Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №642/6592/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

01 жовтня 2026 року

Справа № 642/6592/26

Провадження № 3/642/1306/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Балабая С.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною п`ятою статті 126 та частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

До Холодногірського районного суду м. Харкова надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП. Матеріали щодо зазначених правопорушень стосуються однієї події, яка, за версією працівників поліції, мала місце 30 липня 2026 року близько 22 год. 20 хв. у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 188. Постановою Холодногірського районного суду м. Харкова матеріали справ № про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 733208 вбачається, що 30.07.2026 о 22 год. 20 хв. у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 188 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , нібито повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України. Дії кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 733203 вбачається, що 30.07.2026 о 22 год. 20 хв. у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 188 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , мав ознаки наркотичного сп`яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, як зазначено у протоколі, відмовився. Також у протоколі зазначено, що правопорушення вчинено особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за порушення, передбачені ст. 130 КУпАП. Дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом двічі за адресою, зазначеною в матеріалах справи. Обидва поштові відправлення повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній». Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Судові повістки тричі направлялися за адресою місця проживання, зазначеною ним у матеріалах адміністративного провадження, та поверталися до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою». Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходило.

Як вбачається з положень пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа може бути розглянута, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду. Категорії справ, що розглядаються у цьому провадженні, не належать до визначених частиною другою статті 268 КУпАП випадків обов`язкової присутності особи.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19, за яким направлення судової кореспонденції рекомендованим листом на дійсну адресу є достатнім для належного повідомлення, оскільки подальше отримання кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Подальше відкладення розгляду справи за наведених обставин не відповідало б завданням КУпАП, визначеним статтями 1, 23, 245 цього Кодексу, та необхідності розгляду справи у межах строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП.

Згідно зі статтями 280, 283 КУпАП при розгляді справи суддя зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

За змістом ст. 252 КУпАП докази підлягають оцінці за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому відповідно до ст. 280 КУпАП суд зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна конкретна особа у його вчиненні.

Судом досліджено протоколи про адміністративні правопорушення, додані до них документи, відомості щодо попереднього притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а також долучені працівниками поліції відеозаписи з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського.

На відеозаписі з відеореєстратора службового автомобіля зафіксовано рух транспортного засобу, схожого на автомобіль ВАЗ 21063 світлого кольору. Разом з тим цей відеозапис не містить зображення, яке давало б можливість встановити особу, що перебувала за кермом зазначеного автомобіля. Момент виходу водія з автомобіля, його подальше спілкування з працівниками поліції або встановлення його особи на цьому записі не зафіксовані.

Відеозаписи з нагрудної камери, долучені до обох протоколів, є ідентичними. На початку запису працівник поліції спілкується з двома особами біля транспортного засобу світлого кольору схожого на ВАЗ 21063. Зі змісту відеозапису вбачається, що зазначені особи пересувалися іншим транспортним засобом, який припаркований біля узбіччя далі за напрямком руху автомобіля ВАЗ 21063 та з`ясовували у працівника поліції маршрут подальшого руху до м. Чугуєва. Поліцейський пояснює їм маршрут, після чого вони дякують та залишають місце спілкування. Отже, зазначені дві особи не зафіксовані як особи, які перебували у транспортному засобі ВАЗ 21063, а зміст відеозапису, навпаки, свідчить про їх пересування іншим транспортним засобом.

Після цього працівник поліції повертається до службового автомобіля та запитує іншого працівника поліції: «А що, він пішов чи що?», а згодом зазначає: «Чуєш, йому надо предложити на камеру». Надалі поліцейський, на нагрудну камеру якого здійснюється запис, відходить від службового автомобіля та рухається від проїзної частини у напрямку житлового багатоповерхового будинку, голосно звертаючись: « ОСОБА_2 , ну куди ви уходите, ви огляд будете проходити?». Після цього поліцейський сам зазначає: «Ви відмовляєтеся, да?», а згодом повідомляє іншому поліцейському: « ОСОБА_3 , він відмовився і побіг».

При цьому особа, до якої звертається працівник поліції, у полі зору нагрудної камери відсутня. Відеозапис не дає можливості встановити ані її зовнішність, ані особу, ані місце, з якого вона нібито почала віддалятися. Запис також не містить фіксації того, що ця особа до цього перебувала в автомобілі ВАЗ 21063 або керувала ним. На відеозаписі не зафіксовано особу, яка намагалася б утекти від поліцейського, так само як не зафіксовано безпосередньої відповіді будь-якої особи про відмову від проходження огляду.

Таким чином, відеозапис з нагрудної камери не містить фіксації моменту зупинки автомобіля ВАЗ 21063, особи, яка ним керувала, виходу будь-якої особи із зазначеного автомобіля, перевірки документів водія чи встановлення його анкетних даних працівниками поліції.

Матеріали справи в цілому не містять доказів встановлення працівниками поліції особи водія автомобіля ВАЗ 21063, рух якого зафіксований відеореєстратором службового автомобіля. Зокрема, відсутня відеофіксація водія під час керування або безпосередньо після зупинки транспортного засобу, відсутня фіксація перевірки його документів чи повідомлення ним анкетних даних, а також будь-які інші докази, які б дозволяли ототожнити особу, що керувала автомобілем, із ОСОБА_1 .

За таких обставин матеріалами справи не встановлено особу, яка керувала автомобілем ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , і, відповідно, не доведено, що цим водієм був ОСОБА_1 .

Ця обставина має визначальне значення для оцінки обох інкримінованих ОСОБА_1 згідно з відповідними протоколами адміністративних правопорушень. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у даному випадку передбачає доведення факту керування транспортним засобом саме особою, яка не має права керування ним та повторно протягом року вчиняє відповідне порушення. Самі по собі відомості про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не доводять факту керування ним транспортним засобом 30 липня 2026 року.

Так само для відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння за ст. 130 КУпАП необхідним є встановлення того, що відповідна вимога була пред`явлена особі як водію транспортного засобу за наявності передбачених законом підстав. Оскільки доказів того, що ОСОБА_1 керував зазначеним транспортним засобом, матеріали справи не містять, саме по собі твердження працівника поліції про відмову невстановленої у кадрі особи від огляду не може доводити склад адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 .

Крім того, безпосередньої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду досліджений відеозапис не фіксує. На ньому наявні лише запитання та висловлювання самого працівника поліції про те, що особа нібито відмовилася та побігла. За відсутності зображення цієї особи, її відповіді та будь-якого іншого доказу її ідентифікації такі висловлювання не усувають сумнівів щодо фактичних обставин події.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається саме на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Суд не вправі за власною ініціативою відшукувати докази того, хто саме керував транспортним засобом, встановлювати особу невстановленого органом поліції водія, усувати прогалини у доказуванні або іншим чином доповнювати сформоване органом поліції обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia, заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) наголосив на проблемі об`єктивної безсторонності суду в провадженнях про адміністративні правопорушення за відсутності сторони обвинувачення, коли суд фактично ризикує перебрати на себе функцію обвинувачення. Аналогічний підхід щодо адміністративно-деліктного провадження та вимог неупередженості суду ЄСПЛ застосовував і у справах проти України. Отже, суд не може компенсувати недоліки доказової діяльності органу, який склав протокол, шляхом самостійного формування доказової бази на підтвердження винуватості особи.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитися на її користь. Обвинувальний висновок суду не може ґрунтуватися на припущеннях. Сам факт складання протоколу про адміністративне правопорушення не звільняє орган, який його склав, від обов`язку надати докази, достатні для встановлення кожного істотного елемента складу адміністративного правопорушення.

Наявні у матеріалах справи відомості про попередні притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності можуть мати значення для кваліфікуючих ознак повторності лише після доведення факту вчинення ним нового правопорушення. За відсутності доказів керування ним транспортним засобом 30.07.2026 такі відомості самі по собі не можуть підтверджувати його винуватість у події, яка є предметом цього судового розгляду.

Оцінивши всі надані матеріали у їх сукупності, суд доходить висновку, що доказами поза розумним сумнівом не підтверджено, що 30 липня 2026 року автомобілем ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , керував саме ОСОБА_1 , а також не підтверджено належними та допустимими доказами факт його відмови як водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З огляду на недоведеність обов`язкових елементів інкримінованих ОСОБА_1 правопорушень провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Керуючись статтями 247, 251, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 126 та частиною третьою статті 130 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя С.С. Балабай