доказів та контраргументів в противагу викладеному у позовній заяві.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Також, суд зазначає, що за змістом ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов`язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, повно та всебічно проаналізувавши обставини справи, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту її порушених прав належним та ефективним, при цьому право позивача за захистом якого вона звернулась до суду, є порушеним, а її позовні вимоги до відповідача , є обґрунтованими та доведеними.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530 ЦК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів - задовольнити.
Розірвати договір купівлі-продажу № КП 2204253 укладений «22» квітня 2025 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (ЄДРПОУ- НОМЕР_1 ) (надалі - Продавець) та фізичною особою « ОСОБА_3 (надалі - Покупець).
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 суму авансу за договором купівлі-продажу обладнання № 2204253 у розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот ) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Харківського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Майстренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua