Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №300/4066/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/4066/25 пров. № А/857/39348/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМатковської З. М.

суддів -Гуляка В. В.

Ільчишин Н. В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Державної установи «Територіальне медичне об`єднання міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі № 300/4066/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області» про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання прийняти нове рішення, (головуючий суддя першої інстанції Могила А.Б., місце ухвалення м. Івано-Франківськ, за правилами спрощеного позовного провадження), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з адміністративним позовом до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області» (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною установою «Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ по Вінницькій області» протиправно зазначено в довідці військово-лікарської комісії №316/Д від 06.05.2025 про встановлення потреби у продовженні лікування орієнтовним терміном 120 днів замість визнання непридатним до військової служби з переоглядом через 6 місяців. Як наслідок, слід визнати протиправною та скасувати вказану довідку, зобов`язати відповідача провести повторне обстеження та огляд з подальшим винесенням постанови про визнання непридатним до військової служби з переоглядом через 6 місяців, відповідно до вимог Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (непридатності) до військової служби, служби у військовому резерві, із врахуванням попередніх обстежень та встановлених діагнозів.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення, оформлене довідкою Військово-лікарської комісії Державної установи «Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ по Вінницькій області» від 06.05.2025 №316/Д про продовження лікування ОСОБА_1 у військовій частині до завершення схеми лікування.

Зобов`язано Військово-лікарську комісію Державної установи «Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ по Вінницькій області» провести ОСОБА_1 повторний медичний огляд з урахуванням встановлених йому діагнозів та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військово-лікарської комісії Державної установи «Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ по Вінницькій області» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, не надано належної юридичної оцінки доказам, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Покликаючись на обставини справи, апелянт зазначає, що М(ВЛ)К було ініційовано перед в/ч НОМЕР_1 повторний огляд у лікаря-фтизіатра з метою уточнення стану здоров`я, діагнозу та актуального лікування. Згідно з консультативним висновком лікаря-фтизіатра від 20.05.2025 ОСОБА_1 рекомендовано продовжити лікування за призначеною схемою під наглядом лікаря частини; консультація фтизіатра через 1 місяць; медичні препарати передано на руки, – що, в свою чергу, підтверджує попередньо прийняте рішення М(ВЛ)К.

За результатами розгляду звернення Позивача до ЦМ(ВЛ)К останньою встановлено, що рішення комісії в довідці М(ВЛ)К від 06.05.2025 № 316/Д про придатність до військової служби прийнято у відповідності до вимог наказу № 285. Підстав для його перегляду наразі немає.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін..

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що Згідно з військовим квитком серії НОМЕР_2 від 10.12.2024 ОСОБА_1 з 10.03.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а з 25.05.2025 – у військовій частині НОМЕР_3 (а.с.13-15).

Позивач у періоди з 14.01.2025 по 07.03.2025 та з 24.05.2025 по 28.05.2025 перебував на стаціонарному лікуванні. При цьому, йому встановлено клінічний діагноз: НТБ (Новий випадок туберкульозу) (14.01.25) н/долі лівої легені (інфільтративний) з відсівом в праву легеню Дестр-, МБТ+, М-, МГ+, Ріф-, К (в роботі), Резист0, Гіст0, Ког.1 (2025). Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом копіями виписок з медичної карти стаціонарного хворого за №82/12 та №804п/102ф відповідно (а.с.23, 19).

З довідки Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ по Вінницькій області» №316/Д вбачається, що ОСОБА_1 06.05.2025 проведено медичний огляд та прийнято рішення: А15.9-НБТ (14.01.2025) нижньої долі лівої легені (інфільтративний). Дестр- МБТ+ М- МГ- Риф- К- резист 0 Гіст 0 ког 1 (2025). ДН 1ст. А04.8 – Стан після перенесеного гострого ентероколіту, асоційованого Klebsiella pnevmoniae (14.01.2025), середньо-важкого перебігу. На підставі ст.ст.7, 45б графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві визначено потребу у продовженні лікування у військовій частині до завершення схеми лікування орієнтованим терміном 120 днів (а.с.11).

На скаргу позивача від 17.05.2025 про незгоду з рішенням щодо придатності до військової служби в довідці №316/Д Державна установа «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» листом від 04.06.2025 №33/4-С-432 повідомила, що розглядом медичної документації, наданої позивачем та М(ВЛ)К, складеної за результатами медичного обстеження, встановлено, що рішення комісії в довідці від 06.05.2025 №316/Д про придатність до військової служби прийнято у відповідності до вимог Положення МВС №285. Підстав для її перегляду відсутні (а.с.12).

Позивач, вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення, зазначене у довідці військово-лікарської комісії №316/Д від 06.05.2025, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем 06.05.2025 за наслідками огляду встановлено у позивача: А15.9-НБТ (14.01.2025) нижньої долі лівої легені (інфільтративний). Дестр- МБТ+ М- МГ- Риф- К- резист 0 Гіст 0 ког 1 (2025). ДН 1ст. А04.8 – Стан після перенесеного гострого ентероколіту, асоційованого Klebsiella pnevmoniae (14.01.2025), середньо-важкого перебігу.

Таким чином, у обох випадках позивачу діагностовано активний туберкульоз легень, про що свідчить абревіатура класифікації Американського торакального товариства «МБТ+».

Враховуючи вищенаведене, оскільки в довідці військово-лікарської комісії №316/Д від 06.05.2025 встановлено позивачу потребу у продовженні лікування орієнтовним терміном 120 днів, замість визнання його непридатним до військової служби з переоглядом через 6 місяців, суд дійшов висновку про порушення відповідачем процедури прийняття такого рішення.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів висновує наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу»

Із змісту ч.1-ч.3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

В статтях 50, 61, 65, 77 Закону України «Про Національну поліцію», ч.10 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.21 Закону України «Про Національну гвардію України», ст.70 «Основи законодавства України про охорону здоров`я» встановлено, що та з метою нормативно-правового врегулювання організації медичного обстеження кандидатів на службу в поліцію, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, резервістів та військовослужбовців Національної гвардії України наказом Міністерства внутрішніх справ України 03 квітня 2017 року № 285 затверджено Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС (далі - Положення № 285).

Пунктом.1 розділу І Положення № 285 встановлено, що це Положення визначає порядок проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз медичними (військово-лікарськими) комісіями (далі - М(ВЛ)К), утвореними в закладах охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЗОЗ МВС), та закладах охорони здоров`я, що входять до складу Національної гвардії України (далі - ЗОЗ НГУ).

Основними завданнями М(ВЛ)К є зокрема, визначення за станом здоров`я та фізичного розвитку придатності кандидатів на військову службу за контрактом, у військовому резерві, кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах Національної гвардії України (далі - ВВНЗ), курсантів, військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці) до подальшого проходження військової служби (п.п.2 п.2 розділ І Положення № 285).

М(ВЛ)К відповідно до покладених на них завдань зокрема проводять військово-лікарську експертизу щодо кандидатів на військову службу за контрактом, у військовому резерві, на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, колишніх осіб рядового і начальницького складу (п.п.2 п.3 розділ І Положення №285).

Відповідно до п.4 розділу І Положення № 285 рішення М(ВЛ)К щодо придатності (непридатності) осіб до військової служби приймаються відповідно до Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (неприданості) до військової служби, служби у військовому резерві (додаток 3) (далі - Розклад хвороб), Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (неприданості) до військової служби, служби у військовому резерві (додаток 4) та Таблиці додаткових вимог до стану здоров`я (додаток 5) (далі - ТДВ).

В п.п.1-4 розділу ІІ Положення №285 видно, що лікарська та військово-лікарська експертизи проводяться штатними та позаштатними М(ВЛ)К. Лікарсько-льотна експертиза проводиться позаштатними ЛЛК, які утворюються у штатних М(ВЛ)К (за потреби).

Штатними М(ВЛ)К є Центральна медична (військово-лікарська) комісія (далі - ЦМ(ВЛ)К) Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» (далі - ДУ ГМЦ), М(ВЛ)К державних установ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України» по областях, місту Києву та Київській області (далі - ДУ ТМО).

ЦМ(ВЛ)К - штатна М(ВЛ)К, на яку покладається організація лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз у ЗОЗ МВС. ЦМ(ВЛ)К здійснює координацію діяльності М(ВЛ)К ДУ ТМО та позаштатних М(ВЛ)К з питань проведення лікарської та військово-лікарської експертиз.

До позаштатних М(ВЛ)К належать госпітальна М(ВЛ)К, гарнізонна М(ВЛ)К, ЛЛК (постійно діючі) та М(ВЛ)К ЗВО, М(ВЛ)К ВВНЗ, які утворюються за потреби (тимчасово діючі). Госпітальні М(ВЛ)К утворюються в госпіталях або лікарнях ДУ ТМО, госпіталі ДУ ГМЦ та у військовому госпіталі НГУ. Гарнізонні М(ВЛ)К утворюються при поліклініках ДУ ТМО або ЗОЗ НГУ (за потреби). Позаштатні М(ВЛ)К з питань лікарської та військово-лікарської експертиз підпорядковуються відповідним штатним М(ВЛ)К.

Згідно з п.14 розділу ІІ Положення № 285 функції штатних М(ВЛ)К, зокрема:

1) організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертиз;

2) розгляд звернень, заяв і скарг з питань лікарської і військово-лікарської експертиз, аналіз та узагальнення результатів розгляду;

3) контроль за проведенням лікарської і військово-лікарської експертиз у підзвітних позаштатних М(ВЛ)К, затвердження (незатвердження) чи скасування їхніх рішень, надання їм (за потреби) методичної і практичної допомоги.

Розділом ІІІ Положення № 285 визначено організацію проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз.

Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку осіб на дату огляду в цілях визначення придатності до служби в поліції, військової служби, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням. Під придатністю до служби в поліції, військової служби в цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку осіб, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки в поліції та обов`язки військової служби в НГУ в мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не збігаються з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участю провідних (головних) медичних фахівців ЗОЗ МВС, під час якого може бути прийнято рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення (пункт 1 розділу ІІІ Положення № 285).

Пунктом 19 розділу ІІІ Положення № 285 встановлено, що за результатами проходження медичного огляду та вивчення даних про особу, яка проходить медичний огляд, М(ВЛ)К приймає експертне рішення у формі постанови щодо придатності (непридатності) особи до служби, причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що відображається в заключній частині Акта медичного огляду. Залежно від результату медичного огляду оформляються такі документи: Довідка медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 16) (далі - Довідка М(ВЛ)К) або Свідоцтво про хворобу (додаток 17). Інформація про прийняте М(ВЛ)К рішення вноситься до Книги обліку документації медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 18) (далі - Книга обліку документації).

Згідно з п. 21 розділу ІІІ Положення № 285 у разі незгоди з рішенням штатної М(ВЛ)К особа, яка проходила медичний огляд, може оскаржити його в ЦМ(ВЛ)К. Рішення (постанови) ЦМ(ВЛ)К можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Пунктом 1 підрозділу 1 розділу VII Положення № 285 встановлено, що медичний огляд з метою проведення військово-лікарської експертизи проводиться М(ВЛ)К для визначення придатності зокрема військовослужбовців до військової служби.

Відповідно до пунктів 4, 6, 8 підрозділу 3 розділу VII Положення № 285 у разі виявлення під час обстеження або лікування в ЗОЗ, ЗОЗ МВС, ЗОЗ НГУ у військовослужбовця захворювання, наслідків поранення (травми, контузії, каліцтва), які зумовлюють непридатність до військової служби, ця особа направляється на медичний огляд для встановлення придатності до військової служби за рішенням керівника ЗОЗ, ЗОЗ МВС, ЗОЗ НГУ на підставі подання керівника лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець, з одночасним інформуванням військової частини за місцем служби, про що робиться запис у медичній карті амбулаторного хворого (медичній карті стаціонарного хворого, медичній книжці), який підписується керівником ЗОЗ, ЗОЗ МВС, ЗОЗ НГУ.

Військовослужбовці оглядаються М(ВЛ)К у ЗОЗ МВС за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки.

Медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, поранення (травми, каліцтва, контузії), з метою визначення придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, поранення (травми, каліцтва, контузії). Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва) - це такий стан здоров`я, коли результати обстеження та лікування дають підстави М(ВЛ)К винести рішення про придатність до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби. У разі якщо військовослужбовець визнається непридатним до служби в підрозділах спеціального призначення, М(ВЛ)К одночасно приймає постанову про придатність його до військової служби.

Пунктами 1-3 розділу VIII Положення № 285 передбачено, що за результатами лікарської (військово-лікарської) експертизи М(ВЛ)К приймають рішення (постанови) М(ВЛ)К, які включають відомості про діагноз, придатність (непридатність) до служби в поліції або військової служби та причинний зв`язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв).

Рішення (постанови) М(ВЛ)К щодо поліцейських, військовослужбовців приймаються станом на дату їх медичного огляду, а щодо колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби,- на дату фактичного звільнення зі служби, військової служби за результатами розгляду документації, складеної в період проходження служби, військової служби.

Рішення (постанови) приймаються з урахуванням мети проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, зазначеної в Направленні на медичний огляд.

Залежно від результатів проведеної лікарської та/або військоволікарської експертизи М(ВЛ)К приймається рішення, яке може бути оформлене як Свідоцтво про хворобу, Довідка М(ВЛ)К або Постанова медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 23) (далі - Постанова М(ВЛ)К) (пункту 1 розділу Х Положення № 285).

