Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №240/20742/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/20742/25

Головуючий у 1-й інстанції: Майстренко Наталія Миколаївна

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

01 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії відповідно до статей 51, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24 липня 2025 року №435 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок, а з 01 серпня 2025 року доплату та подальшу виплату пенсії на підставі зазначеної довідки.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою цього ж суду від 11 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з установленням після відкриття провадження обставин, які, на думку суду, свідчили про пропуск позивачем строку звернення до суду.

13 листопада 2025 року представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду та уточнену позовну заяву.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії позивача за період з 01 квітня 2019 року по 20 лютого 2025 року на підставі довідки від 24 липня 2025 року №435 залишено без розгляду.

В іншій частині позовних вимог розгляд справи продовжено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу обґрунтовано, зокрема, неправильним застосуванням судом першої інстанції положень статті 122 КАС України та неврахуванням особливостей правового регулювання перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII.

Апелянт зазначає, що право позивача на відповідний перерахунок пенсії виникло у зв`язку з набранням законної сили судовими рішеннями, якими усунуто перешкоди для врахування належних складових грошового забезпечення, а отримання у 2025 році довідки про розмір грошового забезпечення не створило нового права, а було спрямоване на реалізацію вже існуючого права на перерахунок пенсії.

Також апелянт посилається на те, що про порушення свого права позивач дізналася після отримання листа відповідача від 07 серпня 2025 року №28587-27481/С-02/8-0600/25, яким їй відмовлено у проведенні перерахунку.

Відповідно до частини першої статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас застосування зазначених положень процесуального закону має здійснюватися з урахуванням характеру спірних правовідносин та спеціальних норм матеріального права, якими вони врегульовані.

Позивач отримує пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною другою статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Водночас частиною третьою статті 51 Закону №2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Отже, законодавець установив спеціальне правове регулювання правовідносин щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, у випадку, коли відповідний перерахунок своєчасно не проведений з вини органів держави.

Колегія суддів враховує, що рішенням Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій справі №160/8324/19, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року, сформовано правову позицію щодо виникнення з 05 березня 2019 року підстав для підготовки оновлених довідок про розмір грошового забезпечення із зазначенням додаткових видів грошового забезпечення та премії для проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII.

У цій справі довідка ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24 липня 2025 року №435 складена про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року саме з метою проведення відповідного перерахунку пенсії.

Таким чином, дата видачі такої довідки сама по собі не є датою виникнення матеріального права позивача на перерахунок пенсії. Довідка документально оформлює відомості про складові грошового забезпечення станом на дату, з якою законодавство та судова практика пов`язують виникнення підстав для відповідного перерахунку.

При вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду колегія суддів також враховує актуальні висновки Верховного Суду щодо співвідношення статей 122, 123 КАС України та частини третьої статті 51 Закону №2262-XII.

Так, у постанові від 24 лютого 2026 року у справі №560/16091/24 Верховний Суд зазначив, що частина третя статті 51 Закону №2262-XII є спеціальною щодо загальних процесуальних правил, установлених статтями 122 та 123 КАС України, та спрямована на забезпечення ефективного захисту права особи на належне пенсійне забезпечення у випадках, коли держава або її органи не виконали покладений на них обов`язок щодо своєчасного здійснення перерахунку пенсії.

Верховний Суд у зазначеній постанові також виходив із того, що видача уповноваженим державним органом довідки про розмір грошового забезпечення у відповідній категорії справ не створює нового права на перерахунок пенсії, а є документальним підтвердженням складових грошового забезпечення, які повинні бути враховані органом Пенсійного фонду України під час реалізації вже існуючого обов`язку щодо перерахунку пенсії.

Верховний Суд окремо зазначив, що у спорах щодо невиконання державою обов`язку з перерахунку пенсії, коли відповідне право особи вже існує, але не реалізоване з вини суб`єкта владних повноважень, звернення особи до суду є способом відновлення порушеного триваючого права, що виключає можливість механічного застосування загального шестимісячного строку звернення до суду.

Особливого значення для цієї справи набуває те, що суд першої інстанції, залишаючи частину позовних вимог без розгляду, безпосередньо послався на постанову Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року у справі №560/12997/24.

Водночас Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2026 року у справі №560/16091/24 прямо надав оцінку можливості застосування правових висновків, викладених, зокрема, у постанові від 08 жовтня 2025 року у справі №560/12997/24, та дійшов висновку про відсутність підстав для їх застосування до правовідносин, які регулюються спеціальними положеннями Закону №2262-XII та в яких обов`язок держави щодо перерахунку пенсії виникає в силу закону.

При цьому Верховний Суд зазначив, що висновки у справах №560/12997/24, №240/12017/19 та №510/1286/16-а ґрунтувалися на інших фактичних обставинах.

Зокрема, справа №240/12017/19 стосувалася перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тоді як справа №510/1286/16-а стосувалася перерахунку пенсії державного службовця у зв`язку з неврахуванням окремих складових заробітної плати, врахування яких залежало від активних дій самого пенсіонера.

