Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №642/5663/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

01 жовтня 2026 року

Справа № 642/5663/26

Провадження № 3/642/1177/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2026 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Балабай С.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,

встановив:

До Холодногірського районного суду м. Харкова надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 та частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

Постановою Холодногірського районного суду м. Харкова від 28 липня 2026 року матеріали справ № 642/5656/26 (провадження № 3/642/1172/26) та № 642/5655/26 (провадження № 3/642/1171/26) стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 та частиною п`ятою статті 126 КУпАП, об`єднано в одне провадження. Об`єднаній справі присвоєно № 642/5656/26 (провадження № 3/642/1172/26).

Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 710861 від 04.07.2026, 04.07.2026 о 21 год. 23 хв. у м. Харкові, вул. Мала Панасівська, 35, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук; звужені зіниці очей, що не реагують на світло; неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКПЛ № 3 за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18-А, ОСОБА_1 відмовився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 710879 від 04.07.2026, судом встановлено, що 04.07.2026 о 21 год. 23 хв. у м. Харкові, вул. Мала Панасівська, 35, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами, при цьому правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Судові повістки тричі направлялися за адресою місця проживання, зазначеною ним у матеріалах адміністративного провадження, та поверталися до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою». Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходило.

Як вбачається з положень пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа може бути розглянута, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду. Категорії справ, що розглядаються у цьому провадженні, не належать до визначених частиною другою статті 268 КУпАП випадків обов`язкової присутності особи.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19, за яким направлення судової кореспонденції рекомендованим листом на дійсну адресу є достатнім для належного повідомлення, оскільки подальше отримання кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю суду. Близький за змістом підхід викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17. Зазначені висновки сформульовані в інших видах судочинства, однак суд враховує їх у частині загального підходу до оцінки належності повідомлення, коли кореспонденцію направлено саме за повідомленою особою адресою.

Отже, суд приймає до уваги, що відповідні протоколи про адміністративні правопорушення було складено в присутності ОСОБА_1 із зазначенням суду, до якого направляються матеріали, повістки тричі надсилалися за вказаною ним адресою та повернулися з відмітками «адресат відсутній», а інформація про розгляд справи була оприлюднена на вебпорталі «Судова влада України».

Європейський суд з прав людини у пункті 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. У рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» ЄСПЛ наголосив на обов`язку державних судових органів забезпечувати здійснення правосуддя упродовж розумного строку та ефективно протидіяти перепонам для руху справи.

Верховний Суд у пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року у справі № 910/9836/18, посилаючись на практику ЄСПЛ, також звертав увагу, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не лише держави, а й осіб, які беруть участь у справі. У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначав про обов`язок учасника демонструвати готовність брати участь у розгляді та утримуватися від поведінки, що спричиняє зволікання.

Подальше відкладення розгляду справи за наведених обставин не відповідало б завданням КУпАП, визначеним статтями 1, 23, 245 цього Кодексу, та необхідності розгляду справи у межах строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП. Враховуючи неодноразове направлення судових повісток за адресою, зазначеною ОСОБА_1 у матеріалах провадження, їх повернення з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», обізнаність ОСОБА_1 про складення щодо нього протоколів та направлення матеріалів до суду, а також відсутність будь-якого клопотання про відкладення розгляду, суд вважає можливим провести розгляд справи за його відсутності.

Згідно зі статтями 280, 283 КУпАП при розгляді справи суддя зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справ, у тому числі відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів поліцейських та відеореєстратора службового автомобіля патрульної поліції, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень доведена сукупністю належних, допустимих та взаємно узгоджених доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Вина ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом серії ЕПР1 № 710861 від 04.07.2026, направленням на огляд водія з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, рапортом поліцейського, а також відеозаписами з бодікамер поліцейських. На відеозаписах зафіксовано, що після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 перебував на сидінні водія за кермом автомобіля; поліцейські повідомили йому про виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували пройти огляд у спеціалізованому закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 наявність названих поліцейськими ознак не заперечував та від проходження огляду відмовився. Перед відмовою йому було роз`яснено наслідки такої відмови, зокрема складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд не встановлює факту перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, оскільки предметом обвинувачення за складеним протоколом є саме відмова особи, яка керувала транспортним засобом і мала ознаки наркотичного сп`яніння, від проходження огляду відповідно до встановленого порядку. Для наявності цього складу правопорушення встановлення за результатами медичного огляду фактичного стану сп`яніння не вимагається.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується не лише його перебуванням на місці водія під час зупинки, а й відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля патрульної поліції, на якому безпосередньо зафіксовано рух автомобіля Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_1 , до його зупинки працівниками поліції.

Вина ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується протоколом серії ЕПР1 № 710879 від 04.07.2026, відеозаписами з бодікамер та службового відеореєстратора, довідкою про відсутність у нього права керування транспортними засобами, а також відомостями про попереднє притягнення до адміністративної відповідальності. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 сам повідомив, що права керування транспортними засобами у нього немає.

З наданої Управлінням патрульної поліції довідки вбачається, що ОСОБА_1 17.01.2026 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП із накладенням штрафу у розмірі 20 400 грн; постанова набрала законної сили. Отже, правопорушення від 04.07.2026 вчинене ним повторно протягом року після застосування адміністративного стягнення за порушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, що утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, та за ч. 5 ст. 126 КУпАП як повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Більш серйозним із вчинених ОСОБА_1 правопорушень є правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, санкція якої передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, їх суспільну небезпечність для безпеки дорожнього руху, повторність керування без права на це, дані про особу правопорушника та відсутність встановлених обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, суд вважає необхідним на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти остаточне адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу, який, згідно з матеріалами справи, належить іншій особі.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2026 році становить 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 126, 130, 251, 252, 268, 283, 284 КУпАП, суддя -

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП.

За частиною першою статті 130 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

За частиною п`ятою статті 126 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у встановлений строк постанова надсилається для примусового виконання в порядку, визначеному законом.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя С.С. Балабай