Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №456/2921/26 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №456/2921/26

Суддя: Гончарук Л. Я.

Справа № 456/2921/26 Головуючий у 1 інстанції: Шрамко Р.Т.

Провадження № 33/811/1607/26 Доповідач: Гончарук Л. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної ОСОБА_1 адвоката Довженка Дениса Сергійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної ОСОБА_1 адвоката Широкоряда Ярослава Романовича на постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 серпня 2026 року,

встановив:

цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік; за ч. 5 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1445 (одна тисяча чотириста сорок п`ять) грн.

На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 /шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп./ грн.

Відповідно до постанови, водій ОСОБА_1 , 13 травня 2026 року о 09 годині 55 хвилин, в м. Стрий, А/Д Київ Чоп 618 км., +500м, керував транспортним засобом “Фольксваген Таурег” номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: не природна блідість шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку в медичному закладі водій відмовився. Дана подія зафіксована на нагрудну камеру поліцейського 907798, чим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху», чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Крім того, водій ОСОБА_1 , 13 травня 2026 року о 09 годині 55 хвилин, в м. Стрий, А/Д Київ Чоп 618 км., +500м, керуючи транспортним засобом “Фольксваген Таурег” номерний знак НОМЕР_1 , був не уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної швидкості руху та бокового інтервалу, не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 «Рух по смугах» рухаючись по другорядній дорозі де організовано круговий рух, не надав переваги в русі транспортному засобу “Івеко” номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого транспортний засіб марки “Івеко”, вимушений був змінити напрямок руху та швидкість та різко загальмувати, внаслідок чого водій ОСОБА_1 , здійснив створення аварійної ситуації іншому учаснику дорожнього руху, чим порушив п. 16.12 «Правил дорожнього руху», чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч. 5 КУпАП.

На вказану постанову захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Широкоряд Я.Р. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 серпня 2026 року, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржувана постанова прийнята без повного та об`єктивного з`ясування дійсних обставин справи, тому така підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Стверджує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та поліцейськими допущено істотні порушення оформлення матеріалів справи.

Наголошує, що працівники поліції свідомо ввели в оману ОСОБА_1 щодо альтернативного права відмовитися від проходження медичного огляду та не роз`яснили, що факт відмови буде підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосування санкції у вигляді штрафу 17 000 грн та позбавлення права керування транспортним засобом.

Акцентує, що ОСОБА_1 є особою пенсійного віку та добропорядним громадянином, має власну сім`ю та внуків.

Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушеннями вимог КУпАП та є недопустимим доказом.

Стверджує, що згідно відеозапису, що міститься в матеріалах справи вбачається, що транспортний засіб “Iveco” жодним чином не змінював ані траєкторію руху, ані швидкість, поряд з цим не зафіксовано моменту гальмування. Вказане свідчить про те, що фактичні обставини відображені в протоколі не відповідають дійсності, адже матеріали справи не містять відомостей про створення аварійної ситуації для транспортного засобу “Iveco” НОМЕР_2 .

Вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 КУпАП є помилковою, адже будь якої аварійної ситуації ним не створено для водія “Iveco”.

Щодо строку на апеляційне оскарження постанови судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 серпня 2026 року зазначає, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції, про оскаржувану постанову дізнався лише 31.08.2026, копію такої отримав 02.09.2026, а відтак вважає такий пропущено з поважних причин.

У судове засідання апеляційної інстанції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисник адвокат Широкоряд Я.Р. не з`явилися, хоча були належним чином повідомленими про час, дату та місце судового розгляду. Окрім цього, захисник адвокат Довженко Д.С. не заперечив проти розгляду апеляційної скарги у відсутності таких.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка вказаних осіб в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши думку захисника – адвоката Довженка Д.С., який підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 122 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Пункт 2.5 ПДР зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Окрім цього, ч. 5 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 122, ч. 1 ст. 130 КУпАП, така підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 664709 від 13.05.2026 (а.с.2); протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 664687 від 13.05.2026 (а.с.13); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.05.2026(а.с.4); довідкою Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, згідно якої з даних ІКС ІПНП, транспортний засіб «Volkswagen Touareg» номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 (а.с.5); згідно відповіді №3066122 від 22.07.2026, щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи, гр. ОСОБА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.14); рапортами поліцейського ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області капрала поліції В. Драч від 13.05.2026(а.с.6,14); відеозаписами події (а.с.7,15), та іншими матеріалами адміністративної справи у їх сукупності.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 664709 від 13.05.2026, водій ОСОБА_1 , 13 травня 2026 року о 09 годині 55 хвилин, в м. Стрий, А/Д Київ Чоп 618 км., +500м, керував транспортним засобом “Фольксваген Таурег” номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: не природна блідість шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку в медичному закладі водій відмовився. Дана подія зафіксована на нагрудну камеру поліцейського 907798, чим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху», чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Крім цього, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 664687 від 13.05.2026, водій ОСОБА_1 , 13 травня 2026 року о 09 годині 55 хвилин, в м. Стрий, А/Д Київ Чоп 618 км., +500м, керуючи транспортним засобом “Фольксваген Таурег” номерний знак НОМЕР_1 , був не уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної швидкості руху та бокового інтервалу, не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 «Рух по смугах» рухаючись по другорядній дорозі де організовано круговий рух, не надав переваги в русі транспортному засобу “Івеко” номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого транспортний засіб марки “Івеко”, вимушений був змінити напрямок руху та швидкість та різко загальмувати, внаслідок чого водій ОСОБА_1 , здійснив створення аварійної ситуації іншому учаснику дорожнього руху, чим порушив п. 16.12 «Правил дорожнього руху», чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч. 5 КУпАП.

Обставини, зазначені в протоколах також узгоджуються із відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому відображені події, які відбувалися 13 травня 2026 року за участю водія ОСОБА_1 .

Вказані докази, якими стверджується факт керування транспортним засобом та відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому в апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не містять достатніх підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 664709 від 13.05.2026, серії ЕПР1 № 664687 від 13.05.2026 складені відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки їх форма та зміст відповідають вимогам діючого законодавства і є складеними та підписаними уповноваженою на те особою та підтверджують подію і обставини правопорушення. Крім цього, дані зазначених протоколів узгоджуються з іншими доказами у справі. Отже, такі є належним та допустимим доказом у справі, який суд обґрунтовано поклав в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Також не встановлено факту допущення судом першої інстанції і інших істотних порушень законодавства, які б тягнули за собою скасування постанови.

Враховуючи викладені обставини, доводи апеляційної скарги захисника про те, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки склад вчиненого адміністративного правопорушення знайшов своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються наведеними вище доказами.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.

Твердження апелянта про інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 122 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки склад вчинених адміністративних правопорушень знайшов своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Суддя місцевого суду відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП повно, всебічно та об`єктивно з`ясував всі обставини справи, надав належну оцінку наявним в матеріалах справи доказам та зробив обґрунтований висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 122 , ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Інші посилання апеляційної скарги не спростовують висновків суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 122, ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки підтверджуються матеріалами справи, які були досліджені в ході апеляційного розгляду.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).

Обираючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суддя першої інстанції дотримався вимог ст. 33, ст. 36 КУпАП, урахував дані про особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, та в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, призначив таке, яке за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови судді, при апеляційному перегляді не встановлено.

Всі інші обставини, на які посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі не впливають на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

поновити захиснику адвокату Широкоряду Ярославу Романовичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 серпня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Широкоряда Ярослава Романовича залишити без задоволення, а постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, – без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Я. Гончарук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua