Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №350/1440/26 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1440/26

Номер провадження 2/350/1118/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 жовтня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування, -

установив:

Стислий виклад позиції позивача

Представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 76 884,69 грн, а також судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ПАТ «НАСК «ОРАНТА» та ОСОБА_1 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким забезпеченим транспортним засобом був автомобіль «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 .

16 березня 2026 року приблизно о 15 год. 50 хв. у селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , допустив дорожньо-транспортну пригоду за участю автомобіля «Renault Zoe», державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2026 року у справі №350/453/26 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП.

У зв`язку з настанням страхового випадку потерпіла особа звернулася до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Для визначення вартості матеріального збитку, завданого автомобілю «Renault Zoe», страховиком було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу та складено відповідні розрахунки вартості відновлювального ремонту.

Згідно з розрахунком страхового відшкодування та страховим актом сума страхового відшкодування, визначена до виплати потерпілій особі, становила 76 884,69 грн. 08 травня 2026 року ПАТ «НАСК «ОРАНТА» здійснило виплату страхового відшкодування потерпілій особі у розмірі 76 884,69 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №30301.

Позивач зазначає, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, який під час керування забезпеченим транспортним засобом перебував у стані алкогольного сп`яніння, що встановлено постановою суду, яка набрала законної сили.

За таких обставин, посилаючись на положення цивільного законодавства та законодавства у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач вважає, що після виплати потерпілій особі страхового відшкодування до страховика перейшло право зворотної вимоги до відповідача у межах фактично виплаченої суми.

ПАТ «НАСК «ОРАНТА» зверталося до ОСОБА_1 з вимогою про добровільне відшкодування виплаченої суми страхового відшкодування, однак у добровільному порядку кошти відповідачем не повернуті. У зв`язку з наведеним позивач просить стягнути з ОСОБА_1 в порядку регресу 76 884,69 грн виплаченого страхового відшкодування та 3 328,00 грн судового збору.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 04.09.2026 відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не прибув, одав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю. В разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час розгляду справи судом повідомлявся у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вважає за можливе і доцільне розглянути справу у його відсутності з ухваленням заочного рішення та при наявних матеріалах справи, яких достатньо, щоб вирішити питання про права та обов`язки сторін.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін у порядку визначеному ст. 247 ч. 2 ЦПК України, з ухваленням заочного рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 16 березня 2026 року о 15 год. 50 хв. у селищі Рожнятів по вул. Вітовського ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Renault Zoe», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався попереду та здійснював поворот ліворуч, після чого допустив наїзд на електроопору №150. У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби та електроопора отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2026 року у справі №350/453/26 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП.

Зазначеною постановою встановлено, що ОСОБА_1 під час керування автомобілем «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебував у стані алкогольного сп`яніння. За результатами огляду, проведеного із застосуванням приладу «Алкофор 507», результат тесту становив 1,31 проміле. Також судом установлено, що саме порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху перебувало у прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та пошкодженням транспортних засобів і електроопори.

На момент настання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 як водія автомобіля «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У зв`язку з настанням страхового випадку потерпіла особа звернулася до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» із заявою про виплату страхового відшкодування. З матеріалів страхової справи вбачається, що страховиком проведено огляд пошкодженого автомобіля «Renault Zoe», визначено вартість відновлювального ремонту та розмір страхового відшкодування.

Згідно з розрахунком страхового відшкодування та страховим актом розмір страхового відшкодування, який підлягав виплаті потерпілій особі, становив 76 884,69 грн.

Платіжною інструкцією №30301 від 08 травня 2026 року підтверджено, що ПАТ «НАСК «ОРАНТА» виплатило потерпілій особі страхове відшкодування у розмірі 76 884,69 грн. Після здійснення страхової виплати ПАТ «НАСК «ОРАНТА» звернулося до ОСОБА_1 з вимогою про добровільне відшкодування у порядку регресу виплаченої суми страхового відшкодування, однак відповідач зазначені кошти страховій компанії не повернув.

Таким чином, судом встановлено, що ПАТ «НАСК «ОРАНТА» у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, вчиненою з вини ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, виплатило потерпілій особі страхове відшкодування у розмірі 76 884,69 грн, у зв`язку з чим між сторонами виник спір щодо відшкодування цієї суми в порядку регресу.

Оцінка суду

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Частиною шостою статті 82 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено таку постанову, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-IX від 21 травня 2024 року, який є чинним та застосовується до спірних правовідносин, що виникли у 2026 році.

Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Спеціальною нормою, яка визначає право страховика на зворотну вимогу у правовідносинах з обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є стаття 37 Закону України №3720-IX.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 цього Закону страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована та яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо така особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною третьою статті 37 зазначеного Закону передбачено, що вимоги страховика встановлюються у розмірі суми страхової виплати та фактичних витрат, понесених страховиком у зв`язку з її здійсненням.

Таким чином, для виникнення у страховика права зворотної вимоги у цій справі необхідною є сукупність таких обставин: наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо транспортного засобу, яким керував відповідач; настання дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача; здійснення страховиком страхової виплати потерпілій особі; керування відповідачем транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Судом установлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією автомобіля «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , була забезпечена договором обов`язкового страхування, укладеним із ПАТ «НАСК «ОРАНТА».

Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача. При цьому ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що встановлено постановою суду, яка набрала законної сили.

Після настання страхового випадку потерпіла особа звернулася до страховика за отриманням страхового відшкодування. ПАТ «НАСК «ОРАНТА», виконавши передбачений договором страхування та законом обов`язок, визначило розмір завданої шкоди та здійснило страхову виплату.

З наявних у матеріалах справи страхового акта, розрахунку страхового відшкодування та платіжної інструкції №30301 від 08 травня 2026 року встановлено, що позивачем фактично виплачено страхове відшкодування у розмірі 76 884,69 грн.

Отже, позивач не заявляє до стягнення будь-якої умовної чи розрахункової суми, а просить повернути фактично понесені ним витрати у зв`язку із здійсненням страхової виплати потерпілій особі.

При цьому право страховика на регресну вимогу виникло саме після здійснення ним страхової виплати, оскільки з цього моменту у передбаченому законом випадку страховик набув право вимагати від особи, відповідальної за заподіяння шкоди та яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, повернення виплаченої суми.

Доказів повернення позивачу зазначеної суми повністю або частково матеріали справи не містять.

Також відповідач не надав суду доказів, які б спростовували розмір здійсненої страхової виплати, факт її перерахування потерпілій особі, факт настання страхового випадку або наявність передбаченої законом підстави для регресної вимоги.

Те, що страховик відповідно до умов договору обов`язкового страхування здійснив виплату потерпілій особі, не звільняє відповідача від передбаченого законом обов`язку відшкодувати страховику виплачену суму у випадку, коли дорожньо-транспортна пригода спричинена ним під час керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Навпаки, саме здійснення страхової виплати за таких обставин є юридичним фактом, з яким закон пов`язує виникнення у страховика права зворотної вимоги.

Оцінюючи надані позивачем докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вони є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою та підтверджують як підставу виникнення права регресної вимоги, так і її розмір.

Отже, судом установлена сукупність усіх передбачених законом юридичних фактів, необхідних для покладення на ОСОБА_1 обов`язку відшкодувати ПАТ «НАСК «ОРАНТА» здійснену страхову виплату: дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок дій відповідача; його цивільно-правова відповідальність була застрахована позивачем; відповідач під час ДТП керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння; страховик виконав свій обов`язок перед потерпілою особою та здійснив страхову виплату у розмірі 76 884,69 грн.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» є законними, обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, понесені позивачем та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 328,00 грн відповідно до статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 82, 89, 141, 247, 259, 263-265, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Позов Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» 76 884 (сімдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят чотири) гривні 69 копійок виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу та 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя