Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №688/3473/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/3473/26

№ 2/688/2297/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Стаднічук Н. Л., розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення матеріальної допомоги, одноразового заохочення та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

24.07.2026 ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до АТ «Укрзалізниця» про стягнення одноразової матеріальної допомоги, передбаченої колективним договором, яка підлягає виплаті при звільненні вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію у розмірі трьох середньомісячних заробітків в сумі 90605,82 грн, одноразового заохочення до ювілейної дати (60-річчя) в розмірі 17126,40 грн, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію за період з 10.01.2026 по 09.07.2026 в сумі 154304,64 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 працював у Виробничому підрозділі «Козятинський загін воєнізованої охорони» Філії «Відомча воєнізована охорона» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на посаді старший стрілець розряду (команда воєнізованої охорони Шепетівка). Звільнений з посади 09.01.2026 за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком на підставі наказу (розпорядження) № 2-ос від 05.01.2026. Відповідно до положень колективного договору, укладеного між адміністрацією філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця» та спільним представницьким органом первинних профспілкових організацій філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця» від 02.10.2025, він набув право на одноразову матеріальну допомогу в розмірі трьох середньомісячних заробітків, яка становить 90605,82 грн. Станом на день звернення до суду вказані виплати відповідачем не проведені. Пунктом 3.4 колективного договору передбачено одноразове заохочення (преміювання) працівників з нагоди ювілею відповідно до Положення про порядок встановлення та виплати одноразового заохочення (преміювання) працівникам Філії, що є додатком 6 до колективного договору. 01.01.2026 позивачу виповнилось 60 років, а тому він набув право на отримання відповідної виплати у розмірі 17126,40 грн. Врховуючи, що позивачу у день звільнення не було виплачено належні виплати, середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні за період з 10.01.2026 по 09.07.2026 складає 154304,64 грн. Просить стягнути вказані виплати із відповідача.

2. Рух справи

Ухвалою суду від 27 липня 2026 року відкрито провадження у справі.

3. Аргументи учасників справи

Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Скржешевський М. С. в судове засідання не з`явилися, про час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Представник відповідача – адвокат Бабак А. В. в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, 14.08.2026 подав відзив на позовну заяву. У відзиві вказав, що у філії «Служба корпоративної безпеки» АТ «Укрзалізниця» з 01.01.2026 діє Колективний договір, укладений між адміністрацією філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Українська залізниця» та спільним представницьким органом первинних профспілкових організацій філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Українська залізниця». Спільною постановою № 2 від 12.05.2026 адміністрацією філії «Служба корпоративної безпеки» АТ «Укрзалізниця» та спільного представницького органу первинних профспілкових організацій філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Українська залізниця» змінено назву колективного договору «Колективний договір філії «Відомча воєнізована охорона» акціонерного товариства «Укрзалізниця» на «Колективний договір філії «Служба корпоративної безпеки» акціонерного товариства «Укрзалізниця». Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» роботодавцю надається право в односторонньому порядку зупиняти окремі положення колективного договору на період воєнного стану. У спільному листі АТ «Укрзалізниця» та Професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України від 06.09.2022 № Ц-3-91/1459/ЦПроф/30-22 наголошується, шо в період дії правового режиму воєнного стану в Україні призупинено виплати, передбачені Газузевою угодою, колективними договорами, зокрема, одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в газузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, а також додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті. Рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 24.10.22 (протокол засідання правління АТ «Укрзалізниця» № Ц-54/90 Ком.т) було зупинено здійснення працівникам нарахування та виплати матеріальної допомоги.

Пунктом 3.4.15 Колективного договору передбачено одноразове заохочення (преміювання) працівників з нагоди ювілею відповідно до Положення про умови та порядок встановлення та виплати одноразового заохочення (преміювання) працівникам Філії, що є додатком 6 до Колективного договору. Відповідно до пункту 2.2.1 додатка 6 до Колективного договору та пункту 8.8. Положення про оплату праці працівників АТ «Укрзалізниця» працівникам можуть бути нараховані та виплачені одноразові заохочення до ювілейних дат (50,60 та 70 років) залежно від стажу роботи в АТ «Укрзалізниця» та розміру посадового окладу (тарифної складової заробітної плати). Згідно з пунктом 3.6 додатка 6 до Колективного договору одноразове заохочення (преміювання) працівників виробничих підрозділів Філії, посади яких не належать до номенклатури посад директора Філії, здійснюється за поданням начальника виробничого підрозділу, погодженим із заступником директора Філії за відповідним функціональним напрямом. Пунктом 3.8 додатка 6 до Колективного договору встановлено, що подання до ювілейної дати має містити дату народження працівника, стаж його роботи та залізничному транспорті та надаватись не пізніше ніж за 30 днів до дня народження працівника. Подання підлягає розгляду Комісією з питань оплати праці працівників Філії, а її проткольне рішення вводится в дію наказом Філії. Протколом № Ц-56/143 Ком. Т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 21.12.2021 згідно з додатком 3 до протоколу затверджено Положення про оплату праці працівників АТ «Укрзалізниця». Пунктом 8.3 Положення визначено, що Рішення щодо виплати працівнику інших заохочувальних виплат та винагород приймаєтья керівником підрозділу на підставі протокольного рішення Комісії з питань оплати праці відповідного рівня управління (розділ 10 цього Положення) за погодженням з відповідним профспілковим органом. Пунктом 10.1 розділу 10 Положення передбачено, що комісія утворюється наказом керівника відповідного рівня з метою забезпечення об`єктивної та справедливої оцінки результатів діяльності, встановлення максимально тісного зв`язку між результатами роботи та оплатою праці, дотримання норм цього Положення. Відповідно до п. 10.12 Положення рішення комісії оформляється протоколом засідання, який підписує голова Комісії, у разі його відсутності – заступник голови Комісії. Після погодження протокольне рішення Комісії вводиься в дію наказом керівника відповідного рівня управління за погодженням з відповідним профспілковим органом (пункт 10.19 Положення). Подання начальника загону, погоджене із заступником директора філії за відповідним функціональним напрямом про виплату ОСОБА_3 одноразового заохочення (преміювання) з нагоди ювілею, передбаченого Положенням про умови та порядок встановлення та виплати одноразового заохочення (преміювання) працівникам Філії, що є додатком 6 до Колективного договору, не надавалось. За таких обставин, позовна вимога позивача про виплату грошової винагороди з нагоди ювілею є передчасною, право на яку ще не виникло, у зв`язку з обранням позивачем неналежного та/або неефективного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови у позовній вимозі. Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) частину першу статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

4. Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 22.05.2008 по 09.01.2026 працював в АТ «Українська залізниця» на різних посадах.

09.01.2026 ОСОБА_1 звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком з Команди воєнізованої охорони Виробничого підрозділу «Козятинський загін воєнізованої охорони» Філії «Служба корпоративної безпеки» Акціонерного товариства «Українська залізниця» за наказом (розпорядженням) № 2-ос від 05.01.2026.

Вказаним наказом визначено, що йому належить виплатити передбачені колективним договором п.3.4.5 три середньомісячних заробітків.

Із вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлений 05.01.2026.

Згідно з листом АТ «Укрзалізниця» № СКБ-26/434 від 08.06.2026 станом на дату звільнення ОСОБА_1 з посади старшого стрільця 5 розряду ВП «Козятинський загін воєнізованої охорони» філію «Служба корпоративної безпеки» АТ «Укрзалізниця» у філії «Служба корпоративної безпеки» діє Колективний договір, укладений між адміністрацією філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця» та спільним представницьким органом первинних профспілкових організацій філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Українська залізниця» від 02.10.2025. Водночас, рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 (протокол № Ц-54/31 Ком.т) було призупинено здійснення працівникам залізниці додаткових виплат, передбачених галузевою угодою та колективними договорами, зокрема, матеріальної допомоги на оздоровлення та одноразової матеріальної допомоги при звільненні на пенсію на період дії проавового режиму воєнного стану в Україні. Виплата одноразової матеріальної допомоги при звільненні працівника вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію у розмірі трьох середньомісячних заробітків, яка передбачена п. 3.4.6 Колективного договору не здійснювалась. Після закінчення або скасування воєнного стану виплата одноразової матеріальної допомоги при звільненні буде проведена після окремого рішення правління у відповідності до вимог колективних договорів, укладених між профспілковими органами та адміністраціями підприємств філій та регіональних філій АТ «Укрзалізниця».

Згідно з листом АТ «Укрзалізниця» № СКБ-26/549 від 22.07.2026 відповідно до розрахунку середньої заробітної плати одноразова матеріальна допомога при звільненні ОСОБА_1 вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсіюу розмірі трьох середньомісячних заробітків становить 90605,82 грн. У Філії діє Колективний договір, пунктом 3.4.15 якого передбачено одноразове заохочення (преміювання) працівників з нагоди ювілею відповідно до Положення про умови та порядок встановлення та виплати одноразового заохочення (преміювання) працівникам Філії, що є додатком 6 до Колективного договору. Відповідно до пункту 2.2.1 додатка 6 до Колективного договору та пункту 8.8. Положення про оплату праці працівників АТ «Укрзалізниця» працівникам можуть бути нараховані та виплачені одноразові заохочення до ювілейних дат (50,60 та 70 років) залежно від стажу роботи в АТ «Укрзалізниця» та розміру посадового окладу (тарифної складової заробітної плати). Згідно з пунктом 3.6 додатка 6 до Колективного договору одноразове заохочення (преміювання) працівників виробничих підрозділів Філії, посади яких не належать до номенклатури посад директора Філії, здійснюється за поданням начальника виробничого підрозділу, погодженим із заступником директора Філії за відповідним функціональним напрямом. Пунктом 3.8 додатка 6 до Колективного договору встановлено, що подання до ювілейної дати має містити дату народження працівника, стаж його роботи та залізничному транспорті та надаватись не пізніше ніж за 30 днів до дня народження працівника. Подання підлягає розгляду Комісією з питань оплати праці працівників Філії, а її протокольне рішення вводится в дію наказом Філії. Водночас подання начальника виробничого підрозділу, у якому до звільнення працював ОСОБА_1 , щодо його одноразового заохочення (преміювання) з нагоди 60-річчя до Філії не надходило. Відповідно до наданого розрахунку можливий розмір одноразового заохочення (преміювання) ОСОБА_1 з нагоди 60-річчя, визначений з урахуванням стажу роботи та посадового окладу (тарифної складової заробітної плати) становив 17126,40 грн. У зв`язку з відсутністю подання зазначене питання не виносилося на розгляд Комісії з питань оплати праці працівників Філії, відповідне протокольне рішення не приймалось та наказ Філії про одноразове заохочення (преміювання) ОСОБА_1 не видавалось. Отже, підстави для нарахування та виплати йому одноразового заохочення з нагоди 60-річчя відсутні.

Пунктом 3.4.6 Колективного договору філії «Відомча воєнізована охорона» Акціонерного товариства «Українська залізниця» встановлено при звільненні працівника вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію виплачувати одноразову матеріальну допомогу в залежності від стажу роботи в галузі: до 5 років – 1 середньомісячний заробіток, від 5 до 10 років – 2 середньомісячні заробітки, понад 10 років – 3 середньомісячні заробітки.

У п. 3.4.15 Колективного договору визначено, що за виконання важливих і особливо важливих виробничих завдань (робіт), сумлінну працю, з нагоди ювілею та за досягнення, не пов`язані з виробничою діяльністю, одноразово заохочувати (преміювати) працівників відповідно до Положення про умови та порядок встановлення та виплати одноразового заохочення (преміювання) працівникам філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця», що є додатком 6 до Договору.

Пунктом 2.2.6 Положення про умови та порядок встановлення та виплати одноразового заохочення (преміювання) працівникам філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця» встановлено, що працівникам Філії можуть виплачуватиь одноразові заохочення, які не пов`язані з виробничою діяльністю: до ювілейних дат працівників (50, 60, 70 років) залежно від стажу роботи в АТ «Укрзалізниця» та посадового окладу/окдаду (тарифної складової заробітної плати) в розмірах та на умовах, передбачених Положенням про оплату праці.

Згідно з пунктом 3.6 цього Положення одноразове заохочення (преміювання) працівників виробничих підрозділів Філії, посади яких не відносяться до номенклатури директора Філії, здійснюється за поданням начальника виробничого підрозділу за погодженням з заступником директора Філії, залежно від питання, яке порушено у поданні, та функціонального напрямку заступника директора ІФілії.

Усі подання попередньо погоджуються з директором Філії та підрозділом з оплати праці апарату управління Філії (пункт 3.7).

Подання до ювілейної дати працівника повинні оформлюватись відповідно до вимог Положення про оплату праці з зазначенням дати народження, стажу роботи на залізничному транспорті та надаватись не пізніше, ніж за 30 днів до дня народження працівника, що заохочується (пункт 3.9 Положення).

У пункті 3.10 Положення визначено, що подання направляється на розгляд комісії філії ВВО за попереднім погодженням у такому порядку:

з відділом, відповідальним за кадрове адміністрування, в частині перевірки прізвища, ім`я по батькові працівника, назви посади, яку він обіймає, відсутності/наявності дисциплінарних стягнень, інформації про стаж роботи на залізничному транспорті;

з відділом з питань оплати праці щодо наявності підстав для виплати заохочення (преміювання) та їх розмірів відповідно до умов та вимог Положення про оплату праці, цього Положення інших нормативних, розпорядчих документів Товариства;

з заступником директора філії відповідно до наказу про розподіл обов`язків щодо обґрунтування та доцільності заохочення (преміювання), який визначає перелік працівників та розмір їх заохочення.

Протокольне рішення Комісії філії ВВО вваодится в дію наказом Філії про заохочення (преміювання) (пункт 3.11).

Згідно з листом заступника начальника загону виробничого підрозділу «Козятинський загін воєнізованої охорони» філії «Служба корпоративної безпеки» АТ «Укрзалізниця» В. Зублевського № НОР-Козятин-19/550 від 30.07.2026 подання начальника загону, погоджене із заступником директора Філії за відповідним функціональним напрямом про виплату ОСОБА_3 одноразового заохочення (преміювання) з нагоди ювілею, передбаченого Положенням про умови та порядок встановлення та виплати одноразового заохочення (преміювання) працівникам Філії, що є додатком 6 до Колективного договору, не надавалось.

Відповідно до витягу із протоколу № Ц-54/31 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, призупинено виплату інших додаткових виплат, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги. Виняток складає матеріальна допомога на лікування та на поховання, а також інші види матеріальної допомоги згідно рішень правління, роз`яснення щодо нарахування та виплат яких буде надано додатково директором з управління персоналом та соціальної політики ( пункт 1.1.4).

Відповідно до витягу із протоколу № Ц-82/63 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.10.2024 вирішено виплату одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язк з виходом на пенсію (включаючи додаткову матеріальну допомогу за сумлінну працю на залізничному транспорті), яку було призупинено згідно з пунктом 1.1.4 пункту 1.1. рішення правління від 14.03.2022 (протокол № Ц-54/31 Ком.т) відновлювати поетапно відповідно до пункту .3.2.21 Галузевої угоди працівникам АТ «Укрзалізниця», які звільнились/будуть звільнені у період з січня до грудня 2024 в порядку черговості згідно з пунктом 2 цього рішення та з урахуванням пункту 3 цього рішення.

5. Норми права, які застосував суд

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 4 КЗпП України встановлено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно за статтею 10 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Відповідно до статті 13 КЗпП України, статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг тощо.

Статтею 18 КЗпП України передбачено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації, фізичної особи, яка використовує найману працю, незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов`язковими як для власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує найману працю, так і для працівників.

Згідно з частиною 2 статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Статею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено наступну структуру заробітної плати.

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з частиною 1 статті 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 11) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

В силу вимог частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 (провадження № 11-1329апп18) зазначила, що виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Статтею 117 КЗпП України визначено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. При невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.11.2022 у справі № 635/3473/20.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Порядку № 100 середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

У постанові від 8 жовтня 2025 року у справі № 489/6074/23 Велика Палата роз`яснила застосування статті 117 Кодексу законів про працю України в редакції, що діє з 19 липня 2022 року.

Велика Палата наголосила, що виплата середнього заробітку за статтею 117 КЗпП має компенсаційний характер. Вона спрямована на відшкодування майнових втрат працівника через несвоєчасний розрахунок при звільненні, а не на покарання роботодавця.

Велика Палата ВС зауважила, що вирішуючи спори про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19 липня 2022 року, необхідно брати до уваги співмірність заявленої до стягнення суми відшкодування з огляду на конкретні обставини справи. При здійсненні такої оцінки потрібно керуватися критеріями, встановленими Великою Палатою ВС у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (зокрема, враховувати розмір простроченої заборгованості, її співвідношення із середнім заробітком, поведінку сторін тощо) для забезпечення справедливого балансу інтересів сторін трудових правовідносин. Розмір відшкодування суди можуть зменшити незалежно від ступеня задоволення позовних вимог про стягнення належних звільненому працівникові сум. Однак загальний період нарахування компенсації не може перевищувати шести місяців.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 9901/407/19 зазначено, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із присудженої за рішенням суду суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із цієї суми при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів. При цьому відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період у разі перебування на посаді працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.

Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає суми, що підлягають стягненню з відповідача, без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів (пункт 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).

24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 квітня 2022 року № 64/2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації на території України введений воєнний стан, який неодноразово продовжений і триває на теперішній час.

15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набрав чинності 24.03.2022. Цей Закон визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Статтею 11 вказаного Закону в редакції від 24.12.2023 визначено, що у період дії воєнного стану роботодавець може ініціювати зупинення дії окремих положень колективного договору, які регулюють відносини, визначені цим Законом.

6. Висновки суду

Таким чином, враховуючи, що позивач після звільнення не отримав належну йому матеріальну допомогу, передбачену Колективним договором, у розмірі трьох середньомісячних заробітків, що становить 90605,82 грн, суд дійшов висновку про необхідність її стягнення з відповідача на користь позивача.

Суд відкидає аргументи представника відповідача ОСОБА_4 про те, що виплату матеріальних допомог, передбачених колективними договорами, було зупинено на підставі рішення засідання правління АТ «Українська залізниця» від 14 березня 2022 року № Ц-54/31 Ком.т, оскільки зупинення дії окремих положень колективного договору за ініціативою роботодавця згідно зі статтею 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не дає підстав для непроведення розрахунку у повному обсязі із працівником, що звільняється.

Крім того, рішення засідання правління АТ «Українська залізниця» від 14 березня 2022 року № Ц-54/31 Ком.т визнано незаконним та скасовано рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 лютого 2024 року у справі № 211/7338/23, яке залишено в силі постановою Верховного Суду від 5 лютого 2025 року, у частині призупинення додаткових виплат, що передбачені Галузевою угодою, Колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги.

Враховуючи, що виплата одноразового заохочення до ювілейної дати (60-річчя) є правом, а не обов`язком відповідача, відповідного рішення Комісії філії ВВО та наказу про введення його в дію відповідачем не приймалось, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача одноразового заохочення до ювілейної дати в розмірі 17126,40 грн.

Оскільки відповідач не виплатив позивачу у день звільнення усі належні йому виплати, зокрема, одноразову матеріальну допомогу в сумі 90605,82 грн, суд дійшов висновку, що з відповідача належить стягнути середній заробіток за час розрахунку при звільненні в сумі 90605,82 грн.

Суд вважає, що зазначений позивачем розмір середнього заробітку за період затримки при звільненні в сумі 154304,64 грн обчислений відповідно до вимог Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, проте в 1,7 разів перевищує суму невиплаченого заробітку, що не забезпечує справедливий баланс інтересів сторін трудових правовідносин. А тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі невиплаченого заробітку 90605,82 грн.

З приводу застосування строку позовної давності до спірних правовідносин суд зазначає, що Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2025 від 11.12.2025 частину першу статті 233 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до вказаного спору строків позовної давності і відмови з цих підстав у задоволенні позовних вимог.

7. Розподіл судових витрат

Згідно з вимогами частини шостої статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1812,12 грн (1% від розміру задоволених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись статтями 133, 141, 258-259, 265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову матеріальну допомогу при звільненні в сумі 90605 (дев`яносто тисяч шістсот п`ять) грн 82 коп та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 90605 (дев`яносто тисяч шістсот п`ять) грн 82 коп, а всього 181211,64 грн, з відрахуванням встановлених законодавством податків та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в дохід держави судовий збір в сумі 1812,12 грн.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 2 жовтня 2026 року.

Суддя Н. Л. Стаднічук