Рішення М(ВЛ)К оформлюється як Свідоцтво про хворобу, якщо за результатами медичного огляду поліцейський, військовослужбовець, здобувач вищої освіти у ЗВО, курсант визнані непридатними до служби (військової служби). В інших випадках рішення М(ВЛ)К щодо осіб, зазначених у пункті 2 розділу I цього Положення, оформлюється як Довідка М(ВЛ)К або Постанова М(ВЛ)К (пункту 2 розділу Х Положення № 285).

Суд апеляційної інстанції наголошує та звертає увагу сторін, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підстав прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

В даному аспекті, суд, в межах розгляду справи, не може надавати власну оцінку наявності чи відсутності підстав для визнання позивача придатним чи непридатним до військової служби.

Так, Верховний Суд у постанові 13.06.2018р. у справі № 806/526/16 зазначив: «…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 12.06.2020р. у справі № 810/5009/18 дійшов висновків про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з покликанням на п.3.13 глави 3 розділу II Положення № 402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом з цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

Також згідно висновків Верховного Суду, наведених у постановах від 12.06.2020р. у справі № 810/5009/18 та від 16.04.2025р. у справі № 160/31586/23, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, внаслідок чого, суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

У цьому випадку, позивач оскаржує рішення ВЛК в контексті незгоди з процедурою прийняття оскаржуваного рішення, а не визначенням медичного діагнозу, та не врахування ВЛК медичних даних, які повинні бути враховані.

Оцінка визначення того, чи пов`язані чи ні захворювання з проходженням військової служби, є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, внаслідок чого, суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

З огляду на правові позиції Верховного Суду, суд позбавлений можливості надати оцінку медичному діагнозу, оскільки це питання спеціальної компетенції, а не питання права.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

З системного аналізу наведених норм слідує, що до повноважень М(ВЛ)К віднесено визначення придатності (непридатності) осіб до військової служби за наслідками проведеної військово-лікарської експертизи відповідно до Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (неприданості) до військової служби, служби у військовому резерві.

Згідно зі статтею 2 графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (неприданості) до військової служби, служби у військовому резерві Положення МВС №285, особи, що мають активний туберкульоз легень; активний туберкульоз інших органів позалегеневої локалізації у період основного курсу лікування, визнаються непридатними до військової служби з переоглядом через 6 місяців.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що позивачу під час перебування на стаціонарному лікуванні встановлено клінічний діагноз: НТБ (Новий випадок туберкульозу) (14.01.25) н/долі лівої легені (інфільтративний) з відсівом в праву легеню Дестр-, МБТ+, М-, МГ+, Ріф-, К (в роботі), Резист0, Гіст0, Ког.1 (2025).

При цьому, відповідачем 06.05.2025 за наслідками огляду встановлено у позивача: А15.9-НБТ (14.01.2025) нижньої долі лівої легені (інфільтративний). Дестр- МБТ+ М- МГ- Риф- К- резист 0 Гіст 0 ког 1 (2025). ДН 1ст. А04.8 – Стан після перенесеного гострого ентероколіту, асоційованого Klebsiella pnevmoniae (14.01.2025), середньо-важкого перебігу.

Таким чином, у обох випадках позивачу діагностовано активний туберкульоз легень, про що свідчить абревіатура класифікації Американського торакального товариства «МБТ+».

Щодо доводів апелянта про те, що М(ВЛ)К було ініційовано перед в/ч НОМЕР_1 повторний огляд у лікаря-фтизіатра з метою уточнення стану здоров`я, діагнозу та актуального лікування. Згідно з консультативним висновком лікаря-фтизіатра від 20.05.2025 ОСОБА_1 рекомендовано продовжити лікування за призначеною схемою під наглядом лікаря частини; консультація фтизіатра через 1 місяць; медичні препарати передано на руки, – що, в свою чергу, підтверджує попередньо прийняте рішення М(ВЛ)К, колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини розглядаються станом на день виникнення таких.

Крім того, як зазначалось вище, апеляційний суд не надає оцінку встановленому діагнозу, а переглядає виключно в межах дотримання процедури, яку, як зазначено вище, порушено. Аналогічний підхід підлягає застосуванню щодо доводів апелянта про те, що після першого встановлення діагнозу пройшло більше 5 місяців, відповідно застосовуючи у своїй діяльності Пояснення до Розкладу хвороб наказу № 285, у ВЛК відсутня альтернатива щодо можливості винесення іншого рішення, аніж продовжити лікування, оскільки за таких умов (спливу більш, ніж 1 місяця після встановлення діагнозу та позитивної динаміки згідно з виписками) винести рішення про придатність неможливо.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної установи «Територіальне медичне об`єднання міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області» залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі № 300/4066/25 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська

судді В. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин