Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №639/1339/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Суд: Новобаварський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №639/1339/26

Суддя: Труханович В. В.

Справа №639/1339/26

Провадження №2/639/267/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Труханович В.В.,

за участю секретаря - Бірюк А.О.,

представника позивача - Суржана Р.Д.,

представника відповідача - Бубліченка М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобаварського районного суду міста Харкова цивільну справу № 639/1339/26 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2026 року представник позивача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», звернувся до Новобавасрького районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги, в якому просив суд ухвалити рішення на підставі якого стягнути з відповідача на користь КП «Харківські теплові мережі» за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2024 по 30.04.2025 вартість спожитої теплової енергії у розмірі 47 246,55 грн., вартість абонентської плати у розмірі 71,82 грн. та вартість послуги обслуговування ВБС у розмірі 343,00 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що відповідачу згідно договору дарування від 30.09.2024 №1261 на праві власності належить об`єкт житлової нерухомості - квартира АДРЕСА_1 з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП "Харківські теплові мережі". За вказаним об`єктом присвоєно особовий рахунок 17601-9376 Постачання теплової енергії приміщення підтверджується актами про включення та відключення опалення за адресою місцезнаходження нежитлових приміщень відповідача. З жовтня 2024 року за вказаним об`єктом утворилась заборгованість за постачання теплової енергії. Позивачу відомо та актом обстеження від 17.03.2025 №176/79 встановлено, щовказана квартира використовується для здійснення нотаріальної діяльностіприватним нотаріусом ХМНО Шеметовою О.В. Така ж сама інформація у відкритомудоступі (https://ern.minjust.gov.ua/pages/notary.aspx?search=name) міститься в Єдиному реєстрі нотаріусів: Шеметова Ольга Володимирівна, приватний нотаріус, свідоцтво 5731, АДРЕСА_2 , тел.: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи фактичне використання житлового приміщення для ведення нотаріальної діяльності, позивачем здійснюються нарахування за спожиту теплову енергію за тарифами, встановленими для інших споживачів (крім населення). За період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року включно заборгованість відповідача за постачання теплової енергії склала 47 246,55 грн. За період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року включно несплачена відповідачем абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 71,82 грн. За період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року включно заборгованість за послуги технічного обслуговування ВБС за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 343,00 грн.

Враховуючи відсутність оплати відповідачем за постачання теплової енергії, позивач змушений звертатись до суду для примусового стягнення заборгованості, що утворилася.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 04 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги. Призначено судове засідання.

03 квітня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого повідомив, що Із зазначеним розміром заборгованості Відповідач не погоджується, оскільки Позивачем при проведенні розрахунку заборгованості було застосовано не правильний тариф. З розрахунку нарахувань за послуги з постачання теплової енергії по споживачу Фізична особа ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_3 особовий рахунок НОМЕР_3 вбачається, що до Відповідача застосовано тариф «Інші споживачі» замість правильного тарифу «Населення». Відповідно до рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради № 429 від 18.09.2024 на період з 01 жовтня 2024 року по 30 вересня 2025 року діють наступні тарифи на теплову енергію: «Населення - 2417, 84 грн.», «Інші споживачі - 4 268, 82 грн.» Зазначений тариф Позивачем було застосовано до Відповідача за нарахування заборгованості за послуги з теплопостачання в період з жовтня 2024 по лютий 2025 року. Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради № 75 від 25.02.2025 року внесено зміни до рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради № 429 від 18.09.2024 року та встановлено наступні тарифи: «Інші споживачі - 4527, 37 грн.» замість «Населення 2687, 21 грн.». У період з березня 2025 року по квітень 2025 року Позивачем нараховано заборгованість з урахуванням тарифу «Інші споживачі - 4527, 37 грн.» замість «Населення 2687, 21 грн.». В позовній заяві Позивач зазначає, що за адресою: АДРЕСА_4 веде нотаріальну діяльність приватний нотаріус, а тому ОСОБА_1 зобов`язана сплачувати послуги теплопостачання за тарифом «Інші споживачі». ОСОБА_1 є фізичною особою та не здійснює жодного виду діяльності (підприємницької, комерційної, не є самозайнятою особою), зазначене підтверджено Актом обстеження теплового об`єкту № 176/104 від 14.05.2025 року, складеного представниками КП «ХТМ» в присутності Відповідача. З Акту обстеження теплового об`єкту № 176/104 від 14.05.2025 , складеного представниками КП «ХТМ» в присутності Відповідача вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_4 обладнана місцем для приготування їжі та місцем для відпочинку. Ознаки підприємницької діяльності відсутні. Також за заявою Відповідача від 08.05.2025 Позивачем було переведено ОСОБА_1 на прямі розрахунки з 01.05.2025. Однак, в своїй заяві від 08.05.2025 року ОСОБА_1 повідомляла Позивача про те, що з моменту набуття права власності, а саме з 30.09.2024 року господарська діяльність в квартирі за адресою: АДРЕСА_4 не ведеться та просила привести у відповідність нарахування за послуги теплопостачання з 30.09.2024 року по тарифам «Населення». КП «ХТМ» проігнорували заяву ОСОБА_1 в частині приведення у відповідність нарахувань за послуги теплопостачання з 30.09.2024 року по тарифам «Населення» та лише перевели споживача ОСОБА_1 на прямі розрахунки з 01.05.2025. Своєю бездіяльністю Позивач протиправно нарахував та зараз вимагає від ОСОБА_1 сплатити заборгованість за послуги теплопостачання в розмірі 47 661, 37 грн. Відповідач не погоджується із заборгованістю в розмірі 47 661 грн. 37 коп., оскільки під час розрахунку вартості спожитих послуг Позивач протиправно застосував тариф «Інші споживачі» замість «Населення». Надали свій контррозрахунок.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 14 травня 2026 року клопотання представника відповідача про витребування доказів задоволено. Витребувано докази.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 14 липня 2026 року. Поновлено позивачу строк для подання клопотання про витребування доказів. Клопотання про витребування доказів задоволено.Витребувано докази.

Представник позивача Суржан Р.Д., який діє на підставі довіреності від 05.09.2023 № 01-66/7860/125 від 13.10.2025, в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені у рішенні вище.

Представник відповідача Бубліченко М.В., який діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги від 15.03.2026 № 27, в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, які викладені у відзиві на позов.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 Верховний Суд зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред`являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.

Наведене свідчить, що вимоги про стягнення заборгованості за комунальні послуги повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 30.09.2024 № 1261 ОСОБА_1 належить об`єкт нерухомості - квартира АДРЕСА_5 , загальною площею 63,1 кв.м. (а.с. 8).

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за адресою: АДРЕСА_4 , зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 10).

Як зазначає представник позивача вищевказаний житловий будинок забезпечений централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП «Харківські теплові мережі».

Так, згідно статті 1 Закону України «Прожитлово-комунальніпослуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі ст. 13 Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст.20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтями 20, 21 Закону визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язки виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання згідно з типовим договором.

На підставі ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ № 830 від 21 серпня 2019 (зі змінами) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ №1182 від 11 грудня 2019 (зі змінами) на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» було розміщено 31 жовтня 2021 року індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії . Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності 01 грудня 2021 року.

Таким чином, по об`єкту нерухомості квартира АДРЕСА_5 , загальною площею 63,1 кв.м, з 01 грудня 2021 року було укладено індивідуальний договір про надання послуги с постачання теплової енергії.

За вказаним об`єктом присвоєно особовий рахунок НОМЕР_4 .

Законом України«Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198, визначено споживача теплової енергії, як фізичну особу, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридичну особу, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Представник КП Харківські теплові мережі зазначає, що квартира АДРЕСА_5 використовується для здійснення нотаріальної діяльності приватним нотаріусом ХМНО Шеметовою О.В. та відповідно позивачем здійснюється нарахування за спожиту теплову енергію за тарифами, встановленими для інших споживачів (крім населення).

З цього приводу суд зазначає наступне, відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

За положеннями частини другої статті 3 цього Закону нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об`єднань, перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, перебувати у штаті інших юридичних осіб, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів господарських організацій, кредитно-фінансових установ, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої, у вільний від роботи час.

Статтею 25 даного Закону визначено, що робоче місце (контора) приватного нотаріуса має знаходитись у межах нотаріального округу, в якому приватний нотаріус здійснює нотаріальну діяльність. Робоче місце (контора) має відповідати таким умовам: 1) забезпечувати дотримання нотаріальної таємниці; 2) давати можливість кожному приватному нотаріусу, який здійснює нотаріальну діяльність, одночасно та незалежно від іншого приватного нотаріуса здійснювати нотаріальну діяльність; 3) бути захищеним від несанкціонованого проникнення; 4) бути забезпеченим сейфом для зберігання печаток, штампів, металевою шафою для зберігання архіву нотаріуса; 5) кількість кімнат у приміщенні, де знаходиться робоче місце (контора) приватного нотаріуса, не може бути меншою, ніж кількість приватних нотаріусів, які здійснюють нотаріальну діяльність у його межах; 6) бути пристосованим для роботи технічного персоналу з документами у відокремленій від нотаріуса кімнаті.

До початку нотаріальної діяльності приватним нотаріусом, а також у разі зміни адреси розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі протягом 15 днів з моменту отримання заяви про зміну адреси розташування робочого місця (контори) проводиться перевірка відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса встановленим цим Законом умовам, за результатами якої складається акт про сертифікацію робочого місця (контори) приватного нотаріуса або акт про відмову у сертифікації робочого місця (контори) приватного нотаріуса.

Наказом Міністерства Юстиції України від 23.03.2011 N 888/5 затверджено Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності, Пунктами 1,3 визначено, що це Положення встановлює єдиний підхід до організації нотаріальної діяльності для покращення якості обслуговування населення, вільного доступу до нотаріальної контори, неухильного забезпечення дотримання нотаріальної таємниці при вчиненні нотаріальних дій, суворої схоронності нотаріальних документів, печатки та штампів приватного нотаріуса, спеціальних бланків нотаріальних документів та архіву нотаріуса. Сертифікація робочого місця (контори) - перевірка приміщення на предмет відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса умовам, передбаченим статтею 25 Закону України «Про нотаріат», та визнання його придатним для використання як робоче місце приватного нотаріуса з метою учинення нотаріальних дій.

Статтею 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Статтею 379 ЦК України визначено поняття житла фізичної особи, яким є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Таким чином, робоче місце приватного нотаріуса призначено виключно для здійснення нотаріальної діяльності по обслуговування населення, та в порівнянні в вищезазначеними статтями ЦК України не може бути житлом для постійного або тимчасового проживання фізичної особи.

Так, з акту обстеження системи теплоспоживання об`єкту від 17 березня 2025 року № 176/79, вбачається, що під час обстеження приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , виявлено, що приміщення має окремий вхід з вулиці. На дверях знаходиться вивіска «Приватний нотаріус Шеметова Ольга Володимирівна, графік роботи з 10-00 до 18-00, конт. телефон НОМЕР_2 (а.с 9).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо вищевказаного акту від 17 березня 2025 року № 176/79, оскільки його було складено за відсутності власника квартири ОСОБА_1 , а також, на його думку, він спростовується актом № 176/104 від 14.05.2025.

Крім того представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 є фізичною особою та не здійснює жодного виду діяльності (підприємницької, комерційної, не є самозайнятою особою). Також за заявою Відповідача від 08.05.2025 Позивачем було переведено ОСОБА_1 на прямі розрахунки з 01.05.2025. Однак, в своїй заяві від 08.05.2025 року ОСОБА_1 повідомляла Позивача про те, що з моменту набуття права власності, а саме з 30.09.2024 року господарська діяльність в квартирі за адресою: АДРЕСА_4 не ведеться та просила привести у відповідність нарахування за послуги теплопостачання з 30.09.2024 року по тарифам «Населення».

Судом встановлено, що постачання теплової енергії в квартирау АДРЕСА_5 підтверджується актами про включення та відключення опалення споживача (а.с. 22-24).

Дійсно представниками КП «ХТМ» в присутності ОСОБА_1 складено акт обстеження теплового об`єкту № 176/104 від 14.05.2025, з якого вбачається, що під час обстеження приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , виявлено приміщення має вхід з вулиці та під`їзду. Квартира двокімнатна. У квартирі є місце для приготування та прийому їжі. Місце для відпочинку та займання хатніми справами. Стан квартири придатний для проживання. Ознаки підприємницької діяльності відсутні (а.с 53).

Однак, суд зазначає, що вищевказаний акт від 14.05.2025 складено поза межами періоду заборгованості за надані комунальні послуги (з жовтня 2024 року по квітень 2025 року), а тому не є належним доказом у розумінні ч. 1 ст 77 ЦПК України.

Разом з цим, за клопотанням представника позивача судом були витребувані докази у Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо діяльності приватного нотаріуса Шеметової Ольги Володимирівни.

Так, до суду надійшла відповідь з якої вбачається, що приміщення, в якому приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Шеметова Ольга Володимирівна здійснює нотаріальну діяльність, використовується нею на підставі договору найму (оренди) від 30 вересня 2024 року та договору про внесення змін від 31 грудня 2024 року до договору найму (оренди) від 30 вересня 2024 року.

Згідно копії договору найму (оренди) від 30 вересня 2024 року укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про надання приміщення квартири АДРЕСА_5 наймачу ОСОБА_2 для його цільового використання для особистих потреб з метою проживання та розміщення власного робочого місця задля здійснення незалежної професійної діяльності як прватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу (а.с. 218-219)

Згідно договору про внесення змін до договору найму від 30.09.2024, термін оренди складає до 31.12.2026 (а.с. 221).

В свою чергу, представник відповідача вважає цей доказ недопустимим, оскільки у позивача були відсутні об`єктивні та поважні причини, що унеможливлювали подання клопотання про витребування доказів у строк передбачений ч. 1 ст. 84 ЦПК, також позивачем всупереч вимогам ЦПК України не надано доказів про вжиті позивачем, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Суд не погоджується з такими твердженнями сторони відповідача, оскільки у даному випадку задоволення клопотання про витребування доказів відповідає завданню цивільного судочинства та конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Підставою для витребування доказів стало заперечення відповідача факту ведення нотаріальної діяльності у квартирі відповідача, за якою утворилась заборгованість на послуги з надання теплової енергії, про яке позивач не знав до моменту отримання відзиву.

Так, у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Таким чином, судом встановлено, що орендар квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_2 є приватним нотаріусом та використовує орендоване нею приміщення в житловому будинку для здійснення нотаріальної діяльності, та отримує послугу з постачання теплової енергії не для задоволення власних житлово-побутових потреб, а для здійснення нотаріальної діяльності у приміщенні, яке фактично не є житловим, а отже власник квартири ОСОБА_1 повинна сплачувати за вказану послугу по тарифам, встановленим для категорії «інші споживачі».

Такий висновок також відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 23 листопада 2016 року у справі № 6-1926цс16, постанові Верховного Суду від 22 лютого 2018 року у справі № 61-434 св18).

Отже, відповідач ОСОБА_1 як споживач, відноситься до категорії «інші споживачі».

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості по особовому рахунку НОМЕР_4 за відповідачем мається заборгованість по сплаті послуг за теплопостачання за період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року на суму 47 661,37 грн., враховуючи абонентську плату та обслуговування внутрішньо-будинкових систем, яка до теперішнього часу не погашена (а.с. 13-18).

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 150, 156, 162 ЖК України власник житлового будинку (квартири), а також члени його сім`ї також зобов`язані утримувати квартиру, сплачувати за комунальні послуги за затвердженими тарифами.

Однак відповідач, отримуючи надані їй послуги з теплопостачання, вказані послуги своєчасно не оплачує, у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість за дані послуги за період за період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року на суму 47 661,37 грн.

Крім того, навиконання вимог пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» Урядом прийнято постанову від 01 вересня 2021 року № 928 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 808.

Згідно з внесеними змінами, змінено концепцію застосування до споживачів комунальних послуг плати за абонентське обслуговування та змінено склад витрат, які включаються до плати за абонентське обслуговування.

Так, статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач оплачує виконавцю комунальної слуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) для відшкодування витрат виконавця, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги.

Зокрема, абонентська плата включає такі витрати: з укладення договору про надання комунальної послуги; з здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами; з нарахування та стягнення плати за спожиті комунальні послуги; з обслуговування та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Так, відповідно п. 30 індивідуального Договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.

Абонентська плата нараховується щомісячно, у фіксованому розмірі, з розрахунку за один особовий рахунок з моменту укладання індивідуальних договорів, якщо рішенням органів місцевого самоврядування не зазначене інше.

Отже, судом встановлено, що відповідачу нараховувалась абонентська плата за обслуговування внутрішньо-будинкових систем, що підтверджують рахунки-фактури (а.с.19-21).

Заборгованість відповідача за період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року з абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги постачання теплової енергії складає 71,82 грн. та за послуги обслуговування ВБС з постачання теплової енергії складає 343,00 грн., яка також відповідачем не сплачена.

З огляду на зазначене, суд, вважає доведеним позивачем факт невиконання відповідачем обов`язку щодо оплати вартості отриманих послуг в період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року, з теплопостачання 47 246,55 грн., абоненстської плати 71,82 грн. та послуг з обслуговування ВБС з постачання теплової енергії 343,00 грн.

Положеннями ч.ч.2,3 ст.12 ЦПК України закріплено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Даючи оцінку вищезазначеним доказам у їх сукупності, враховуючи надані докази по справі, суд приходить до висновку про те, що позовна заява КП «Харківські теплові мережі» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений останнім відповідно до платіжного доручення № 2597 від 11 лютого 2026 року у розмірі 2 662,40 грн. (а.с. 1)

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 265, ЦПК України, ст. ст. 317, 322, ЦК України, Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875 від 24 червня 2004 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до до ОСОБА_1 про стягнення вартості спожитої теплової енергії - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2024 по 30.04.2025 вартість спожитої теплової енергії у розмірі 47 246,55 грн., вартість абонентської плати у розмірі 71,82 грн. та вартість послуги обслуговування ВБС у розмірі 343,00 грн., а всього 47 661,37 грн. (сорок сім тисяч шістсот шістдесят одна гривня 37 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору у розмір 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судові витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 120,00 грн. (сто двадцять гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 02.10.2026

Найменування сторін:

Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/ НОМЕР_5 , ПАТ «Державний ощадний банк України» м. Харкова, МФО 351823;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя В. В. Труханович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua