Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №380/25391/23 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: стягнення податкового боргу

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №380/25391/23

Суддя: Качмар Володимир Ярославович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 рокуСправа №380/25391/23 пров. №А/857/5478/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача – Качмара В.Я.,

суддів – Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Речстиль» про стягнення податкового боргу, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Речстиль» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року (суддя Кедик М.В., м.Львів, повний текст складено 11 грудня 2023 року), -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року Головне управління ДПС у Львівській області (далі – Головне управління) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Речстиль» (далі – ТОВ) в якому просило стягнути з ТОВ грошові кошти бюджету у розмірі 829019,94 грн, які знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, її оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції.

В доводах апеляційної скарги відповідач вказує, що не отримував податкові повідомлення – рішення, на підставі яких виник податковий борг, а позивачем проігноровано адвокатські запити щодо надання інформації – причини виникнення податкового боргу, тому ТОВ не міг в силу об`єктивних причин скористатися правом на захист своїх порушених прав.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року провадження в справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 380/5507/24.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2026 року поновлено провадження у справі.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що сума податкового боргу відповідача в розмірі 829019,94 грн є узгодженою та у встановлені законом строки не сплачена, тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що заборгованість відповідача з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) відповідно до облікової картки платника податку та довідки Головного управління від 10.10.2023 № 11086/5/13-01-13-02 станом на 04.10.2023 становить 829 019,94 грн.

Заборгованість ТОВ виникла на підставі податкового повідомлення-рішення:

- від 18.05.2023 № 11136/13-01-04-07 на суму 827 999,94 грн;

- від 11.07.2023 №16003/13-01-04-07 на суму 1020,00 грн (далі – ППР №№11136, 16003 відповідно).

У зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань Головним управлінням винесено податкову вимогу форми «Ю» № 0012998-1302-1301, яку вручено платникові податків (а.с.3 зворот).

У той же час апеляційний суд враховує, що спірні правовідносини у даній справі стосуються стягнення податкового боргу у розмірі 829019,94 грн, який виник саме у зв`язку з несплатою відповідачем податкового зобов`язання, визначеного, зокрема ППР № №11136, яке було предметом оскарження у справі №380/5507/24.

Однак, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі №380/5507/24, у задоволенні позову, про визнання протиправним та скасування ППР №11136, прийнятого на підставі акту перевірки від 19.04.2023 №9204/13-01-04-07/44321120, відмовлено повністю. На час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду, відомостей про те, що судове рішення у цій справі, оскаржувалось сторонами, немає.

Відповідно до статті 16 ПК платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно зі статтею 15 ПК платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу вбачається, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За змістом підпункту 41.1, 41.2 статті 41 ПК контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Положеннями підпункту 57.1 статті 57 ПК передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно пункту 57.3 статті 57 цього ж Кодексу, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган відповідно до вимог пункту 59.1 статті 59 ПК надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.1 статті 95 ПК).

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 829019,94 грн є узгодженою та у встановлені законом строки не сплачена.

Відповідно до інформації про банківські рахунки ТОВ має відкриті рахунки в установах банку.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги Головного управління є обґрунтованими, та підлягають до задоволення.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Речстиль» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар

судді Л. Я. Гудим

С. М. Кузьмич

Повне судове рішення складено 01.10.2026.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua