Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №380/18274/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: транспорту та перевезення пасажирів

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №380/18274/24

Суддя: Хобор Романа Богданівна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/18274/24 пров. № А/857/824/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді - Хобор Р.Б.,

суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ТзОВ “ЮА Паллет” на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року, що ухвалила суддя Крутько О.В., у справі № 380/18274/24 за позовом ТзОВ “ЮА Паллет” до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ “ЮА Паллет” звернулося в суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті № ПШ 056541 від 31 липня 2024 року про застосування до ТзОВ “ЮА Паллет” адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 червня 2024 року на автомобільній дорозі М-06 “Київ – Чоп” 635 км + 100 м посадові особи Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті зупинили для перевірки транспортний засіб марки MAN з напівпричепом марки TRAILOR S 383EL, яким ТзОВ “ЮА Паллет” перевозило необроблену деревину на підставі товарно-транспортної накладної від 11 червня 2024 року серії ЮІБ № 771305, і за результатами перевірки склали акт № АР 015214, зазначивши про відсутність у водія 27 тахокарт режиму праці та відпочинку і бланку підтвердження діяльності за відповідний період.

31 липня 2024 року в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області виніс постанову № ПШ 056541 про застосування до товариства адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн. ТзОВ “ЮА Паллет” вважає постанову протиправною, оскільки перевозило власну деревину власним орендованим транспортом виключно для власних виробничих потреб, не надаючи послуг з перевезення вантажів іншим особам на комерційній основі, і вважає, що встановлений для суб`єктів, які провадять діяльність з надання послуг перевезення, обов`язок оснащення транспортного засобу тахографом та ведення тахокарт на нього не поширюється.

05 грудня 2024 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ТзОВ “ЮА Паллет” відмовив повністю.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що ТзОВ “ЮА Паллет” під час перевезення деревини є автомобільним перевізником незалежно від відсутності комерційної мети перевезення, оскільки здійснювало перевезення за власний кошт для власних господарських потреб, а відсутність у водія на момент перевірки тахокарт режиму праці та відпочинку і бланку підтвердження діяльності свідчить про правомірність застосування до товариства адміністративно-господарського штрафу.

Суд першої інстанції також виходив з того, що Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області належно виконав обов`язок повідомити товариство про розгляд справи про накладення штрафу, надіславши запрошення на юридичну адресу товариства, а обставини фактичного одержання поштового відправлення перебувають поза межами компетенції відповідача і не впливають на законність розгляду справи.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржило ТзОВ “ЮА Паллет”, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТзОВ “ЮА Паллет” у повному обсязі.

Таку позицію ТзОВ “ЮА Паллет” обґрунтовує тим, що транспортний засіб марки MAN та напівпричіп марки TRAILOR S 383EL, орендовані в ТзОВ “Приватліспром” на підставі договору оренди транспортних засобів від 01 вересня 2020 року № 01/09/2020-ТЗ, товариство використовує виключно у власній господарській діяльності для перевезення вантажів – доставки сировини (пиломатеріалів та круглих лісоматеріалів) для виробництва деревної вагонки, паливних гранул, дерев`яних піддонів та інших пиломатеріалів, а водій ОСОБА_1 , який перебуває з товариством у трудових відносинах, 11 червня 2024 року виконував перевезення необробленої деревини на виконання договору купівлі-продажу необробленої деревини від 29 травня 2024 року № UUB-14029-1, укладеного з Державним спеціалізованим господарським підприємством “Ліси України”.

Позивач зазначає, що не надає послуг з перевезення вантажів іншим особам на комерційній основі, а тому вважає, що на нього не поширюється встановлений законодавством обов`язок оснащення транспортного засобу тахографом та ведення тахокарт режиму праці та відпочинку водія, який, на переконання товариства, стосується лише суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів.

Крім того, “ЮА Паллет” вказує на те, що про розгляд справи про накладення штрафу на 31 липня 2024 року товариство належним чином не повідомили.

Так, Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області надіслав повідомлення на юридичну адресу товариства – 81023, вул. Приозерна, 75А, с. Новий Яр, Яворівський район, Львівська область, тоді як у письмових поясненнях від 08 липня 2024 року товариство зазначало адресу для листування – 81053, а/с 86, вул. Шевченка, 7, м. Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область. ТзОВ “ЮА Паллет” зазначає, що рекомендований лист із запрошенням надійшов до точки видачі поштового відправлення лише 26 липня 2024 року, а фактично товариство отримало це відправлення 02 серпня 2024 року, тобто вже після розгляду справи 31 липня 2024 року, внаслідок чого товариство було позбавилене можливості взяти участь у розгляді справи про накладення штрафу та надати пояснення.

