Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №300/4619/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/4619/26 пров. № А/857/44654/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Глазька С. М.,

суддів Глушка І.В., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року (головуючий суддя Матуляк Я.П., м. Івано-Франківськ) у справі № 300/4619/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що при переведенні позивача з соціальної пенсії по інвалідності ІІ групи як особа з інвалідністю з дитинства, призначеної згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію по інвалідності ІІ групи, особа з інвалідністю з дитинства як працююча особа відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійний орган повторно застосував показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2017 роки. На заяву позивача про перерахунок (призначення) пенсії від 24.04.2026, відповідач листом від 26.05.2026, відмовив в проведенні такого перерахунку. Однак, позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, так як відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідач повинен був обчислювати розмір пенсії позивача із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії – в даному випадку 2023, 2024 та 2025 роки.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в застосуванні при призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 з 14.04.2026 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2023, 2024 та 2025 роки.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши усі доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 з 10.08.1998 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримував соціальну пенсію по інвалідності ІІ групи як особа з інвалідністю з дитинства, призначену згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З 14.04.2026 позивача переведено на пенсію по інвалідності ІІ групи, особа з інвалідністю з дитинства, як працююча особа відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На заяву позивача про перерахунок (призначення) пенсії від 24.04.2026, відповідач листом від 26.05.2026, відмовив в проведенні такого перерахунку (а.с.13-15).

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до преамбули Закону №1058-IV, він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 16 червня 2020 року (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

У випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.

Зазначена правова позиція була підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV врегульовано відносини щодо надання страхових пенсій, які виплачуються з коштів Пенсійного фонду за рахунок сплачених страхових внесків.

Соціальна пенсія, що призначалася за ст. 93 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ, виплачувалася непрацездатним громадянам, зокрема інвалідам з дитинства за відсутності необхідного страхового стажу та гарантувалася державою як мінімальна соціальна допомога за рахунок бюджетних коштів.

Отже, соціальна пенсія за Законом № 1788-ХІІ та пенсія по інвалідності за Законом № 1058-IV є абсолютно різними за своєю правовою природою, умовами призначення та джерелами фінансування виплатами.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV правило про незмінність показника середньої заробітної плати застосовується виключно при переведенні з одного виду пенсії на інший в межах Закону № 1058-IV.

У разі коли особа отримувала соціальну пенсію за Законом № 1788-ХІІ і вперше реалізує право на призначення страхової пенсії по інвалідності за Законом № 1058-IV у зв`язку з набуттям необхідного страхового стажу, має місце первинне призначення пенсії за Законом № 1058-IV, а не переведення в розумінні ч. 3 ст. 45 цього Закону.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 31.10.2018 по справі №876/5312/17, які в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обчислення розміру пенсії позивача з 14.04.2026 має здійснюватися за правилами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2023, 2024 та 2025 роки.

Щодо доводів апеляційної скарги органу Пенсійного фонду про те, що звернення позивача розглядалося в порядку Закону України «Про звернення громадян», а не як заява про призначення пенсії за Законом № 1058-IV, колегія суддів зазначає таке.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Згідно із пунктом 1.1 зазначеного Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Відповідно до пункту 1.4 Порядку № 22-1 заява про призначення, переведення або перерахунок пенсії подається за формою, наведеною у Додатку 1 до цього Порядку.

Водночас, за змістом пунктів 4.1– 4.3 Порядку № 22-1, у разі звернення особи з письмовою вимогою про реалізацію права на пенсійне забезпечення, орган Пенсійного фонду зобов`язаний роз`яснити особі порядок оформлення документів, надати бланк заяви встановленого зразка або зареєструвати подане звернення як заяву про призначення (перерахунок) пенсії та прийняти за наслідками його розгляду мотивоване рішення.

Як встановлено судом, зміст заяви позивача від 24.04.2026 дозволяв пенсійному органу однозначно встановити намір заявника про проведення перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2023-2025 роки.

За таких обставин посилання відповідача на відсутність заяви за формою Додатка 1 до Порядку № 22-1 є виявом надмірного формалізму, яке не спростовує факт звернення позивача за реалізацією свого конституційного права на пенсійне забезпечення

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 липня 2026 року у справі № 300/4619/26 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. М. Глазько

судді І. В. Глушко

Р. М. Шавель