Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №380/19945/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокуСправа №380/19945/25 пров. №А/857/5360/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача - Качмара В.Я.,

суддів - Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року (суддя Грень Н.М., м.Львів), -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (далі ГУПФ-1) та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ГУПФ-2), в якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ-1 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 19.09.2025 № 134650028390 (далі Рішення);

зобов`язати ГУПФ-2 призначити позивачу з 12.09.2025 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту першого частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV), зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 роботи на посаді рентген лаборанта з 18.03.2022 по 07.06.2024.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Рішення ГУПФ-1. Зобов`язано ГУПФ-2 зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 період роботи з 18.03.2022 по 07.06.2024 на посаді рентген лаборанта та повторно розглянути заяву від 12.09.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (далі Заява). В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Не погодившись із ухваленим рішенням, в частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У доводах апеляційної скарги апелянт вказує про неможливість призначення пенсії позивачу за віком на пільгових умовах, через відсутність необхідного пільговий стажу, а спірний період роботи ОСОБА_1 на посаді рентген лаборанта не може бути зарахований до стажу, через неналежно оформлені довідки та відсутність атестації робочого місця позивача.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подавала.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на судове рішення, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний період роботи ОСОБА_1 на посаді рентген лаборанта з 18.03.2002 по 07.06.2024 на робочому місці, потрібно зарахувати до пільгового стажу роботи позивача, визначеного розділом XIX «Охорона здоров`я» Списку №1, а робоче місце ОСОБА_1 було атестоване у встановленому порядку. Крім того, уточнюючі довідки, які подала позивач для підтвердження спеціального трудового стажу, необхідно надавати лише тоді, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В іншій частині - щодо відмови у задоволенні позову, рішення суду першої інстанції фактично не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції не має права робити правові висновки щодо цієї частини судового рішення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 12.09.2025 ОСОБА_1 звернулася із Заявою до ГУПФ-2 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту один частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

За принципом екстериторіальності документи позивача розглядалися ГУПФ-1, яким було прийнято Рішення про відмову у призначенні такої пенсії, через відсутність у ОСОБА_1 необхідного пільгового стажу, через не зарахування до нього, спірного періоду роботи позивача з 18.03.2022 по 07.06.2004.

Обґрунтовуючи прийняте Рішення, ГУПФ-1 серед іншого зазначає, що до пільгового стажу роботи за Списком №1 не зараховано періоди роботи згідно довідки №9-д/лв-25 від 05.08.2025 року та довідки від 02.11.2022 №115-д/лв-22 видані філією державної установи Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України у Львівській області, оскільки такі довідки не відповідають порядку, передбаченому чинним законодавством, згідно з Додатком 5 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Постанова №637), а саме довідка підписана двома особами. До того ж, в зазначених вище довідках не вказано, коли проведена вперше атестація робочих місць, відсутня розбивка періодів роботи у відповідності з дією чинних на період роботи довідників, не зазначено підсумок пільгового стажу та в документах відсутнє посилання на статтю 50 Закону № 1058-IV.

Разом із тим, ГУПФ-1 вказує, що до пільгового стажу за Списком №1 не зараховано також періоди роботи ОСОБА_1 згідно довідки №08/6916/25 від 30.07.2025 року виданої Львівським військово-медичним клінічним центром (клінічним госпіталем) Державної прикордонної служби України, оскільки така довідка не відповідає порядку, передбаченому чинним законодавством, згідно з Додатком 5 Постанови №637, а саме відсутній кутовий штамп та відсутні три підписи уповноважених осіб: керівника, начальника відділу кадрів та головного бухгалтера.

За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно із частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

З аналізу пункту першого частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV вбачається, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Отже, право на призначення такого виду пенсії не є автоматичним, а пов`язується із необхідністю одночасної наявності чітко визначених законодавчих умов. Невиконання хоча б однієї з них унеможливлює призначення пільгової пенсії за віком.

Зокрема, суд апеляційної інстанції погоджується з правовою позицією суду першої інстанції, що право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Закон №1788-XII) (рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020) мають жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах.

З аналізу пункту третього «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі Наказ № 383) вбачається, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

У зв`язку з цим, до пільгового стажу особи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Суд апеляційної інстанції поділяє висновок суду першої інстанції про те, що необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування на посаді або виконання робіт, що містяться у Списку №1.

Суд першої інстанції правильно встановив, що посада рентгено лаборонта рентгенівського кабінету відноситься до посад за Списком №1, що надає право на отримання пільгової пенсії.

Відповідно до пункту десятого Наказу №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом двадцятим «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637 (далі Постанова №637).

Водночас, згідно із статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до пунктів першого та другого Постанови №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Крім того, відповідно до пункту двадцятого Постанови №637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 , працювала, зокрема у спірний період:

-Запис №11 від 18.03.2022 переведена на посаду рентген лаборанта міжобласної лікарні для засуджених УДД ЧПВП у Львівській області;

-Запис №12 від 15.03.2004 рентген лаборант лікувального закладу при Львівському слідчому ізоляторі №19 УДД ЧПВП у Львівській області;

-Запис №14 від 02.06.2015- призначена рентген лаборантом рентгенівського кабінету міжобласної багатопрофільної лікарні при Львівській установі виконання покарань;

-Запис №16 від 07.05.2018 звільнена з роботи за п.5 ст. 36 КЗпП України;

-Запис №17 від 08.05.2018 прийнята на посаду рентген лаборанта Львівської багатопрофільної лікарні №19 філії Центру охорони здоров`я Державної кримінальної-виконавчої служби України у Львівській області;

-Запис №19 від 10.07.2019 переміщена на посаду рентген лаборанта рентгенівського кабінету Львівської багатопрофільної лікарні №19;

-Запис №20 від 01.12.2021 підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1;

-Запис №21 від 12.01.2022 звільнена із займаної посади за власним бажанням;

-Запис №22 від 25.01.2022 прийнята на роботу в рентгенологічне відділення на посаду рентген лаборанта;

-Запис №23 від 05.06.2024 звільнена із займаної посади за угодою сторін;

-Запис №24 від 07.06.2024 прийнята на посаду рентген лаборанта кабінету комп`ютерної томографії діагностичного відділення ВП «Лікарня Святого Луки».

З урахуванням викладеного, аналізуючи наведені правові норми у контексті встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 спірного періоду роботи на посаді рентген лаборанта, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема через атестацію робочого місця позивача та безпідставним посиланням ГУПФ-2 про неналежне оформлення довідок.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар

судді Л. Я. Гудим

Т. В. Онишкевич