Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №380/19095/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/19095/24 пров. № А/857/26976/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Іщук Л.П., Обрізко І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року (головуючий суддя Гавдик З.В., м. Львів) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив зобов`язати відповідача виплатити недоплачену суму пенсії в розмірі 92 345 460,64 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, просить таке скасувати, та прийняти нове яким задовільнити його позовні вимоги.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд проігнорував рекомендації щодо нових щомісячних видів грошового забезпечення, та щодо того, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення права на такий перерахунок.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу з 1965 року і 06.04.1993 виключений із списків особового складу частини.

З 07.04.1993 позивачу призначена пенсія ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У зв`язку з переїздом до іншої місцевості особова-пенсійна справа ІНФОРМАЦІЯ_2 20.02.1996 була скерована до ІНФОРМАЦІЯ_3 для виплати пенсії.

Вважаючи дії відповідача такими, що порушують право позивача на отримання належних йому коштів, звернувся до суду.

Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 10 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі Закон - 2262) та постанови Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» з 01.01.2007 року на органи Пенсійного фонду України покладені функції з призначення (перерахунку) і виплати пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію відповідно до названого Закону.

Відповідно до ст. 99 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( 2262-12 ), пенсії призначаються (перераховуються) органами Пенсійного фонду України.

Виплата пенсій, в тому числі призначених до введення в дію цього Закону, здійснюється органами Пенсійного фонду через установи ВАТ «Ощадний банк України» за місцем фактичного проживання пенсіонера або за його бажанням через установи банків, з якими Пенсійним фондом України укладено відповідні договори, на підставі документів та у порядку, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( 2262-12 ).

Відтак суд підставно зауважив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 з 01.01.2007 року не здійснює функції з призначення, перерахунку, виплати та оформлення документів для виплати пенсій, що призначалися відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки такі передані Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області.

До 1 січня 2007 року ІНФОРМАЦІЯ_4 був уповноважений на оформлення документів для призначення та виплати пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262- XII, Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей», наказів Міністра оборони України № 205 від 08.08.1994 р., «Про затвердження Положення про порядок призначення та виплати в Міністерстві оборони України державних пенсій і допомоги військовослужбовцям та членам їх сімей» і № 161 від 27.06.1995 р. «Про затвердження Інструкції по організації роботи по пенсійному забезпеченню військовослужбовців та членів їх сімей і соціальному обслуговуванню пенсіонерів в Міністерстві оборони України» (втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони України від 15.02.2010 № 61, далі Інструкція 161) та інших нормативно-правових актів.

Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністра оборони України від 19.08.2008 № 407, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06 листопада 2008 р. за №1079/15770.

Відповідно до п.2.9 Положення, обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється за послужним списком з особової справи військовослужбовця.

Перед представленням військовослужбовців до звільнення з військової служби управління (відділ) особового складу уточнює дані про проходження ними служби, а в необхідних випадках і дані про навчання в цивільних вищих (або колишніх середніх) навчальних закладах до прийняття (призову) на військову службу, підтверджує в послужних списках з їх особових справ періоди служби та іншої діяльності, що підлягає зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні, і окремо - на умовах, передбачених пунктом 2.2 цього Положення, або на пільгових умовах, після чого разом з відповідними кадровими та фінансовими органами (пункт 2.12 цього Положення) обчислює вислугу років для призначення пенсії.

Щодо військовослужбовців, пенсія яким призначається з урахуванням страхового стажу, управління (відділ) особового складу поряд з військовою службою уточнює і підтверджує також загальний страховий стаж (уключаючи час навчання)(п.2.10 Положення).

Пунктом 2.12 Положення передбачено, що обчислення вислуги років чи загального страхового стажу для призначення пенсій здійснюється:

- Департаментом фінансів Міністерства оборони України за поданням Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України, Кадрового центру Збройних Сил України, Головного управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України, управлінь особового складу ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 , відділу особового складу ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також структурних підрозділів, які відповідають за кадрову роботу в структурних підрозділах центрального апарату Міністерства оборони України, - генералам, адміралам, офіцерам, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям, прийнятим на військову службу за контрактом, які проходять військову службу в центральному апараті Міністерства оборони України, у Генеральному штабі Збройних Сил України та військових частинах центрального підпорядкування;

- фінансово-економічними управлінням ІНФОРМАЦІЯ_8 , Військово-Морських Сил Збройних Сил України і відділами соціального забезпечення територіальних управлінь оперативних командувань за поданням відповідних управлінь (відділів) особового складу - офіцерам, прапорщикам і мічманам управлінь (відділів) оперативних командувань, з`єднань і військових частин, що належать до їх складу, а також офіцерам, прапорщикам і мічманам військових частин, підпорядкованих Міністерству оборони України, що займають посади, призначення на які здійснюються наказами командувачів військ оперативних командувань, їм відповідних і нижче.

Відповідно до 2.13 вказаного Положення при обчисленні вислуги років на пенсію військовослужбовцям, які підлягають звільненню з військової служби, складається розрахунок вислуги років військовослужбовця на пенсію (додаток 3 до Положення). У розрахунку зазначаються всі календарні періоди військової служби і окремо періоди, що зараховуються до вислуги років на пільгових умовах, а також загальна вислуга років на пенсію.

Попередній розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію складається відповідним управлінням (відділом) особового складу та передається разом з особовою справою до фінансового органу (пункт 2.12 цього Положення), який складає основний розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію і повертає його в управління (відділ) особового складу для долучення до особової справи військовослужбовця.

Після звільнення військовослужбовця з військової служби зазначений примірник особової справи разом з основним розрахунком вислуги років надсилається в обласний військовий комісаріат за обраним військовослужбовцем місцем проживання, а попередній розрахунок залишається в справах фінансового органу та зберігається протягом трьох років (п.2.15 Положення).

Порядок обчислення вислуги років (загального страхового стажу) для призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби, відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» визначено також Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення (перерахунку) пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2014 № 530 (далі Положення № 530).

Пунктом 2.1. Положення № 530 визначено, що особам, звільненим з військової служби, які мають право на пенсію відповідно до Закону, до вислуги років для призначення (перерахунку) пенсії зараховуються, зокрема, військова служба.

В свою чергу, пунктом 2.3. Положення № 530 передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення (перерахунку) пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах, зокрема, один місяць служби за три місяці, - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

При цьому суд першої інстанції слушно зауважив, що тотожна за змістом норма права міститься також у підпункті «а» пункту 3 Порядку №393.

Відповідно до пункту 2.12. Положення № 530, обчислення вислуги років чи загального страхового стажу для призначення (перерахунку) пенсій здійснюється фінансово- економічними управліннями ІНФОРМАЦІЯ_8 - офіцерам, військовослужбовцям військової служби за контрактом рядового складу, сержантського та старшинського складу управлінь (відділів) оперативних (повітряних) командувань, з`єднань і військових частин, що належать до їх складу, а також офіцерам, військовослужбовцям військової служби за контрактом рядового складу, сержантського та старшинського складу військових частин, підпорядкованих Міністерству оборони України, що займають посади, призначення на які здійснюються наказами командувачів військ оперативних командувань, командирів повітряних командувань (по особовому складу), їм відповідних і нижче;

За правилами пунктів 2.7 - 2.11 Положення № 530, вислуга років для призначення (перерахунку) пенсій військовослужбовцям обчислюється з дня зарахування їх на військову службу по день звільнення з військової служби. При призначенні (перерахунку) пенсій військовослужбовцям ураховуються тільки повні роки вислуги років або загального страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги чи страхового стажу в бік збільшення. Обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється за послужним списком з особової справи військовослужбовця.

Перед представленням військовослужбовців до звільнення з військової служби управління (відділ) особового складу уточнює дані про проходження ними служби, а в необхідних випадках і дані про навчання в цивільних вищих (або колишніх середніх) навчальних закладах до прийняття (призову) на військову службу, підтверджує в послужних списках з їх особових справ періоди служби та іншої діяльності, що підлягає зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні, і окремо - на умовах, передбачених пунктом 2.2 цього Положення, або на пільгових умовах, після чого разом з відповідними кадровими та фінансовими органами (пункт 2.12 цього Положення) обчислює вислугу років для призначення пенсії.

Згідно з пунктами 2.13 - 2.15 Положення № 530, при обчисленні вислуги років на пенсію військовослужбовцям, які підлягають звільненню з військової служби, складається розрахунок вислуги років військовослужбовця на пенсію (додаток 3 до Положення). У розрахунку зазначаються всі календарні періоди військової служби і окремо періоди, що зараховуються до вислуги років на пільгових умовах, а також загальна вислуга років на пенсію.

Попередній розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію складається відповідним управлінням (відділом) особового складу та передається разом з особовою справою до фінансового органу (пункт 2.12 цього Положення), який складає основний розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію і повертає його в управління (відділ) особового складу для долучення до особової справи військовослужбовця.

Після звільнення військовослужбовця з військової служби зазначений примірник особової справи разом з основним розрахунком вислуги років надсилається в обласний військовий комісаріат за обраним військовослужбовцем місцем проживання, а попередній розрахунок залишається в справах фінансового органу та зберігається протягом трьох років.

З огляду на вказане суд вірно вважав, що обчислення вислуги років чи загального страхового стажу для призначення пенсій здійснюється Департаментом фінансів Міністерства оборони України або фінансово-економічними управліннями командувань видів Збройних Сил України ще до того, як військовослужбовець вибуде зі списків особового складу військової частини, а обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки наділений тільки повноваженнями додатково включити період неврахованої служби військовослужбовців з дня складення розрахунку вислуги років відповідним органом по день звільнення з військової служби.

Згідно матеріалів справи, з 07.04.1993 позивачу призначена пенсія ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 1994 року № 721 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 жовтня 1994 р., та порядок обчислення пенсій після 1 жовтня 1994 року», пенсії призначені органами соціального захисту населення до 1 жовтня 1994 р. відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення» і «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» , збільшити з 1 жовтня 1994 р. в 2 рази. До ІНФОРМАЦІЯ_3 особово-пенсійна справа надійшла з уже призначеною пенсією у 1996 році. Окрім того, відповідач не є органом соціального захисту населення.

Указом Президента України від 4 жовтня 1996 року № 923/96 «Про грошове забезпечення військовослужбовців» Указ № 615/95 визнаний таким, що втратив чинність.

Щодо надбавки до грошового забезпечення, то суд правильно вказав, що як зазначено в Указі № 615/95 надбавка за особливі умови служби та виконання особливо важливих завдань встановлюється з метою посилення соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил України та відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262 у редакції, що діяла на дату призначення пенсії позивачу, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугою строків служби, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України від 04.10.1996 № 923/96 «Про грошове забезпечення військовослужбовців» у зв`язку з впорядкуванням грошового забезпечення військовослужбовців, Указ № 615/95 було скасовано, відповідно надбавка за службу в Збройних Силах України після скасування наказу особам, які проходили військову службу, не виплачувалася.

Частиною 3 ст. 63 Закону № 2262 в редакції чинній на 01.01.1996 було передбачено, що призначені військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Таким чином, суд вірно зазначив, що при збільшенні грошового забезпечення осіб, які проходили службу, перераховувалися пенсії силовими структурами, зокрема пенсія позивача перераховувалася військкоматом, на обліку в якому він перебував.

Відповідно до ст. 10 Закону № 2262 з 01.01.2007 призначення, перерахунок та виплата пенсій військовослужбовцям здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Розміри та складові грошового забезпечення для військовослужбовців, а також осіб, які отримують пенсії за нормами Закону № 2262, було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294), яка набрала чинності 01.01.2008.

З метою реалізації ч. 3 ст. 63 Закону № 2262 (в редакції до 01.01.2017), якою було встановлено, що всі призначені за Законом № 2262 пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грозового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393» (далі - Порядок № 45).

При цьому ч. 3 ст. 43 Закону № 2262 визначала, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстроково1 служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення. враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням. процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах. установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто, особи, які були на однакових посадах, і які були звільнені зі служби у різний час та отримували різні види та розміри грошового забезпечення, будуть отримувати однаковий розмір пенсії, а саме: раніше звільненій особі буде проведено перерахунок пенсії з грошового забезпечення (якщо воно було збільшено) пізніше звільненої особи. Обчислення розміру пенсії також здійснювалося однаково (зарахування вислуги років на єдиних умовах, з якої визначався відсоток розміру пенсії).

Саме для перерахунку пенсій, що здійснювався органами Пенсійного фону України, з 01.01.2008 Постановою № 45 було визначено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України № 2262 пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Пунктом 5 Порядку № 45 було передбачено, що додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), для перерахунку пенсії не враховуються.

Враховуючи це суд підставно зауважив, що цим самим було дотримано принцип єдності в пенсійному забезпеченні осіб, які були звільнені в різні періоди.

Як передбачено Порядком № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч. 2 ст. 51 Закону № 2262. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Пунктом 5 Порядку № 45 також зазначено, що при підготовці довідок для перерахунку пенсій розміри та види грошового забезпечення визначаються за відповідними посадами осіб, які проходять службу.

Пунктом 6 Порядку № 45 визначено, що відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органи (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена.

Надбавка за службу в Збройних Силах України постановою № 1294 не передбачена для осіб, які проходили службу на дату проведення перерахунку пенсії (01.01.2008), а відповідно, і в довідку про складові та розмір грошового забезпечення позивачу не включалася.

В межах своїх повноважень Урядом було прийнято постанову від 21.04.2010 № 318 «Про внесення змін до п. 5 Порядку № 45 проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених військової» (далі - Постанова № 318) та внесено зміни щодо видів грошового забезпечення, які можуть бути враховані при перерахунку пенсій, а саме п. 5 Порядку № 45 доповнено положенням, які дають право на врахування щомісячних надбавок за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об`єктах «С», у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром «Байконур», якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 01.01.2008 для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.

Для осіб, які проходили службу у визначених абзацом 6 п. 5 Порядку № 45 умовах, які мали підвищений ризик та небезпеку для життя та здоров`я військовослужбовця, відсутні аналогічні посади в Збройних Силах України (відсутні атомні підводні човни, обслуговування та випробовування ядерної зброї), а прирівняні посади не можуть в повній мірі забезпечити належне право на пенсійне забезпечення осіб, які були під час служби залучені до таких умов служби.

Відповідно, було внесено зміни до абзацу 5, який передбачав, що додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці 6 цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

При цьому суд вірно вказав, що грошове забезпечення для військовослужбовців не змінювалося з 2008 року.

Однак після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 704), яка після внесених змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (далі - Постанова № 103) набрала чинності з 01.03.2018, та визначила, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Дана постанова, в першу чергу, стосується осіб, які зараз проходять військову службу та отримають грошове забезпечення у збільшеному розмірі з 01.03.2018.

Постановою № 103 були внесені зміни до низки нормативно-правових актів. зокрема до Порядку № 45, відповідно до яких п. 5 було викладено в новій редакції, що мало на меті не допустити диспропорцій в пенсійному забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) через різні розміри грошового забезпечення та умови збільшення його розмірів.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 скасовано п. 1, 2 Постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо проведення з 01.01.2018 перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям, умов і розмірів виплати перерахованих сум пенсій.

Зазначеним рішенням суду було розглянуто питання перерахунку пенсій, призначених за Законом № 2262 з розміру та складових грошового забезпечення, визначених Постановою № 704.

Враховуючи це суд першої інстанції правильно вказав, що надбавка за службу в Збройних Силах України, щодо якої позивач порушує питання, Постановою № 704, як і Постановою № 1294, не передбачена.

Надаючи оцінку позовним вимогам суд правильно врахував, що згідно з частиною п`ятою ст. 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами. Отже, конструкцією цієї конституційної норми передбачено можливість застосування способів захисту права, в тому числі, не передбачених процесуальними нормами.

Гарантоване ст. 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право – конкретизоване у законах України.

Аналогічну ідею закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції під назвою «Право на ефективний засіб юридичного захисту» проголошує: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність ефективного захисту прав заявників. Наприклад, у п. 75 рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9).

Способами захисту права є передбачені законом дії, що безпосередньо спрямовані на захист права. Такі дії є завершальними актами захисту у вигляді матеріально-правових дій або юрисдикційних дій щодо усунення перешкод на шляху здійснення суб`єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права і є результатом діяльності по захисту прав.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Адміністративний суд повинен встановити наявність факту порушення права та застосувати конкретний спосіб захисту порушеного права, що залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Загальні способи звернення до адміністративного суду та захисту права у публічно-правових відносинах визначені ч. 1 ст. 5 та ч. 2 ст. 245 КАС України. Якщо особа вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, така особа має право звернутися до суду та просити про їхній захист шляхом:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача – суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Вирішуючи справу по суті, суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю. А у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача – суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Тобто, встановивши порушене право заявника, суд має захистити його право, а з іншого боку, суд не повинен допустити хаосу у правозастосуванні.

Враховуючи вказане суд підставно вказав, що для ефективного поновлення порушеного права необхідно, щоб існував чіткий зв`язок між правопорушенням та способом захисту права. Іншими словами, метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням – визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно з яким ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, предмет та підстави даного позову, суд дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог та невірно обраний позивачем спосіб захисту порушеного, на його думку права, оскільки як вже на час подання позову так і на час розгляду справи судом, ІНФОРМАЦІЯ_4 не наділений чинним законодавством повноваженнями на виплату пенсії.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року у справі №380/19095/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя М.А. Пліш

судді Л. П. Іщук

І. М. Обрізко