Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №380/2808/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/2808/25 пров. № А/857/25145/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Іщук Л.П., Обрізко І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року (головуючий суддя Гулик А.Г., м. Львів) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Львівської районної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Львівської районної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, в якій просила:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправними та зобов`язати скасувати пенсійну справу № 913070193703, повернути пенсійну справу № 1981216486 для виплати позивачу належної пенсії;

- визнати дії Львівської районної державної адміністрації протиправними та зобов`язати забезпечити законність і правопорядок на території Львівського району;

- зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області повідомити Міністерство фінансів України про можливість виплачувати пенсії по довільних рахунках, що порушує фінансовий контроль, введення в Реєстр застрахованих осіб додаткового ключового поля персональної електронної облікової картки застрахованої особи після довготривалого успішного функціонування. (Постанова правління ПФУ від 18.06.2014 № 10-1).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, просить таке скасувати, та прийняти нове яким задовільнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі зазначає, що підставою відмови у задоволенні позову до ПФУ є те, що Позивач не подав суду жодних належних доказів, які б свідчили про недостовірність даних

Підтвердити достовірність підроблених довідок було ініціативою ПФУ. Побачивши результат, подала в суд. Підроблені документи є підробленими, і зробити з них правдиві ніяк не вдасться.

Відзив ПФУ містить повну інструкцію по нараховуванню пенсії навіть без довідок, та ніяк не пояснює той факт, чому заявник подав документи 11.12.2013 р., майже 5 років отримуючи пенсію, і ПФУ, відповідно не до Закону, заводить нову справу на підставі поданих заявником документів.

Стосовно номера пенсійної справи 913070/93703.

Цей номер є одночасно і її особовим рахунком. Але вже маю номер облікової картки платника податків, потім унікальний номер облікової картки застрахованої особи, потім унікальний номер пенсійної справи, та ще й унікальний особовий рахунок. Стільки унікальних номерів! Чи не користувались цим номером пенсійної справи ще за царя Гороха? Хіба у наш новітній час не інша система документування?

Стосовно номера 1112770065 (додаток №1).

Номер 1112770065 є індивідуальним унікальним кодом платника податків в Державному реєстрі фізичних осіб, тобто особистим номером для обліку в фіскальних органах для сплати податків та інших обов`язкових платежів. Отже, за номером облікової картки застрахованої особи НОМЕР_1 Патлякевич ГАЇ. перебуває па обліку лише в Державному реєстрі фізичних осіб (зокрема, як особа з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в органах податкової служби, а номер пенсійної справи 913070193703 не змінювався.

Львівська районна військова адміністрація повинна забезпечувати законність і правопорядок, натомість підтримує тих, хто порушує Закон.

Державна казначейська служба України у Львівській обл. мотивує свої дії тим, що не несе відповідальності за протиправні дії фізичних чи юридичних осіб, а вимоги зобов`язати суперечать повноваженням.

У 2014 р. Пенсійний фонд видав Постанову про введення у реєстр застрахованих осіб додаткового поля. В ньому, для кожної застрахованої особи, створюється персональна електронна облікова картка застрахованої особи, номер якої формується автоматично, шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера (з відповіді ПФУ). До речі, до 2014 р. номер облікової картки платника податків ПФУ так і називався: номер персональної електронної облікової картки застрахованої особи. Тепер він ще й РНОКПП. Для чого 4 рази називати по різному один і той же реквізит.

Персоніфікований облік в Україні запроваджено з липня 2000 р. Тоді ж і був сформований реєстр. Після 14 років виникла необхідність ввести в масштабі всієї держави у працюючу Базу даних ключове поле.

Також, позивачем подано заяву про витребування у відповідачів додаткових доказів.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що з 2009 року позивач перебував на пенсії по віку.

У 2014 року позивач переведено на пенсію по втраті годувальника, справа 805132.

У 2019 позивача переведено на пенсію по віку, справа 913070193703.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Головному управлінні як непрацюючий пенсіонер, одержувач пенсії за віком відповідно до Закону 1058. Страховий стаж заявниці становить 40 років 08 місяців 09 днів.

Коефіцієнт стажу 0,40667.

Для визначення заробітної плати під час обчислення пенсії враховано заробіток за 165 місяців страхового стажу за періоди роботи з 01.11.1985 по 31.10.1990 на підставі довідки про заробітну плату та з 01.07.2000 по 31.03.2009 на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Коефіцієнт заробітної плати становить 1,31023.

При цьому середньомісячний заробіток для обчислення пенсії (з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн), збільшеного на коефіцієнт 2,367928, який становить 8313,83 грн) складає 11679,17 грн.

Загальна пенсійна виплата позивача на 01.03.2025 становить 5521,27 грн, в тому числі: 4749,57 грн розмір пенсії за віком; 472,20 грн доплата за понаднормовий стаж; 300,00 грн компенсаційна виплата 70-ти річним.

Номер 1112770065 є індивідуальним десятизначним унікальним кодом платника податків в Державному реєстрі фізичних осіб, тобто особистим номером для обліку в Фіскальних органах для сплати податків та інших обов`язкових платежів.

Отже, за номером облікової картки застрахованої особи НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебуває на обліку лише в Державному реєстрі фізичних осіб (зокрема, як особа з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) в органах податкової служби, а номер пенсійної справи 913070193703 не змінювався.

Позивач отримав копію довідок з пенсійної справи.

Позивач повідомив відділ обслуговування Пенсійного фонду України у Львівській області, який отримав довідки з архіву, щодо можливих помилок при оформленні вказаних довідок.

Позивач звернувся, щоб отримати довідки з архіву самостійно. Позивач повідомив, що довідки підроблені і попросила створити комісію, яка мала б доступ до фонду архіву. Вказана комісія створена не була.

3 10.2019 по 07.2022 позивач отримував пенсію Укрпоштою за особовим рахунком НОМЕР_4 . У 2023 році Головне управління у Львівській області не прийняло заявку про переведення пенсії в Райффайзен банк.

Вважаючи вказані дії відповідачів протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що Пенсійне забезпечення в Україні здійснюється відповідно до норм Законів України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення» та інших нормативно-правових актів.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Органи Пенсійного фонду України діють в межах наданих повноважень та чинних нормативно-правових актів з питань пенсійного забезпечення. Пенсійного забезпечення громадян в Україні здійснюється відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших чинних нормативно-правових актів.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 згаданого Порядку за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії (пункт 2.10 Порядку № 22-1).

З огляду на це суд вірно вказав, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13.02.2018 у справі № 358/1179/17, від 24.04.2018 у справі № 686/6278/17, від 12.06.2019 у справі № 752/21038/16-а.

Відповідно до Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів) затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 02.03.2015 №295/5 передбачено, передбачено, працівники архіву відповідають за достовірність інформації, викладеної в інформаційних документах, та за своєчасність надання відповідей на запити юридичних та фізичних осіб.

Постановою Пенсійного фонду України № 25-1 від 16.12.2020 внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, щодо застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Отже, формування електронної пенсійної справи проводиться автоматично за принципом екстериторіальності.

Нова технологія екстериторіального призначення/перерахунку пенсії передбачає опрацювання заяв і прийнятих документів бек-офісами 25 головних управлінь Фонду у порядку черговості, незалежно від місць прийому заяв та місця проживання пенсіонерів. Рішення за результатами розгляду заяви зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних».

Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій (пункт 4.8 Порядку 22-1).

Рішення за результатами розгляду заяви зберігається в електронній пенсійній справі особи (пункт 4.3 Порядку 22-1).

Після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії. переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (пункт 4.10 Порядку 22-1).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні як непрацюючий пенсіонер, одержувач пенсії за віком відповідно до Закону 1058. Страховий стаж заявниці становить 40 років 08 місяців 09 днів.

За номером облікової картки застрахованої особи НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебуває на обліку лише в Державному реєстрі фізичних осіб (зокрема, як особа з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) в органах податкової служби, а номер пенсійної справи 913070193703 не змінювався.

Розмір пенсії обчислено на підставі поданих позивачем документів про стаж та заробітну плату.

Підставою для скасування пенсійної справи № 913070193703 позивач вважає факт підробки довідок про заробітну плату.

Надаючи оцінку таким твердженням суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівські області надіслало на адресу Архівного відділу м. Жовкви архівного управління Львівської районної державної адміністрації запит від 30.03.2023 №1300-5209-8/45345 щодо надання довідки про заробітну плату ОСОБА_2 Архівне управління Львівської районної державної адміністрації надало Довідку про заробітну плату ОСОБА_2 від 01.05.2023 №626.

Стаття 18 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» зазначає, що форми використання відомостей, які містяться в документах Національного архівного фонду, де зазначено, що архівні установи у порядку, визначеному законодавством, надають документи Національного архівного фонду для користування фізичним та юридичним особам, створюють для цього відповідний довідковий апарат; видають архівні довідки, копії документів та іншим шляхом задовольняють запити фізичних і юридичних осіб; повідомляють про документи, в яких містяться відомості, що можуть бути використані державними органами і органами місцевого самоврядування та іншими заінтересованими сторонами; публікують, експонують та в іншій формі популяризують архівні документи, а також виконують інші функції, спрямовані на ефективне використання відомостей, що містяться в документах Національного архівного фонду.

