Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №348/1678/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1678/26

Провадження № 1-кп/348/275/26

02 жовтня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду кримінальне провадження №12026091200000105, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань 20.03.2026, про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лісна Тарновиця Надвірнянського району Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, з професійно-технічою освітою, не працевлаштованого, на утриманні нікого не має, депутатом не обирався, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 Кримінального кодексу України (далі КК України),

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває в сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань і погіршення якості життя потерпілої особи.

Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, ним вчинено за таких обставин.

16.12.2025, 19.01.2026, 19.03.2026 ОСОБА_4 , діючи умисно, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї сестри ОСОБА_6 за місцем їх спільного проживання в АДРЕСА_1 , яке призвело до психологічних страждань останньої та погіршення якості її життя. Зокрема, 16.12.2025 близько 14 години 39 хвилин, перебуваючи в приміщенні житлового будинку, що по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 вчинив відносно своєї сестри ОСОБА_6 домашнє насильство, a саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою на словах. За вказаним фактом домашнього насильства постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13.01.2026 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1 190 гривень. Продовжуючи свої злочинні дії, 19.01.2026 близько 18 години 00 хвилин, перебуваючи в приміщенні житлового будинку, що по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 вчинив відносно своєї сестри ОСОБА_6 домашнє насильство, а саме а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою на словах. За вказаним фактом домашнього насильства постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13.02.2026 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 40 годин громадських робіт. Продовжуючи свої злочинні дії, 19.03.2026 близько 15 години, перебуваючи в приміщенні житлового будинку, що по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 вчинив відносно своєї сестри ОСОБА_6 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою на словах.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні повністю та безумовно визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Суду надав пояснення щодо вчинення кримінального правопорушення, які відповідають обставинам, вказаним в обвинувальному акті. Додатково зазначив, що 02.11.2025 він посварився з своєю дружиною та приїхав з Івано-Франківська в с. Лісна Тарновиця в будинок по АДРЕСА_1 . В будинку два окремих входи, він проживав на другому поверсі будинку, а сестра з п`ятьма неповнолітніми дітьми - на першому. В цей період він вживав алкогольні напої та психотропні засоби. Вказав, що він вчиняв не добре, негативно ставиться до вчиненого та шкодує щоення ним таких дій. Зазначив, що сестра його пробачила та попросив вибачення у потерпілої. Просив суворо його не карати.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, до вчинщо не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

При цьому суд роз`яснив учасникам справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, і його дії вірно кваліфіковано за вказаною нормою КК України.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшуює покарання ОСОБА_4 , є щире каяття.

Формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Зважаючи на вказане, в діях ОСОБА_4 проявилося щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд дотримується вимог кримінального закону, зокрема ст. 65 КК України, та принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до яких слід враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставину, що пом`якшує покарання, і відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Обираючи покарання ОСОБА_7 , суд враховує думку учасників судового провадження, зокрема думку потерпілої, яка в судовому засіданні 19.08.2026 вказала, що пробачила обвинуваченого, він просив у неї вибачення, просила його суворо не карати, про що також подала письмову заяву, характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставину, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання. Вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що обвинувачений відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий, під спостереженням лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував, по місцю проживання характеризується негативно, одружений, з професійно-технічою освітою, не працевлаштований, на утриманні нікого не має, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав.

Отже, обвинуваченому слід призначити покарання у виді покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки.

Пробаційний нагляд, призначений як основне і реальне покарання, демонструє обвинуваченому, що його діяння засуджується суспільством. Цей вид покарання забезпечує постійний контроль за поведінкою обвинуваченого та вимагає дотримання визначених судом обмежень і зобов`язань, що сприяє його виправленню та попередженню нових правопорушень. Такий підхід дозволяє обвинуваченому залишатися в суспільстві, зберігаючи соціальні зв`язки та можливість реабілітації, одночасно усвідомлюючи серйозність свого вчинку та відповідальність перед суспільством.

Оскільки ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його поведінкою після вчинення злочину, його критичним ставленням до скоєного, усвідомлення своєї провини і засудження своєї протиправної поведінки, що свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання, суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для застосування судом ст. 69 КК України не вбачається.

Визначене таким чином покарання обвинуваченому на переконання суду буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень і таке втручання у його права та свободи буде виправданим.

Крім цього, згідно з п. 5. ч. 1 ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілої від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, відповідно до якого направити останнього для проходження програми для кривдників.

Цивільний позов по справі не заявлено. Речові докази та процесуальні витрати відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Керуючись ст. 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 392-395, 615 КПК України,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

На підставі п. 1-3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Виконання покарання у виді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання ОСОБА_4 .

Початок строку відбування ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня його постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, поклавши на нього обов`язок пройти програму для кривдників на строк три місяці.

На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав передбачених ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1