Позиція відповідача зводиться до того, що 11.06.2024 контролюючими особами Укртрансбезпеки, на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку (перевірку на дорозі) від 10.06.2024 №013237, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників.

Відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ, водій транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , надав для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки: посвідчення водія НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки MAN, серії НОМЕР_3 ; товарно-транспортну накладну від 11.06.2024 ЮІБ №771305; тахокарту за 06.06.2024; повірку тахокарти.

Актом № АР 015214 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.06.2024 встановлено порушення вимог законодавства при перевезенні вантажу, згідно з ТТН від 11.06.2024 ЮІБ № 771305, (ліс) – при повіреному аналоговому тахографі у водія відсутні 27 тахокарт режиму праці та відпочинку, відсутній бланк підтвердження діяльності за цей період.

Відповідач вважає, що автомобільним перевізником може бути фізична особа або юридична особа, яка здійснює перевезення вантажів на комерційній основі чи за власний кошт. Товарно-транспортна накладна або будь-який інший документ на вантаж є документом, що підтверджує факт надання послуг з перевезення вантажу, а відтак відповідач зазначає, що твердження позивача про те, що послуги з перевезення вантажу він не надававє неправдивими.

Також відповідач зазначає, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3.5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водій зобов`язаний мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР або картку водія, роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Посилання позивача на те, що підприємство здійснювало перевезення власних вантажів належною йому технікою для власних потреб не позбавляє обов`язку водія під час здійснення вантажних перевезень надавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам такі документи, як реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водія, оскільки норма закону, на яку покликається позивач, стосується випадків здійснення перевезень фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв, що не відповідає обставинам цієї справи.

Заслухавши суддю – доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що 11 червня 2024 року уповноважена особа Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області на автомобільній дорозі М-06 “Київ – Чоп” 635 км + 100 м провела рейдову перевірку транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , та напівпричепа марки TRAILOR S 383EL, номерний знак НОМЕР_4 , яким керував водій – ОСОБА_1 , і за результатами перевірки склала акт № АР 015214 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

В акті перевірки зазначено, що під час перевірки виявлено порушення ст. 34, ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” та Наказу МТЗУ № 385 від 24 червня 2010 року при перевезенні вантажу згідно з ТТН від 11 червня 2024 року ЮІБ № 771305 (ліс), при повіреному аналоговому тахографі у водія відсутні 27 тахокарт режиму праці та відпочинку, відсутній бланк підтвердження діяльності за цей період. У тому числі порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” ч. 1 абз. 3, перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону.

31 липня 2024 року в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області склав постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 056541, згідно з якою ТзОВ “ЮА Паллет” допустило перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 і 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, і постановив стягнути з ТзОВ “ЮА Паллет” адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000 грн.

Не погодившись з цією постановою, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Сторони не оспорюють факт перевезення Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮА Паллет” 11 червня 2024 року необробленої деревини транспортним засобом марки MAN з напівпричепом марки TRAILOR S 383EL на підставі товарно-транспортної накладної від 11 червня 2024 року серії ЮІБ № 771305, а також повноваження Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті здійснювати рейдові перевірки додержання законодавства про автомобільний транспорт та порядок їх проведення.

Спірними між сторонами є питання, чи поширюється на ТзОВ “ЮА Паллет”, за встановлених у цій справі обставин, обов`язок автомобільного перевізника мати тахокарти режиму праці та відпочинку водія і бланк підтвердження діяльності, чи надав водій ОСОБА_1 інспектору такі документи під час перевірки 11 червня 2024 року, а також чи належним чином повідомили ТзОВ “ЮА Паллет” про розгляд справи про застосування штрафу.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України “Про автомобільний транспорт” від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі – Закон № 2344-III), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами – суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

