Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №626/1096/26 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/1096/26

Провадження № 2/626/919/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

30.09.2026 року м.Берестин

Берестинський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бєлостоцької О.В.,

при секретарі Івашкіній Т.В.,

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому зазначено, що 29.10.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено договір № 962838035, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 грошові кошти, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним в порядку та у строки, визначені договором. Кредитний договір відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису; вказаний договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора MNV57GK4.

ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 962838035 від 29.10.2021 року щодо повернення отриманих коштів та сплати процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 47 517,12, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12 000,00 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 35 517,12 грн.

На підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 962838035 від 29.10.2021 року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».

На підставі договору факторингу № № 30/1023-01 від 30.10.2023 року право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 962838035 від 29.10.2021 року перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

На підставі договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 року право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 962838035 від 29.10.2021 року перейшло до позивача - ТОВ «ФК «Ейс».

Позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 962838035 від 29.10.2021 року у загальному розмірі 47517 грн 12 коп, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12 000,00 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 35 517,12 грн; судові витрати по справі, які складаються з суми сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. 00 коп.

Ухвалою судді Берестинського районного суду Харківської області від 09.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, разом з позовною заявою заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за його відсутності, та надав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилавшись в обгрунтування заперечень на наступні обставини.

-в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження відступлення права грошової вимоги за кредитним договором № 962838035 від 29.10.2021 року. Право вимоги за основним зобов`язанням переходить не в момент «передачі» суми заборгованості в обліку первісного кредитора, не в момент передачі Кредитного договору, не в момент передачі судового рішення, яким стягнено (чи визнано) суму боргу, а в момент передачі оригіналів документів, які є доказами права вимоги.

-в матеріалах справи відсутні первинні документи, що підтверджують видачу кредитних коштів первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка Фінансова допомога» у тих розмірах про які заявляє позивач ТОВ «ФК «Ейс». Правова позиція щодо необхідності дослідження саме первинних документів в справах про стягнення кредитної заборгованості знаходить відображення у постанові Верховного Суду (у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду) від 30.01.2018 р. у справі№161/16891/15-ц. Таким чином, керуючись ст. 517 ЦК України первісний кредитор мав би надати ТОВ «ФК «Ейс» належні та достовірні докази переказу коштів на рахунок відповідача, саме у тих розмірах, які заявляє позивач.

-правовідносини за Кредитним договором між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем виникли 29.10.2021 року, значно пізніше ніж було укладено договір факторингу між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон плюс», у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином, а отже на час укладення даного договору у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було відсутнє право вимоги до Відповідача за зазначеним вище кредитним договором.

-права майбутньої вимоги на момент укладення договору мали би бути визначеними, тоді жодної визначеної вимоги у Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» щодо Відповідача на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 року не було, та сторони не могли передбачити, що 29.10.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» буде укладено договір із Відповідачем. З огляду на наведене фактично ТОВ «Таліон плюс» не могло відступити ТОВ «Онлайн фінанс», а ті в свою чергу ТОВ «ФК «ЕЙС» право вимоги за кредитним договором№ 962838035 від 29.10.2021 року, оскільки у самого ТОВ «Таліон плюс» було відсутнє таке право грошової вимоги.

-на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 року ще не виникло (не існувало) зобов`язання між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 не укладений кредитний договір, тобто, у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс», на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року.

-розмір витрат на правову допомогу у розмірі 7 000, 00 гри є необгрунтованим, оскільки наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному заявником розмірі, адже цей розмір має відповідати критеріям розумної необхідності та реальності таких витрат. Беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, ціну позову, обсяг та обгрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору, вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 7.000 гривень є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідає критерію розумності та їх стягнення у повному обсязі становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Вважає співмірним зі складністю справи та ціною позову, виконаною адвокатами роботою та розумним і обгрунтованим розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2.000,00 грн.

- Донов Д.О. просив відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, а у разі якщо суд дійде висновку про задоволення позовних вимог, просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до розміру 2000 гривень

Представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» надав відповідь відзив на позовну заяву в якому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та судові втрати покласти на відповідача, посилавшись на наступні обставини.

Кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Наданий Позивачем кредитний Договір № 962838035 від 29.10.2021 року є оригінальним документом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Кредитний договір №962838035 від 29.10.2021та платіжні доручення не є письмовим доказом, а відносяться до електронних доказів, а тому не регулюються ст. 95 ЦПК України. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є небанківською фінансовою установою, та не надає фінансових платіжних послуг. А отже, не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень). Товариство в межах виконання умов укладеного Договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого їх зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача. Надані платіжні інструкції містять підпис та печатку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передачі Товариством відповідної платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта згідно з умовами Договору. Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до Позивача, ТОВ “МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА” (Клієнт) та між ТОВ “Таліон Плюс” (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (копія долучена до позовної заяви). Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього Договору закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід`ємну частину. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 – якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024 року. Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. 21.12.2021 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 165 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 27 491,52 грн. заяви). Таким чином, право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ “Таліон Плюс” 21.12.2021, тобто після укладання Кредитного договору № 962838035 від 29.10.2021 року., Відповідач, не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, Позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 р. та витяг з реєстру прав вимоги № 165 від 21.12.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року.

Зокрема, реєстр прав вимоги до договору факторингу від № 28/1118-01 від 28.11.2018 , до якого включено Кредитний договір №962838035 від 29.10.2021 укладено 21.12.2021, тобто через два місяці після укладення кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже існувало, а не є майбутнім, як помилково вважає Відповідач. В подальшому, внаслідок послідовного укладення договорів факторингу права вимоги за кредитним договором від 29.10.2021 року № 962838035 укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 кредиту перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що 29.10.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 962838035 (а.с.44 на звороті-46).

Договір кредитної лінії № 962838035 від 29.10.2021 року, як вбачається з його змісту та довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», сформованої 03.01.2024 року, підписаний позичальником ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора MNV57GK4, який був відправлений позичальнику 29.10.2021 року о 19:23:48 на номер телефону НОМЕР_1 . (а.с. 57)

Як вбачається з довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», сформованої 03.01.2024 року, ОСОБА_1 29.10.2021року о 19:24:23 ввів ідентифікатор, а о 19:25:15 йому було перераховано грошові кошти (а.с.57).

Відповідно до п.1.1 договору кредитної лінії № 962838035 від 29.10.2021 року, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 12000 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

Пунктами 1.2, 1.3 кредитного договору передбачено, сума кредитного ліміту, вказана в п. 1.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника, кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 5300 грн 00 коп. одразу після укладення договору, який має бути повернено до 18.11.2021 року.

Пунктами 1.4, 1.5 кредитного договору передбачено, позичальник в будь-який час, протягом дисконтного періоду дії договору, може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. Повернення кредиту в повному обсязі позбавляє права позичальника отримати нові транші, а договір вважається припиненим шляхом його повного виконання, загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (траншів) отриманих протягом всього строку дії договору. Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (траншів) отриманих протягом всього строку дії договору.

Згідно з пунктами 1.6, 1.7 кредитного договору, позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту за кожним траншем та до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання. Кредитна лінія надається строком на 20 (двадцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (далі – «дисконтний період»), а саме до 18.11.2021 року. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Відповідно до п. 1.8 договору, сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти (п.1.9 договору); виключно на період строку визначеного в п. 1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним (п. 1.9.1 договору); за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 704,63 процентів річних, що становить 1,93 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. кредитодавець, за своїм вибором, може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті (п.1.9.2 договору); Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8. договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 766,50 процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 2,10 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору (п.1.9.3 договору).

Відповідно до п 1.12, п.1.13 договору, Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Проценти в розмірі, визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми Кредиту Позичальником.

Згідно з п.1.14. договору, враховуючи, що на момент укладення Договору не можливо визначити модель поведінки Позичальника, щодо отримання додаткових Траншів за Договором в рамках Кредитного ліміту та щодо повернення кредитних коштів по Кредитній лінії, Загальні витрати за кредитом / Орієнтовна загальна вартість кредиту / Реальна річна процентна ставка розраховані для умовного характеру використання Коштів в рамках Кредитного ліміту, а також всі припущення, використані для обчислення цих значень наведено в Паспорті споживчого кредиту, що є невід`ємним додатком до цього Договору. Сторони погодили, що у зв`язку з наданням Кредиту у формі Кредитної лінії та на підставі п. 10 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" графік платежів по Договору не надається. Припущення використані при розрахунку орієнтовної реальної процентної ставки, ґрунтуються на середніх арифметичних значеннях розміру процентної ставки для клієнтів продукту "СМАРТ" в минулих звітних періодах.

Згідно з пунктом 4.1 договору, невід`ємною частиною цього Договору є Правила (а.с. 49-52) та Паспорт споживчого кредиту (а.с. 44), що надано Позичальнику до укладення Договору.

На виконання умов зазначеного договору кредитної лінії №962838035 від 29.10.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти: 29.10.2021 року в сумі 5300,00,00 грн., та в подальшому 06.11.2021 року в сумі 5050,00 грн., 06.11.2021 року в сумі 1650,00 грн., а всього у розмірі 12000,00грн. на банківську карту, що належить відповідачу ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за № 4441114442966220, що підтверджується листом АТ «УніверсалБанк» № БТ/Е-19456 від 12.05.2026 року та Випискою (Рухом коштів за картковим рахунком), спеціальним платіжним засобом до якого є картка № НОМЕР_3 , за період з 29.10.2021 по 11.11.2021; довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.47 на звороті-48); копіями платіжних доручень № 669979c9-39fa-4d46-ae54-2b88bd374eb2 від 29.10.2021 року, № 7171ee12-f5b3-494c-9cad-cbdfad47837a від 06.11.2021року № cc5b2098-842a-49a2-bc90-6ba6a5ee6689 від 06.11.2021 року(а.с.59).

Щодо переходу права вимоги до ТОВ «Таліон Плюс»

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до п.2.1 якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.16-18).

Пунктом 4.1 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року передбачено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги по формі встановленій у відповідному додатку.

Згідно п.8.2 строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року закінчується 28 листопада 2019 року ( а.с.16-18).

28.11.2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с. 18 на звороті).

31.12.2020 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №26, згідно з якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року продовжено до 31 грудня 2021 року (а.с.19-21).

31.12.2021 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №27, згідно з якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року продовжено до 31 грудня 2022 року (а.с.21 на звороті).

31.12.2022 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №31, згідно з якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року продовжено до 31 грудня 2023 року (а.с.21 на звороті).

31.12.2023 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №32, згідно з якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року продовжено до 31 грудня 2024 року (а.с.22).

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 165 від 21.12.2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 962838035 від 29.10.2021 року (а.с.131-132).

21.12.2021 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» було підписано протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав згідно Реєстру прав вимоги № 165 від 21.12.2021 року (а.с.23).

31.12.2021 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» було підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2021 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 165 від 21.12.2021 року за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (а.с.23).

Щодо переходу права вимоги до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»

30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до п.2.1 якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.24-26).

Згідно п.4.1 вказаного договору право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 20.12.2023 до договору факторингу № 30/1023-01 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 962838035 від 29.10.2021 року на загальну суму 47517 грн 12 коп.

Щодо переходу права вимоги до ТОВ «ФК «ЕЙС»

11.07.2025 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК«Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до п.1.1 якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за прострочення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту (а.с.28-30).

Згідно п.1.2 вказаного договору перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 14.07.2025 року до договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 року до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 962838035 від 29.10.2021 року на загальну суму 47517 грн 12 коп (а.с.31).

14.07.2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було підписано акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 року (а.с.32).

Відповідно до розрахунку заборгованостіза договором № 962838035 від 29.10.2021 року ТОВ «Таліон Плюс» (а.с.36) та виписки з особового рахунку за договором № 962838035 від 29.10.2021 року (а.с.37) заборгованість ОСОБА_1 не погашена і станом на 26.12.2025 року становить 47517 гривень 12 копійок, яка складається із наступного:

-12 000 гривень 00 копійок - заборгованість по тілу кредиту;

-37517 гривень 12 копійок - заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено в ст. 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Частиною 8 даної статті встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті, зокрема заповненням формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, зокрема, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину.

Договір кредитної лінії № 962838035 від 29.10.2021 року укладений сторонами в електронній формі.

Відповідно до змісту статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у Цивільному Кодексі України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Суду не надано доказів на спростовування презумпції правомірності договорів факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, № 30/1023-01 від 30.10.2023 року, №11/07/25-Е від 11.07.2025 року.

На підставі досліджених наведених вище доказів судом встановлено, що права вимоги за договором кредитної лінії № 962838035 від 29.10.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 перейшли до ТОВ «ФК «ЕЙС».

Суд вважає за доцільне зауважити, що строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року був неодноразово продовжений, та договір кредитної лінії між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 № 962838035 від 29.10.2021 року був укладений в межах строку його дії.

Як вбачається з витягу з реєстру прав вимоги № 165 від 21.12.2021 року на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2028 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», під № 1188 значиться ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) договір № 962838035 від 29.10.2021 року, загальна заборгованість -27491 грн 52 коп.

Таким чином, право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 21.12.2021 року відповідно до підписаного сторонами реєстру прав вимоги № 165, та договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2028 року на момент переходу права вимоги був чинним, зважаючи на що суд відхиляє як неспроможні доводи відповідача стосовно того, що право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 962838035 від 29.10.2021 року не перейшло від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» і відповідно до ТОВ «ФК«Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС».

Суд зауважує, що умовами договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2028 року та наступних договорів факторингу передбачено перехід права вимоги саме з моменту підписання реєстру права вимоги.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відбулася заміна кредитодавця на підставі укладених договорів факторингу та реєстрів прав вимоги, а тому до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги за договором кредитної лінії № 962838035 від 29.10.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Відповідачем ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань за договором № 962838035 від 29.10.2021 року щодо повернення кредитних коштів, наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростовано, з урахуванням чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Висновки щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 грн 40 коп (а.с.9).

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

На підтвердження розміру витрат пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги адвоката позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від року 20.08.2025 року (а.с.38) з додатковою угодою до нього № 25770938418 від 01.09.2025 року (а.с.39), акт прийому – передачі послуг від 29.12.2025 року до договору №20/08/25-01 від року 20.08.2025 року (а.с.40), зі змісту яких вбачається, що розмір витрат позивача на оплату правничої допомоги у складає 7000 грн.00 коп.

Згідно ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22).

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, з посиланням на неспівмірність витрат із складністю справи.

На підставі поданих позивачем доказів та враховуючи обґрунтованість розміру понесених витрат, а також критерій розумності їх розміру, беручи до уваги конкретні обставини справи, складність даної справи та ціну позову в ній, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд приходить до висновку про зменшення понесених витрат на професійну правничу допомогу та з відповідача на користь позивача слід стягнути на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 2000 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст.4,19,81,89,137, 141,259,263,264,265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Юрія Поправик, буд. 6 каб.13; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42986956) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії № 962838035 від 29.10.2021 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12 000 гривень 00 копійок, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 35 517 гривень 12 копійок грн, а всього – 47 517 гривень 12 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Ейс» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2662 гривні 40 копійок,

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Ейс» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 30 вересня 2026 року.

Суддя