Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №240/5493/26
Суддя: Курко О. П.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/5493/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук О.В.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
30 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Ватаманюка Р.В. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2026 року залишено без задоволення заяву адвоката Горщар Сергія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.05.26 в адміністративній справі № 240/5493/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням суду від 08.05.2026 постановлено "зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.09.2025 без обмеження максимальним розміром та без урахування коефіцієнту зменшення пенсії, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та з 01.01.2026 року без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням фактично проведених виплат".
Через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС 18.08.2026 (вх. №62125/26 від 24.08.2026) адвокатом Горщар Сергієм Васильовичем подано до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
У прохальній частині заяви просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо невиконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 у справі № 240/5493/26;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 у справі №240/5493/26 в частині виплати ОСОБА_1 пенсії у повному розмірі, визначеному на виконання цього рішення суду, без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів.
На обґрунтування заяви вказує: "У серпні 2026 року позивач отримав поточну пенсійну виплату у розмірі 32 552,19 грн при визначеному на виконання рішення суду розмірі пенсії 44 618,23 грн. У зв`язку з отриманням поточної пенсії у меншому розмірі представником позивача 11.08.2026 направлено адвокатський запит щодо розміру та порядку виплати пенсії. ... Поточна виплата пенсії у сумі 32552,19 грн замість 44618,23грн підтверджує виконання рішення лише в частині проведення розрахунку. У той час як результат, визначений резолютивною частиною рішення, охоплює одержання позивачем пенсії у встановленому судом розмірі. Резолютивна частина рішення від 08.05.2026 встановлює обов`язок нарахувати та виплатити пенсію з визначених судом дат. Вказівка на початкові дати за відсутності кінцевої дати надає цьому обов`язку триваючого характеру та охоплює кожну наступну щомісячну виплату. .. Після проведення перерахунку сума 44 618,23 грн стала розміром поточної пенсії позивача. Вона підлягає включенню до основної відомості та виплаті єдиною щомісячною сумою. Внутрішній облік окремої частини пенсії за іншим напрямом видатків змінює зміст судового рішення. Посилання відповідача на скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 та очікування нового порядку стосується організації роботи системи Пенсійного фонду України. Однак Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» містить завершене регулювання поточної щомісячної виплати."
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Згідно з частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини 1, 4 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований в тому числі і приписами статті 383 Кодексу, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду чи умисне ухилення від вчинення будь-яких дій, спрямованих на його виконання, що порушує законні права та інтереси позивача.
Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених саме рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України можливе лише у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.
Отже, при розгляді заяв в порядку ст.383 КАС України суд повинен з`ясувати, чи були оскаржувані рішення, дії відповідача, пов`язані з виконанням судового рішення, та чи не утримує в собі звернення позивача до суду самостійні підстави та предмет спору.
Судом встановлено, що суд рішенням від 08.05.2026 у справі №240/5493/26 зобов`язує відповідача перерахувати та виплатити пенсію без обмеження максимальним розміром та без урахування коефіцієнту зменшення пенсії, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та з 01.01.2026 року без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану»,
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у листі від 17.07.2026 №2600-0309-8/119804, копію якого додано заявником до заяви, зазначається, що кошти, нараховані на виконання рішення суду, виплачувались із застосуванням обмежень згідно з Порядком №821. Рішенням суду №320/51895/25 визнано нечинною постанову КМУ №821. До прийняття нового порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, перерахований на виконання рішення суду, виплата буде здійснюватись в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Суд зауважує, що сам факт застосування (чи незастосування) положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 при здійсненні таких перерахунків не свідчить автоматично про протиправність дій відповідача саме в контексті виконання рішення суду у справі №240/5493/26.
При цьому, скасування підзаконного акту не означає автоматичного невиконання судового рішення.
Суд звертає увагу, що рішенням суду у справі № 240/5493/26 не встановлювалося зобов`язання відповідача щодо застосування чи незастосування конкретної постанови Кабінету Міністрів України. Предметом виконання є перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру, без урахування коефіцієнту зменшення пенсії та без застосування понижуючих коефіцієнтів, з урахуванням фактично проведених раніше виплат.
Наявність у матеріалах заяви відомостей про визнання постанови №821 протиправною та нечинною в іншій судовій справі (№ 320/51895/25) само по собі не створює підстав для висновку про протиправність конкретних дій відповідача щодо перерахунку пенсії заявника в межах виконавчого провадження №81567383, якщо такі дії спрямовані на виконання судового рішення у справі №240/5493/26.
Відповідно до ст. 383 КАС України під час розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання такого рішення суду, суд не може вирішувати питання, що не були досліджені та не встановлювались під час розгляду справи по суті, оскільки це може призвести до зміни суті рішення.
Відповідно до частини 5 статті 383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Процедура за ст. 383 КАС України призначена для розгляду порушень, пов`язаних із невиконанням судового рішення або порушенням прав, прямо підтверджених таким рішенням.
Таким чином, судова колегія не встановила обставин протиправності рішень та дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, вчинених на виконання рішення суду у справі №240/5493/26, а також порушення прав, свобод чи інтересів позивача, підтверджених цим рішенням.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Ватаманюк Р.В. Боровицький О. А.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua