Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №335/4879/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №335/4879/26

Суддя: Новасардова І. В.

1Справа № 335/4879/26 2/335/2930/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Печерей О.С., за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі за текстом – Позивач), в інтересах якого діє адвокат Балковий Р.Л., до ОСОБА_2 (далі за текстом – відповідач) про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 454387,16 грн, яка мотивована наступним.

02.03.2026 року о 09:45 годині, м. Запоріжжя, на дорозі Т0806 ЗГТ «Цімет», водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Peugeot 308 SW», номерний знак НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч, не надав дорогу автомобілю, який рухався у зустрічному напрямку прямо, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , чим порушив п. 16.13 ПДР України.

Постановою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя по справі №335/2426/26 від 30.03.2026 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Вказана постанова набула законної сили, а тому вина відповідача у вчинення ДТП за вказаних обставин в силу вимог ст. 82 ЦПК України, доказуванню не підлягає.

Відповідно Висновку експерта експертного транспортно-товарознавчого дослідження №50 від 27.03.2026 року матеріальний збиток завданий ОСОБА_1 як власнику КТЗ «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_2 прийнятий як ринкова вартість досліджуваного автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди і складає: 1041287,16 гривень, а вартість відновлювального ремонту, яка визначена на підставі експертного дослідження дорівнює 1095576,32 грн.

З посиланням на вимоги чинного законодавства позивач зазначає про те, що оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість автомобілю, то автомобіль є знищеним в результаті ДТП. У такому разі сума матеріальних збитків визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно Висновку експерта експертного транспортно-товарознавчого дослідження № 50 від 27.03.2026 року ринкова вартість КТЗ «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_2 після ДТП складає 336 900 гривень.

Розрахувавши різницю між ринковою вартістю пошкодженого транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та після, можна встановити фактичний розмір заподіяної шкоди внаслідок ДТП позивачу ОСОБА_1 який становить 704387,16 грн.

З урахуванням вказаного та враховуючи, що страхувальником позивачу було сплачено страхове відшкодування у розмірі 250000,00 грн., позивач просив суд стягнути з відповідача суму у розмірі 454387,16 грн. з розрахунку 704 387,16 грн. (фактичний розмір заподіяної шкоди внаслідок ДТП) за від`ємним значенням – 250000,00 грн. (отримане позивачем страхове відшкодування).

Також у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою суду від 11.05.2026 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, надано сторонам подати заяви по суті.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відзив до суду не надав.

19.08.2026 ухвалою суду підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги позову підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні пояснив, що дійсно винен у ДТП 02.03.2026, поряд з цим вважає суму пред`явлену до стягнення завищеною, а також зазначив про те, що не має грошових коштів для відшкодування збитків у заявленому розмірі.

У судовому засіданні 22.09.2026 судом завершено розгляд справи по суті, суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення, в судовому засіданні оголошено перерву до 02.10.2026.

У судове засідання 02.10.2026 сторони не з`явилися.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно частини статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів сторонами по справі встановив наступні факти та правовідносини.

Судом установлено, що 02.03.2026 року о 09:45 годині, м. Запоріжжя, на дорозі Т0806 ЗГТ «Цімет», водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Peugeot 308 SW», номерний знак НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч, не надав дорогу автомобілю, який рухався у зустрічному напрямку прямо, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , чим порушив п. 16.13 ПДР України.

Постановою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя по справі №335/2426/26 від 30.03.2026 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Постанова набрала законної сили 10.04.2026.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наявність вини ОСОБА_2 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 02.03.2026, встановлена постановою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя по справі №335/2426/26 від 30.03.2026 року, яка набрала законної сили 10.04.2026 і не підлягає доказуванню в силу ч.4 ст.82 ЦПК України.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 02.03.2026 з вини ОСОБА_2 , був пошкоджений автомобіль «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є позивач ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

За наслідком настання страхового випадку 02.03.2026 ОСОБА_3 виплачене страхове відшкодування у розмірі 250000,00 грн. Вказані обставини визнані сторонами та на підставі ч.1 ст.82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (ч.2 ст.16 ЦК України).

До правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно із ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024, який введено в дію з 01.01.2025 (далі у тексті також Закон № 3720-ІХ) договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами. На договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що укладені після набрання чинності цим Законом та набирають чинності після введення в дію цього Закону, поширюються вимоги цього Закону. Дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов`язання за будь-якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 28 Закону № 3720-ІХ транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова (регламентна) виплата розраховується як сума: матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; документально підтверджених витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України. У разі досягнення згоди між потерпілою особою та страховиком (МТСБУ) щодо відчуження потерпілою особою на користь страховика (МТСБУ) знищеного транспортного засобу страхова (регламентна) виплата розраховується як сума: ринкової вартості транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; документально підтверджених витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суд враховує такі висновки Верховного Суду при застосуванні норм права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц зазначено: відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (п. 72).

У постанові від 14.06.2023 у справі № 125/1216/20 Верховний Суд зробив висновок, що якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. Потерпілий має передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП.

За змістом дослідницької частини висновку експерта (дослідження по п.2.6) висновку експерта експертного транспортно-товарознавчого дослідження № 50 від 27.03.2026 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_2 дорівнює 1095576,32 грн більше ринкової вартості автомобіля, що дорівнює 1041284,16 грн.

Згідно висновку експертного транспортно-товарознавчого дослідження № 50 від 27.03.2026 року матеріальний збиток завданий власнику КТЗ Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_2 внаслідок ДТП 02.03.2026 на дату оцінки дорівнює ринковій вартості автомобілю та складає 1041287,16 грн. Ринкова вартість КТЗ Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_2 після ДТП 02.03.2026 складає 336900,00 грн.

Враховуючи те, що належний позивачу транспортний засіб вважається знищеним, останній має право на відшкодування різниці між вартістю матеріального збитку, що дорівнює ринковій вартості автомобіля на момент ДТП, та вартістю автомобіля після ДТП.

Ринкова вартість автомобіля «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 02.03.2026 року становить 1041287,16 грн. (висновок експертного транспортно-товарознавчого дослідження № 50 від 27.03.2026). Ринкова вартість пошкодженого після дорожньо-транспортної пригоди 02.03.2026 автомобіля становить 336900,00 грн. Різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 704387,16 грн (1041287,16 грн – 336900,00 грн).

Позивач отримав страхове відшкодування в сумі 250000,00 грн. Для повного відшкодування завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоди з відповідача належить стягнути 454387,16 грн (704387,16 грн. – 250000,00 грн.).

З приводу незгоди відповідача з розміром матеріальної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як вказує ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Тож в цьому випадку, суд зазначає, що відповідач виявляючи незгоду з розміром матеріальних збитків, доказів на його спростування не надав, клопотань про витребування доказів та призначення експертизи не заявляв, суд в повній мірі сприяв реалізації прав відповідача, якими останній не скористався, а відповідно до положень ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

З огляду на вказане, суд приходить до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно підходу, зазначеного в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Також, Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, від 18.07.2006 року).

Відповідно до ст.141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору у розмірі 3635,10 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.12, 19, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 454387,16 грн. (чотириста п`ятдесят чотири тисячі триста вісімдесят сім гривень 16 копійок) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3635,10 грн. (три тисячі шістсот тридцять п`ять грн. 10 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Рішення суду складено та підписано 02.10.2026 року.

Суддя І.В. Новасардова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua