Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №420/9219/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/9219/26

Перша інстанція: суддя Аракелян М.М.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,

секретар - Божко А.К.,

за участю: представника позивача – адвоката Макаренка В.В.,

представника відповідача – Бєлоусова М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі № 420/9219/26 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧ ТРАНС" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, –

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У квітні 2026 року ТОВ "ПІВНІЧ ТРАНС" звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області №1791/4-1532 від 20.08.2025 про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області №1792/3-1532 від 20.08.2025 про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків;

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що о загалом з рахунків позивача було списано грошових коштів на суму 486 689,99 грн. Станом на дату подання позовної заяви, всі банківські рахунку ТОВ “ПТ” заблоковані, а будь-які надходження грошових коштів одразу списуються та перераховуються на користь ГУ ДПС в Одеській області. В кінці грудня 2025 року на адресу ТОВ “ПТ” надійшли рішення ГУ ДПС в Одеській області, а саме: Рішення № 1791/4-1532 від 20.08.2025 про стягнення коштів з рахунків/ електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу; Рішення № 1792/3-1532 від 20.08.2025 про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків.

Вищезазначені рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки:

- стягнення коштів за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду може мати місце не стосовно будь-якого податкового боргу, а лише того, що супроводжується наявністю додаткових умов, визначених статтею 95 Податкового кодексу України;

- стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду може бути здійснене за таких умов (з урахуванням висновків викладених у постанові ВС від 18 лютого 2025 року у справі № 440/8447/23): 1) стягнення коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду; 2) стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги; 3) податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки; 4) за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати; 5) за умови та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість, водночас, у разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання. Саме сукупність вказаних обставин обумовлює правомірність рішення контролюючого органу про стягнення коштів платника податків за рахунок готівки або з рахунків, які йому відкриті в банках, на погашення податкового боргу.

Зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що у них відсутні відомості про наявність податкового боргу із задекларованих зобов`язань, який не сплачено позивачем протягом 90 календарних днів з моменту його виникнення. Вказаними рішеннями вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу, яка, також не визначена в оскаржуваному рішенні. Це не узгоджується з вимогою закону для таких рішень щодо обов`язкового спливу строку 90 календарних днів, протягом яких не сплачено податковий борг.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву у якому зазначив, що згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС станом на 18.08.2025 по ТОВ “ПІВНІЧ ТРАНС” обліковувався податковий борг по податку на додану вартість iз вироблених в Українi товарiв (робiт, послуг) (к/б 14010100) у сумі 467 080,00 гривень. Керуючись статтею 59 ПК України від 02.12.2010 №2755 – VІ (із змінами та доповненнями), у зв`язку з наявністю податкового боргу, на підставі даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС у ТОВ “ПІВНІЧ ТРАНС” в автоматичному режимі сформована податкова вимога від 05.04.2023 № 0002091-1305-1532 на суму 7 946 198,97 грн. та надіслана на адресу платника за адресою: 65025, м. Одеса, вул. 21-й км. Старокиївської дороги рекомендованим листом з повідомленням про вручення. На повідомленні про вручення “УКРПОШТА” поштового відправлення платник податків розписався в отриманні листа, та отримав. Відповідно даних інформаційно-комунікаційної системи податкового органу в інтегрованих картках платника податків ТОВ “ПІВНІЧ ТРАНС” станом на 18.08.2025 обліковувався податковий борг по податку на додану вартiсть iз вироблених в Українi товарiв (робiт, послуг) (к/б 14010100) у сумі 467 080,00 грн. (термін виникнення 30.04.2025), який виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПК України строки та не сплачений протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати. Враховуючи викладене, на підставі абз. 2 п. 95.5 ст. 95 ПК України, податковим органом прийнято рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків/ електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей та про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу, які належать ТОВ “ПІВНІЧ ТРАНС” №1791/4-1532 від 20.08.2025, №1792/4-1532 від 20.08.2025 в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість iз вироблених в Українi товарiв (робiт, послуг) (к/б 14010100) у сумі – 467 080,00 гривень.

Короткий зміст та мотиви рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 14 травня 2026 року позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління ДПС в Одеській області №1791/4-1532 від 20.08.2025 про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу.

Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління ДПС в Одеській області №1792/3-1532 від 20.08.2025 року про стягнення готівки в рахунок погашення податкового боргу платника податків.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що платник податків має право бути обізнаним про розмір грошових коштів, які за рішенням списуватимуться з рахунків у банках без його згоди та без звернення до суду. Зазначене свідчитиме про пропорційність та баланс прав та інтересів сторін таких правовідносин.

Враховуючи те, що у оскаржуваних рішеннях відсутній розмір грошових коштів, які за рішенням списуватимуться з рахунків позивача у банках , останні не відповідають критеріям, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, з урахуванням наведеного суд першої інстанції виснував, що вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління ДПС в Одеській області подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- станом на дату подання апеляційної скарги, згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС у ТОВ «ПІВНІЧ ТРАНС» обліковувався податковий борг у сумі – 467 080,00 грн. (термін виникнення 30.04.2025) по податку на додану вартість iз вироблених в Українi товарiв (робiт, послуг), який виник на підставі п. 95.5 ст. 95 ПК України, у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях.

- інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст відзиву до позову.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ПІВНІЧ ТРАНС” зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом – 05523553(а.с.48-49).

Види економічної діяльності: 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний); 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 66.22 Діяльність страхових агентів і брокерів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.20 Технічні випробування та дослідження; 85.32 Професійно-технічна освіта; 85.53 Діяльність шкіл підготовки водіїв транспортних засобів; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.

21.04.2025 позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2025 року, у рядку 18 якої зазначені зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 467 080грн. (а.с.220-222).

Кошти у сумі 467 080грн. були списані з рахунку СЕА ПДВ ТОВ “ПТ” 25.04.2025, що підтверджується скриншотом кабінету платника податків ТОВ “ПТ”, підрозділу розділу “Реєстр транзакцій”, розділу “СЕА ПДВ” (а.с.235).

20.08.2025 в.о. заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області були прийняті:

- рішення №1791/4-1532 про стягнення коштів з рахунків/ електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу, у якому зазначено, що відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України вирішив(ла) здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей ТОВ “ПІВНІЧ ТРАНС” (а.с.8);

- Рішення №1792/3-1532 від 20.08.2025 про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків. У рішенні зазначено, що відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки ТОВ “ПІВНІЧ ТРАНС” (а.с.9).

17.10.2025 з банківського рахунку ТОВ “ПІВНІЧ ТРАНС”, відкритого в ПАТ “МТБ БАНК” було примусово списано грошові кошти у розмірі 51 897,77 грн. з призначенням платежу: “ 141 Рішення керівника Головного управління ДПС в Одеській області № 1791/4-1532 від 20.08.2025” (а.с.10).

18.11.2025 з банківського рахунку ТОВ “ПТ” відкритого в АБ “УКРГАЗБАНК” було примусово списано грошові кошти у розмірі 472,67 грн. з призначенням платежу: “Стягнення боргу: РК від 20.08.2025” (а.с.11).

20.11.2025 з метою встановлення підстав для примусового списання грошових коштів, ТОВ “ПТ” було направлено запит до Відповідача.

24.03.2026 з банківського рахунку ТОВ “ПТ” відкритого в ПАТ “МТБ БАНК” було примусово списано грошові кошти у розмірі 2412,85 грн. з призначенням платежу: “ 141 14060100 стягнення боргу: РК від 20.08.2025 № 1791/4-1532” (а.с.12).

24.03.2026 з банківського рахунку ТОВ “ПТ” відкритого в ПАТ “МТБ БАНК” було примусово списано грошові кошти у розмірі 115 248,68 грн. з призначенням платежу: “ 141 14060100 стягнення боргу: РК від 20.08.2025 № 1791/4-1532”(а.с.13).

24.03.2026 з банківського рахунку ТОВ “ПТ” відкритого в ПАТ “МТБ БАНК” було примусово списано грошові кошти у розмірі 79 841,80 грн. з призначенням платежу: “ 141 14060100 стягнення боргу: РК від 20.08.2025 № 1791/4-1532”(а.с.14).

24.03.2026 з банківського рахунку ТОВ “ПТ” відкритого в ПАТ “МТБ БАНК” було примусово списано грошові кошти у розмірі 124 377,82 грн. з призначенням платежу: “ 141 14060100 стягнення боргу: РК від 20.08.2025 № 1791/4-1532” (а.с.15).

24.03.2026 з банківського рахунку ТОВ “ПТ” відкритого в ПАТ “МТБ БАНК” було примусово списано грошові кошти у розмірі 1 957,40 грн. з призначенням платежу: “ 141 14060100 стягнення боргу: РК від 20.08.2025 № 1791/4-1532” (а.с.16).

25.03.2026 з банківського рахунку ТОВ “ПТ” відкритого в ПАТ “МТБ БАНК” було примусово списано грошові кошти у розмірі 110348,00 грн. з призначенням платежу: “ 141 14060100 стягнення боргу: РК від 20.08.2025 № 1791/4-1532” (а.с.17).

27.03.2026 з банківського рахунку ТОВ “ПТ” відкритого в ПАТ “МТБ БАНК” було примусово списано грошові кошти у розмірі 101,00 грн. з призначенням платежу: “ 141 14060100 стягнення боргу: РК від 20.08.2025 № 1791/4-1532” (а.с.18).

30.03.2026 з банківського рахунку ТОВ “ПТ” відкритого в ПАТ “МТБ БАНК” було примусово списано грошові кошти у розмірі 32,00 грн. з призначенням платежу: “ 141 14060100 стягнення боргу: РК від 20.08.2025 № 1791/4-1532”(а.с.19).

Загалом було списано грошових коштів на суму 486 689,99 грн.

Не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Статтею 15 Податкового кодексу України на платників податків покладений обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України на платників податків покладений обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для адміністративний позов податкової декларації.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.41 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Приписами пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4. статті 95 ПК України).

Отже, у разі виникнення у платника податків боргу, контролюючий орган формує вимогу на суму такого боргу та здійснює заходи з його погашення шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, та стягнення коштів у рахунок податкового боргу за рахунок готівки на підставі відповідних рішень суду.

Згідно абзацами 2 та 3 пункту 95.5 статті 95 ПК України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг / емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків / електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг / емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Правовий аналіз зазначених норм матеріального права дає можливість дійти висновку, що пункт 95.1 статті 95 ПК України встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі.

Отже, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів. Стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу може відбуватися:

1) шляхом звернення контролюючого органу до суду з відповідним позовом;

2) шляхом прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу про стягнення коштів: за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках.

Другий спосіб реалізації контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу має свої обов`язкові умови, при дотриманні сукупності яких такий спосіб реалізації є правомірним, а саме: 1) виникнення податкового боргу внаслідок несплати грошового зобов`язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку; 2) несплата грошових зобов`язань протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати; 3) відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань. Такі умови дають підстави вважати, що основною особливістю такого заходу є безспірність суми податкового боргу за вимогою контролюючого органу.

Форма рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу затверджена наказом Державної податкової служби України від 06.12.2019 №199 “Про затвердження примірних форм рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу; журналу реєстрації рішень, прийнятих відповідно до статті 95 Податкового кодексу України”.

Затверджена форма рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу не передбачає зазначення конкретної суми стягнення податкового боргу.

Верховний Суд у постанові від 17.06.2021 у справі № 440/4736/19 сформулював правовий висновок стосовно правових наслідків відсутності суми податкового боргу в рішенні про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Так, Верховний Суд виснував, що відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України рішення контролюючого органу є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи, а посилання контролюючого органу на наказ, яким затверджена примірна форма рішення не є нормативно-правовим актом, що не спростовує необхідність чіткого і зрозумілого формулювання такого рішення в частині визначення джерела, за рахунок коштів якого буде здійснено погашення податкового боргу, а також конкретної суми, яка підлягає стягненню, та підстави виникнення цього податкового боргу.

Необхідність зазначення суми податкового боргу, а також підстав його виникнення пов`язана, із тим, що у такий спосіб (шляхом самостійного прийняття рішення керівником контролюючого органу) можливе погашення лише податкового боргу, який виник внаслідок несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки.

Відповідно, у спорах щодо правомірності прийнятих відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України рішень предметом доказування є дотримання контролюючим органом обов`язкових умов, про які вже зазначалося, в тому числі й щодо розміру податкового боргу, підстав його виникнення, сплив 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати самостійно задекларованих грошових зобов`язань та/або пені.

Аналогічні підходи до правозастосування пункту 95.5 статті 95 ПК України знайшли відображення у постановах Верховного Суду від 16.01.2025 у справі №280/27/22, від 18.02.2025 у справі №440/8447/23, від 27.02.2025 у справі №380/26982/23.

У цих постановах Верховний Суд також зазначив, що принцип правової визначеності як загальний правовий принцип поширюється, в тому числі на етап правозастосування. Органи державної влади повинні дотримуватися цього принципу та забезпечувати правову передбачуваність прийнятих ними рішень, що досягається, зокрема чіткістю визначення правового стану особи, якої стосується індивідуальний акт. Вирішуючи спір про правомірність рішення суб`єкта владних повноважень, адміністративний суд перевіряє це рішення на відповідність критеріям правомірності, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України.

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, що у рішенні № 1791/4-1532 від 20.08.2025 зазначено, що заступник начальника Головного управління ДПС в Одеській області у відповідності до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України вирішив здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІВНІЧ ТРАНС”, код ЄДРПОУ 05523553 (а.с.8).

Також , у рішенні № 1792/3-1532 від 20.08.2025 про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків зазначено, що заступником начальника Головного управління ДПС в Одеській області у відповідності до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІВНІЧ ТРАНС”, код ЄДРПОУ 05523553 (а.с.9).

За такого правового врегулювання на обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняте у порядку абзацу другого пункту 95.5 статті 95 ПК України рішення може стосуватися тільки певного та конкретно визначеного податкового боргу, який не сплачується протягом 90 календарних днів, поряд з цим відповідно до змісту оскаржуваного рішення таке прийнято щодо “усієї суми податкового боргу”.

Водночас, під час розгляду справи встановлено, та не заперечується сторонами, що оскаржуване рішення не містить конкретно визначеної суми податкового боргу, що стягується з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей позивача, у рішенні не зазначено - якого саме боргу (самостійно визначений платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПК України строки; який не сплачується протягом 90 календарних днів), що суперечить приписам пункту 95.5 статті 95 ПК України.

Згідно аб.4 п.95.4 ст.95 ПК України рішення про стягнення коштів з рахунків /електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг / емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

Отже, передбачене пунктом 95.5 статті 95 ПК України рішення про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, яке має статус вимоги, має містити суму боргу, що підлягає стягненню, а також підстави виникнення заявленого до стягнення податкового боргу.

Про необхідність зазначення конкретних сум у рішенні про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу свідчить і те, що згідно положень Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163, контролюючий орган має право пред`явлення платіжних документів банкам на підставі такого рішення, отже вказане рішення не може бути ані безмежним, ані невизначеним.

Також суд першої інстанції з дотриманням положень чинного законодавства зазначив, що платник податків має право бути обізнаним про розмір грошових коштів, які за таким рішенням списуватимуться з рахунків у банках без його згоди та без звернення до суду. Зазначене свідчитиме про пропорційність та баланс прав та інтересів сторін таких правовідносин. Визначення у такому рішенні суми податкового боргу, яким обмежується реалізація рішення про його стягнення, встановлює межі прав контролюючого органу, запобігає можливим зловживанням та помилковому пред`явленню банкам платіжних інструментів за іншими зобов`язаннями, що виходять за межі визначеної процедури.

Верховний Суд у постанові від 17.06.2021 по справі №440/4736/19 вказав на необхідність чіткого і зрозумілого формулювання такого рішення в частині визначення, зокрема, конкретної суми, яка підлягає стягненню та підстави виникнення цього податкового боргу. Необхідність зазначення суми податкового боргу, а також підстав його виникнення пов`язана із тим, що у такий спосіб (шляхом самостійного прийняття рішення керівником контролюючого органу) можливе погашення лише податкового боргу, який виник внаслідок несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки.

Відповідно, у спорах щодо правомірності прийнятих відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України рішень предметом доказування є дотримання контролюючим органом обов`язкових умов, про які вже зазначалося, в тому числі й щодо розміру податкового боргу, підстав його виникнення, спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати самостійно задекларованих грошових зобов`язань та/або пені.

Тотожний підхід щодо правозастосування пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України був застосований Верховним Судом при розгляді справ: № 805/1427/17 у постанові від 14.12.2020; № 280/27/22 у постанові від 16.01.2025; № 440/8447/23 у постанові від 18.02.2025 .

Колегія суддів констатує, що з обсягу встановлених судом першої інстанції обставин випливає, що оскаржувані рішення не відповідають критеріям, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Посилання ГУ ДПС в Одеській області на те, що станом на 18.08.2025 по ТОВ “ПІВНІЧ ТРАНС” обліковувався податковий борг по податку на додану вартість iз вироблених в Українi товарiв (робiт, послуг) (к/б 14010100) у сумі 467 080 грн. (що і слугувало підставою для прийняття оскаржуваних рішень) спростовуються матеріалами справи, оскільки ці кошти були списані з рахунку відповідача 25.04.2025 (а.с.235).

Не наведено жодних важливих аргументів з цього приводу і в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи щодо не зазначення у оскаржуваних рішеннях розміру податкового боргу, підстав його виникнення, не спростовують та не узгоджуються із правовим регулюванням спірних правовідносин, позицію щодо чого неодноразово висловлював Верховний Суд.

Суд звертає увагу, що скасування оскаржуваних рішень контролюючого органу не позбавляє права відповідача прийняти нове рішення у відповідності до вимог пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України із зазначенням відповідної суми такого податкового боргу, що стягується.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.

При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001)Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧ ТРАНС" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі № 420/9219/26 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення – 02 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк