Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №364/583/26 — Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/583/26

Провадження № 2/364/497/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року, Володарський районний суд Київської області у складі:

головуюча суддя Моргун Г.Л.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,

розглянувши в селищі Володарка, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом

ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (ЄДРПОУ 38548598 , адреса Україна, 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, ел. пошта: esud@creditkasa.ua, тел. 0800200221, наявний електронний кабінет)

представниця позивача Дідиченко Дарина Григорівна (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: бульвар Лесі Українки, 26, оф. 407, м. Київ, 01133, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 380800200221)

до

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , № тел. НОМЕР_3 , відомості про наявність або відсутність електронного кабінету не відомі),

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

09.06.2026 позивач звернувся до суду через електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд». У позовній заяві, представниця позивача, зазначає, що відповідач порушує умови кредитного договору та посилаючись на обставини викладенні у позові і на ст. ст. 11, 13, 15, 16, 509, 525, 526, 543, 549, 550, 554, 572, 583, 585, 589, 590, 610-612, 624, 625, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, статті 1-3, 12-14, 21 Закону України «Про споживче кредитування», та у відповідності до положень ст. ст. 2 - 6, 10-13,18, 19, 23, 27, 28, 42, 43, 46-49, 58, 60, 62, 64,76-81, 83, 89, 95, 120, 122-124, 133, 134, 137, 141, 174-177, 182-184, 187, 209, 229, 237, 258-260, 263-265, 274-277, 279 Цивільного Процесуального Кодексу України, просить суд:

- прийняти позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення (виклику)) сторін;

- задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 загальну суму заборгованості за кредитним договором №1594-7058 від 31.08.2025 у розмірі 63933,60 грн;

- судові витрати у розмірі 2 662,40 гривень.

15.06.2026 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено судовий розгляд справи на 16.07.2026. Одночасно суд зобов`язав позивача надати до канцелярії суду не пізніше ніж за три дні до часу розгляду даної справи оригінали документів (електронні докази, що відповідають вимогам чинного законодавства), які містяться у кредитній справі відповідача на ствердження позовних вимог. Відповідачу запропоновано надати відзив у визначені строки.

10.07.2026 та 14.07.2026 представниця позивача на виконання ухвали суду від 15.06.2026 про витребування доказів надала до суду (а.с. 123-171): USB - носій НОМЕР_4 на якому міститься оригінал договору про відкриття кредитної лінії №1594-7058 продукту «MiniKasa» від 31.08.2025 разом з додатковими угодами, що є його невід`ємною частиною, та складають єдине ціле, а саме: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України.

Окрім того долучила клопотання, яким просила суд витребувати від Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» інформацію щодо ОСОБА_1 , щодо зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача.

Судовий розгляд справи 16.07.2026 не відбувся та був відкладений на 28.09.2026 у зв`язку із заявленим позивачем клопотанням про витребування інформації, щодо зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача.

Про час та місце розгляду справи позивач та його представниця повідомлені належним чином, шляхом отримання відповідних процесуальних документів у електронному кабінеті в підсистемі ЕСІТС «Електронний суд» ( а.с. 121-124, 177-178).

Згідно положень визначених ч. 7 ст. 14 ЦПК України, що перегукується з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідач повідомлявся шляхом направлення на адресу його зареєстрованого місця проживання ухвали про відкриття провадження у справі та судового повідомлення про час та місце розгляду справи та розміщенням відповідного оголошення на офіційному сайті «Судова влада України» (а.с. 172, 176, 182). Окрім того судом було розміщено оголошення про повідомлення відповідача про відкриття провадження

Так, Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 у справі №908/3468/13 зробив висновок, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20).

Наведене свідчить, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та про час і місце розгляду.

У відповідності до ст.178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Від сторін не надійшло заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, ознайомившись із позовною заявою, взявши до уваги позицію позивача, за відсутності заперечень відповідача, оглянувши оригінали доказів, які надав позивач, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Як встановлено судом 31.08.2025 о 02 год. 25 хв. між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1594-7058 продукту «MiniKasa». Договір укладено в електронній формі ( а.с.13-23).

На виконання ухвали суду позивач надав відомості щодо способу укладення договору. Зокрема, для підписання кредитного договору № 1594-7058 від 31.08.2025, підтвердження ознайомлення з Правилами надання споживчих кредитів та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача і реальної річної процентної ставки відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор A0009.

Матеріали моніторингу дій користувача містять відомості про створення заявки, ознайомлення з офертою, направлення одноразового ідентифікатора на номер телефону, зазначений під час оформлення кредиту, використання такого ідентифікатора та направлення укладеного договору і додатків на електронну адресу позичальника.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана шляхом вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, у якій розміщено таку пропозицію.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За змістом статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, надані позивачем електронні докази у своїй сукупності підтверджують волевиявлення відповідача на укладення договору та погодження його істотних умов.

Умовами договору визначено суму кредиту 17 000,00 грн, строк кредитування 365 календарних днів та базовий період сплати процентів 30 календарних днів.

Процентна ставка за договором є фіксованою: 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % за кожен день користування кредитом починаючи зі 181-го календарного дня до закінчення строку кредитування.

Договором також передбачено комісію за видачу кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту, що для суми 17 000,00 грн становить 2 550,00 грн.

Факт надання кредитних коштів підтверджується не лише документами кредитодавця, а й відомостями незалежних учасників платіжної операції.

З інформації про зарахування коштів убачається, що 31.08.2025 через платіжну систему EasyPay проведено транзакцію № 1666284812 на суму 17 000,00 грн на платіжну картку, номер якої закінчується на 1426. Призначення операції пов`язане з видачею кредитних коштів за договором № 1594-7058 ( а.с. 86, 87).

Крім того, з відповіді АТ «ПУМБ», наданої на запит суду, вбачається, що платіжна картка НОМЕР_5 належить ОСОБА_1 та 31.08.2025 за нею відображено надходження коштів у сумі 17 000,00 грн ( а.с.108-181).

Отже, факт перерахування та отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 17 000,00 грн підтверджений належними та взаємоузгодженими доказами.

Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За положеннями статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором № 1594-7058 охоплює період з 31.08.2025 по 10.04.2026. З нього вбачається, що платежі на погашення заборгованості від відповідача не надходили, а непогашений основний борг становить 17 000,00 грн.

Згідно з розрахунком позивача заборгованість за договірними процентами становить 35 883,60 грн.

Перевіряючи зазначений розмір процентів, суд враховує погоджені сторонами ставки. За перші 180 календарних днів користування кредитом при сумі основного боргу 17 000,00 грн та ставці 1 % на день проценти становлять 30 600,00 грн. Починаючи зі 181-го дня ставка становить 0,74 % на день, тобто 125,80 грн на день. За наступні 42 дні нараховано 5 283,60 грн. Загальний розмір договірних процентів становить 35 883,60 грн, що відповідає поданому позивачем розрахунку.

Матеріали справи також містять вимогу ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» від 23.04.2026 про дострокове повернення кредиту. У вимозі кредитодавець послався на прострочення виконання зобов`язань понад один календарний місяць та вимагав погашення заборгованості у встановлений у вимозі строк ( а.с. 92).

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 17 000,00 грн основного боргу та 35 883,60 грн договірних процентів за користування кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом із тим вимога про стягнення 8 500,00 грн, нарахованих позивачем на підставі статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягає.

Так, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит (позику), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Оскільки кредитний договір укладено 31.08.2025, а заявлені 8 500,00 грн визначені позивачем саме як проценти за статтею 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання у період дії зазначеного спеціального правового регулювання, правові підстави для їх стягнення відсутні.

Не підлягає задоволенню і вимога про стягнення 2 550,00 грн комісії.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Законодавство про споживче кредитування допускає включення до загальних витрат за споживчим кредитом комісій та інших обов`язкових платежів за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника. Водночас сама по собі наявність у кредитному договорі умови про сплату комісії не є безумовною підставою для її стягнення зі споживача.

Вирішуючи вимогу про стягнення такої комісії, суд має встановити правову природу відповідного платежу, зміст послуги, за яку він установлений, а також перевірити, чи не передбачає відповідна умова договору оплату дій або послуг, які відповідно до закону кредитодавець зобов`язаний вчиняти (надавати) споживачу безоплатно.

Зокрема, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Натомість умова договору щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право безоплатно отримувати один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

За обставинами цієї справи умовами кредитного договору передбачено сплату позичальником комісії. Разом із тим зі змісту договору не вбачається, за які саме конкретні додаткові чи супутні послуги кредитодавця встановлено відповідну плату, у чому полягають такі послуги та який їх обсяг.

Саме по собі зазначення у кредитному договорі розміру комісії та включення її до розрахунку заборгованості не є достатнім доказом наявності правових підстав для покладення відповідного обов`язку на споживача. Кредитор, який заявляє вимогу про стягнення такого платежу, повинен довести обставини, якими обґрунтовується його нарахування та стягнення.

Матеріали справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження того, які саме послуги були надані відповідачу за відповідну комісію та які дії, відмінні від дій, що вчиняються кредитодавцем на виконання власних обов`язків за кредитним договором або відповідно до вимог закону, були фактично вчинені на користь позичальника.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності правових і фактичних підстав для покладення на відповідачку обов`язку зі сплати заявленої комісії, а тому вимога про її стягнення задоволенню не підлягає.

Як убачається з умов договору, кредитодавцем передбачено комісію за видачу кредиту у розмірі 15 % від суми виданого кредиту. Разом із тим, оцінюючи заявлену вимогу в межах поданих доказів та з урахуванням споживчого характеру правовідносин, суд не знаходить достатніх підстав для покладення на відповідача додаткового обов`язку зі сплати цієї суми.

Саме відображення комісії у договорі та розрахунку кредитодавця не усуває обов`язку позивача довести правові та фактичні підстави для її стягнення як окремої складової заборгованості.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 2 550,00 грн комісії задоволенню не підлягають.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

За змістом ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суду встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Згідно зі статтею 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту. Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів з боку відповідача на спростування зазначених вище висновків, як і доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1594-7058 продукту «MiniKasa» від 31.08.2025 у розмірі 52883,60 грн, з яких 17 000,00 грн - заборгованість за кредитом та 35 883,60 грн - заборгованість за договірними процентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Окрім наведеного, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно наданого платіжного доручення, звертаючись до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Частка задоволених майнових вимог становить 52 883,60 грн із заявлених 63 933,60 грн, або 82,7164 %. Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 202,32 грн судового збору.

Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 55 085,92 грн, з яких 52 883,60 грн - заборгованість за кредитним договором та 2 202,32 грн - судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 611, 625-631,1046,1049,1054 ЦК України, ст.ст.12,13,141, 258-259, 263, 264, 265, 272, 273, 274-279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ідентифікаційний код юридичної особи код за ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133:

-суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1594-7058 від 31.08.2025 продукту «MiniKasa» у розмірі 52 883 гривень 60 копійок, з яких: 17000 гривень 00 копійок - заборгованість за кредитом; 35883 гривень 60 копійок - заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом;

-судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2202 гривень 32 копійок.

Усього 55085 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімдесят п`ять ) гривень 92 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Повний текст судового рішення складено 02.10.2026.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г. Л. Моргун