Натомість у спірних правовідносинах застосуванню підлягає Закон №2262-XII, який містить спеціальне регулювання щодо наслідків непроведення відповідного перерахунку з вини державних органів.

У зв`язку з цим колегія суддів не погоджується і з висновком суду першої інстанції про те, що застосування положень Закону №2262-XII щодо необмеження перерахунку строком можливе виключно за умови, якщо відповідні суми пенсії вже були нараховані пенсійним органом, але не виплачені.

Такий висновок фактично ототожнює різні за змістом правові конструкції — виплату вже нарахованих сум пенсії та проведення передбаченого законом перерахунку пенсії.

Частина третя статті 51 Закону №2262-XII регулює саме правовідносини щодо перерахунку пенсії та прямо передбачає можливість його проведення з дати виникнення права без обмеження строком у разі, якщо такий перерахунок не проведений з вини відповідних державних органів. Тому попереднє нарахування конкретної суми пенсійної заборгованості не є самостійною умовою застосування цієї норми.

За таких обставин посилання суду першої інстанції на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а не враховує відмінності фактичних обставин та спеціального нормативного регулювання спірних правовідносин.

Колегія суддів також не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме по собі щомісячне отримання позивачем пенсії у певному розмірі є достатнім для застосування шестимісячного строку звернення до суду.

У спірних правовідносинах йдеться не про арифметичну помилку у визначенні розміру поточної пенсійної виплати, про яку особа могла дізнатися безпосередньо з факту отримання пенсії, а про невиконання обов`язку щодо її перерахунку із застосуванням належних складових грошового забезпечення.

Тому сам факт отримання пенсії протягом відповідного періоду не усуває необхідності врахування спеціального правила частини третьої статті 51 Закону №2262-XII.

Водночас колегія суддів не вважає визначальним для вирішення цього процесуального питання і посилання апелянта на те, що про порушення свого права позивач дізналася лише після отримання листа Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 07 серпня 2025 року.

Отримання такого листа підтверджує позицію пенсійного органу щодо відмови у проведенні перерахунку, однак саме по собі не визначає момент виникнення права на перерахунок і не змінює правової природи спірних правовідносин.

Вирішальним у цій справі є не момент, коли позивач суб`єктивно дізналася про відмову пенсійного органу, а правова природа заявленої вимоги та наявність спеціального законодавчого регулювання наслідків невиконання державою обов`язку щодо перерахунку пенсії.

Колегія суддів враховує також, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року, ухваленим за результатами розгляду тієї частини позовних вимог, яка не була залишена без розгляду, встановлено наявність підстав для перерахунку пенсії позивача за довідкою від 24 липня 2025 року №435 та визнано протиправною відмову відповідача у проведенні такого перерахунку за період, який залишився на розгляді суду.

Наведене додатково свідчить, що спір між сторонами стосується реалізації права на перерахунок пенсії на підставі однієї і тієї самої довідки, тоді як розмежування позовних вимог було здійснено судом першої інстанції виключно з огляду на застосований ним шестимісячний строк звернення до суду.

Отже, висновок суду першої інстанції про необхідність залишення без розгляду позовних вимог за період з 01 квітня 2019 року по 20 лютого 2025 року ґрунтується на застосуванні загального шестимісячного строку без належного врахування спеціального правового регулювання, встановленого частиною третьою статті 51 Закону №2262-XII, та актуальних висновків Верховного Суду щодо його співвідношення зі статтями 122, 123 КАС України.

Разом із тим колегія суддів звертає увагу, що предметом цього апеляційного перегляду є виключно законність ухвали суду першої інстанції про залишення частини позовних вимог без розгляду.

Суд апеляційної інстанції на цій стадії не вирішує по суті позовні вимоги за період з 01 квітня 2019 року по 20 лютого 2025 року та не визначає наперед результат їх розгляду.

Питання щодо наявності передбачених частиною третьою статті 51 Закону №2262-XII матеріально-правових умов для проведення перерахунку за весь заявлений період, у тому числі питання щодо причин несвоєчасного проведення перерахунку, відповідності довідки від 24 липня 2025 року №435 вимогам законодавства, належних складових грошового забезпечення та конкретного періоду перерахунку, підлягають дослідженню судом першої інстанції під час продовження розгляду справи по суті.

Такий підхід одночасно забезпечує дотримання права особи на доступ до суду та не підміняє вирішення матеріально-правового спору висновками, зробленими на стадії перевірки процесуальних підстав для залишення позову без розгляду.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції встановленого КАС України строку розгляду справи не мають самостійного визначального значення для вирішення цього апеляційного перегляду.

Сам по собі розгляд справи поза межами встановленого процесуального строку не є безумовною підставою для скасування судового рішення. Визначальним у цій справі є неправильне вирішення судом першої інстанції питання щодо наявності процесуальних підстав для залишення частини позовних вимог без розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 КАС України підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року в оскарженій частині постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі №240/20742/25 в частині залишення без розгляду позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2019 року по 20 лютого 2025 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24 липня 2025 року №435 — скасувати.

Справу №240/20742/25 у цій частині направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає згідно ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Курко О. П. Боровицький О. А.