Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №619/5170/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/5170/26

провадження № 2/619/2855/26

РІШЕННЯ

іменем України

02 жовтня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Ємець А.О., розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1375-5639 від 04.04.2024, у загальному розмірі 10 000 гривень, витрат за сплату судового збору у розмірі 2 662,40 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 04.04.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1375-5639, за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, який було підписано КЕП позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланим на номер мобільного телефону.

За взаємною згодою, сторони погодили усі істотні умови договору.

Позивач умови договору виконав у повному обсязі, відповідачці було відкрито кредитну лінію та надано кредитні кошти, відповідно до умов та згідно порядку, визначеному кредитним договором.

Відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 06.05.2026 року утворилась заборгованість за Договором №1375-5639 від 04.04.2024, у загальному розмірі 17 000 гривень, з яких:

- 2000 гривень - прострочена заборгованість за кредитом;

- 15000 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Проте, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальниці програму лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 7 000 гривень, за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором у розмірі 10 000 гривень.

У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 не повну суму заборгованості за кредитним договором №1375-5639 від 04.04.2024, а лише її частину у загальному розмірі 10 000 гривень, з яких:

- 2000 гривень - прострочена заборгованість за кредитом;

- 8000 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що стало підставою для звернення до суду із позовною заявою.

Ухвалою суду відкрито провадження по даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачці встановлено 15-тиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористалася своїм процесуальним правом подання відзиву, який було надіслано до суду із доказами надіслання копії відзиву позивачу.

У відзиві ОСОБА_1 заперечувала проти позовних вимог та просила відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування заперечень зазначила, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту укладення між сторонами кредитного договору № 1375-5639 від 04.04.2024 року. Зокрема, позивачем не доведено факт використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, її реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача та надання відповідачем власних банківських реквізитів.

Крім того, Умови та правила нарахування банківських послуг не можуть вважатися складовою частиною укладеного договору, оскільки позивач не надав доказів підписання або прийняття їх саме відповідачем.

Також відповідач вказує на відсутність належних та допустимих доказів факту видачі та перерахування кредитних коштів на її користь. Надана позивачем квитанція про перерахування коштів від 04.04.2024 року через систему «LIQ PAY» містить лише «маску-картку», не є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Закону України «Про платіжні послуги», а також не містить даних про отримувача коштів, призначення платежу та повного номера банківського рахунку чи картки відповідача.

Належних платіжних документів (платіжних інструкцій/доручень) з відмітками банку про виконання чи виписок з особового/карткового рахунку відповідача, які б підтверджували рух коштів, позивачем додано не було.

Відповідач зазначає, що доданий до позову розрахунок заборгованості створений позивачем в односторонньому порядку, не є первинним документом, оскільки складений з порушенням вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не містить відомостей про осіб, відповідальних за його складення. За відсутності первинних облікових документів такий розрахунок не підтверджує факт виникнення заборгованості та її розмір.

Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідь на відзив позивачем подано не було.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що 04.04.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» укладено договір про про відкриття кредитної лінії №1375-5639 продукту «CreditKasa», в електронній формі у порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», через Особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця (creditkasa.com.ua), на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки).

Відповідно до умов договору №1375-5639 від 04.04.2024, відповідачці було видано кредитні кошти у розмірі 2000 гривень, строком на 300 днів, з 04.04.2024, дата повернення (виплати) кредиту - 28.01.2025, згідно графіку платежів, базовий період - 14 днів; нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення усієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за промоставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою). Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 290158,11 процентів. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за увесь строк кредитування) складає: 17 000 гривень та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом.

Кредит надається шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у Договорі, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу, згідно умов договору п. 13 - «Реквізити Сторін» - відповідач вказала номер особистого електронного платіжного засобу, при реєстрації на сайті товариства - НОМЕР_1 .

У разі несвоєчасного повернення отриманого кредиту позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 2 (два) проценти від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення сплати в силу положень ст. 625 ЦК України. Нарахування процентів відповідно до положень ст. 625 ЦК України за несвоєчасне повернення отриманого кредиту здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день після закінчення строку кредитування до дати фактичного повернення усієї суми Кредиту.

Ця інформація також підтверджується у паспорті споживчого кредиту, пропозиції (оферті) на укладання цього договору, прийнятті (акцепті) пропозиції (оферти) укласти такий договір, у яких як і у договорі міститься інформація про порядок повернення кредиту, в якій вказані кількість та розмір платежів та періодичність їх внесення.

Договір укладено в електронній формі, який підписано електронним підписом позичальника», про що свідчать відповідні позначки часу сервісу АЦСК, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатору (C6046), і був надісланий відповідачці на погоджений умовами договору канал комунікації, про що свідчать умови цього договору.

Підписання договору за допомогою електронного підпису відповідає положенням ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року № 675-VIII та абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України.

Невід`ємною частиною Кредитного договору є публічна пропозиція (оферта) Позикодавця, а саме Правила надання коштів у позику, в том числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», які було розміщено в Онлайн Системі на вебсайті фінансової компанії.

Спосіб (способи) ідентифікації та верифікації споживача: отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ.

Цей Договір укладено в електронній формі, що згідно п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення Договору в письмовій формі та підписаного власноручно, що підтверджується протоколом електронного підпису.

Ці правила є публічною пропозипією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Слід зазначити, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (ресурс Позикодавця), отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без надання Відповідачем особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору позики та правил надання грошових коштів у позики - укладання договору позики технічно не можливе, що у свою чергу відповідає положенням ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

З наведеного алгоритму укладання договору позики вбачається, що без ознайомлення/погодження з Умовами договору позики та Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) подальше укладення електронного договору позики на сайті є неможливим.

Таким чином, підписанням договору позики позичальник підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Факт видачі кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», відповідно до змісту якого вбачається що 04.04.2024 на рахунок НОМЕР_1 - ОСОБА_1 через систему LiqPay (платіжного провайдеру сервісу АТ КБ «ПриватБанк» (Ліцензія НБУ № 22 від 05.10.2011), яке забезпечувало процес еквайрингу, було перераховано грошові кошти у розмірі 2000 гривень - «Видача коштів за кредитним договором №1375-5639 від 04.04.2024».

Ця інформація також підтверджується довідкао, наданою платіжним провайдером АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до змісту яких підтверджуються обставини, на які посилається позивач, щодо дати та суми нарахування коштів відповідачці.

Виходячи з наведеного, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів на загальну суму суму 2000 гривень, у межах договору за №1375-5639 від 04.04.2024.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду які викладені у постанові від 12 лютого 2025 року по справі 679/1103/23 в яких викладено що довідка про перерахування за допомогою платіжної системи кредиту на вказану позичальником картку є належним доказом отримання відповідачем кредитних коштів.

Отже, у Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за договором №1375-5639 від 04.04.2024 року, станом на 06.05.2026 у загальному розмірі складала 17 000 гривень, з яких: 2000 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 15000 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості та умовами договору укладеного між сторонами та викладеними у таблиці обчислення загальної вартості кредиту споживача.

Отже, розмір нарахованих процентів за кредитним договором №1375-5639 від 04.04.2024 повністю узгоджується із розрахунком заборгованості долученим позивачем до матеріалів справи та умовами кредитного договору, зокрема така сума чітко передбачена у Додатку №3 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1375-5639 від 04.04.2024 - таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1375-5639 (Графік платежів за Договором), що підписана ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) - C6046.

Долучений товариством до позовної заяви розрахунок є доказом розміру заборгованості за кредитним договором. Він містить детальний опис нарахованих сум, відсоткову ставку, періоди нарахувань та повну інформацію про облік за кредитним рахунком відповідачки. Зокрема, матеріали підтверджують, що ОСОБА_2 не здійснила жодного платежу на погашення наявного боргу.

Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачкою не надано.

Суд вважає, що вказаний розрахунок заборгованості є належним доказом, котрий узгоджується з умовами кредитного договору.

Відповідність розрахунку та розмір заборгованості не були спростовані відповідачкою ані змістовними запереченнями, ані окремим контррозрахунком, а тому при ухваленні рішення суд керується розрахунком позивача.

Факт користування кредитними коштами відповідачкою також не спростовано, доказів наявності боргу у іншому розмірі не надано.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредитних коштів. Розрахунок підтверджує існування заборгованості.

Надані виписки сформовані ФГВФО на підставі норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або у письмовій (електронній) формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію`відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч. 12 та 13 ст. 11 ЗУ «Проелектронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Проелектронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно до положень статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною третьою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У пункті 3 частини 2 статті 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором передбачено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Наявність у матеріалах справи індивідуальної лояльної пропозиції не позбавляє позивача права на дострокове стягнення усієї суми заборгованості у судовому порядку у зв`язку з невиконанням відповідачем первинних договірних зобов`язань.

Позивачем надані належні та допустимі докази, які приймаються судом і є підставою для задоволення позову.

У свою чергу відповідачкою не надано доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов`язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Відповідність розрахунку та розмір заборгованості не були спростовані відповідачкою ані змістовними запереченнями, ані окремим контррозрахунком, а тому при ухваленні рішення суд керується розрахунком позивача.

Факт користування кредитними коштами відповідачкою також не спростовано, доказів наявності боргу у іншому розмірі не надано.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач вказує, що загальна сума заборгованості відповідачки станом на 06.05.2026 року, становить у загальному розмірі 17 000 гривень, з яких: 2000 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 15000 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просив стягнути з відповідчки не повну суму заборгованості за кредитним договором №1375-5639 від 04.04.2024, а лише її частину у загальному розмірі 10 000 гривень, з яких: 2000 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 8000 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Суд враховує такі вимоги позивача та вважає, що така сума підлягає стягненню з відповідачки.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 узятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконала, доказів, які б спростовували правильність складеного позивачем розрахунку заборгованості або його часткового погашення не надала, підстав для звільнення відповідачки від обов`язку з повернення використаних нею кредитних коштів у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі, шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 10 000 гривень, з яких: 2000 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 8000 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Щодо заперечень відповідачки.

Доводи ОСОБА_1 про неукладення кредитного договору № 1375-5639 від 04.04.2024 року та неузгодження його умов суд відхиляє.

З матеріалів справи вбачається, що договір укладено в електронній формі через веб-сайт позивача із застосуванням одноразового ідентифікатора (SMS-коду), надісланого на погоджений умовами договору канал комунікації, про що свідчать умови цього договору.

Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» такий договір за правовими наслідками прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Заповнення відповідачем усіх своїх персональних даних у анкеті-заяві, проходження реєстрації у системі та підтвердження умов договору одноразовим паролем свідчить про повне прийняття (акцепт) нею умов та вияв волевиявлення на укладення правочину.

Твердження відповідачки про ненадання доказів використання електронного підпису спростовуються доданими позивачем договором про відкриття кредитної лінії №1375-5639, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором), із зазначенням відповідачкою усіх своїх персональних даних.

Заперечення відповідачки стосовно того, що надана квитанція про перерахування коштів від 04.04.2024 року через систему «LIQ PAY» не є первинним документом, оскільки містить лише «маску-картку», суд вважає безпідставними.

Згідно з платіжною квитанцією/довідкою платіжного сервісу, грошові кошти у розмірі 2000 гривень за кредитною лінією були успішно перераховані на платіжну картку, вказану відповідачем при оформленні кредиту.

Відображення номера платіжної картки у форматі «маски» (приховані середні цифри) є загальноприйнятим стандартом безпеки у сфері платіжних послуг та карткових систем відповідно до вимог Правил міжнародних платіжних систем та Закону України «Про платіжні послуги».

Окрім, цього, суд звертає увагу, що будь-яких доказів скомпрометованості вказаного карткового рахунку чи фактів ініціювання відповідачем розслідування щодо безпідставного зарахування коштів третім особам відповідачем суду надано не було.

Твердження відповідачки про те, що долучений розрахунок заборгованості є неналежним доказом, оцінюються судом критично.

Наданий позивачем розрахунок містить детальний опис нарахованих відсотків, фіксовану процентну ставку, затверджену обома сторонами у договорі, періоди нарахування та відображає відсутність будь-яких платежів з боку відповідачки на виконання взятих зобов`язань.

За правилами цивільного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Заперечуючи проти наданого позивачем розрахунку, відповідачка будь-якого власного контррозрахунку заборгованості суду не надала, виписки з власного банківського рахунку, яка б спростовувала факт отримання коштів чи підтверджувала здійснення платежів на погашення боргу, до матеріалів справи не долучила.

Аналізуючи викладені у відзиві заперечення відповідачки ОСОБА_1 у їх сукупності, суд доходить висновку, що вони мають загальний та декларативний характер, спростовуються зібраними у справі письмовими та електронними доказами й спрямовані на ухилення від виконання належним чином оформлених та прийнятих на себе договірних зобов`язань.

Щодо стягнення судових витрат.

За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, враховуючи приписи статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених ним судових витрату у розмірі 2662,40 гривень, сплачених під час подачі позовної заяви в електронному виді через підсистему ЄСІТС - Електронний Суд.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 15, 16, 19, 76, 77, 78, 81, 141, 258-268, 273, 274, 276, 277, 352-355 ЦПК України, ст. 207, 509, 526, 549, 551, 553, 625, 626, 628, 633, 634, 1046-1050, 1054, 1055 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 38548598), суму заборгованості за кредитним договором №1375-5639 від 04.04.2024, у загальному розмірі 10 000 гривень, з яких: 2000 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 8000 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 38548598), витрати за сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407; (р/р - IBAN НОМЕР_3 UAH, банк - АБ «УКРГАЗБАНК», МФО: 320478); e-mail: esud@creditkasa.ua (є користувачем підсистеми ЄСІТС - Електронний Суд);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В. С. Овсянніков