Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №352/1998/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1998/26

Провадження № 3/352/528/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Гриньків Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною 5 статті 126 КУпАП України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , повторно протягом року керував транспортним засобом без посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП за наступних обставин:

04.08.2026 року о 06 год. 43 хв. дорога Н-10 118 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Шкода Скала, номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою котра позбавлена права керування транспортними засобами рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області №346/669/26 від 19.03.2026 та вчинив дане правопорушення повторно протягом року, попередньо був притягнутий до відповідальності постановою за ч.4 ст. 126 КУпАП серії ББА №96751 від 01.05.2026 року, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. До суду 24.09.2026 року надійшло його клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для надання часу Коломийському міськрайонному суду винести ухвалу про відкриття провадження за його позовом, в якому оскаржується постанова №96751 від 01.05.2026 року та надання йому можливості пред`явити її Тисменицькому суду. Вважає, що кінцеве рішення Коломийського суду має значення для поточної справи, оскільки скасування первинної постанови повністю анулює склад правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У клопотанні, що надійшло суду 01.10.2026 року від ОСОБА_1 міститься прохання про відкладення розгляду справи. Крім цього зазначено, що Коломийський міськрайонний суд виніс ухвалу від 23.09.2026 року у справі №346/4728/26 про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , яку він має намір оскаржувати.

Постановою судді від 16.09.2026 року ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення адміністративної справи іншим судом.

При цьому розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями ОСОБА_1 .

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення в даній справі датою вчинення такого є 04.08.2026 року, а стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 суд враховує, що чотири рази відкладав розгляд даної справи за клопотаннями ОСОБА_1 , які обгрунтовувались різними причинами. Відмовляючи в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення розгляду справи, суд відклав розгляду справи для забезпечення участі особи в судовому засіданні. Проте ОСОБА_1 вп`яте в судове засідання не з`явився, при цьому причина відкладення розгляду даної справи, зазначена ним у клопотанні від 30.09.2026 року, надання йому часу для оскарження ухвали Коломийського міськрайонного суду про повернення позовної заяви у справі за його позовом, який він ініціював 09.09.2026 року для оскарження постанови за ч.4 ст. 126 КУпАП від 01.05.2026 року на підставі того, що вироком Чортківського районного суду від 22.06.2026 року у справі за №608/1549/26 його визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, суддя вважає неповажною. Суд зазначає, що на момент винесення протоколу постанова серії ББА №096751 від 01.05.2026 року за ч.4 ст.126 КУпАП була чинною, а повторність визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.

Зважаючи на вищевикладене суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, з наступних підстав.

Відповідно до змісту вимог ст. 245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді даної адміністративної справи судом достовірно було встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, доводиться матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом серії ЕПР1 №736770 від 04.08.2026 року про адміністративне правопорушення, постановою серії ББА №96751 від 01.05.2026 року відеоматеріалами, що містяться на оптичному диску.

Крім того, судом було переглянуто долучені до протоколу про адміністративне правопорушення відеоматеріали, що містяться на оптичному диску.

Так, відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом були досліджені відеозаписи інспекторів патрульної поліції.

Зі вищевказаних відеозаписів, які були досліджені судом під час розгляду справи, вбачається, щоОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, де в подальшому поліцейськими було з`ясовано, що водія було позбавлено права керування транспортними засобами.

Вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Частинами 2-4 ст.126 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до вимог п.2.1а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Як встановлено судом ОСОБА_1 допустив порушення згаданих вимог ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КупАП.

Відповідно до частини третьої статті 30 кодексу України про адміністративні правопорушення якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення.

Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19.03.2026 року у справі № 346/669/19 ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та йому призначено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.

В цій справі ОСОБА_1 притягається до відповідальності за порушення, допущене 04.08.2026 року, тобто до відбуття стягнення, накладеного на нього у справі № 346/669/19.

В зв`язку із викладеним, відповідно до статті 30 КУпАП до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення підлягає приєднанню невідбута частина стягнення у справі №346/669/19.

Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП, зокрема у виді штрафу з позбавленням права керуванням транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.40-1, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

У відповідності до частини третьої статті 30 кодексу України про адміністративне правопорушення до стягнення приєднати невідбуту частину стягнення, накладеного постановою суду у справі № 346/669/19 та остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років 7 (сім) місяців без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.