Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №639/9202/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

02.10.2026

Справа №639/9202/26

Провадження №1-кп/639/486/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР №22026220000000930 від 20.05.2026 за ч. 2 ст. 114-2 КК України за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Березняки Пермської області рф, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , являючись мешканцем м. Харкова, де він фактично мешкає у квартирі АДРЕСА_1 , у період після повномасштабного воєнного вторгнення в Україну з боку держави-агресора (російської федерації), яке розпочалось 24.02.2022, вирішив стати на шлях протиправної діяльності та вчинити злочин проти основ національної безпеки України, пов`язаний із несанкціонованим поширенням інформації про розташування Збройних Сил України, вчинене в умовах воєнного стану, за наступних обставин.

В період не пізніше 06.05.2026 у громадянина України ОСОБА_5 , який перебував на території м. Харкова, виник кримінальний протиправний умисел, направлений на незаконне поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану

Так, у вказаний період часу ОСОБА_5 , використовуючи особистий обліковий запис у додатку «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_6 », з ідентифікатором: НОМЕР_1 , реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, налагодив сталий зв`язок з невстановленою особою, яка використовує обліковий запис у додатку для спілкування «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_7 », ідентифікатор: НОМЕР_2 .

Далі, не пізніше 06 травня 2026 року ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, отримав інформацію про місця перебування Сил оборони України у м. Харкові: встановив ділянку місцевості перебування особового складу.

У проміжок часу з 14 год. 26 хв. по 16 год. 27 хв. 06 травня 2026 року ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, використовуючи особистий обліковий запис у додатку «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_6 », передав невстановленій особі, яка використовує обліковий запис у додатку «Telegram» з ім`ям « ОСОБА_7 » отриману інформацію про перебування особового складу Сил оборони України на території «садівничого товариства «Казка»» у м. Харкові, а саме за координатами: 49.929822446357065, 36.16530115552079.

Згідно відповіді від військової частини НОМЕР_3 №624/2491 від 03.06.2026, відомості, передані ОСОБА_5 невстановленій особі, яка використовує обліковий запис у додатку «Telegram» з ім`ям « ОСОБА_7 », дозволять проводити заходи направлені на нанесення шкоди військовим частинам (підрозділам) Збройних сил України, іншим військовим формуванням, залученим до відсічі збройній агресії російської федерації, дозволять здійснювати розвідувально-підривну діяльність проти України на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України.

Далі, у проміжок часу з 06 год. 49 хв. по 13 год. 32 хв. 16 травня 2026 року ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, використовуючи особистий обліковий запис у додатку «Telegram», передав невстановленій особі, яка використовує обліковий запис у додатку «Telegram» з ім`ям « ОСОБА_7 » отриману інформацію про перебування особового складу Сил оборони України за адресою: АДРЕСА_2 , а саме за координатами: 49.94736786951845, НОМЕР_4 , шляхом надсилання текстових повідомлень з описом місцевості.

В подальшому, о 10 год. 35 хв. 20 травня 2026 року ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, використовуючи особистий обліковий запис у додатку «Telegram», передав невстановленій особі, яка використовує обліковий запис у додатку «Telegram» з ім`ям « ОСОБА_7 » отриману в ініціативному порядку інформацію про місцезнаходження військовослужбовців Сил оборони України, в приватному домоволодінні по АДРЕСА_2 .

Згідно відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_2 №41959 від 15.06.2026, зазначені відомості, передані ОСОБА_5 невстановленій особі, яка використовує обліковий запис у додатку «Telegram» з ім`ям « ОСОБА_7 », дозволять проводити заходи направлені на нанесення шкоди військовим частинам (підрозділам) Збройних сил України, іншим військовим формуванням, залученим до відсічі збройній агресії Російської Федерації, дозволять здійснювати розвідувально-підривну діяльність проти України на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України.

Під час проведення досудового розслідування, після складання та вручення обвинувального акту учасникам кримінального провадження по даній справі між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , який, на підставі ст. 37 КПК України, наділений повноваженнями прокурора у кримінальному провадженні № 22026220000000930 від 20.05.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, з однієї сторони, та підозрюваним в цьому провадженні ОСОБА_5 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 175 від 29.08.1993), з другої сторони, на підставі ст. 468, 469, 472 КПК України, уклали дану угоду про визнання винуватості.

Під час судового засідання прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 просили суд прийняти рішення про затвердження угоди про визнання винуватості.

Прокурор додав, що при вирішенні питання про укладення даної угоди про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 470 КПК України врахована ступінь та характер сприяння ОСОБА_5 у проведенні кримінального провадження щодо нього. ОСОБА_5 зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Обвинувачений зобов`язується надати правдиві викривальні показання, що підтверджуються іншими доказами (показаннями та документами), щодо себе. Ступінь тяжкості злочину, інкримінованого ОСОБА_5 , зокрема, його належність до категорії тяжкого злочину відповідно до ст. 12 КК України. Відсутність матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, а також відсутність потерпілих від злочину. Наявність суспільного інтересу полягає в забезпеченні швидшого судового провадження, що забезпечить повне, своєчасне та невідворотне покарання ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, запобіганні повторному вчиненню кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так й іншими особами.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 надав показання про визнання своєї вини та за змістом тотожні обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Погодився та підтримав вимоги угоди.

Захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала позицію обвинуваченого ОСОБА_5 та просила затвердити угоду, зазначивши, що будь-яких порушень прав обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

Вислухавши думку учасників судового провадження та дослідивши матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 2 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора підозрюваного або обвинуваченого.

Частина 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Згідно з угодою ОСОБА_5 під час судового розгляду беззастережно та повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, в обсязі і за обставин, викладених у повідомленні про підозру обвинувальному акті та пункті першому Угоди, які є істотними для даного кримінального провадження, та зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого обвинувачення.

ОСОБА_5 , укладаючи угоду про визнання винуватості зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувального акту у судовому провадженні.

Відповідно до угоди, що було підтверджено в судовому засіданні сторонами кримінального провадження, що останні вважають, що для укладення цієї угоди істотне значення має ступінь та характер сприяння ОСОБА_5 у здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо нього у кримінальному провадженні № 22026220000000930 від 20.05.2026, а саме: щире каяття та активне сприяння стороні обвинувачення з розслідування обставин у кримінальному провадженні № 22026220000000930 від 20.05.2026, яке мало добровільний характер, без застосування процесуального примусу; беззаперечне визнання своєї винуватості у кримінальних правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, у повному обсязі, що виразилося у наданні зізнавальних показань стосовно себе, що підтверджується відповідними доказами; характер і тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 ч. 2 ст. 114-2 КК України, згідно із ст. 12 КК України, відноситься до тяжких кримінальних правопорушень; наявність суспільного інтересу у забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень. Окрім цього у забезпеченні справедливого розгляду цього кримінального провадження упродовж розумного строку при мінімальних матеріальних витратах державних ресурсів та зменшення навантаження на органи прокуратури і суд; наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень. Так, узгоджене між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_8 покарання буде достатньо ефективним заходом примусу, що застосовується від імені держави до винної особи у вчиненні кримінального правопорушення. Суспільний інтерес полягатиме в реалізації мети покарання - як застосуванні кари, так і виправленні винного особи, а також загальній та спеціальній превенції кримінальних правопорушень; відсутність завданих кримінальним правопорушенням збитків та заподіяної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Щодо пом`якшуючих обставин: щире каяття; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Сторони угоди прийшли до наступного, що беручи до уваги дані про особу ОСОБА_5 , тяжкість інкримінованого йому злочину, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання, що у сукупності істотно знижує ступень тяжкості вчиненого злочину, вчинення злочину вперше, є достатні підстави вважати, що виправлення обвинуваченого не можливе без відбуття покарання в місцях позбавлення волі, та сторони пропонують суду призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальній межі санкції ч. 2 ст. 114-2 КК України.

Щодо узгодженого між сторонами покарання. Прокурор вважає доцільним, а ОСОБА_5 погоджується: відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При цьому, сторони також погоджуються, що обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_5 згідно зі ст. 67 КК України, у ході досудового розслідування не встановлено.

Даними, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, раніше не судимий, має постійне місце мешкання, не одружений, не працює.

Наслідки укладання та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання роз`ясненні та зрозумілі сторонам кримінального провадження, а саме: обвинувачений ОСОБА_5 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження цієї угоди для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу. Відповідно до ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена. Згідно з ч. 3 ст. 424 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку: засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою - сьомою статті 474 цього Кодексу, у тому числі не роз`яснення засудженому наслідків укладення угоди; -прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена. Підстави оскарження обвинувального вироку, яким буде затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в ч. 4 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в ч. 3 ст. 424 КПК України. Наведене вище ОСОБА_5 зрозумілі.

Також сторонам відомі наслідки укладання та затвердження угоди, відповідно до ст. 476 КПК України, а саме у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, розглядається в судовому засіданні за участю сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду. У разі невиконання угоди про визнання винуватості - прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, розглядається в судовому засіданні за участю сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду. Суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку. Ухвала про скасування вироку, яким була затверджена угода, або про відмову у скасуванні вироку може бути оскаржена в апеляційному порядку. Умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності, встановленої ст. 389-1 КК України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 114-2 КК України, та суд кваліфікує дії обвинуваченого, як поширення інформації про розташування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, оскільки така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України та положенням закону.

Умови угоди не суперечать вимогами КПК України та КК України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України.

Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення ч. ч. 4, 5 ст. 474 КПК України.

Судом, шляхом надання учасниками судового засідання та дослідженням кримінального провадження встановлено, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з`ясування добровільності укладання угоди судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, зокрема, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення - злочину та даним про особу обвинуваченого, відповідають загальним засадам призначення покарання, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.

З огляду на викладене, суд призначає ОСОБА_5 покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України у виді позбавлення волі строк на 5 років.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, скасувавши арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді згідно вимог ч. 4 ст. 174, п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув`язнення з 25.08.2026 до 01.10.2026 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 373, 374, 376, 394, 475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , який, на підставі ст. 37 КПК України, наділений повноваженнями прокурора у кримінальному провадженні № 22026220000000930 від 20.05.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, з однієї сторони, та підозрюваним в цьому провадженні ОСОБА_5 ., за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 175 від 29.08.1993), з другої сторони, на підставі ст. 468, 469, 472 КПК України - затвердити.

Визнати ОСОБА_5 винуватим за ч. 2 ст. 114-2 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Строк відбуття покарання рахувати з 02 жовтня 2026 року - з дня оголошення вироку.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув`язнення з 25.08.2026 до 01.10.2026 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Скасувати арешт майна, який накладено ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 26.08.2026 на речові докази, а саме: мобільний телефон «Moto g30», IMEI: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 , з сім-картою: НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_5 та відповідно до вимог п.1 ч. 9 ст. 100 КПК України, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України - конфіскувати в дохід держави, після набрання вироком законної сили.

Речові докази: DVD-R диск з написом «25448/ГВКІБ, таємно», DVD-R диск з написом «25449/ГВКІБ, таємно»; DVD-R диск з написом «25087/ГВКІБ, таємно», електронний носій інформації- карта пам`яті - залишити в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Згідно з ч. 4 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1