Відповідно до Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України 02.03.2015 №295/5 передбачено, що Архівні довідки про підтвердження трудового стажу оформлюються лише за той період роботи, відомості про який є в документах архіву. При цьому зазначаються точна назва посади, яку обіймала фізична особа, і період її роботи на цій посаді. Відомості про роботу в різних установах надаються в одній довідці.

Підставою для оформлення архівної довідки про підтвердження трудового стажу є накази (за відсутності наказів з особового складу можуть бути використані накази з основної діяльності), особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відмітки про періоди роботи.

Архівна довідка про заробітну плату оформлюється на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату.

Розмір заробітної плати в архівній довідці зазначається в грошових одиницях, що діяли в період, за який витребовується інформація. Дані зазначаються окремо за кожен місяць конкретного року. Розрахунок середньомісячного та середньорічного заробітку архівом не проводиться. У випадках, коли архів не має можливості видати архівну довідку про заробітну плату з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, він видає архівну довідку, що відповідає даним, наявним в архівних фондах.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення» та направлення від 16.06.2023 №3732/КПР, виданого на підставі наказу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16.06.2023 №372, головним спеціалістом відділу контрольно–перевірочної роботи №3 Управління контрольно перевірочної роботи ОСОБА_3 з відома начальника архівного управління Львівської районної державної адміністрації Шумило Лесі Миколаївни та в присутності начальника архівного відділу в м. Жовква Львівської районної державної адміністрації Бобель Людмили Михайлівни 28.06.2023 проведено перевірку даних достовірності архівної довідки від 01.05.2023 №626, надану для призначення пенсії на ім`я ОСОБА_2 про що складено відповідний Акт за результатами проведення перевірки достовірності та обґрунтованості видачі архівної довідки для призначення (перерахунку) пенсії від 28.06.2023 № 1300-604-1/8055.

Відповідно до даних наданих на перевірку документів встановлено, що дані зазначені і архівній довідці від 01.05.2023 №626, виданої на ім`я ОСОБА_2 , відповідають даним у первинних документах, які зберігаються у Архівному відділ м. Жовква архівного управління Львівської районної державної адміністрації.

В Акті одночасно зазначено, що первинні документи використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, додаткових (інших) документів, за період, що перевіряється, немає.

Матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про недостовірність даних.

З огляду на це суд він вважав, що розмір пенсії обчислено на підставі поданих заявником документів про стаж та заробітну плату та відповідає матеріалам пенсійної справи.

З таких підстав, суд підставно вважав, що у задоволенні позовної вимоги про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправними та зобов`язання скасувати пенсійну справу № 913070193703 та повернути пенсійну справу №1981216486 для виплати пенсії необхідно відмовити повністю.

Щодо позовних вимог до Львівської районної державної адміністрації, то судом першої інстанції правильно враховано, що відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовано Законом України «Про звернення громадян».

Вказаний Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Вказані конституційні положення, а також положення Закону України «Про звернення громадян» містять правову процедуру розгляду звернень особи, зокрема, до суб`єктів владних повноважень, яка гарантує доступ особи до інформації, обов`язок розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про інформацію» суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи, юридичні особи, об`єднання громадян, суб`єкти владних повноважень, а об`єктом інформаційних відносин є інформація.

Згідно матеріалів справи 30.10.2024 до Львівської районної державно адміністрації надійшла заява від ОСОБА_2 про надання документів щодо нарахування заробітної плати за відповідні періоди з 01 січня 1885 по 31 липня 1993 року по місяцях, оскільки довідка № 626 від 01.05.2023 недостовірна.

У відповідь на заяву Львівська районна державна адміністрація надала довідку аналогічного змісту із попередньою довідкою, оскільки виходить з інформації, що міститься в первинних документах, які зберігаються у Архівному відділ м. Жовква архівного управління Львівської районної державної адміністрації і не може надати іншу інформацію окрім тої, яка наявна в Архівному відділ м. Жовква архівного управління Львівської районної державної адміністрації.

04.12.2024 ОСОБА_2 подала повторну заяву на адресу Львівської районної державно адміністрації, в якій зазначила, що відповідь на заяву від 30.10.2024 аналогічна попередній, яку надала пенсійному фонду також (зі змісту заяви). Одночасно просила створити комісію для перевірки оригіналів документів по нарахуванню заробітної плати працівникам інформаційно–обчислювального центру Львівської бази імпортних промислових товарів з 01.01.1985 по 30.09.1992 по місяцях, де зазначається працівник ОСОБА_4 .

У відповідь на згадану заяву Львівська районна державна адміністрація надала відповідь від 26.12.2024 №130-2144/0/2-24, в якій додатками, в кількості 9 (дев`ять) аркушів, додала фотокопії особових рахунків про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював особа, яка звертається за пенсією у спірному випадку ОСОБА_1 .

Відповідно до Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України 02.03.2015 №295/5 передбачено, передбачено, працівники архіву відповідають за достовірність інформації, викладеної в інформаційних документах, та за своєчасність надання відповідей на запити юридичних та фізичних осіб.

Як уже вказувалось вище, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення» та направлення від 16.06.2023 №3732/КПР, виданого на підставі наказу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16.06.2023 №372, головним спеціалістом відділу контрольно–перевірочної роботи №3 Управління контрольно перевірочної роботи ОСОБА_3 з відома начальника архівного управління Львівської районної державної адміністрації Шумило Лесі Миколаївни та в присутності начальника архівного відділу в м. Жовква Львівської районної державної адміністрації Бобель Людмили Михайлівни 28.06.2023 проведено перевірку даних достовірності архівної довідки від 01.05.2023 №626, надану для призначення пенсії на ім`я ОСОБА_2 про що складено відповідний

Акт за результатами проведення перевірки достовірності та обґрунтованості видачі архівної довідки для призначення (перерахунку) пенсії від 28.06.2023 № 1300-604-1/8055.

Відповідно до даних наданих на перевірку документів встановлено, що дані зазначені і архівній довідці від 01.05.2023 №626, виданої на ім`я ОСОБА_2 , відповідають даним у первинних документах, які зберігаються у Архівному відділ м. Жовква архівного управління Львівської районної державної адміністрації.

В Акті одночасно зазначено, що первинні документи використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, додаткових (інших) документів, за період, що перевіряється, немає.

Надаючи оцінку вимогам позивачки до Львівської районної державної адміністрації, суд першої інстанції правильно зазначив, що стаття 3 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» встановлює принципи діяльності місцевих державних адміністрацій.

При цьому, законодавством не встановлено обов`язку Львівської районної державної адміністрації створювати комісію для перевірки оригіналів документів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що в діях Львівської районної державної адміністрації відсутнє порушення законодавства, зокрема статті 3 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», відтак у задоволенні позовної вимоги про визнання дій Львівської районної військової адміністрації протиправними та зобов`язання забезпечити законність і правопорядок на території Львівського району необхідно відмовити повністю.

Щодо позовних вимог до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, то позивач просить зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області повідомити Міністерство фінансів України про можливість виплачувати пенсії по довільних рахунках, що порушує фінансовий контроль, введення в Реєстр застрахованих осіб додаткового ключового поля персональної електронної облікової картки застрахованої особи після довготривалого успішного функціонування (Постанова правління ПФУ від 18.06.2014 № 10-1).

Надаючи оцінку таким вимогам суд правильно вказав, що Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області є юридичною особою, має самостійний кошторис видатків і здійснює свою діяльність відповідно до Положення про Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 21.11.2011 №114 (у редакції наказу Державної казначейської служби України від 10.05.2018 №150), і не несе відповідальності за протиправні дії чи бездіяльність фізичних чи юридичних осіб.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.10.20211 за № 1236/19974), затверджено Положення про територіальні органи Державної казначейської служби України, зокрема Положення про головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі- Положення).

Пункт 1 Положення визначає, що Головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальними органами Державної казначейської служби України. Головне управління Казначейства підпорядковане Державній казначейській службі України.

Головне управління Казначейства у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства фінансів України, дорученнями Міністра фінансів України (далі – Міністр), його першого заступника та заступників, наказами Казначейства, дорученнями Голови Казначейства, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (пункт 2 Положення).

Основним завданням Головного управління Казначейства є реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів (пункт 3 Положення).

Згідно з пунктом 4 Положення, Головне управління Казначейства відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, готує та вносить в установленому порядку пропозиції щодо його вдосконалення;

2) здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів;

3) здійснює відкриття і закриття рахунків в національній валюті, проводить операції на рахунках, формує та видає виписки з них;

4) здійснює розподіл коштів між місцевими бюджетами, загальним та спеціальним фондами бюджету відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і їх перерахування відповідно до законодавства;

5) здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету;

6) здійснює бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

7) проводить відповідні розрахунки між державним та місцевими бюджетами, між місцевими бюджетами, а також між учасниками бюджетного процесу та суб`єктами господарювання;

8) формує та веде єдиний реєстр розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і базу даних мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

9) доводить до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів витяг із розпису державного бюджету та зміни до нього, до місцевих фінансових органів – територіальний розподіл за міжбюджетними трансфертами та зміни до нього;

10) здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов`язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

11) здійснює платежі за дорученнями розпорядників та одержувачів бюджетних коштів відповідно до законодавства, в тому числі платежі, пов`язані з виконанням зобов`язань, взятих під державні та місцеві гарантії;

12) перераховує міжбюджетні трансферти;

13) забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів під час реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів;

14) здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду;

15) здійснює безспірне вилучення коштів із місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України;

16) обслуговує кошти фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, інших клієнтів та кошти єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

17) здійснює покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів;

18) веде бухгалтерський облік усіх операцій з виконання державного та місцевих бюджетів;

19) встановлює графіки подання квартальної та річної зведеної бюджетної та фінансової звітності розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів;

20) зводить та складає звітність про виконання державного, місцевих та зведених місцевих бюджетів. Складає та подає відповідним місцевим фінансовим органам звітність про виконання місцевих бюджетів;

21) здійснює у межах повноважень, передбачених законом, контроль за: веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного та місцевих бюджетів, складанням та поданням розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів фінансової і бюджетної звітності; бюджетними повноваженнями під час зарахування надходжень бюджету; відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету; відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов`язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); відповідністю платежів узятим бюджетним зобов`язанням та відповідним бюджетним асигнуванням; дотриманням розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, іншими клієнтами вимог законодавства у сфері закупівель в частині наявності, відповідності та правильності оформлення документів; дотриманням правил за операціями з бюджетними коштами в іноземній валюті;

22) застосовує або здійснює заходи впливу за порушення бюджетного законодавства;

23) здійснює операції з повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

24) забезпечує організацію та координацію діяльності головних бухгалтерів бюджетних установ та контроль за виконанням ними своїх повноважень шляхом оцінки їх діяльності;

25) надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного процесу з питань, що належать до його компетенції;

26) забезпечує функціонування багаторівневої інформаційно-обчислювальної та внутрішньої платіжної систем Казначейства, вживає заходів до захисту інформації, яка обробляється Головним управлінням Казначейства;

27) здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

28) організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до його компетенції, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг;

29) здійснює інші повноваження, визначені законами України.

Пунктом 5 Положення передбачено, що Головне управління Казначейства з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує здійснення у межах повноважень заходів щодо запобігання корупції та контроль за їх здійсненням;

2) забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів;

3) здійснює добір кадрів в Головному управлінні Казначейства, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і працівників Головного управління Казначейства та управлінь (відділень) Казначейства у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення (далі – управління (відділення) Казначейства);

4) організовує планово-фінансову роботу, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку;

5) забезпечує доступ до публічної інформації, що перебуває у його володінні;

6) забезпечує у межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно захисту інформації з обмеженим доступом;

7) забезпечує у межах своїх повноважень, передбачених законом, виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізації;

8) організовує роботу з ведення діловодства, укомплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із змісту позовної заяви не вбачається та не наведено в чому саме полягала протиправність дій Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області відносно позивача, а вимоги зобов`язального характеру суперечать зазначеним повноваженням згаданого управління.

Щодо заяви про витребування додаткових доказів, то суд апеляційної інстанції зазначає, що з урахуванням фактичних обставин справи, які були предметом розгляду у суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає потреби витребування додаткових доказів повторно, оскільки, матеріали справи містять достатньо доказів для встановлення обставин справи та перевірки доводів викладених в апеляційній скарзі, та скаржником не наведено обставин справи, які перешкоджають суду апеляційної інстанції вирішити спір по суті.

У зв`язку з цим, суд обґрунтовано вважав, що у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області повідомити Міністерство фінансів України про можливість виплачувати пенсії по довільних рахунках, що порушує фінансовий контроль, введення в Реєстр застрахованих осіб додаткового ключового поля персональної електронної облікової картки застрахованої особи після довготривалого успішного функціонування (Постанова правління ПФУ від 18.06.2014 № 10-1) слід відмовити повністю.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі №380/2808/25 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя М.А. Пліш

судді Л. П. Іщук

І. М. Обрізко