Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №642/1389/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/1389/26

Провадження № 1-кп/642/330/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

захисника – ОСОБА_7 ,

потерпілого – ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226260000042 від 09.02.2026 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в :

08.02.2026 близько 00 години 15 хвилин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись по АДРЕСА_2 , спровокував на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин словесний конфлікт із раніше знайомим йому потерпілим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наблизився до потерпілого ОСОБА_8 та кулаком правої руки наніс один удар у ділянку внутрішнього кута правого ока та носу, від вказаного удару потерпілий ОСОБА_8 втратив рівновагу та впав лівим боком на підлогу, при цьому в момент падіння останній вдарився головою, а саме лобом об тумбочку, після чого швидко ліг на живіт та прикрив голову обома руками.

Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_6 наніс потерпілому ОСОБА_8 ще три удари ногами у ділянку кисті, передпліччя та плечу правої руки. Від вказаних ударів, потерпілий ОСОБА_8 повернувся на правий бік, намагаючись прикрити руками своє обличчя, однак ОСОБА_6 відразу правою ногою наніс ще два удари, які прийшлися потерпілому у ділянку спини, та ще один удар правою ногою, який прийшовся у ділянку лівої сідниці.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_8 відповідно до висновку експерта № 09-190/2026 від 13.02.2026 спричинено тілесні ушкодження у вигляді:

забійних ран (усього 3) голови та шиї: - на лобі в проекції верхнього краю правої надбрівної дуги (1), на спинці носа (2); синці (усього 2)- в правій очно-ямковій ділянці (1), на правій передньо-бічній поверхні шиї в нижній третині (1); садно (усього 1) - на задній поверхні шиї в середній третині;

саден (усього 3) на тулубі: - в проекції V-VHTI правих ребер від задньої пахвової до лопаткової лінії (1); в проекції VI лівого ребра по лопатковій лінії (1); у верхньому внутрішньому квадранті лівої сідниці (1);

синців (усього 7) правої верхньої кінцівки: - на передній поверхні правого плеча в середній третині (1); на задній поверхні правого плеча в верхній третині (2); на задній поверхні правого плеча в нижній третині (1); на розгинальній поверхні правого передпліччя у верхній третині (1); на розгинальній поверхні правого передпліччя в нижній третині (1); на ліктьовій поверхні правого передпліччя в нижній третині (1);

синців (усього 1) лівої верхньої кінцівки: - по задній поверхні лівого плеча в нижній третині;

саден (усього 3) - на тильній поверхні лівої кисті в проекції III-IV п`ястних кісток.

За ступенем тяжкості, встановлені забійні рани на голові, кожна окремо, є легкими тілесним ушкодженням, що спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше як 3-х тижнів (21 день), згідно п.п. 2.3.1. «а», 2.3.2. «а» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року; синці та садна, кожне окремо, є легкими тілесними ушкодженням, за критерієм тривалості розладу здоров`я, як такі, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності та мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше, як 6 днів, відповідно до п.п. 2.3.2. «б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Органом досудового слідства дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_6 у ході судового розгляду визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення повністю, пояснивши, що не оспорює обставини його вчинення, у скоєному розкаявся, у задоволенні цивільного позову потерпілого просив відмовити у зв`язку з його недоведеністю.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_6 , його вина у скоєні кримінального правопорушення повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що мешкає за адресою АДРЕСА_3 зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_9 та з малолітніми дітьми дружини, є інвалідом І групи, учасником бойових дій.

07.02.2026 року вони святкували день народження дружини за їхнім місцем мешкання. Відсвяткувавши всі розійшлися, а вони лягли відпочивати. 08.02.2026 року близько 00:15 год. він прокинувся від того, що в двері хтось почав стукати зі словами «Виходи одноногий!» Він одразу вийшов у спільний коридор, який розташований поруч із кухнею, та на нього накинувся раніше малознайомий чоловік на ім`я ОСОБА_10 , який одразу наніс йому один удар правою рукою, а саме кулаком, у ділянку внутрішнього кута правого ока та носу. Від удару потерпілий втратив рівновагу та впав на лівий бік, при цьому в момент падіння вдарився головою, а саме лобом об тумбочку, після цього він ліг на живіт та прикрив голову руками, а ОСОБА_6 наніс йому три удари ногами по кисті, передпліччю та плечу правої руки. Потерпілий повернувся на правий бік, намагаючись прикрити обличчя, а ОСОБА_6 наніс три удари по спині, а саме по попереку справа, по лівій сідниці, а перший удар був по задній поверхні грудей справа. Після цього вибігла дружина, стала між ними та почала відтягувати від нього ОСОБА_6 , а він викликав працівників поліції.

Наступного дня потерпілий звернувся до поліції та написав заяву про спричинення йому тілесних ушкоджень.

Крім того, потерпілий просив, враховуючи моральні та фізичні страждання від вчиненого кримінального правопорушення, фізичні та душевні страждання у зв`язку з необхідністю подальшої реабілітації, оновленням пошкодженого протеза ноги, лікуванням та наслідками, спричиненими його здоров`ю, радикально вимушеної зміни у житті, часу і зусилля, які ним докладались до повернення до попереднього способу життя, стягнути з обвинуваченого з урахуванням принципів розумності та справедливості відшкодування матеріальної шкоди у сумі 500000,00 грн. за відшкодування вартості пошкодженого протезу кінцівки та 500000,00 грн. за відшкодування моральної шкоди.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що 07.02.2026 року разом із своєї сім`єю перебували за адресою: АДРЕСА_3 , де з друзями святкували її день народження.

08.02.2026 року вона прокинулася близько 00:15 год. у зв`язку з тим, що почула незрозумілий галас, який відбувався у загальному коридорі їх комунальної квартири. Коли вийшла в коридор, вона побачила, що її цивільний чоловік ОСОБА_8 лежить на підлозі, закриваючись руками віл ударів, а поруч із ним стоїть раніше малознайомий ОСОБА_11 , який б`є її чоловіка правою ногою в область спини. Вона одразу підбігла та стала між чоловіком та ОСОБА_12 з вимогою припинити бійку, потім вибігла сусідка і допомогла зупинити ОСОБА_13 , у подальшому була викликана поліція.

У її чоловіка було розбите обличчя в області перенісся та над правою надбрів`ю, йшла кров та були садна, на його тілі, а саме в області передпліччя та спини.

У судому засіданні досліджені письмові докази сторони обвинувачення, а саме:

-висновок експерта № 09-189/2026, відповідно до якого па момент огляду 10.02.2026 р. у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлені наступні тілесні ушкодження: мали місце наступні тілесні ушкодження:

голови та шиї: забійні рани (усього 3) - на лобі в проекції верхнього краю правої надбрівної дуги (1), на спинці носа (2); синці (усього 2) - в правій очно-ямковій ділянці (1), на правій передньо-бічній поверхні шиї в нижній третині (1); садно (усього 1) - на задній поверхні шиї в середній третині;

тулуба: садна (усього 3) - в проекції V-VIII правих ребер від задньої пахвової до лопаткової лінії (1); в проекції VIII лівого ребра по лопатковій лінії (1); у верхньому внутрішньому квадранті лівої сідниці (1);

правої верхньої кінцівки: синці (усього 7) - на передній поверхні правого плеча в середній третині (1); на задній поверхні правого плеча в верхній третині (2); на задній поверхні правого плеча в нижній третині (1); на розгинальній поверхні правого передпліччя у верхній третині (1); на розгинальній поверхні правого передпліччя в нижній третині (1); на ліктьовій поверхні правого передпліччя в нижній третині (1);

лівої верхньої кінцівки: синець (усього 1) - по задній поверхні лівого плеча в нижній третині; садна (усього 3) - на тильній поверхні лівої кисті в проекції III-IV п`ясних кісток.

Вищевказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого (-их) предмета (-ів) з обмеженою поверхнею контакту, що діяла, індивідуальні особливості якого (-их) в ушкодженнях не відобразилися, за механізмом удару (забійні рани, синці), ковзання-тертя (садна), у термін за 1-3 доби до моменту огляду (10.02.2026 року), на що вказують морфологічні характеристики тілесних ушкоджень.

За ступенем тяжкості забійні рани на голові, кожна окремо, що встановлені на тілі гр. ОСОБА_8 , 1985 р. н., є легким тілесним ушкодженням, що спричинило короткочасний розлад здоров`я понад шести днів, але не більше як три тижні (21 день), за критерієм тривалості розладу здоров`я, відповідно до п.п. 2.3.1. а), 2.3.2. а) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», що затверджені Наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6, синці та садна, кожне окремо, є легким тілесним ушкодженням, за критерієм тривалості розладу здоров`я, як таке, що не спричинило короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності та має незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше, як шість днів, відповідно до п.п. 2.3.2. б), 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України від 17.01.1995 № 6.

-протокол проведення слідчого експерименту від 10.10.2025, проведеного за участю понятих за участю потерпілого ОСОБА_8 на території ХОБСМЕ за адресою: м. Харків, вул. Дмитріївська, 14, за участю дізнавача, медичного працівника, статиста, двох понятих, та з ілюстрованим матеріалом до слідчого експерименту, у ході проведення якого потерпілий ОСОБА_8 розповів про події, що сталися 08.02.2026 о 00:15 год. та показав на статисті яким чином йому було нанесено тілесні ушкодження, а саме: як обвинувачений зробив захват шиї правою рукою та душив, як потерпілому вдалося вирватися, після чого ОСОБА_14 наніс один удар правою рукою, а саме кулаком в ділянку внутрішнього кута правого ока та носу, від удару потерпілий втратив рівновагу та впав на лівий бік, при цьому в момент падіння вдарився головою, а саме лобом об тумбочку, після чого швидко ліг на живіт та прикрив голову руками, а ОСОБА_14 наніс 3 удари ногами по кисті, передпліччю та плечу правої руки, він повернувся на правий бік, намагаючись прикрити обличчя, а ОСОБА_14 наніс 3 удари по спині, а саме по попереку справа, по лівій сідниці, перший удар був по задній поверхні грудей справа.

-висновок експерта № 09-190/2026 від 13.02.2026, відповідно до якого потерпілому ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження у вигляді:

забійних ран (усього 3) голови та шиї: - на лобі в проекції верхнього краю правої надбрівної дуги (1), на спинці носа (2); синці (усього 2) - в правій очно-ямковій ділянці (1), на правій передньо-бічній поверхні шиї в нижній третині (1); садно (усього 1) - на задній поверхні шиї в середній третині;

саден (усього 3) на тулубі: - в проекції V-VHTI правих ребер від задньої пахвової до лопаткової лінії (1); в проекції VI лівого ребра по лопатковій лінії (1); у верхньому внутрішньому квадранті лівої сідниці (1);

синців (усього 7) правої верхньої кінцівки: - на передній поверхні правого плеча в середній третині (1); на задній поверхні правого плеча в верхній третині (2); на задній поверхні правого плеча в нижній третині (1); на розгинальній поверхні правого передпліччя у верхній третині (1); на розгинальній поверхні правого передпліччя в нижній третині (1); на ліктьовій поверхні правого передпліччя в нижній третині (1);

синців (усього 1) лівої верхньої кінцівки: - по задній поверхні лівого плеча в нижній третині;

саден (усього 3) - на тильній поверхні лівої кисті в проекції III-IV п`ястних кісток.

За ступенем тяжкості, встановлені забійні рани на голові, кожна окремо, є легкими тілесним ушкодженням, що спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше як 3-х тижнів (21 день), згідно п.п. 2.3.1. «а», 2.3.2. «а», «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року; синці та садна, кожне окремо, є легкими тілесними ушкодженням, за критерієм тривалості розладу здоров`я, як такі, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності та мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше, як 6 днів, відповідно до п.п. 2.3.2. «б», 2.3.5. «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року відноситься до легких тілесних ушкоджень.

-постанова про визнання речовими доказами - Аудіозапису «С 961844815.2026-02-07 23-48-31», 935 КБ, тривалістю 00:03:35 за наявними даними ІП «АРМ оператор «102» ІКС ІПНП, що надійшло до служби «102» ГУНП в Харківській області 07.02.2026 о 23.48 з номеру 0961844815 від громадянина, який представився як ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що за адресою: м. Харків, провулок 2-й Таганський його побили невідомі - «0961844815.2026-02-07 23-48-31», НОМЕР_1 , тривалістю 00:03:35, був записаний на оптичний диск - «Alerus» CD-R, 700 MB, 80 min.

Аналізуючи вищенаведені докази в їх сукупності, які в цілому узгоджуються між собою, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_6 в умисному спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 повністю доведена, та кваліфікує його дії за за ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Вивченням даних за особу обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, має на утриманні неповнолітню дитину.

Відповідно до висновку досудової доповіді Холодногірського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а так дослідженням інформації, що характеризує особи за місцем її проживання та роботи, умов її життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення нею повторного кримінального правопорушення, а також 1 середньої імовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства

Обставинами, які пом`якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розслідуванню кримінального провадження.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.

Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі №1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Так, обираючи обвинуваченому ОСОБА_6 вид та міру покарання, суд виходить із характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу вчинення кримінального проступку, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального проступку і обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального проступку, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального проступку, а також враховує дані про особу обвинуваченого.

Враховуючи викладене, з дотриманням принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, при визначенні виду та міри покарання у даному кримінальному провадженні, зважаючи на характер, обставини, спосіб заподіяння тілесних ушкоджень і наслідки вчинених обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального проступку, його суспільну небезпечність, а також ураховуючи пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставин, беручи до уваги наявні в матеріалах справи характеризуючи дані про особу обвинуваченого, дані досудової доповіді, суд доходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_6 слід призначити покарання у виді пробаційного нагляду з покладенням на нього у відповідності до ст. 59-1 КК України відповідних обов`язків.

З огляду на вимоги ч. 2 ст. 65 КК України визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних проступків та злочинів.

Потерпілим у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого відшкодування матеріальної шкоди у сумі 500000,00 грн. за відшкодування вартості пошкодженого протезу кінцівки та 500000,00 грн. - відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно зі ст. 23 ЦК України моральна шкода, серед іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди відповідно до п. 9 ППВСУ № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру й обсягу заподіяних позивачеві моральних чи фізичних страждань, наявності інших негативних наслідків, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених зміну його життєвих стосунках.

Суд вважає, що отримання тілесних ушкоджень потерпілим є безумовним доказом завдання фізичних та душевних страждань, оскільки особа зазнала фізичного болю у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, вказане позначилось і на її психоемоційному стані, що свідчить про заподіяння моральної шкоди потерпілому ОСОБА_15 , який є інвалідом, учасником бойових дій.

Суд звертає увагу на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц та постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20, відповідно до яких при визначенні розміру грошової компенсації моральної шкоди враховуються характер правопорушення, глибина фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступінь вини особи, а також інші обставини, що мають істотне значення, з дотриманням вимог розумності та справедливості. При цьому розмір відшкодування не повинен перевищувати меж, необхідних для розумного задоволення потреб потерпілого, і не має призводити до його безпідставного збагачення.

Виходячи з принципів законності, виваженості, розумності й справедливості, враховуючи принцип співмірності завданої шкоди заявленій до відшкодування суми моральної шкоди вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_15 є такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілого підлягають стягненню 50000,00 (п`ятдесят) гривень моральної шкоди.

Щодо матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд зазначає таке.

Потерпілий ОСОБА_15 просить стягнути матеріальну шкоду в сумі 500000,00 грн. за відшкодування вартості пошкодженого протезу кінцівки.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суду не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження як факту пошкодження протезу потерпілого, так і розміру спричиненої матеріальної шкоди, тому позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди є недоведеними, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне у задоволенні позову в цій частині відмовити за недоведеністю.

Процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна у кримінальному провадженні не застосовувались, а тому відповідно до частини 4 статті 174 КПК України підстави для вирішення питання про скасування арешту майна відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає; відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.

Речовими доказами суд вважає за необхідне розпорядитися відповідно до статті 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 368-371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік шість місяців.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок строку покарання у вигляді пробаційного нагляду ОСОБА_6 рахувати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: диск Аудіозапису - «С 961844815.2026-02-07 23-48-31», 935 КБ, тривалістю 00:03:35 за наявними даними ІП «АРМ оператор «102» залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_8 50000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. спричиненої моральної шкоди.

В іншій частині цивільного позову відмовити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1