Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №160/10713/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2026 року м. Дніпросправа № 160/10713/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Олефіренко Н.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 року (суддя Єфанова О.В., м. Дніпро, повний текст ухвали складено 11.05.2026 року) в справі №160/10713/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

24.04.2026 року ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області (далі по тексту – відповідач), в якому просив визнати протиправною бездіяльність (згідно імперативним вимогам та приписам пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України) відповідача, яка полягає в ненаданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2022 року, із зазначенням розмірів надбавки за особливості проходження служби і премії у 99% і 10% відповідно, на клопотання ОСОБА_1 від 06.10.2025 року; зобов`язати (згідно імперативним вимогам та приписам пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України) відповідача, на виконання Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року у справі № 160/19320/22, підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2022 року, із зазначенням розмірів надбавки за особливості проходження служби і премії у 99% і 10% відповідно. Розміри всіх інших складових грошового забезпечення у цій довідці залишити такими, як зазначено у довідці про розмір грошового забезпечення від 23.06.2023 за вихідним № 55/11/202-597.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 року позовну заяву повернуто з підстави пропуску позивачем строку звернення до суду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, апеляційну скаргу подав ОСОБА_1 , в якій просив скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті. Апелянт вказував, що згідно норм Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», враховуючи правові висновки у постановах Верховного Суду, постановах Великої Палати Верховного Суду і рішення Конституційного Суду України, положення статті 122 КАС України на вказані в позові правовідносини, не розповсюджуються. Затримка зі зверненням з позовом до суду, не мала причиною пасивну поведінку як позивача, а навпаки, викликана активними діями (зокрема і зверненням до суду) зі здобуття доказів для захисту порушених прав у суді. За змістом частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв`язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження будь-яким строком. Зазначена норма є спеціальною щодо загальних процесуальних правил, установлених статтями 122 та 123 КАС України, та спрямована на забезпечення ефективного захисту права особи на належне пенсійне забезпечення у випадках, коли держава або її органи не виконали покладений на них обов`язок щодо своєчасного здійснення перерахунку пенсії у зв`язку зі зростанням розміру прожиткового мінімуму. Перерахунок пенсії, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або органів, уповноважених видавати довідки про розмір грошового забезпечення, здійснюється без обмеження строком, а застосування процесуальних строків звернення до суду у таких спорах є неприйнятним. Видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в пункті 2 Порядку № 45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Згідно із частиною третьою статті 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Апелянт вказував, що до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб`єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. Повернення позовної заяви у даній справі є проявом надмірного формалізму, порушує право на доступ до правосуддя, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статтею 129 Конституції України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції повертаючи позовну заяву, виходив з того, що позивач не виконав вимоги ухвали суду про надання доказів підтвердження поважності пропуску строку від 28.04.2026 року, та вказував, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Позивач повторно зазначив, що про порушення своїх прав дізнався з листа відповідача від 24.10.2025 № 55/11/Я-923/1864-2025.

Матеріали справи підтверджують, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 року у справі №160/19320/22 зобов`язано Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 пенсії ОСОБА_1 .

На виконання рішення суду, УСБУ направило до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 від 23.06.2023 року за вихідним № 55/11/202-597.

ОСОБА_2 не згоден з розрахунками складових грошового забезпечення у довідці від 23.06.2023 року № 55/11/202-597.

Позивач звернувся із заявою до суд від 01.07.2023 про визнання протиправними рішень та дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду по справі 160/19320/22 в порядку статті 383 КАС України. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 року у справі №160/19320/22 заява про визнання протиправними рішень та дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі № 160/19320/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, залишена без задоволення.

Про незгоду з показниками довідки від 23.06.2023 року за вихідним № 55/11/202-597, ОСОБА_1 зазначив у зверненні до УСБУ від 06.10.2025 року, листом від 24.10.2025 року № 55/11/Я-923/1864-2025 позивачу надано відповідь на звернення від 06.10.2025 року.

