Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №642/7508/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/7508/26

Провадження № 2/642/3009/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Вікторова В.В.,

за участю секретаря Гриценко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до Холодногірського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 10.01.2024 у розмірі 15424,13 грн., та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.01.2024 відповідач звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. 10.01.2024 року відповідач підписав за допомогою ОТР пароля Паспорт кредиту та Кредитний договір № б/н від 10.01.2024 року та погодив наступні умови: сума кредиту – 24900,00грн., на строк 36 місяців, зі сплатою відсотків 18% річних. Додатково із Відповідачем підписано за допомогою ОТР пароля Графік кредиту.

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором.

Відповідач зобов`язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, але в процесі користування кредитним рахунком не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості, при цьому допустив прострочення виконання зобов`язання за договором протягом 180 днів, внаслідок чого у відповідача виникло зобов`язання повернути Банку всю суму фактично отриманого кредиту, сплатити нараховані відсотки за користування кредитними коштами. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 09.08.2026 року має заборгованість — 15424,13 грн., яка складається з наступного: 15424,13 грн. - заборгованість за тілом кредиту, яку позивач просить стягнути.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач надав суду клопотання про розгляд справи в спрощеному порядку без виклику сторін.

Відповідач заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін чи відзив на позов суду не подав, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Копію позову з додатками направлено позивачем відповідачу поштовим зв`язком, згідно з положеннями абз.2 ч.1 ст. 177 ЦПК України. Копія ухвали про відкриття провадження по справі направлялася відповідачу за місцем реєстрації, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б).

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

З врахуванням вказаного, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, ознайомився з умовами кредитування та підписав власноруч на планшеті Заяву № б/н від 15.06.2022 про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Відповідачем погоджено використання OTP пароля як підпису та інших видів простого електронного підпису, а саме при здійсненні будь якої операцій та правочинів між Сторонами за допомогою ОТР паролю як простого електронного підпису (п.3)

10.01.2024 року ОСОБА_1 підписав за допомогою ОТР пароля Паспорт кредиту та Кредитний договір № б/н від 10.01.2024 року та Графік платежів.

Сторонами погоджено наступні умови: тип кредиту – строковий кредит, сума кредиту – 24900,00грн., строк кредитування 36 місяців, процентна ставка, відсотків річних – 1,5%, сплачується щомісячно від загальної суми кредиту (18% річних), тип процентної ставки – фіксована, орієнтовна загальна вартість кредиту – 3836,00грн., реальна річна процентна ставка, відсотків річних – 35,26% (п. 1 Договору) .

На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер НОМЕР_1 , та було встановлено початковий кредитний ліміт, що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку №0000005870754661 від 11.08.2026 року та Випискою по рахунку .

Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи, на підтвердження чого позивачем надано Виписку за договором № б/н за період з 10.01.2024 по 11.08.2026.

Відповідач скористався кредитними коштами встановленого кредитного ліміту, однак не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 22.12.2025 року становить має заборгованість — 15424,13 грн., яка складається з наступного: 15424,13 грн. - заборгованість за тілом кредиту.

Вказаний розрахунок не спростований Відповідачем належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його міст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст.626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, відповідно до ст.ст. 627-629, 638 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами і є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

За умовами ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки, а саме згідно п. 4.1. кожного місяця, починаючи з наступного місяця після укладання цього Договору, здійснювати повернення Кредиту та сплачувати нараховані Банком проценти за користування Кредитом, рівними платежами в розмірі та строки, зазначені згідно Графіку.

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п.4.9. договору Сторони встановили, що відкладальною обставиною за цим Договором є порушення Позичальником зобов`язань з повернення Кредиту (його частини), що триває протягом 180-ти календарних днів з дати прострочення цього зобов`язання. Наслідком настання відкладальної обставини є виникнення зобов`язання Позичальника не пізніше 180-го календарного дня повернути Банку всю суму фактично отриманого Кредиту, сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами, неустойку та інші платежі відповідно до умов цього Договору.

Відтак, враховуючи, що починаючи з 11.02.2024 триває порушення Відповідачем зобов`язання з повернення Кредиту (його частини згідно з графіком погашення), тобто більше 180-ти днів, з 09.08.2024 у Позичальника виникло зобов`язання повернути Банку всю суму фактично отриманого Кредиту, сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що АТ КБ «Приватбанк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Враховуючи викладене вище, позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 15424,13 грн. підлягає задоволенню.

Оскільки позов підлягає задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.3,12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1-Д) заборгованість за кредитним договорим б/н від 10.01.2024 станом на 09.08.2026 року у розмірі 15 424 (п`ятнадцять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1-Д) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 02.10.2026 року.

Суддя В.В. Вікторов