Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №307/4334/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 307/4334/25 пров. № А/857/32686/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Іщук Л. П.,

суддів – Обрізка І. М., Пліша М.А.,

за участю секретаря судового засідання – Гронської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 26 травня 2026 року (головуючий суддя Сас Л.Р., м. Ужгород о 16:02 год.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті серії від 29.04.2025 №000085.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 26 травня 2026 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що позивач не надав із документ, який підтвердив би, що транспортний засіб - вантажний автомобіль марки «IVECO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не знаходиться в його користуванні або вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, яку надав Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях листом від 08.04.2025 №31/35-14-4263-2025, вантажний автомобіль марки «IVECO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за громадянином ОСОБА_1 . Наголошує, що суб`єктом відповідальності є фізична особа (або керівник юридичної особи), за якою зареєстрований ТЗ. Крім того зазначає, що повідомленням від 11.04.2025 №33126/37/24-25 ОСОБА_2 було запрошено на розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122-2 КУПАП, а неявка суб`єкта господарювання на розгляд такої справи не є перешкодою для її розгляду та прийняття відповідного рішення.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

Позивачем подано заяву про відкладення розгляду справи, яке суд, з врахуванням строку розгляду термінових справ, відповідно до статті 286, статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України відхилив та ухвалив провести апеляційний розгляд у відсутності осіб, які не з`явились, та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази, які є в матеріалах справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції і визнається сторонами, постановою виконуючого обов`язки начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Укртрансбезпеки Боровика Олександра Сергійовича від 29.04.2025 № 000085 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122-2 КУпАП та накладено штраф у розмірі 51 000 грн. за те, що він 31 березня 2025 року в 11 год. 17 хв. на автодорозі Н-22, у с. Понебель, Рівненського району, Рівненської області не виконав вимоги уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, про зупинку транспортного засобу марки IVECO, номерний знак НОМЕР_2 , що зафіксовано на портативний відеореєстрamop Hikivision № AW9952090 (а.с.11).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови було порушено вимоги КУпАП, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся не у належний спосіб та з порушенням процедури повідомлення.

Також суд зазначив, що відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов`язок щодо доказування, не доведено правомірності прийнятого стосовно позивача рішення.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками і вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Предметом судового дослідження є правомірність постанови, винесеної посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122-2 КУпАП.

Частиною 2 статті 122-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання вимог уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, про зупинку транспортного засобу.

Суб`єкт відповідальності за цими правопорушеннями визначений ч. 1 ст.14-3 КУпАП, за змістом якої адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч.2 ст. 122-2, ч.ч.2, 3 ст. 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до ст. 279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 1222, частинами другою, третьою статті 1321 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 1322 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 143 цього Кодексу, або вантажовідправника.

За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою кваліфікованого електронного підпису), відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».

За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою кваліфікованого електронного підпису), відповідні органи державної влади або місцевого самоврядування, їх посадові (службові) особи зобов`язані надати відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи вантажовідправника.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведених норм, суб`єктом відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122-2 КУпАП, є відповідальна особа, а саме фізична особа (або керівник юридичної особи), за якою зареєстрований ТЗ або належного користувача внесено до ЄДРТЗ.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, позивача визнано винним у тому, що 31.03.2025 в 11 год. 17 хв. на а/д Н-22, с. Понебель, Рівненського району, Рівненської області, він не виконав вимоги уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, про зупинку транспортного засобу марки «IVECO», номерний знак НОМЕР_1 , що зафіксовано на портативний відеореєстратор Hikivision №AW9952090.

Доповідною запискою від 07.04.2025 №13933/37/18-25 старший державний інспектор Давидюк Р.В. повідомив в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області про описану подію, зазначивши що відеофіксація порушення проводилася з нагрудної камери AW9952090.

Листом №30833/5.1/24-25 від 07.04.2025 Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області звернувся до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях із запитом про надання відомостей про фізичну особу / керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб IVECO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , або у разі наявності, відомості про належного користувача цього транспортного засобу.

Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях листом від 08.04.2025 №31/35-14-4263-2025 повідомив, що вантажний автомобіль IVECO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за громадянином ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 . Також у вказаному листі було повідомлено, що ЄДР ТЗ не містить відомостей щодо оформлення належного користувача на зазначений транспортний засіб.

Згідно пункту третього Розділу II Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 № 779 (далі - Порядок ведення ЄДРТЗ), до ЄДРТЗ вноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби (далі - об`єкти обліку).

Внесенню до Єдиного державного реєстру транспортних засобів підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність за правилами статті 14-3, частини другої статті 132-1 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до ЄДРТЗ. Саме відповідні відомості надаються уповноваженій посадовій особі відповідача при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення відповідними органами на її запит.

Дані про особу, за якою зареєстровано транспортний засіб надаються уповноваженій посадовій особі відповідача при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, ведення якого здійснюється уповноваженими посадовими особами Головного сервісного центру МВС.

Колегія суддів зауважує, що ряд відомостей, які враховуються під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надаються з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, ведення якого здійснюється уповноваженими посадовими особами Головного сервісного центру МВС.

Таким чином, відповідачем на виконання вимог ст. 279-5 КУпАП встановлено відповідальну особу та згідно інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, яку надав Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях, такою відповідальною особою є ОСОБА_1 .

Крім того, з листа від 08.04.2025 №31/35-14-4263-2025 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях вбачається, що Єдиний державний реєстр транспортних засобів не містить відомостей щодо оформлення належного користувача на зазначений транспортний засіб, у зв`язку із чим уповноважені посадові особи Укртрансбезпеки, як того вимагає ч.1 ст. 279-5 КУПАП, при винесенні постанови встановили відповідальну особу на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, яким є позивач.

Доводи позивача про те, що не здійснював керування транспортним засобом марки «IVECO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки 18.01.2022 відчужив такий ТЗ іншій особі – ОСОБА_3 на підставі довіреності від 18.01.2022 №39 та із зазначеного часу, місцезнаходження транспортного засобу позивачу не відоме, колегія суддів відхиляє та зазначає, що на арк. справи 14 міститься копія даної довіреності, з якої вбачається, що така видана у строк на три роки і дійсна до 18 січня 2025 року, тобто на момент вчинення порушення (31 березня 2025 року) така не дійсна.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що ч. 3 ст.14-3 КУпАП передбачає можливість звільнення відповідальної особи, зазначеної у ч. 1 ст. 14-3 КУпАП від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу.

Згідно з положенням ч.1 ст.279-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

ОСОБА_1 не звертався із документом, який підтвердив би, що належний йому транспортний засіб вантажний автомобіль марки «IVECO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб. Також ОСОБА_3 (належний користувач зі слів позивача) чи інші особи не зверталися із заявою про визнання факту вчиненого адміністративного порушення.

Таким чином, якщо відомості про належного користувача не внесено до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідальність за частиною другою статті 122-2 КУпАП буде нести власник транспортного засобу, в даному випадку позивач.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем процедури розгляду справи про порушення транспортного законодавства.

Статтею ст. 279-5 КУпАП передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 1322 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).

Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, або повнолітньому члену сім`ї такої особи. У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову від її отримання.

У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або Єдиному державному демографічному реєстрі адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.

Крім того, процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі – Порядок №1567).

Пунктами 25, 26, 27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення транспортного законодавства розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

З аналізу вказаних приписів законодавства вбачається, що неявка суб`єкта господарювання на розгляд такої справи не є перешкодою для її розгляду та прийняття відповідного рішення.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, повідомленням від 11.04.2025 №33126/37/24-25 ОСОБА_2 було запрошено на розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122-2 КУПАП, який відбувся 29.04.2025 з 10 до 12 год. у приміщенні відділу за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, 8 (другий поверх).

Вказане повідомлення було відправлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення (0601134875546) 11.04.2025, однак ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився, будь-яких клопотань чи пояснень від нього також не надходило.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до ч. 4 ст. 279-5 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Оскільки матеріали справи містили усю необхідну та достатню інформацію, справа про адміністративне правопорушення відносно позивача була розглянута у відсутності позивача.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановленого та наведеного правового регулювання спірних правовідносин колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122-2 КУпАП, оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

Згідно частин першої та другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухваленням нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно приписів статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 301, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.

Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 26 травня 2026 року у справі № 307/4334/25 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя Л. П. Іщук

судді І. М. Обрізко

М.А. Пліш

Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року