За змістом статті 1 Закону № 2344-III, автомобільний перевізник – фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Наведене визначення поширює статус автомобільного перевізника не тільки на суб`єктів, що надають послуги з перевезення третім особам на комерційній основі, а й на осіб, які здійснюють перевезення вантажів власними транспортними засобами за власний кошт для власних потреб, а тому ТзОВ “ЮА Паллет”, яке 11 червня 2024 року перевозило належну йому на підставі договору купівлі-продажу необробленої деревини від 29 травня 2024 року № UUB-14029-1 деревину орендованим транспортним засобом марки MAN з напівпричепом марки TRAILOR S 383EL для власних виробничих потреб, є автомобільним перевізником у розумінні наведеної норми незалежно від відсутності комерційної мети такого перевезення.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 48 Закону № 2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника – документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія – посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до ст. 49 Закону № 2344-III, що водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Ці норми, поширюючись на автомобільних перевізників у наведеному вище значенні, покладають на ТзОВ “ЮА Паллет” та його водія обов`язок мати і пред`являти контролюючому органу документи, передбачені законодавством для здійснення вантажних перевезень, включно з документами, що стосуються режиму праці та відпочинку водія.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, – штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, вказана норма Закону № 2344-III пов`язує відповідальність із самим фактом перевезення вантажів за відсутності визначених законом документів, а не з наданням послуг з перевезення, а тому посилання ТзОВ “ЮА Паллет” на те, що обов`язок мати такі документи стосується лише суб`єктів, які надають послуги з перевезення на комерційній основі є безпідставними.

Відповідно до статті 1 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті ця Конвенція застосовується до найманих водіїв, які працюють або на підприємствах, що займаються перевезеннями для третіх сторін, або на підприємствах, що перевозять вантажі чи пасажирів за свій рахунок на автомобілях, які використовуються професійно для внутрішніх чи міжнародних автомобільних перевезень товарів або пасажирів.

На виконання зазначеної Конвенції та статті 18 Закону № 2344-III, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів, наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі – Положення № 340), пунктом 1.3 якого визначено, що його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Наведені норми, як і стаття 1 Закону № 2344-III, поширюють свою дію на найманих водіїв підприємств, що перевозять вантажі за власний рахунок, а відсутність у ТзОВ “ЮА Паллет” комерційної мети перевезення деревини не виключає застосування до нього вимог Положення № 340, оскільки ОСОБА_1 перебуває з товариством у трудових відносинах і керував транспортним засобом, закріпленим за ним для виконання службових обов`язків.

Пунктом 6.1 Положення № 340 передбачено обов`язок обладнання вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонни діючими та повіреними тахографами, а пунктом 7.1 Положення № 340 органам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, надано право проводити перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Отже законодавство покладає на ТзОВ “ЮА Паллет”, яке використовувало для перевезення деревини транспортний засіб з повною масою понад 3,5 тонни, обов`язок обладнання цього транспортного засобу тахографом та надають Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області повноваження перевіряти додержання товариством встановленого режиму праці та відпочинку водія незалежно від комерційного чи некомерційного характеру здійснюваного перевезення.

Пунктом 1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385 (далі – Інструкція № 385), передбачено, що ця інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Використане в наведеній нормі словосполучення “надання послуг з перевезення” апеляційний суд оцінює як загальний опис кола суб`єктів, на яких поширюється дія Інструкції № 385, що не може звужувати визначене статтею 1 та застосовне до спірних правовідносин абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III коло автомобільних перевізників, до яких належать і суб`єкти, що здійснюють перевезення вантажів за власний кошт, а обов`язок оснащення транспортного засобу тахографом та ведення тахокарт для таких суб`єктів встановлено, як зазначено вище, безпосередньо Положенням № 340.

Пунктом 3.3 Інструкції № 385 визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема, своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання, використовує тахокарти кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом, а також має при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу і заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР.

Таким чином водій ОСОБА_1 був зобов`язаний мати при собі під час перевезення деревини 11 червня 2024 року тахокарти режиму праці та відпочинку за відповідний період, а ТзОВ “ЮА Паллет” мало обов`язок забезпечити виконання водієм цієї вимоги.

Апеляційний суд вважає безпідставними доводи ТзОВ “ЮА Паллет” про відсутність визначеного законодавством порядку виконання обов`язку оснащення транспортного засобу тахографом для осіб, які здійснюють перевезення вантажів для власних потреб, оскільки такий порядок, включно з обов`язком мати заповнені тахокарти у визначеній кількості, встановлено пунктом 3.3 Інструкції № 385 для водія транспортного засобу, обладнаного тахографом, без визначення застереження щодо комерційного чи некомерційного характеру перевезення.

Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі – Порядок № 1567), визначено повноваження посадових осіб Укртрансбезпеки та її територіальних органів проводити перевірку транспортних засобів автомобільних перевізників щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, включно з наявністю визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів.

