Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №445/232/26 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/232/26

провадження № 2/445/924/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 вересня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В. М.

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються за рішенням Золочівського районного суду Львівської області № 445/974/19 від 01.08.2019.

В обґрунтування позову покликається на те, що рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 28.03.2019 шлюб між сторонами розірвано. За час шлюбу у сторін народилися сини: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно рішення Золочівського районного суду Львівської області № 445/974/19 від 01.08.2019, з відповідача стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн на кожну дитину щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.05.2019 і до досягнення дітьми повноліття. Старший син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 досяг повноліття. Відповідно виплата за нього припинилася. На даний час відповідач оплачує аліменти виключно на другого сина в розмірі 2000 грн. Як вказує позивачка, станом на 2026 рік вищевказана сума є недостатньою для забезпечення гармонійного розвитку дитини віком 13 повних років, оскільки рівень споживчих цін на всі групи товарів, у тому числі продовольчої групи та товари дитячого асортименту суттєво зріс з 2019 року - з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів. Окрім цього, розмір аліментів був визначений судом з урахуванням відсутності стабільного, періодичного, постійного доходу відповідача на момент ухвалення відповідного рішення. На даний час відповідач перебуває за межами України, і там отримує усі доходи. Однак, у зв`язку з відсутністю спілкування, про рівень таких доходів позивачу невідомо. З цих підстав виникла необхідність у зміні способу стягнення аліментів і збільшенні їх суми на утримання їхнього сина. Просить позов задовольнити.

Позивач до суду не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом оголошення на веб-сайті «Судова влада».

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

З копії рішення Золочівського районного суду Львівської області № 445/29/19 від 28.03.2019 вбачається, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

З копії рішення Золочівського районного суду Львівської області від 01.03.2019 вбачається, що суд вирішив стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 2000 грн. на кожну дитину щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.05.2019 і до досягнення дітьми повноліття.

З довідки про склад сім`ї від 20.01.2026 року, встановлено, що позивачка проживає разом із своїми дітьми: повнолітнім ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітнім ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, станом на 20.01.2026 року у ОСОБА_2 , заборгованість по сплаті аліментів відсутня.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція про права дитини), держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Нормою ст. 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За змістом наведеної норми суд визначає аліменти у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором одержувача аліментів, і водночас змінює спосіб стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів.

При цьому, закон не визначає необхідних умов чи підстав для визначення чи зміни способу стягнення аліментів, - визначення способу стягнення аліментів є виключно правом одержувача аліментів.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, Сімейний кодекс України встановлює підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України).

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду. Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 372/2393/17.

Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.

Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Вирішуючи спір, суд виходить в першу чергу із якнайкращого забезпечення інтересів дитини, а також того, що стягувач має право змінити спосіб стягнення аліментів, визначивши його у частці від доходу відповідача, відповідно суд приходить до висновку про необхідність зміни способу стягнення аліментів, що стягуються з відповідача у твердій сумі та враховуючи положення законодавства щодо права того з батьків, з яким проживає дитина, вирішувати питання щодо способу стягнення аліментів, суд вважає за необхідне стягувати в подальшому з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини заробітку, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, однак починаючи не з дня пред`явлення позову, а з дня набрання рішенням суду законної сили, оскільки як вбачається з роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п.23 Постанови від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

У зв`язку із зміною розміру аліментів, стягнення з відповідача аліментів за попереднім рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 01.08.2019 у справі № 445/974/19 припиняються.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, такий у розмірі 1331 грн. 20 коп. слід стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються за рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 01.08.2019 у справі № 445/974/19 та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_3 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_4 , аліменти на утримання їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно в розмірі 1/4 (однієї чверті) заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше 50% (п`ятдесяти відсотків) прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

У зв`язку із збільшенням розміру аліментів, припинити стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_3 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_4 , аліменти на утримання їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлених рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 01.08.2019 року у справі № 445/974/19.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом передбачених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 23.09.2026 року.

Суддя В. М. Сивак