Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №420/21867/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/21867/25

Перша інстанція суддя Вовченко О.А.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Яковлєва О.В.,

суддів Дегтярьової С.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому заявлено вимоги до Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України, а саме:

- визнання бездіяльності Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 32755,98 грн, що був утриманий з його донарахованого грошового забезпечення, яке йому було виплачене на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року, у справі № 420/17378/24, частково зміненого постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 pоку, протиправною;

- стягнення з Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України 32755,98 грн грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб, що був утриманий з донарахованого грошового забезпечення, яке йому було виплачене на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року, у справі № 420/17378/24, частково зміненого постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року, на його користь.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року позовні вимоги задоволено частково, а саме:

- визнано бездіяльність Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 32755,98 грн, що був утриманий з його донарахованого грошового забезпечення, яке йому було виплачене на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі №420/17378/24, частково зміненого постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року, протиправною;

- зобов`язано Регіональне управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 32755,98 грн грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб, що був утриманий з донарахованого грошового забезпечення, яке йому було виплачене на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 420/17378/24, частково зміненого постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції помилково не враховано, що нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення проведена позивачу правомірно, з утриманням податку на доходи фізичних осіб, відповідно до чинного законодавства, оскільки така виплата здійснена на виконання рішення суду та є одноразовою.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу з 26 липня 1995 року по 01 серпня 2021 року, зокрема, з 14 червня 2016 року по 23 листопада 2018 року офіцером сектору оперативних чергових відділу управління службового штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З 23 листопада 2018 року по 27 грудня 2018 року позивач перебував у розпорядженні Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України та з 27 грудня 2018 року проходив службу на посадах Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Рішенням суду від 14 серпня 2024 року, у справі № 420/17378/24, адміністративний позов ОСОБА_1 до Регіонального управління морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково, визнано бездіяльність Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 серпня 2021 року із врахуванням приписів абзаців 3,4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, протиправною, зобов`язано Регіональне управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 2248,09 грн за період з 01 березня 2018 року по 01 серпня 2021 року із врахуванням приписів абзаців 3,4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року, у справі № 420/17378/24, суд постановив рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії скасувати в частині «зобов`язання Регіональне управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 2248,09 грн за період з 01 березня 2018 року по 01 серпня 2021 року із врахуванням приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078», прийнято нове рішення в цій частині, яким зобов`язано Регіональне управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 4434,99 грн за період з 01 березня 2018 року по 01 серпня 2021 року із врахуванням приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення у справі №420/17378/24 Регіональним управлінням Морської охорони проводилось нарахування індексації-різниці ОСОБА_1 та йому нараховано індексацію грошового забезпечення у сумі 74275,90 грн 12 листопада 2024 року та 69026,28 грн 15 травня 2025 року.

При здійсненні вказаних виплат відповідачем утримано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 32755,98 грн.

Вважаючи, що при виплаті індексації грошового забезпечення у відповідача виник обов`язок нарахувати та виплатити ОСОБА_1 32755,98 грн грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб, що був утриманий з донарахованого грошового забезпечення, яке йому було виплачене на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі №420/17378/24, частково зміненого постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог, оскільки позивач має право на отримання грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб, що був утриманий з донарахованого грошового забезпечення.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Згідно з п. 3 Порядку № 44, виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб».

Колегією суддів встановлено, що предметом позову у даній справі є бездіяльність Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо виплати позивачу грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду.

Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову, в межах доводів та вимог апеляційної скарги суб`єкта владних повноважень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і, як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті військовослужбовцям у встановленому законом порядку.

В свою чергу, той факт, що нарахування позивачу індексації грошового забезпечення здійснено на виконання рішення суду, не змінює того, що індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовця та її нарахування пов`язане з проходженням військової служби.

Тому, колегія суддів вважає, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до Порядку № 44.

Аналогічний підхід застосував Верховний Суд у постановах від 27 вересня 2023 року (справа № 420/23176/21), від 27 вересня 2023 року (справа № 420/23176/21), від 31 січня 2024 року (справа № 320/6441/22), від 18 квітня 2024 року (справа № 160/10789/22), від 30 квітня 2024 року (справа № 360/700/23), від 08 травня 2025 року (справа № 380/6610/24).

В свою чергу, судом першої інстанції при прийнятті рішення про часткове задоволення позовних вимог порушень матеріального і процесуального права не допущено, а наведені в скарзі відповідача доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року - без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Регіональне управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. Яковлєв

Судді С.В. Дегтярьова А.В. Крусян