Позивач вказує, що надана відповідачем від 24.10.2025 року № 55/11/Я-923/1864-2025 відповідь стала підставою для звернення до суду з позовом про зобов`язання на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року у справі № 160/19320/22, підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2022 року, із зазначенням розмірів надбавки за особливості проходження служби і премії у 99% і 10% відповідно.

З позовом ОСОБА_1 звернувся засобами системи «Електронний суд» 24.04.2026 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску. Суд вказував, що позивачем пропущений тримісячний строк звернення до суду з цим позовом.

04.05.2026 року до суду від ОСОБА_1 на виконання ухвали про залишення позову без руху надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 року позовну заяву повернуто.

Згідно частин 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 5 КАС України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ч. 3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно встановити коли особа дізналась або повинна була дізнатись про можливе порушення своїх прав. Під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду.

Запровадження строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Варто вказати, що про складові довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 від 23.06.2023 року № 55/11/202-597 позивач дізнався з довідки після її отримання.

01.07.2023 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до суд про визнання протиправними рішень та дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду по справі 160/19320/22 в порядку статті 383 КАС України. Тобто 01.07.2023 року ОСОБА_1 знав про складові довідки та виклав своє невдоволення виконанням рішення у справі № 160/19320/22.

Про незгоду з показниками довідки від 23.06.2023 року за вихідним № 55/11/202-597, ОСОБА_1 зазначив у зверненні до УСБУ від 06.10.2025 року, листом від 24.10.2025 року № 55/11/Я-923/1864-2025 позивачу надано відповідь на звернення від 06.10.2025 року.

Про відмову внести зміни до довідки від 23.06.2023 року № 55/11/202-597, ОСОБА_1 дізнався з листа Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 24.10.2025 року № 55/11/Я-923/1864-2025. Лист є кінцевою подією, коли ОСОБА_1 намагався врегулювати спір щодо показників довідки у досудовому порядку. Отримавши відмову у листі від 24.10.2025 року № 55/11/Я-923/1864-2025, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 24.04.2026 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Верховний Суд вказував, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів; пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Про порушене право позивач дізнався достеменно з листа від 24.10.2025 року.

Слід вказати, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків зумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суд апеляційної інстанції враховує, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 року залишено позову без руху та запропоновано позивачу надати пояснення щодо підстав пропуску строку з відповідними доказами.

ОСОБА_1 слушно вказує, що за змістом частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв`язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження будь-яким строком. Норма передбачає, що перерахунок пенсії провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження будь-яким строком, натомість предметом спору у справі є підготовка та подання оновленої довідки про розмірі грошового забезпечення, питання не стоїть щодо проведення або не проведення пенсійним органом перерахунку пенсії.

ОСОБА_1 не надав доказів неможливості звернення до суду з позовом раніше, у встановлений законодавством строк, не наводить безпереборні підстави, які завадили звернутись до суду з позовом у строк. Позивачем не надано доказів того, що відповідач чинив перешкоди в наданні доступу до інформації щодо показників довідки про розмір грошового забезпечення.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббінгс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Каменівська проти України»). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява №28090/95, пункт 45).

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 року, Європейський суд з прав людини встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності, сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у справах «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України» зазначив, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Неможливо безпідставно поновлювати строк звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 року у справі № 9901/601/19 вказувала, що право на звернення до суду не є абсолютним чи безмежним, а може бути регламентованим. Особа була вільною у виборі способу захисту свого порушеного права і за бажанням могла скористатися правом на оскарження акта у строк, передбачений нормативним процесуальним положенням.

В ухвалі від 18.09.2020 року у справі № 11-119сап20 Велика Палата Верховного Суду вказує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Згідно з частин 1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Судом першої інстанції було встановлено подання позову з порушенням відведеного шестимісячного строку з дати коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав.

За вищевказаних обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано норми процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 122, ст. 123 ст. 312, п. 1 ч. 1 ст. 315, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 року в справі №160/10713/26 – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст. 328 – 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Ю.В. Дурасова

суддя Н.А. Олефіренко