Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №953/5951/25 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/5951/25

н/п 2/953/294/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Київський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого судді Зуба Г.А.,

за участю секретаря Кулікової Т.В.,

представника відповідачки – адвоката Ракушинця А.А.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , в якій представник позивача Мєшнік К.І. просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 01.12.2018 у розмірі 81436, 11 грн. станом на 08.04.2025, та судовий збір в розмірі 3028, 00 грн.

В обґрунтування вимог позову представник позивача посилається на те, що 01.12.2018 ОСОБА_1 звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 01.12.2018. На підставі укладеного Договору відповідачка отримала отримала кредит в розмірі 17865, 18 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Відповідачка свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв`язку із чим виникла заборгованість в сумі 81436, 11 грн., яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 81436, 11 грн., заборгованості за пенею в розмірі 0 грн. та заборгованості за порушення грошового зобов`язання у розмірі 0 грн. Порушення відповідачкою зобов`язань по укладеному Договору щодо своєчасного погашення кредиту зумовило звернення Акціонерного товариства «Універсал Банк» до суду із відповідним позовом.

17.06.2025 до суду надійшла вказана позовна заява та розподілена судді Зубу Г.А.

18.06.2025 судом здійснено електронний запит до Реєстру територіальної громади міста Харкова для встановлення місцеперебування відповідача, відповідь на який надано до суду 18.06.2025.

Ухвалою судді від 18.06.2025 прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

08.08.2025 представником відповідачки ОСОБА_1 – адвокатом Ракушинцем А.А. шляхом направлення через систему «Електронний суд» подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову про стягнення заборгованості в повному обсязі з огляду на наступне. Сума безпідставно списаних коштів 17136, 78 грн. та 72970, 46 грн. дорівнює 90107, 24 грн., що більше пред`явленого позову на суму 81436,11 грн. Первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку. Згідно із вищенаведеними нормами, факти здійснення господарських операцій доказуються виключно первинними бухгалтерськими документами. Відтак факт надання грошових коштів в кредит доказується виключно первинними бухгалтерськими документами. Відповідно до матеріалів, що додавались позивачем до позовної заяви, ці матеріали роздруковані із комп`ютера, тобто не були створені безпосередньо під час здійснення господарської операції. Відтак, долучені матеріали не є первинними бухгалтерськими документами в силу відсутності усіх обов`язкових реквізитів, а також в силу невідповідності часу їх створення часу здійснення господарської операції. Відповідно до ЦПК України додані роздруківки не є засобами доказування факту заборгованості по кредиту, відсотках, пені. Позивачем не надано жодного документу, який би свідчив про факт видачі кредиту та факт отримання кредитних документів. Відсутність вказаних документів виключає задоволення позову. Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Таким чином, відсутність заяви про застосування електронного підпису , відсутність доказів, що саме відповідач здійснив будь-які маніпулювання планшетом , а не працівник банку або інша особа, а саме головне відсутність доказів вручення договору про споживчий кредит позичальнику (а обов`язок доведення цього згідно Закону покладений на позивача), виключає встановлення факту укладення договору в електронній формі.

Крім того, вказує, що Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Банку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті банку як невід`ємні частини спірного договору. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування (а.с. 76-104).

13.08.2025 представник позивача Мєшнік К.І. шляхом направлення через систему «Електронний суд» подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив,що ознайомившись з наданим відзивом, Позивач не погоджується з доводами Відповідача і викладеною у ньому правовою оцінкою та вважає за необхідне викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених Відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення з огляду на наступне. Відповідно до статті 628 ЦК України Договір про надання банківських послуг, що укладається між Банком та клієнтом, є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит (пункт 5 (4) “Надання та обслуговування кредиту” розділу ІІ “Умови випуску та користування Платіжними картками, розділ ІV “Фабрика розстрочок”); договору банківського вкладу (депозиту) (Розділ VІ “Загальні умови Депозиту MONOBANK). До відносин між Сторонами (в тому числі з питань внесення змін до Договору) застосовуються у відповідних частинах положення законодавства щодо договорів, елементи яких містяться у Договорі. Окрім цього в позовній заяві надане посилання на офіційний інтернет ресурс АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», а саме https://www.monobank.ua/terms, де у вільному доступу опубліковані Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank (далі - Умови). Умови опубліковані і є безперервно доступними у їх поточній редакції, а також архів редакцій за весь період існування, зокрема в чинній на момент укладення Договору між Позивачем та Відповідачем. На момент укладення Договору чинною була редакцію Умов від 01.11.2018. Умови у вказаній редакції (від 01.11.2018) доступні на сайті Банку з моменту набуття їх чинності, а отже Відповідач мав безперешкодний доступ до них в момент укладення Договору та в подальшому. Вказані умови є офіційним документом, що затверджений Рішенням правління АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» Протокол № 44 від 31.10.2018 у якості Додатку №95 до Розпорядження №49 від 22.08.2013. В п. 3 Анкети-заяви Відповідач підтвердив, що підписанням цього Договору він підтверджує, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог чинного законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку. Окрім того, в цьому ж пунктів Анкети-заяви Відповідач беззастережно погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Отже, Анкета–заява є невід`ємною частиною Договору і враховуючи її зміст, підписавши Анкету–заяву, Відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма частинами договору і отримав відповідні примірники.

Також щодо законності застосування при укладенні Договору, підписанні угод, листів та повідомлень Електронного підпису (ЕП) та його застосування при укладенні Договору між Позивачем та Відповідачем вказує таке. Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів електронногопідпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін. Відповідно статті 12 Закону України “Про електронну комерцію” якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:- електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Пунктом 6 Анкети-заяви Відповідач просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в Банку. Засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою здійснення його дій згідно з договором. А також визнає, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтверджує що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або Банком з використанням електронного / удосконаленого електронного підпису). Отже, підписанням Відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем (032bf481b8c74bbdff9e39f82758f1989df8799610d23101ff2a9da0e563626813), яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису. З огляду на наведене, у випадку коли особа не дає згоди з Умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку «Monobank» шляхом накладення електронного підпису, тоді застосунок «Monobank» не переходить на наступний етап входу у головне меню застосунку «Monobank». Проведення будь-яких операцій без такого підтвердження не є можливим. Без погодження у мобільному застосунку «monobank» з Умовами і правилами надання банківських послуг не є можливий вхід у головне меню застосунку «Monobank». А без переходу у головне меню застосунку жодна особа не має технічної можливості проводити будь-які фінансові операції, у тому числі отримання кредиту у вигляді кредитного ліміту.

Крім того, вказує, що розрахунок заборгованості є належним доказом та відповідає Деталізований виписці про рух коштів по картковому рахунку. Таблиця розрахунку заборгованості зображає саме наявність заборгованості. З Деталізованої виписки про рух коштів по картковому рахунку Відповідача та наданого разом з позовною заявою розрахунку заборгованості вбачається, що Відповідач користувався отриманою кредитною карткою та частково погашав утворену заборгованість, але станом на момент подання позову має заборгованість перед ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у розмірі 81436.11 грн. Виконаний Банком розрахунок заборгованості є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розрахунок нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів Боржником, кількість днів за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом. Варто також зауважити, що як вбачається із деталізованої виписки про рух коштів по картці, Відповідачем було оформлено 1 заяв(и) послуги «Кредит готівкою» на загальну суму 27000 грн. «Кредит готівкою» це послуга, за якою Банк надає Клієнту Кредит з метою здійснення переказу на поточний рахунок Клієнта, відкритий в будь-якому українському банку, на строк, визначений у Заяві, а Клієнт зобов`язується повернути суму Кредиту та сплатити Комісію за надання фінансового інструменту і відсотки у складі Щомісячних платежів Варто також зауважити, що як вбачається із деталізованої виписки про рух коштів по картці, Відповідачем було оформлено 23 заяви послуги «Транзакція в розстрочку» на загальну суму 106 936.32 грн. Послуга Транзакція в розстрочку (Переведення витрати у розстрочку) - послуга, за якою Банк надає Клієнту Кредит з метою здійснення платежу на строк, визначений у Заяві, а Клієнт зобов`язується повернути суму Кредиту та сплатити Комісію за надання фінансового інструменту і відсотки у складі Щомісячних платежів. Дані послуги оформлюються у мобільному додатку «Monobank» та затверджуються електронним цифровим підписом. Відповідно до умов користування для списання щомісячного платежу, клієнт має поповнити карту на суму регулярного платежу, якщо на рахунку недостатньо коштів, то сума регулярного платежу списується в овердрафт. Клієнт доручає Банку здійснювати погашення Заборгованості щомісячно шляхом безакцептного (договірного) списання Банком з Поточного рахунку Основної картки Клієнта суми Щомісячного платежу відповідно до умов Кредитного договору. В разі відсутності на Поточному рахунку Клієнта власних коштів, Банк має право здійснити списання суми Щомісячного платежу за рахунок встановленого на Поточному рахунку Клієнта кредитного ліміту (збільшення Заборгованості за Поточним рахунком). Відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою Боржником було проведено поповнень карткового рахунку на суму 675145.64 грн., та зроблено витрат по картці на суму 593709.35 грн. Отже, сума коштів, яка досі не була повернута Банку становить 81436.11 грн. (593709.35 грн. 675145.64 грн. = 81436.11 грн.). Всі поповнення використовувалися Відповідачем на власні потреби і на рахунку не залишалися, саме тому повернутими їх вважати не можна. У зв`язку з тим, що Відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку, виникла заборгованість. В свою чергу поповнення які проводив Відповідач свідчать про те, що Відповідач усвідомлював, що винен Банку кошти, які використав з кредитного ліміту, а отже повною мірою розумів наслідки та був ознайомлений з умовами використання наданих йому коштів. Варто додати, що сума регулярного платежу відноситься до тіла кредиту, оскільки банк надав кошти у користування, а клієнт їх виплачує відповідно до договору. Оскільки кошти на погашення цих послуг відповідач не вносив, заборгованість за тілом кредиту зростала (а.с. 105-187).

10.10.2025 представник відповідачки ОСОБА_1 – адвокат Ракушинець А.А. шляхом направлення через систему «Електронний суд» подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що Позивач у відповідь на відзив на позов подав ряд документів, проти долучення яких заперечує. Зокрема щодо судової практики, відповідач у справі навів у відзиві на позов посилання на Постанову Верховного суду від 18.05.2022 по справі № 697/302/20, якою була сформована позиція щодо позові саме Універсал Банку. Тому дана позиція є релевантна щодо позовних вимог в даному спорі. Таким чином, з приводу поданих відповідачем розрахунків вважаємо за безпідставне нарахування та списання з банківського рахунку відповідача відсотків. З приводу інших доданих банком документів - просимо суд не брати до уваги їх при розгляді справи, оскільки такі докази подані з порушенням процесуальних норм. Адже відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України, всі докази позивачем подають при поданні позовної заяви. Жодні обставини не перешкоджали подати такі докази позивачу при поданні позову. В подальшому такі докази подані як "підгонка" заперечень на відзив відповідача. За твердженням відповідача, він не здійснював укладення договору розстрочки, а відтак на нього не можуть бути поставлені обовязки поза межами дії заяви-анкети, яка є додатком до позовної заяви. враховуючи вищевикладене, просимо в позові відмовити (а.с. 193-195).

13.10.2025 представник позивача Мєшнік К.І. шляхом направлення через систему «Електронний суд» подав до суду додаткові пояснення по справі, в яких зазначено, що Позивач не погоджується з доводами Відповідача і викладеною у них правовою оцінкою. Згідно з ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» (далі - Закон) електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Згідно з п. 2 Анкети-заяви, Відповідач погоджується, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує і зобов`язується виконувати його умови. Згідно з п. 3 Анкети-заяви Відповідач підтвердив, що підписанням цього Договору він підтверджує, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку. З метою отримання банківських послуг проєкту Monobank, Клієнт здійснює наступні кроки: 1. Завантажує на свій мобільний пристрій застосунок Monobank. 2. Ознайомлюється з актуальними Умовами і правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. 3. Зазначає мобільний номер телефону, на який буде направлено ОТР-пароль (One Time Password), введення якого є підтвердженням факту ознайомлення з Умовами і правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту (див. зображення №3). 4. Завантажує скан-копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, з метою попередньої ідентифікації. 5. Далі відбувається верифікації Клієнта співробітником Банку та сторони підписують Анкету-заяву. Зазначаємо, що мобільний застосунок не переходить на наступний етап реєстрації, без ознайомлення Клієнта з актуальними Умовами і Правилами. Таким чином, на момент підписання Анкети-заяви, Клієнт був належним чином ознайомлений з Умовами і правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. Відповідач повідомив про свою згоду з умовами надання банківських послуг, які надає Позивач за Договором про надання банківських послуг «Monobank», на підтвердження чого у мобільному додатку Відповідачем було введено OTP-пароль, який попередньо був надісланий на зазначений ним мобільний номер. Отже, Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг та містять всі істотні умови договору, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження N 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), від 02 листопада 2021 року у справі № 243/6552/20 (провадження № 61-1347св21) Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Щодо надання додаткових доказів разом з відповіддю на відзив представник позивача зазначає, що додаткові докази були подані разом з відповіддю на відзив Відповідача у зв`язку з необхідністю підтвердження обставин, викладених у відповіді на відзив, які раніше не були предметом доказування через їх відсутність у первісній позиції Відповідача. Так, під час подання позовної заяви Позивач надав достатні докази для обґрунтування заявлених вимог. Однак після ознайомлення з відзивом Відповідача, в якому було вперше висловлено заперечення щодо факту укладення договору та/або його підписання, виникла необхідність подання додаткових доказів — враховуючи нові обставини, які потребують спростування або уточнення. Тобто, у даному випадку відповідач пояснює поважність причин пропуску строку подання доказів посиланням на необхідність реагування на обставини, які викладені позивачем у відповіді на відзив. Подані відповідачем нові докази охоплюються обставинами, які відповідач навів у відзиві на позовну заяву (а.с. 196-205).

12.03.2026 представник відповідачки ОСОБА_1 – адвокат Ракушинець А.А. шляхом направлення через систему «Електронний суд» подав до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначив наступне. Позивач надав посилання на інші кредитні договори на інші правила, що змінює і підстави і предмет позову, що є процесуально неприпустимим. Більше того, наведені позивачем документи взагалі неспівпадають з сумами, зазначеними у виписці по банківсьоиу рахунку, тобто не мають відношення до предмету позову аж ніяк. У звязку з цим просить не брати до уваги ці документи, як неналежні докази. Також вказує, що чоловік відповідачки - військовослужбовець, що був мобілізований, та набув статусу зниклий безвісти. Відповідно до ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» , Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави (а.с. 228-235).

В судове засідання представник позивача Мєшнік К.І. не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. В поданій позовній заяві не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку (а.с. 5).

Відповідачка ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася своєчасно та належним чином.

Представник відповідачки ОСОБА_1 – адвокат Ракушинець А.А. в судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив, додаткових поясненнях у справі, які подані останнім для приєднання до матеріалів справи.

Суд, заслухавши позицію представника відповідачки, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов до наступник висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 01.12.2018 відповідачка ОСОБА_1 звернулася до Акціонерного товариства «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій просила відкрити на її ім`я поточний рахунок та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у Додатку, відповідно до умов Договору. Погодилася, що Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого вона підтверджує і зобов`язується виконувати його умови (а.с. 39).

На Акціонерне товариство «Універсал Банк» поширюються вимоги законодавства, що регулюють діяльність банків, в тому числі Закону України «Про банки і банківську діяльність». Вказаним законом передбачена відповідальність банку за своїми зобов`язаннями та контроль за його діяльністю.

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - це будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно зі статтею 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк зобов`язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків. Надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків. У разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування банк має право видавати наказ про примусову оплату боргового зобов`язання, якщо це передбачено угодою.

Стаття 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» закріплює право Клієнта на доступ до інформації щодо діяльності банку та одночасно - обов`язок банку мати власний веб-сайт та розміщувати на ньому інформацію, визначену законами, нормативно-правовими актами Національного банку України, а також нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Банк несе відповідальність за актуальність та достовірність інформації, розміщеної на його веб-сайті. Національний банк України має право визначати мінімальний обсяг інформації, яка повинна надаватися споживачу фінансових послуг щодо кожного виду банківської послуги, якщо такий мінімальний обсяг інформації не встановлений законом.

ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомилася з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім того, вона беззастережно погодилася з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодилася з тим, що про зміну доступу розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє їй шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток (п. 3 Анкети-заяви).

Крім того, ОСОБА_1 в Анкеті-заяві зазначила, що просить вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги (у тому числі її електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті їй в банку; засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення даних згідно з договором. Також визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях; підтвердила, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися нею та/або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6 Анкети-заяви). Усе листування щодо цього договору просила здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору (п. 11 Анкети-заяви). Підтвердила, що ця Анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком його підпису (п. 9 Анкети-заяви).

Пунктом 10 Анкети-заяви визначено, що згідно Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», вона надає Банку згоду на обробку, передачу та отримання Банком від/до бюро кредитних історій (та інших третіх осіб з метою встановлення кредитного ліміту) інформації про себе, а саме доступ до своєї кредитної історії, як для укладення договору про надання банківських послуг, так і на період його дії. Надала право та доручила ПАТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх її рахунків, відкритих у ПАТ «Універсал Банк», що випливають з умов Договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між нею та Банком.

Згідно з Умовами і правилами, Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг «Monobank» (Анкета-заява) - письмове звернення клієнта до Банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та/або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених Договором. Підписана клієнтом Анкета-заява є підтвердженням укладення Договору (а.с. 164-185).

Відповідно до підрозділу 1 «Терміни та визначення» розділу І «Загальні умови» з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank) (далі - Умови) в редакції, від 01.11.2018, чинній на момент укладення договору відповідачкою ОСОБА_1 , Договір про надання банківських послуг «Monobank» (або Договір) - укладений між Банком та Клієнтом договір про відкриття рахунку, випуск і обслуговування Платіжної картки з можливістю встановлення ліміту кредитування, що складається з Умов і правил обслуговування в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Анкети - заяви до Договору про надання банківських послуг «Monobank», Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, Інформації щодо відкриття поточного рахунку та випуску електронного платіжного засобу (в разі наявності) та Тарифів.

Відповідно до п.п. 2.2. п.2 Розділу І Умов і правил, відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України Договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно: договору банківського рахунку, договору про споживчий кредит, договору банківського вкладу. До відносин між Сторонами (в тому числі з питань внесення змін до Договору) застосовуються у відповідних частинах положення законодавства щодо договорів, елементи яких містяться у Договорі.

Положенням п. 2.3 Умов і правил визначено, що своїм підписом на Анкеті-Заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного Договору клієнт ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Паспорту споживчого кредиту, Прогнозованого графіку щомісячних платежів та усіма умовами інших частин Договору, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з викладеним.

Положенням п. 2.11 Умов і правил визначено, що клієнт, уклавши Договір, шляхом підписання Анкети-заяви, підтверджує, що до укладення ним Договору був ознайомлений в електронній/письмовій формі з інформацією щодо умов кредитування та орієнтовної загальної вартості кредиту тощо, як це вимагає законодавство про споживче кредитування, та отримав відповідні документи від Банку і погоджується з ними, зокрема, щодо: умови кредитування (зокрема, щодо можливої суми кредиту, строку, на який кредит може бути одержаний, мети, для якої кредит може бути використаний, типу процентної ставки, орієнтовної загальної вартості кредиту з урахуванням відсоткової (процентної) ставки за кредитом.

Підрозділом 6 Умов і Правил визначено, що Банк та Клієнт погодили, що всі правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися Сторонами або кожною Стороною окремо з використанням удосконаленого електронного підпису (ЕЦП) у Мобільному додатку. Електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Під електронним цифровим підписом розуміється вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Сторони погодили використання ЕЦП без сертифіката ключа. Генерація ключової пари (особистого та відкритого ключів) здійснюється за допомогою смартфону Клієнта, на якому встановлений Мобільний додаток лише після Ідентифікації Клієнта з використанням смартфону Клієнта. Згенерований особистий ключ Клієнта захищається паролем та може бути розміщений у хмарному сховищі. Відкритий ключ розміщується в Анкеті-Заяві, яка підписується Клієнтом.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з Розділом VII «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про електронний цифровий підпис» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 36, ст. 276; 2009 р., № 24, ст. 296; 2013 р., № 37, ст. 488; 2015 р., № 23, ст. 158; 2016 р., № 47, ст. 800).

Відповідно до ч. 5 Розділу VII «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Частиною 5 статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до пп. 5.3, 5.7.1 п. 5 Умов і правил, Клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством. Клієнт може скористатися послугами Банку за допомогою дистанційного обслуговування для отримання інформації за Договором, випуску і перевипуску Платіжних карток, а також з метою отримання інших послуг, що надаються Банком.

Скріпивши Заяву підписами, у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги Банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, згідно Тарифів та повернути Кредит та сплатити Комісію за надання фінансового інструменту і відсотки у складі Щомісячних платежів.

Підпунктами 2.1., 2.4., 2.5. пункту 2 Розділу ІІ Умов і правил визначено, що для надання послуг Банк видає Клієнту Картку. Підписанням Анкети-заяви Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг «Мonоbank». Датою укладення договору є дата підписання Клієнтом Анкети-заяви та отримання Картки. Платіжна картка передається Клієнту не активованою. Платіжна картка активується Банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації Клієнта при проведенні операцій з використанням Картки при активації Картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису Клієнта.

Відповідно до положень пп. 5.9 п. 5 розділу ІІ Умов на суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними у тарифах.

У пп. 5.2.1. п.5 Розділу ІІ Умов і правил зазначено, що Клієнт зобов`язаний погашати Заборгованість та оплачувати послуги Банку в повному обсязі відповідно до Договору, в тому числі в разі пред`явлення претензій по зроблених операціях до моменту прийняття остаточного рішення щодо задоволення таких претензій.

Згідно з Тарифами банку, пільговий період за карткою «Monobank» встановлюється до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); пільгова відсоткова ставка 0,00001 %; розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 5 % від заборгованості (не менше 100 грн., але не більше залишку заборгованості); базова відсоткова ставка 3,2 % на місяць; збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,4 % на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості) (а.с. 173).

До відповіді на відзиву представником позивача Мєшніком К.І. долучено Умови і правила обслуговування в ПАТ «Універсал Банк» станом на дату підписання Анкети-заяви; заява Клієнта № 20.30.0000807983 від 23.02.2020, підписана відповідачкою накладенням електронного цифрового підпису; паспорт споживчого кредиту «Транзакція в розстрочку»; Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит; форма підтвердження електронного документу; заява Клієнта № 20.30.0001029980 від 16.04.2020, підписана відповідачкою накладенням електронного цифрового підпису; паспорт споживчого кредиту «Транзакція в розстрочку»; Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит; форма підтвердження електронного документу; заява Клієнта № 20.30.0001164399 від 21.05.2020, підписана відповідачкою накладенням електронного цифрового підпису; паспорт споживчого кредиту «Транзакція в розстрочку»; Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит; форма підтвердження електронного документу; заява Клієнта № 20.30.0001624868 від 25.08.2020, підписана відповідачкою накладенням електронного цифрового підпису; паспорт споживчого кредиту «Транзакція в розстрочку»; Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит; форма підтвердження електронного документу; заява Клієнта № 20.30.0002501079 від 28.01.2021, підписана відповідачкою накладенням електронного цифрового підпису; паспорт споживчого кредиту «Транзакція в розстрочку»; Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит; форма підтвердження електронного документу; заява Клієнта № 20.30.0000040004 від 19.08.2019, підписана відповідачкою накладенням електронного цифрового підпису; паспорт споживчого кредиту «Транзакція в розстрочку»; Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит; форма підтвердження електронного документу (а.с. 140-163).

Як вбачається з позову, на підставі укладеного договору відповідачці відкрито поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 , та встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2 (а.с. 37), 5000, 00 грн., в подальшому 25.01.2019 кредитний ліміт збільшено до 18000, 00 грн., 28.02.2020 – збільшено до 35000, 00 грн.; 15.06.2020 – збільшено до 50000, 00 грн.; 27.02.2022 – зменшено до 17865, 00 грн. (а.с. 38).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 01.12.2018, укладеного між Універсал Банк та клієнтом ОСОБА_1 станом на 08.04.2025, заборгованість відповідачки складає 81436, 11 грн., яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 81436, 11 грн. (а.с. 7-21).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» приписує, що у договорі про споживчий кредит зазначається, зокрема, таке: тип кредиту (п. 2), відсоткова ставка, її тип та порядок обчислення, у тому числі порядок зміни та сплати процентів (п. 8), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору; усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту (п. 9), загальний розмір наданого кредиту (п. 3), строк, на який надається кредит (п. 5).

Відповідно до частин першої та другої статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про його змішану правову природу, а саме, про те, що договір містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Частинами першою та другою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір є консенсуальним, тобто вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з не додержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами першою та другої статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Універсал Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, в зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

У рішенні № 7-рп/2013 від 11 липня 2013 року Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України - процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини шостої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В той же час Тарифи банку та Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank), які містяться в матеріалах справи, не містять підпису відповідачки ОСОБА_1 , а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного сторонами 01.12.2018 або шляхом підписання Анкети-заяви, або в електронній формі.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується лише до тих умов, з якими він ознайомлений.

У Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Універсал Банк» від 01.12.2018 не зазначена процентна ставка за користування наданими відповідачці коштами, строк на який вони видаються, а також інші складові кредиту.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови і правила банківських послуг, Тарифи, строку, на який укладається кредитний договір та порядку продовження строку кредитної лінії, порядку повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів надана позивачем Анкета-заява до договору про надання банківських послуг від 01.12.2018 не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

З огляду на зазначене відсутні підстави вважати, що при укладенні договору із відповідачем Банк дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими Банк.

Наданий же позивачем розрахунок заборгованості без його узгодження з іншою стороною є одностороннім документом, у справі відсутні докази, що цей розрахунок ґрунтується на реальних банківських операціях відповідачки. Крім того зі змісту вказаного розрахунку вбачається що заборгованість відповідачки за кредитом визначена з урахуванням відсотків, які передбачені Умовами і правилами надання банківських послуг, що не підписані відповідачкою, а тому цей розрахунок не є належним доказом щодо розміру коштів, які фактично отримані позичальницею, та його заборгованості.

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про Національний банк України» та частинами першою, другою статті 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Національний банк України встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та Правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі Правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 року № 566, чинного на час виникнення спірних правовідносин, зі змінами та доповненнями, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Згідно з пунктом 5.4 цього Положення, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Пунктом 5.6 вказаного Положення визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Подібні висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 214/1423/15-ц (провадження № 61-8821св24).

Як вбачається з Паспорту споживчого кредиту, в якому наявне зауваження, що інформація, що зазначена в паспорті зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2023 (розділ 7). Більш того, зі змісту цього паспорту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо (а.с. 49-51).

У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка (44, 26 % річних) обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Крім того, Паспорт споживчого кредиту також не підписаний відповідачем.

Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, у якому сторонами погоджується розмір кредиту, розмір відсоткової ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов`язання, порядок погашення заборгованості, та інші умови.

Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

За таких обставин суд вважає, що стягненню з відповідачки підлягає виключно доведена позивачем заборгованість за тілом кредиту, якщо така заборгованість має місце.

З матеріалів справи вбачається, відповідачці відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні, та встановлено кредитний ліміт у розмірі 5000, 00 грн., в подальшому 25.01.2019 кредитний ліміт збільшено до 18000, 00 грн., 28.02.2020 – збільшено до 35000, 00 грн.; 15.06.2020 – збільшено до 50000, 00 грн.; 27.02.2022 – зменшено до 17865, 00 грн. (а.с. 38).

При цьому, враховуючи, що позивачем не надано доказів погодження сторонами розміру процентів за користування кредитом, то внесені відповідачем кошти повинні бути зараховані на погашення заборгованості по тілу кредиту.

Відповідно до розрахунку заборгованість, станом на 08.04.2025, складає 81436, 11 грн., при цьому з відповідачки в позасудовому порядку, шляхом автоматичного списання з її карткового рахунку, були списані відсотки за період з 09.12.2018 по 08.04.2025 на загальну суму 17136, 78 грн., при відсутності в справі доказів узгодження між сторонами сплату відсотків та їх розмір (а.с. 7-21).

Крім того, відповідно до вказаного розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 було проведено поповнень карткового рахунку на суму 675145, 64 грн та зроблено витрат по картці на суму 593709, 35 грн. (а.с. 7-21).

Позивачем надано виписку по картковому рахунку відповідачки, з якого вбачається рух коштів по картці відповідачки ОСОБА_1 (а.с. 126-139).

Таким чином, на переконання суду, залишок заборгованості за кредитом (тіло кредиту) становить 81436, 11 грн. Проте, фактично ця сума не є заборгованістю лише за тілом кредиту, оскільки банком також нараховувались проценти на заборгованість за кредитом та на їх погашення списано 17136, 78 грн.

У наданих поясненнях до Виписки про рух коштів позивач зазначав, що відповідно до виписки про рух коштів на рахунку, кредитний ліміт складає 17865, 18 грн, баланс складає (мінус) 63570, 93 грн, отже заборгованість складає 81436, 11 грн, що складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 17865, 18 грн та суми овердрафту (мінус по картці) 63570, 93 грн. Овердрафт у розмірі мінус 63570, 93 грн виник таким чином: якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому Банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами. У зв`язку з тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла заборгованість (а.с. 22).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачка неодноразово вносила кошти у рахунок погашення кредитної заборгованості. Однак сплачені нею кошти розподілялись банком на погашення процентів, які передбачені Умовами обслуговування рахунків фізичної особи, що відповідачкою не підписані, тобто не спрямовувались на погашення тіла кредиту, у зв`язку з чим заборгованість зростала.

Розмір відсотків договором не узгоджений, підстав для їх нарахування та автоматичного стягнення не було.

Отже, оскільки, фактично отримані та використані позичальницею кошти в добровільному порядку у повному обсязі Банку не повернуті, виходячи із частини другої статті 530 ЦК України, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки на користь Банку лише заборгованості за тілом кредитом в сумі 64299, 33 грн, оскільки позивачем доведено використання позичальницею кредитних коштів та невиконання обов`язку щодо їх повернення кредитору, оскільки це підтверджується наданими до суду Банком доказами, зокрема, Випискою по картці, з якої вбачається що розмір заборгованості відповідачки становить (675145, 64 грн (загальна сума витрат за період з 01.12.2018 по 08.04.2025), 593709, 35 грн (загальна сума зарахувань за період з 01.12.2018 по 08.04.2025), 17136, 78 грн (безпідставно нараховані та сплачені проценти) = 64299, 33 грн., які підлягають стягненню з останньої на користь АТ «Універсал Банк».

Крім того, вирішуючи питання щодо нарахування позивачем відповідачці відсотків за кредитним договором, суд керується таким.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтями 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 та триває по теперішній час.

Пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №642/548/21 (провадження №61-9565ск22), від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15-ц (провадження №61-21025св18).

Крім цього, згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який продовжує діяти по теперішній час.

Представником відповідачки – адвокатом Ракушинець А.А. до додаткових пояснень у справі від 12 березня 2026 року долучено копію Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 02.03.2026 (а.с. 230-231); копію довідки № 473/59 віл 15.05.2024 за підписом командира ВЧ НОМЕР_3 полковника ОСОБА_2 про те, що солдат ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 за призовом по мобілізації з 02.05.2024 (а.с. 232).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 08 липня 2006 року зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції міста Харкова. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка – ОСОБА_5 , дружини – ОСОБА_5 (а.с. 233).

Згідно з даними, які містяться в сповіщенні сім`ї № 204, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти 16.01.2026 в ході виконання бойового завдання (а.с. 234).

Відтак ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця.

З огляду на наведені обставини, суд доходить висновку, що на відповідачку також поширюється дія положень п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», а відтак, відсотки за користування кредитними коштами з відповідачки ОСОБА_1 в сумі 17136, 78 гривень стягненню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про зарахування коштів сплачених/списаних Банком за відсотками (17136, 78 грн) в рахунок погашення заборгованості, зменшивши її з 81436, 11 грн до 64299, 33 грн, тобто стягненню підлягає різниця між фактично витраченими відповідачкою коштами та внесеними коштами.

Щодо заперечення представника відповідачки про долучення позивачем доказів, поданих у відповіді на відзив, оскільки такі докази подані з порушенням процесуальних норм, суд зазначає наступне.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За приписами чч. 2-4, 8 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Європейським судом з прав людини зазначалось, що суди під час застосування процесуальних правил повинні уникати зайвого формалізму, котрий може стати на перешкоді справедливості судового розгляду (рішення у справі «Walchli проти Франції», § 29; «Evaggelou проти Греції», § 23). Дійсно, іноді занадто суворе дотримання процесуального правила може становити загрозу самій суті права на доступ до суду (рішення у справі «Labergere проти Франції», § 23).

Так, представник позивача посилається на те, що докази, які він просить суд долучити до матеріалів справи, на його думку мають істотне значення для правильного вирішення справи та на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме докази підтвердження укладення кредитного договору між позивачем та відповідачкою.

Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе прийняти докази, долучені до Відповіді на відзив від 13.08.2025 (вх. № 39119 від 13.08.2025).

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державахучасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з платіжним дорученням № 38135748556 від 23 травня 2025 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028, 00 гривень (а.с. 1).

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на 78, 96 %, з відповідачки пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2390, 91 гривень (3028 х 78, 96 % = 2390, 91).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 259, 279, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 01.12.2018, яка утворилась станом на 08.04.2025, у розмірі 64299 (шістдесят чотири тисячі двісті дев`яносто дев`ять) грн. 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2390 (дві тисячі триста дев`яносто) грн. 91 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, адреса: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 01 жовтня 2026 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