Апеляційний суд встановив на підставі акта № АР 015214 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11 червня 2024 року, що під час рейдової перевірки транспортного засобу марки MAN з напівпричепом марки TRAILOR S 383EL, яким керував водій ОСОБА_1 , у водія були відсутні 27 тахокарт режиму праці та відпочинку та бланк підтвердження діяльності за відповідний період.

Застосувавши до вказаних обставини наведені вище приписи статті 1, абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III, пунктів 1.3, 6.1 Положення № 340 та пункту 3.3 Інструкції № 385, апеляційний суд приходить до висновку, що встановлена актом № АР 015214 відсутність у водія ТзОВ “ЮА Паллет” тахокарт режиму праці та відпочинку і бланку підтвердження діяльності на момент проведення перевірки 11 червня 2024 року, утворює склад порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III, незалежно від відсутності в товариства комерційної мети відповідного перевезення.

Відповідно до договору оренди транспортних засобів від 01 вересня 2020 року № 01/09/2020-ТЗ та актуприймання-передачі транспортних засобів до нього, транспортний засіб марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричіп марки TRAILOR S 383EL, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ТзОВ “Приватліспром” передало Товариству з обмеженою відповідальністю “ЮА Паллет” у строкове платне користування, а наказами ТзОВ “ЮА Паллет” від 31 серпня 2020 року № 26 та від 02 січня 2024 року № 12-од, ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду водія автотранспортних засобів та закріплено за ним зазначений транспортний засіб і напівпричіп.

Договором купівлі-продажу необробленої деревини від 29 травня 2024 року № UUB-14029-1, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮА Паллет” та Державним спеціалізованим господарським підприємством “Ліси України”, і товарно-транспортною накладною від 11 червня 2024 року серії ЮІБ № 771305 підтверджується те, що 11 червня 2024 року ТзОВ “ЮА Паллет” перевозило придбану на підставі цього договору необроблену деревину для потреб власного виробництва.

Наведені документи свідчать про те, що перевезення деревини 11 червня 2024 року здійснював найманий водій товариства орендованим транспортним засобом для власних виробничих потреб товариства, що, відповідно до застосованих вище приписів статті 1 Закону № 2344-III та пункту 1.3 Положення № 340, зобов`язує ТзОВ “ЮА Паллет” мати тахокарти режиму праці та відпочинку водія і бланк підтвердження діяльності, а тому апеляційний суд вважає безпідставним доводи товариства про непоширення на позивача цього обов`язку з мотивів відсутності комерційної мети перевезення.

Апеляційний суд, на підставі письмових пояснень ТзОВ “ЮА Паллет” від 08 липня 2024 року, поданих Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області 16 липня 2024 року разом із запереченнями ТзОВ “Приватліспром” на акт № АР 015214, встановив що товариство стверджувало про передання водієм ОСОБА_1 інспектору під час перевірки 11 червня 2024 року тахокарти режиму праці та відпочинку за 11 червня 2024 року та бланку підтвердження діяльності від 11 червня 2024 року.

Разом з тим акт № АР 015214, складений безпосередньо під час проведення рейдової перевірки 11 червня 2024 року уповноваженою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області, зафіксував відсутність у водія зазначених документів на момент перевірки, а письмові пояснення товариства від 08 липня 2024 року, складені майже через місяць після події і не підкріплені відомостями про внесення до акта заперечень водія в момент його складення, є викладенням власної позиції товариства, а не документом, що спростовує зафіксовані в акті обставини.

За таких умов апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи ТзОВ “ЮА Паллет” про передання водієм інспектору тахокарти та бланку підтвердження діяльності безпосередньо під час перевірки 11 червня 2024 року, а факт подальшого надання цих документів Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області 16 липня 2024 року, тобто після проведення перевірки, з огляду абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III, що пов`язує відповідальність саме з відсутністю документів на момент проведення перевірки, не спростовує наявності в діях товариства складу порушення, вчиненого 11 червня 2024 року.

Апеляційний суд, на підставі листа Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області від 17 липня 2024 року № 60846/631/24-24, списку рекомендованих поштових відправлень № 1360 та роздруківки трекінгу поштового відправлення № 8038304609555 з офіційного веб-сайту Укрпошти встановив, що Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області надіслав Товариству з обмеженою відповідальністю “ЮА Паллет” повідомлення про розгляд справи про застосування штрафу на 31 липня 2024 року на юридичну адресу товариства – 81023, вул. Приозерна, 75А, с. Новий Яр, Яворівський район, Львівська область.

Рекомендований лист відправлено 18 липня 2024 року, а до пункту видачі за місцем обслуговування адресата цей лист надійшов 26 липня 2024 року.

Разом з тим роздруківкою з електронної пошти позивача та копією поштового конверта з відповідною відміткою підтверджується те що ТзОВ “ЮА Паллет” фактично отримало це поштове відправлення 02 серпня 2024 року, тобто після розгляду 31 липня 2024 року справи про застосування до товариства адміністративно-господарського штрафу.

Частиною першою статті 32 Закону України “Про адміністративну процедуру” від 17 лютого 2022 року № 2073-IX (далі – Закон № 2073-IX) передбачено, що учасник адміністративного провадження, особа, яка сприяє розгляду справи, залучаються адміністративним органом для надання пояснень і для участі у процедурних діях шляхом вручення (направлення) запрошення.

Відповідно до частини шостої статті 32 Закону № 2073-IX запрошення надсилається поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення), за бажанням учасника адміністративного провадження, особи, яка сприяє розгляду справи, – кур`єром за додаткову плату, на адресу місця проживання (перебування), місцезнаходження відповідної особи або на іншу адресу, яку особа вказала для офіційного листування з нею.

Згідно з частиною сьомою статті 32 Закону № 2073-IX, якщо час отримання запрошення, надісланого поштою чи електронною поштою, не зафіксовано, воно вважається отриманим особою на п`ятий день з дня відправлення, крім випадків, якщо є інформація, що запрошення не надійшло або надійшло пізніше, а якщо особа заявляє про неотримання запрошення, надісланого поштою чи електронною поштою, або про отримання запрошення пізніше ніж на п`ятий день з дня відправлення, на адміністративний орган покладається обов`язок доказування факту і часу отримання запрошення особою.

Застосувавши наведену норму частини сьомої статті 32 Закону № 2073-IX, до встановлених у цій справі обставин, апеляційний суд враховує, що ТзОВ “ЮА Паллет” як в адміністративному позові, так і в апеляційній скарзі вказує на отримання запрошення про розгляд справи пізніше дати розгляду справи, а саме 02 серпня 2024 року, тобто після 31 липня 2024 року, а саме після того як Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області розглянув справу та виніс постанову про застосування штрафу.

За таких обставин на Державну службу України з безпеки на транспорті покладався обов`язок довести факт і час отримання товариством запрошення до розгляду справи, однак, наявні в матеріалах справи докази – роздруківка трекінгу поштового відправлення та копія поштового конверта – підтверджують надходження рекомендованого листа до пункту видачі за місцем обслуговування адресата 26 липня 2024 року, а не факт отримання цього відправлення безпосередньо Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮА Паллет” до дати розгляду справи 31 липня 2024 року.

Таким чином апеляційний суд вважає, що відповідач не довів факт і час отримання товариством запрошення до розгляду справи про застосування штрафу до моменту прийняття оскарженої постанови, а тому Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області розглянув справу про застосування до ТзОВ “ЮА Паллет” адміністративно-господарського штрафу та прийняв постанову № ПШ 056541 від 31 липня 2024 року за відсутності доведеного факту належного повідомлення товариства про час і місце розгляду цієї справи, чим позбавив товариство права на участь у процесі прийняття рішення, яке його стосується.

Тому апеляційний суд приходить до переконання в тому, що Державна служба України з безпеки на транспорті, розглянувши 31 липня 2024 року справу про застосування до ТзОВ “ЮА Паллет” адміністративно-господарського штрафу та прийнявши постанову № ПШ 056541 без доведеного факту належного повідомлення товариства про час і місце розгляду цієї справи, порушила встановлений законодавством спосіб прийняття індивідуального акта, а тому постанову в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті № ПШ 056541 від 31 липня 2024 року необхідно визнати протиправною та скасувати.

Цей висновок є підставою для задоволення позовних вимог ТзОВ “ЮА Паллет”.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про належне повідомлення ТзОВ “ЮА Паллет” про розгляд справи про застосування штрафу та неправильно застосував частину сьому статті 32 Закону № 2073-IX щодо розподілу обов`язку доказування факту і часу отримання запрошення, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову про задоволення позову у спосіб, що зазначений вище.

Апеляційну скаргу ТзОВ “ЮА Паллет” необхідно задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТзОВ “ЮА Паллет” задовольнити повністю.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у справі № 380/18274/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов ТзОВ “ЮА Паллет” задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті № ПШ 056541 від 31 липня 2024 року про застосування до ТзОВ “ЮА Паллет” адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор

судді Н. В. Бруновська

Р. М. Шавель

Оригінал: reyestr.court.gov.ua