Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №140/6605/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокуСправа №140/6605/25 пров. №А/857/43317/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача – Качмара В.Я.,

суддів – Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньліспром» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року (суддя Каленюк Ж.В., м.Луцьк), -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньліспром» (далі – ТОВ) звернулося до суду з позовом до Волинської митниці (далі – Митниця), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Митниці від 23.05.2025 №UA205050/2025/000133/2 про коригування митної вартості товарів (далі – Рішення).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити.

В апеляційній скарзі вказує, що за митною декларацією були подані документи, які не є достатніми для визнання заявленої митної вартості товару за першим методом та містять розбіжності.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, не вказав на документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі МК), і які подав позивач як декларант при митному оформленні товару, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, всупереч імперативної вимоги закону.

Такі висновки суду першої інстанції, відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 28.03.2024 між ТОВ (покупець) та компанією Aeropapquet S.L. (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №28/03/2025 (далі – Контракт), за умовами якого продавець зобов`язується поставляти покупцю товар, асортимент, кількість, якісні характеристики та вартість узгоджуються обома сторонами в інвойсі (а.с.22-25).

У рахунку-фактурі (інвойсі) від 22.05.2025 №AEINV/2025/000171 сторонами Контракту узгоджено поставку товару – фанера клеєна загальною вартістю 19613,70 євро (а.с.29).

22.05.2025 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України на умовах FCA товару «Фанера клеєна, яка складається винятково з листів деревини, кожний лист завтовшки не більш як 6 мм, що має два зовнішні шари з деревини хвойних порід: WGSKIGS-1293-С фанера з сосни товщиною 12мм, розміром 1220х2440мм (600 листів) - 21,433 куб.м; WGSKIGS-1293-С фанера з сосни товщиною 12 мм, розміром 1250х2500мм (450 листів) - 16,875 куб.м; Виробник: Paged Morag S.A., PL. Торговельна марка: Paged. 2. Місць – 14 PX/14/1 B4 3.0» (далі товар) декларант в інтересах ТОВ в порядку електронного декларування подав МД №25UA205050019548U8 (далі МД; а.с.26). Фактурна вартість імпортованого товару становить 19613,70 євро (еквівалентно 920153,2010 грн). Митну вартість визначено на рівні 967009,40 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 46856,20 грн). Для підтвердження митної вартості додано: Контракт (а.с.22-25), рахунок-фактуру (інвойс) від 22.05.2025 №AEINV/2025/000171 (а.с.29), договір на транспортні послуги від 19.05.2025 №19/05/2025 (а.с.69-70), довідку про транспортні витрати від 21.05.2025 №2 (а.с.70 зворот), автотранспортну накладну (CMR) від 22.05.2025 (а.с.65 зворот), сертифікат з перевезення (походження) товару форма EUR.l (Movement certificate EUR.1) PL/MF/FU 0251420 від 21.05.2025 (а.с.60 зворот-61), пакувальний лист від 20.05.2025 (а.с.68 зворот), копію митної декларації країни відправлення від 21.05.2025 №25РL371010000КН9В0 (а.с.68).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, митним органом в електронному повідомленні декларанту вказано, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності: 1) поставка товару здійснюється на підставі Контракту, укладеного між компанією Aeropapquet S.L. (продавець) та ТОВ (покупець), які відповідно до інформації у відкритих джерелах є пов`язаними між собою особами (про що декларантом також вказано у графі 9(а) декларації митної вартості), що вплинуло на заявлену митну вартість товару, яка є суттєво нижчою від вартості товарів зі схожими характеристиками, які імпортувалися на митну територію України за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності; 2) для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару надано договір на транспортні послуги від 19.05.2025 №19/05/2025 та довідку про транспортні витрати від 21.05.2025 №2, однак документів, визначених Наказом №599 до митного оформлення не надано; 3) згідно з довідкою про транспортні витрати від 21.05.2025 №2 вартість перевезення товару за межами митної території України є меншою, ніж вартість перевезення товару на території України, що ставить під сумнів достовірність розподілу транспортних витрат, враховуючи вищу вартість пально-мастильних, інших експлуатаційних матеріалів та наявність платних доріг у країні (Польщі), через яку здійснювалось перевезення товару; 4) в інвойсі від 20.05.2025 №AEINV/2025/00171 сторони погодили умови поставки FCA, Моронг (Польща), за умовами яких вибір місця постачання впливає на зобов`язання із завантаження і розвантаження товару у даному місці; якщо постачання здійснюється не у приміщенні продавця, відповідальність за відвантаження несе покупець. Продавцем товару відповідно до контракту є Aeropapquet S.L. (Іспанія), тоді як завантаження товару за умовами поставки та згідно графи 4 CMR відбулося в місті Моронг (Польща), проте в документах, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, відсутня інформація щодо вартості його навантаження та відповідно не включено дані витрати до графи 21 МД №25UA205050019548U8. Декларанту запропоновано надати: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.61 зворот).

У відповідь на електронне повідомлення митниці позивач надав калькуляцію виробника від 20.05.2025 (а.с.20), калькуляцію продавця від 20.05.2025 (а.с.21), висновок Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 02.05.2025 №3-3/636 (а.с.16). У листі від 23.05.2025 декларант повідомив, що всі наявні документи для підтвердження митної вартості імпортованого товару надано (а.с.45).

23.05.2025 Митниця прийняла Рішення (а.с.30). Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи містять розбіжності (ті, про які було зазначено в повідомленні декларанту). Також вказано, що наданий висновок Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 02.05.2025 №3-3/636 не може бути використаний як документ, що підтверджує митну вартість товару: до висновку від 02.05.2025 №3-3/636 не долучено витягів з мережі інтернет, інформаційних ресурсів, відповіді виробника продукції, даних Eurostat, які використовувалися як джерела інформації. За відсутності у розпорядженні митного органу додатків до висновку не можливо перевірити достовірність використаних експертом даних при проведенні оцінки. Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 Митного кодексу України (далі МК), у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б – з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г – з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (ЄАІС) на рівні 1853,4538 євро/куб.м (МД №25UA205050002192U0 від 22.01.2025). Тут же вказано, що за основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість подібного товару, митне оформлення якого вже завершено, - інша фанера клеєна, яка складається винятково з листів деревини, що має два зовнішні шари з деревини хвойних порід, кожний лист завтовшки не більш як 6 мм, країна походження - EU, виробник- Paged Morag S.A., який ввозився з Польщі на умовах поставки FCA, Morag згідно з контрактом, укладеним з виробником товару, та митна вартість якого була заявлена декларантом та визнана митницею за резервним методом; коригування на обсяг партії, комерційні умови не здійснювалося; оцінюваний товар ввезено приблизно в тій же кількості (22200 кг нетто, 38,308 куб.м), що і товар за МД №25UA205050002192U0 (23000 кг нетто, 38,841 куб.м).

Також 23.05.2025 Митниця сформувала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/000431 (а.с.60 зворот-61).

Товар було випущено у вільний обіг за МД №25UA205050019784U4 від 23.05.2025 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК (а.с.27).

Відповідно до частини першої статті 49 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 МК визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої статті 53 МК забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною другою статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 54 МК передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 54 МК визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною першою статті 55 МК встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, частиною першою статті 57 МК закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог частини другої-третьої статті 57 МК основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Частиною десятою статті 58 МК передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 МК встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 МК визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Так, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Згідно матеріалів справи, для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом – за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК: Контракт (а.с.22-25), рахунок-фактуру (інвойс) від 2.05.2025 №AEINV/2025/000171 (а.с.29), договір на транспортні послуги від 19.05.2025 №19/05/2025 (а.с.69-70), довідку про транспортні витрати від 21.05.2025 №2 (а.с.70 зворот).

Разом із цими документами декларант надав автотранспортну накладну (CMR) від 22.05.2025 (а.с.65 зворот), сертифікат з перевезення (походження) товару форма EUR.l №PL/MF/FU 0251420 від 21.05.2025 (а.с.60 зворот - 61), пакувальний лист від 20.05.2025 (а.с.68 зворот), копію митної декларації країни відправлення від 21.05.2025 №25РL371010000КН9В0 (а.с.68).

Так відповідно до пунктів 1.1, 8.1- 8.4 Контракту, продавець зобов`язується поставляти покупцю на умовах FCA зі складу (Mazurska 1, 14-300 Morag, Poland) товар, асортимент, кількість, якісні характеристики та вартість якого узгоджуються обома сторонами в інвойсі; покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар у порядку та у строки, передбачені цим контрактом; валюта контракту – євро; ціна на товар узгоджується сторонами і зазначається в інвойсі на товар; загальна вартість контракту становить 400000,00 євро; розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок продавця протягом 90 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до рахунка-фактури (інвойсу) від 22.05.2025 №AEINV/2025/000171 вартість товару (фанери) становить 19613,70 євро, що відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №25UA205050019548U8 від 22.05.2025 (графа 22).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 58 МК метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

За змістом частини дванадцятої статті 58 МК той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Згідно з частинами тринадцятою - п`ятнадцятою статті 58 МК за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі №826/2313/16 за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митних органів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Отже, обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару, лежить на митному органі. У разі якщо митний орган не справляється із цим обов`язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 квітня 2024 року у справі №380/6459/20.

Разом з тим, у відповідь на електронний запит Митниці про надання додаткових документів позивач надав висновок Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 23.05.2025 №3-3/636 (а.с.16), відповідно до якого умови постачання (FCA - без транспортних витрат), значний обсяг партії замовлення, технічні характеристики продукції вказують на те, що рівень цін листів фанери соснової WGSKIGS-1293-C Pine plywood ext. throught 12,0 Thickply HI/III розміром 1220х2440 та 1250х2500, що постачаються в рамках контракту від 28.03.2025 №28/03/2025 та інвойсу від 20.05.2025 №AEINV/2025/00171, не суперечить дослідженим даним щодо експорту з країни походження і відповідає ціновій політиці компанії-виробника та може складати на вищезазначену продукцію 512 євро/куб.м при постачанні на умовах поставки FCA, Моронг (Польша). Вказано, що джерелами інформації, що використовувались для визначення та перевірки ціни були власні інформаційні ресурси Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», відповідь виробника продукції, дані Eurostat (ec.europa.eu/eurostat), інформація з мережі Internet тощо.

Отже, заявлена декларантом за першим методом фактурна вартість оцінюваного товару, підтверджена поданими до митного оформлення документами, не містить будь-які розбіжності та відповідач не довів у встановленому порядку, що у цьому разі пов`язаність продавця та покупця мала вплив на ціну імпортованого товару.

За правилами частини десятої статті 58 МК при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5).

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, – лише якщо здійснювалося страхування.

При цьому, у Контракті (а.с.22-25) та рахунку–фактурі (інвойсі) від 22.05.2025 №AEINV/2025/000171 (а.с.29) сторони узгодили умови поставки товару FCA зі складу у місті Моронг, Польща.

Поставка на умовах FCA означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Вибір місця постачання вплине на зобов`язання з навантаження й розвантаження товару в даному місці: якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження; якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Базис поставки на умовах FCA покладає зобов`язання по завантаженню на продавця. Відповідальність знімається з відправника вантажу в той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики щодо транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності та мита має здійснити та сплатити продавець, а витрати на імпортне оформлення залишаються на покупцеві. Ризики переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу у транспорті, що належить перевізнику, або після передачі товару на місце завантаження транспорту перевізника.

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини десятої статті 58 МК до фактурної вартості додав також витрати на перевезення товару на заявлених умовах поставки до кордону України у сумі 46856,20 грн.

Крім того, законодавець не ставить в обов`язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.

ТзОВ для підтвердження понесення витрат на транспортування відповідачу було надано до митного оформлення довідку про транспортні витрати від 21.05.2025 №2 (а.с.70 зворот), договір на транспортні послуги від 19.05.2025 №19/05/2025 (а.с.69-70), автотранспортну накладну (CMR) від 22.04.2025 (а.с.65 зворот).

Також між ТОВ (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець; далі – ФОП) було укладено договір про транспортні послуги від 19.05.2025 №19/05/2025 (а.с.69-70), відповідно пункту 2.1 якого виконавець зобов`язується прийняти і доставити ввірений йому замовником вантаж контрагентів, з якими останній має договори про надання експедиційних та логістичних послуг, до пункту призначення і передати його вантажоодержувачу, а замовник зобов`язується оплатити перевезення вантажу, відповідно до умов цього договору.

З врахуванням пункту 1.3 договору на транспортні послуги від 19.05.2025 №19/05/2025 факт надання вказаних транспортних послуг підтверджується наданою до митного оформлення автотранспортною накладною (CMR) від 22.05.2025, яка містить відомості про перевізника ФОП (графи 16 та 23) та автомобіль НОМЕР_1 /АС2208ХG (графа 16).

Згідно з довідкою про транспортні витрати від 21.05.2025 №2 (а.с.70 зворот) транспортні витрати становлять 65598,68 грн та розподіляються таким чином: Моронг (Польща) – митний пункт пропуску Дорогуськ-Ягодин - 46856,20 грн; митний пункт пропуску Дорогуськ-Ягодин – селище Ратне (Україна) - 18742,48 грн. Одночасно вказано, що страхування вантажу не проводилося.

Як виснував Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така правова позиція також була викладена в постановах Верховного Суду від 07 липня 2023 року у справі №803/718/17 та від 15 жовтня 2024 року у справі №520/6058/24.

З приводу висновку відповідача про непропорційність транспортних витрат (вартість перевезення товару за один кілометр по Україні перевищує вартість перевезення товару за один кілометр за межами України), то апеляційний суд погоджується з висновками, що перевізник самостійно визначає розмір транспортних витрат по всьому маршруту, формуючи ціну з огляду на різні ціноутворюючі фактори (як-от вартість пального, відрядні витрати, технічний стан доріг, витрачений час у дорозі і т.п.). При цьому митний орган неуповноважений у рішенні про коригування митної вартості товарів перевіряти економічну доцільність визначення вартості перевезення товару до митного кордону України та подальшу вартість такого перевезення товару до пункту призначення.

З умов Контракту та рахунка-фактури не випливає, що позивачем понесено інші витрати, ніж на оплату товару та транспортних витрат. Так згідно із пунктом 6.4 Контракту відвантаження товару здійснюється силами, коштами та за рахунок продавця.

Тож сумніви відповідача з приводу можливого не включення до митної вартості витрат на навантаження, як з огляду на міжнародні правила тлумачення комерційних умов поставки (FCA), так і виходячи з умов договору, погоджених сторонами письмово, є необґрунтованими.

З досліджених у справі документів суд дійшов висновку, що ними у сукупності підтверджено як вартість самого товару, так і витрати, пов`язані із транспортуванням товару, й вони були враховані у митну вартість, що не заперечує відповідач.

При цьому, вимога про надання договору (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації; ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталогів, специфікації, прейскурантів (прайс-листи) виробника товару; копії митної декларації країни відправлення; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, відповідно до частини третьої статті 53 МК є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідач же не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.

Апеляційний суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Документом, що містить вартість та ідентифікаційні ознаки імпортованого товару є Контракт та рахунок – фактура від 22.05.2025. Витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він може підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

Витребування митним органом декларації країни відправлення (яка не є основним документом в цілях підтвердження митної вартості та яка лише підтверджує проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення) є некоректним за обставин справи, оскільки така була подана декларантом при митному оформленні (митна декларація від 21.05.2025 №25РL371010000КН9В0, а.с.68).

Так само ненадання до митного оформлення виписки з бухгалтерської документації не може бути підставою для коригування митної вартості оцінюваного товару, адже відповідно до пункту 8.4 Контракту розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем у з відтермінуванням платежу - протягом 90 календарних днів з моменту отримання товару, тобто на момент митного оформлення оплата товару не була проведена покупцем.

Також, відсутність специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару за наявності документів, які надавали можливість перевірити правильність числових значень митної вартості за першим методом, не є підставою для коригування митної вартості за резервним методом. Однак у цьому випадку позивачем на вимогу митного органу було надано калькуляцію виробника від 20.05.2025 (а.с.20), калькуляцію продавця від 20.05.2025 (а.с.21), що не заперечується відповідачем.

Із тексту спірного Рішення видно, що митним органом коригування митної вартості товару було здійснено за резервним методом на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні 1853,4538 євро/куб.м (МД №25UA205050002192U0 від 22.01.2025), зміст якої перевірити суд першої інстанції був позбавлений можливості (оскільки така суду не надана).

До того ж, згідно усталеної практики Верховного Суду, постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16 приписами МК встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК. При цьому наявна інформація, яка міститься в АСАУР, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Тож формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.

Між тим принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі №300/784/24).

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК).

З огляду на викладене, апеляційний суд підтримує висновок суду першої інстанції, що при зверненні до митного органу щодо оформлення товарів позивачем були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товарів. Натомість відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товарів.

Положення статті 53 МК не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, від 19.02.2025 у справі № 1.380.2019.002530.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, від 26.06.2024 у справі № 1.380.2019.002240, від 27.02.2025 у справі № 300/784/24.

Проте, відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, не вказав на документи, зазначені у частині другій статті 53 МК, і які подав позивач як декларант при митному оформленні товару, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, всупереч імперативної вимоги закону.

Що стосується інформації з бази даних ЄАІС Держмитслужби та покликання

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №160/4944/19 та від 17.01.2022 у справі №520/2000/19,.

Однак, Митницею, в ході розгляду справи, не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.

Стосовно понесених витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем в апеляційній скарзі не наведено доводів за якими в апеляційного суду виникли б підстави для зменшення уже зменшеного розміру судових витрат.

Суд першої інстанції в повній мірі встановив фактичні обставини справи, надав об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як позивачем так і відповідачем, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар

судді Л. Я. Гудим

Т. В. Онишкевич