Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №460/2773/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/2773/26 пров. № А/857/29038/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Шевчук С.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року (суддя – Гресько О.Р., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м. Рівне, дата складання повного тексту рішення – 20.04.2026),

в адміністративній справі №460/2773/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення дій,

встановив:

У лютому 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про висновок ВЛК від 21.07.2020 про непридатність позивача до військової служби з виключенням його з військового обліку; 2) зобов`язати відповідача привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно позивача, шляхом внесення інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку та про виключення його з військового обліку; 3) стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1331,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн..

Відповідач подав відзив на позовну заяву. Вважаючи позовні вимоги безпідставними, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення даних про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 , шляхом внесення інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку та про виключення його з військового обліку. Стягнуто на позивача за рахунок за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати у виді судового збору у сумі 1331,20 грн..

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та зібраним доказам, а тому таке рішення суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що суд не надав належної оцінки доводам відповідача про те, що записи у тимчасовому посвідченні не відображають фактичного рішення військово-лікарської комісії або призовної комісії. Фактичне рішення про виключення з військового обліку має підтверджуватися виключно належними первинними документами ВЛК та рішеннями комісій, а не лише записами у посвідченні. Позивач на момент направлення на проходження призовної комісії перебував у статусі призовника та підлягав призову на строкову військову службу. У зв`язку з цим він був направлений для проходження медичного огляду та розгляду його кандидатури призовною комісією. За результатами медичного огляду, оформлено протокол засідання призовної комісії № 19 від 21.07.2020 року відповідно до наказу МОУ № 402/2008. Відповідно до даного протоколу було встановлено наступне рішення призовної комісії щодо Позивача, а саме: «Непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час згідно із ст.13 А графи І наказу Міністра оборони від 14 серпня 2008 року №402. Згідно із частиною першою статті 18 та частиною першою статті 37 Закону України «Про військовий обв`язок і військову службу» звільнити від призову на строкову військову службу та передати на військовий облік військовозобов`язаних». В подальшому 21.07.2020 року Позивач був взятий на військовий облік військовозобов`язаних, як такий, що «переданий із призовників». Разом з тим у тимчасовому посвідченні №1375/2020 міститься офіційний запис: «Призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 зарахований у запас. Наказ МОУ №402/2008 р., ст. 13а, протокол №19 від 21.07.2020 року». Отже, нормативна процедура була дотримана, а рішення реалізоване належним чином. Рішення призовної комісії чітко формулює категорію: «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Зауважує скаржник, що Тимчасове посвідчення не є самостійним документом, який створює юридичні наслідки виключення з військового обліку, а є обліковим документом, що відображає інформацію, яка має підтверджуватися первинними рішеннями уповноважених органів. Тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 беззаперечно підтверджує факт виключення позивача з військового обліку у розумінні пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Отже, суд першої інстанції, зобов`язуючи відповідача внести відповідні відомості виключно на підставі запису у тимчасовому посвідченні, фактично зобов`язав суб`єкта владних повноважень діяти поза межами визначеної законом процедури, що суперечить вимогам статті 19 Конституції України.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Позивачу ОСОБА_1 04.09.2020 видане тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , на підставі наказу Міністерства оборони України №610 від 21.11.2017, у п. 7 якого міститься запис про його непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с.11).

У п.8 та 9 тимчасового посвідчення зазначено, що позивач призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 зарахований у запас наказ МОУ №402/2008р. ст.13А пр.19 від 21.07.2020. Підлягає повторному медичному пересвідченню « - ».

У графі 14 міститься запис “21.07.2020 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 . Наказ МОУ №402/2008 ст.13а пр.19 від 21.07.2020”.

З військово-облікового документу, сформованого 27.01.2026 через мобільний застосунок “Резерв+” видно, що позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 (Здолбунів) як військовозобов`язаний; звання: солдат, потребує проходження базової загальновійськової підготовки (солдат резерву). У графах “Відстрочка до”, “Тип відстрочки”, “Підстава зняття/виключення”, “Постанова ВЛК”, “Дата ВЛК” відомості відсутні. Дата уточнення даних 21.05.2024 (а.с.10).

У зв`язку з цим 28.01.2026 позивач через свого адвоката звернувся до відповідача із клопотанням про внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку згідно з його паперовим військово-обліковим документом.

Листом від 01.02.2026 №01_4_407 відповідач повідомив, що внести дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.07.2020 за статтею 13А Розкладу хвороб наразі немає можливості. Для виключення з військового обліку громадянину ОСОБА_1 необхідно пройти повторну військово-лікарську комісію, та після винесення комісією рішення про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, підтвердження цього ВЛК та підтвердження Регіональним ВЛК – громадянина ОСОБА_1 буде виключено з військового обліку (а.с.12).

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги відповідача, суд апеляційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначене Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.202264/202 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 24.02.2022№2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє до тепер.

Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 “Про загальну мобілізацію” постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Згідно з частиною десятою статті 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (далі - Закон № 3543-ХІІ).

Статтею 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, в Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до ч.8 ст.4 Закону № 3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь - яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-ХІІ, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону № 3543-ХІІ, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-XII).

Частиною 10 ст. 1 Закону № 2232-XII визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Частиною 11 ст.38 Закону № 2232-XII визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Аналогічні норми містяться і в Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.

Відповідно до п.8 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку), призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у ст.7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначено Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Статтею 2 Закону №1951-VIII визначено, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

В свою чергу за нормами частини 1 статті 5 Закону №1951-VIII держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Адміністратор Реєстру обробляє відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів від імені держателя Реєстру. Для цього із складу підпорядкованих йому органів визначаються органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру (частина 3 статті 5 Закону №1951-VIII).

Відповідно до положень частини 7 статті 5 Закону №1951-VIII порядок обробки та захисту відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів органами адміністрування Реєстру визначається Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 8, 9 статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до ч.10 ст. 2 Закону № 2232-XII з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністерства оборони України затверджено Положення № 402.

Згідно з абзацом 1 пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.

Приписами абзацу 2 підпункту “б” пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймається постанова такого змісту: “Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку”.

Згідно п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII (у редакції 21.07.2020 року) виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

У розглядуваній справі встановлено, що позивач 28.01.2026 звернувся до відповідача з вимогою внести відомості про непридатність з виключенням його з військового обліку та виключити його з військового обліку у ЄДРПВР на підставі протоколу засідання призовної комісії № 19 від 21.07.2020 року відповідно до наказу МОУ № 402/2008.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (чинну станом на 21.07.2020 року) на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).

Позивач на момент направлення на проходження призовної комісії перебував у статусі призовника та підлягав призову на строкову військову службу.

У зв`язку з цим він був направлений для проходження медичного огляду та розгляду його кандидатури призовною комісією відповідно до ст. 16 та ст. 18 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Суд встановив, що за результатами медичного огляду позивача, оформлено протокол засідання призовної комісії №19 від 21.07.2020 року відповідно до наказу МОУ № 402/2008. Відповідно до даного протоколу призовною комісією прийнято рішення щодо позивача, а саме: «Непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час згідно із ст.13 А графи І наказу Міністра оборони від 14 серпня 2008 року №402. Згідно із частиною першою статті 18 та частиною першою статті 37 Закону України «Про військовий обв`язок і військову службу» звільнити від призову на строкову військову службу та передати на військовий облік військовозобов`язаних» (а.с.38-41).

Слід зауважити, що рішення призовної комісії чітко формулює категорію: «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

Відповідно до ч.1 ст.18 та ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», чинного на 21.07.2020 року, це тягло за собою: звільнення від призову на строкову військову службу; зняття з обліку призовників; зарахування до запасу; взяття на облік військовозобов`язаних.

Отже, позивача було знято з військового обліку призовників як «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов`язаних». В подальшому 21.07.2020 року позивач був взятий на військовий облік військовозобов`язаних.

У тимчасовому посвідченні №1375/2020 військовозобов`язаного ОСОБА_1 в графі 8 міститься запис: «Призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 зарахований у запас. Наказ МОУ №402/2008 р., ст. 13а, протокол №19 від року».

Таким чином, процедура призову та зміни статусу позивача у 2020 році була здійснена відповідно до вимог законодавства. Позивач правомірно був переведений із категорії призовників до категорії військовозобов`язаних. Виключення з військового обліку законом не передбачалося за встановленою йому категорією придатності.

Протокол засідання призовної комісії №19 від 21.07.2020 року стосувався виключно призовників і не може слугувати підставою для виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних, оскільки правові відносини і правовий статус особи вже змінилися, а первинне рішення комісії було повністю виконане та внесене до ЄДРПВР.

Щодо запису у тимчасовому посвідченні про виключення з військового обліку, то такий запис не відповідає змісту рішення засідання призовної комісії, що не змінює правового статусу особи. Такий запис не відповідає вимогам Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» у редакції, чинній у 2020 році, фактичним даним ЄДРПВР, а також самому змісту тимчасового посвідчення позивача, позаяк у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 міститься про зарахований у запас.

Колегія суддів зазначає, що первинним правовстановлюючим документом є протокол засідання призовної комісії, оскільки саме він юридично закріплює категорію придатності особи до військової служби, визначає її правовий статус у системі військового обліку та встановлює обов`язкові для виконання наслідки, зокрема: звільнення від призову на строкову службу, зняття з обліку призовників, зарахування у запас та взяття на облік як військовозобов`язаного. Натомість тимчасове посвідчення носить виключно похідний та інформаційно-підтверджуючий характер. Воно створюється на підставі рішень компетентних органів і призначене для інформування особи про статус, що їй надано, а також для підтвердження цього статусу у разі необхідності взаємодії з державними органами або установами.

Вирішуючи питання щодо виключення позивача з військового обліку на підставі рішення ВЛК, колегія суддів також враховує наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2262-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Пунктом 1.2 розділу І Положення №402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно із пунктом 1.2 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану.

Відповідно до аб.6 п.3.8 розділу ІІ Положення № 402 Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення), постанови про тимчасову непридатність оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про непридатність або тимчасову непридатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи), не пізніше п`ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду направляються на перевірку до ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 . Електронний документ, яким оформлена постанова (свідоцтво про хворобу або довідка ВЛК), направляється в цей же строк на перевірку через ІКС. Перевірка здійснюється у п`ятиденний строк з дня надходження всіх документів.

Відповідно до аб. 9 п.3.8 розділу ІІ Положення № 402 Після перевірки ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 та у разі відсутності помилок електронні документи з постановами ВЛК про непридатність до військової служби направляються через ІКС до штатних ВЛК відповідно до адміністративно- територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи. Інші документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) направляються до відповідних штатних ВЛК не пізніше наступного дня після закінчення перевірки.

Таким чином, положення Глави 3 розділу ІІ, у системному зв`язку з пунктом 3.8 Наказу №402 встановлюють, що довідка ВЛК районних/міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, позаяк виключення позивача з військового обліку можливе лише на підставі чинної довідки ВЛК, затвердженої штатною комісією, а така довідка в матеріалах справи відсутня, ТЦК та СП не має законних підстав для виключення позивача з військового обліку. При тому тимчасові документи або протоколи засідань призовної комісії, видані під час призову на строкову військову службу у 2020 році, не створюють правових підстав для виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних станом на 2026 рік.

Таким чином, за відсутності чинного рішення ВЛК, внесеного до Реєстру у встановленому законом порядку, а також за відсутності підтверджених актуальних медичних даних, відповідач був позбавлений правових підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність позивача до військової служби та виключення його з військового обліку.

Отже, у суду відсутні підстави для формування висновків про допущення відповідачем дій чи бездіяльності щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про висновок ВЛК від 21.07.2020 про непридатність позивача до військової служби з виключенням його з військового обліку

В такій ситуації, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, з урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції прийнято рішення з невідповідністю його висновків обставинам справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та підтверджує обґрунтованість доводів апеляційної скарги відповідача.

Тому, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 – задоволити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року в адміністративній справі №460/2773/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення дій – скасувати та ухвалити нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

С. М. Шевчук